Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

НЕДІЛЯ, 23 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
04.11.2016

ЖИТТЄВІ АВТОПРОБІГИ

Ми знаємо точно, в кого сьогодні телефон не буде замовкати, кому доведеться почути багато гарних і заслужених слів, кого з радістю вітатимуть рідні, друзі та колеги. Почесний громадянин Кам’янця-Подільського, один із найвідоміших транспортників міста, директор ПП «АТП «Кам’янець» Анатолій ШЕВЧУК 4 листопада перегорне сімдесяту сторінку життя.

Анатолiй ШЕВЧУК

- Анатолію Васильовичу, в місті Ваше прізвище стійко асоціюється з автомобільним транспортом. А коли Ви самі вперше сіли за кермо?
- Та ще підлітком. До Наддністрянської середньої школи, де директорував мій батько, надійшов ГАЗ-63. Тоді якраз міністр розпорядився після польових робіт у Казахстані розподілити машини по школах. Ось так я і навчився «газувати», хоча права водія отримав уже в Кам’янці.
Туди із Наддністрянського я приїхав, бо вступив на пiдготовчi курси до Кам’янець-Подiльської фiлiї Київського автодорожнього iнституту і одночасно пiшов працювати лаборантом у будiвельний технiкум.
- Досі керуєте автомобілем?
- Стараюся. Трохи була перерва, бо мав проблеми зі здоров’ям, але тепер знову в строю. Не тільки сам їжджу, але й керую підприємством, де успішно працює автошкола. Робимо все, аби наші випускники були впевненими і професійними.
- Як Ваші колеги по АТП, яким Ви керували майже 25 років?
- Звичайно. На автотранспортне підприємство, яким керував тоді Борис Фрімер, я прийшов 1968 року і вже через 12 років його очолив.
- Пiк розвитку АТП припав якраз на початок Вашого керівництва?
- Так, вважаю за розквіт період із 1980-го до 1990 року. 388 одиниць рухомого складу, колектив із 1140 осіб. Крiм мiських, обслуговувалися 53 примiськi, 3 мiжреспублiканськi та 3 мiжнароднi маршрути. Щодня на лiнiї працювали не менше як 180-200 автобусiв. Щороку автопiдприємство одержувало до 35 одиниць нових автобусiв. Розпочали будiвництво нового пiдприємства на вулиці Матросова.
Збудовано та здано в експлуатацію 150 державних і 60 кооперативних квартир, у яких до сьогодні мешкають сім’ї автомобілістів.
На жаль, загальна економічна криза і не дуже доброзичливе ставлення держави до транспортної системи призвели до того, що понад 10 років тому почався її спад. І не тільки наше АТП опинилося в такій ситуації. Раніше Мінтрансу завжди вдавалося поєднувати вантажні та пасажирські перевезення, коли за рахунок прибутку перших існували другі. Правду кажучи, пасажирські перевезення завжди були дотаційними.
Загалом і транспортна, і дорожня системи потребують більшої уваги. Ви ж подивіться, що на дорогах робиться! Раніше навіть ті ж фури, які нині перевертаються на «тещиному» і створюють трагічні ситуації, направляли через Могилів-Подільський, Львів або Рівне. Порядок був, бо Мінтранс за всім слідкував.
Пам’ятаю, ще за часів моєї політичної діяльності, коли був депутатом і заступником міського голови, створювався проект реконструкції небезпечної ділянки дороги, проте, як бачите, нічого так і не зроблено.
- За політикою не сумуєте?
- Як коли. Завжди розцінював роботу в депутатському корпусі й на посаді заступника міського голови як можливість щось краще зробити для міста. Вулиця Князів Коріатовичів, проспект Грушевського, Замковий i Новопланiвський мости, площа перед залізничним вокзалом - це тільки головні об’єкти, куди вкладав душу й серце.
А загалом, політики ж не мають «пенсійного» віку, може, ще й повернуся до депутатства.
- Анатолію Васильовичу, не можу не поставити болючого запитання про завершення роботи АТП. П’ять років тому підприємство проходило санацію, і були сподівання на покращення ситуації. Чому не вийшло?
- Комусь було потрібно знищити і базу підприємства, і долі людей, котрі залишилися без роботи. Так, не приховую, що в нас існувала заборгованість перед Пенсійним фондом. Але в Україні дозволяли діяти підприємствам з іще більшою заборгованістю, зокрема, на Донбасі. Проте ми стали показовим «прикладом санації», який колишнє керівництво області продемонструвало у своїй звітності.
Знищення бази підприємства буквально до землі дуже болюче для мого серця, причому і в прямому значенні також, здоров’я ж не залізне.
І я дуже вдячний своїй родині: дружині, дітям і онукам, котрі мене підтримали в цей складний період.
Дружина Свiтлана Анатолiївна працювала заступником директора ЗОШ №15, має звання заслуженого працівника освіти, але вона залишила роботу, бо їй тепер мене вистачає.
- Онуки, напевне, також приносять багато позитиву?
- Вони - моя надія і гордість. Таня нині вивчає комп’ютерні технології фармацевтичної галузі в Канаді, Толік вчиться в Київському університеті ім.Т.Шевченка, а наймолодша Ліза дуже захопилася великим тенісом і має неабиякі успіхи! І всі мої мрії лише про їхнє майбутнє, благополуччя родини та, звичайно, мир у країні, де живуть мої діти.
Після завершення розмови Анатолій Шевчук як гостинний господар зробив екскурсію в своєму офісі на вул.Драй-Хмари. Тут щодня проходить медогляд частина водіїв, котрі здійснюють пасажирські перевезення, «АТП Кам’янець» також має один маршрут у місті. Завітали ми і до ошатних сучасних класів автошколи.
- Обов’язково напишіть, який доброзичливий чоловік Анатолій Васильович, - каже начальник автошколи Олександр Михайловський, - як піклується про колектив і завжди допомагає і колишнім співробітникам, і нинішнім. Справжня Людина!

Ольга МІРКОТАН.

Анатолiй ШЕВЧУК народився 4 сiчня 1947 р. в с.Струга Новоушицького району. Трудову дiяльнiсть розпочав 1965 р. лаборантом Кам’янець-Подiльського будiвельного технiкуму. Одночасно навчався в Київському автодорожньому iнститутi, який закiнчив 1972 р. З вересня 1968 р. працює в автотранспортному пiдприємствi. Пройшов шлях вiд слюсаря, iнженера, старшого iнженера, заступника директора з безпеки руху, головного iнженера до директора (1980 р.), а згодом - голови правлiння ВАТ «АТП-16808». 1994 р. навчався в Колумбiйському унiверситетi (США). 2002 р. працює заступником мiського голови та через деякий час повертається в рiдне АТП. 2005 р. знову отримує запрошення працювати першим заступником мiського голови. 2007 р. посаду заступника міського голови змінює на посаду голови правління ВАТ «АТП-16808». 
У липні 2015 р. очолив новостворене приватне підприємство «АТП «Кам’янець» Заслужений працiвник автомобiльного транспорту України, кавалер відзнаки мiськради «Честь i шана», Почесний громадянин Кам’янця-Подiльського. Депутат міськради семи скликань. Одружений. Разом із дружиною виховали двох дiтей. Мають трьох онукiв.


Повернення до списку