• ПОТРІБНА ДОПОМОГА!

Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

НЕДІЛЯ, 24 БЕРЕЗНЯ 2019 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.03.2019

ЛЕГКА РУКА І ДОБРЕ СЕРЦЕ

Пропозиція очолити хірургічне відділення міської лікарні для Валерія АРСЕНЮКА стала несподіванкою. На роздуми часу не було, тож довелося погоджуватися. Тоді у свої 40 гадав, що недовго «господарюватиме» у хірургії - тиждень-два, але розтягнулося на роки. 4 березня виповниться 15 років, як Валерій Вікторович своє відділення називає другою домівкою, колег вважає не лише професіоналами, а й надійними друзями і пишається словами подяк від пацієнтів. Напередодні символічного ювілею ми побували у хірургічному відділенні, яке за попередні роки кардинально змінилося на краще. Нові вікна та двері, комфортні палати, простора операційна з трьома столами, сучасною апаратурою й обладнанням, кондиціонери, а головне - привітний професійний колектив. Відділення розраховане на 30 ліжок, 5 з яких - дитячі. Не так давно облаштували палати єврозразка, для ветеранів Другої світової війни, для учасників АТО.

Мирослав Смотров та Валерій АрсенюкВізиту журналістів тут не бояться, натомість із радістю проводять екскурсію, нічого не приховуючи. Навпаки, тішаться зроб­леному, не стоять на місці та виношують плани на майбутнє.

А день, коли Валерій Арсенюк став завідувачем, він і досі па­м’ятає до дрібниць.

- Кажуть мені колеги - збирайся і йди до Романчука (колишній начальник міськуправління охорони здоров’я. - Прим. ред.), бо тебе завідувачем хочуть зробити, - ділиться спогадами Валерій Вікторович. - Яким завідувачем? У мене тоді була лише друга категорія і пропрацював не так багато. Але роботи не боявся, тому погодився. Наступного дня на ранковій п’ятихвилинці в новому статусі мене представили колегам. Ставку зробив на колектив, на молодих спеціалістів. Рік за роком - і наше відділення стало одним із найкращих в області. Вже майже 10 років, відповідно до результатів департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА, наше відділення посідає друге місце після обласної лікарні. Виконуємо 1500 операцій у рік, у середньому щодня здійснюємо по 2-3 хірургічні втручання. Забули той час, коли операційні дні були лише у вівторок і четвер. Одними з перших в області, з 1999 року, почали виконувати малоінвазивні операції за допомогою лапароскопічного комплексу. Тоб­-то, навіть під час складної внутрішньочеревної операції (при жовчнокам’яній хворобі, панкреатитах, виразці шлунка тощо) хворому роб­лять 3-4 маленькі розрізи, і того ж дня він встає на ноги. Згодом почали проводити оперативні втручання при грижах різної локалізації з використанням поліпропіленових сіток, що дає змогу уникати рецидивів. На сьогодні маємо і якісне технічне забезпечення, і професійні кадри - в колективі з 34 працівників - 8 хірургів. Більшість із них з гордіс­тю називаю своїми учнями і довіряю на всі 100%. Відверто кажучи, не очікував, що потягну таку махіну і створю такий колектив.

Енергійному завідувачу вдається тягнути господарство у хірургії, чи не щодня проводити операції, писати наукові статті (їх уже понад дві сотні), досліджувати цікаві теми і видавати монографії, яких має 8. Він отримав 4 патенти на винаходи і 15 по­свідчень на раціоналізаторські пропозиції. Є представником Асоціації герніологів України, постійно бере участь у різних конференціях, семінарах як в Україні, так і за кордоном. Стіна та полиці в його кабінеті вщент заповнені грамотами, подяками, різними сертифікатами. Серед них і подяка від прем’єр-мініст­ра України, медаль «За сприян­-ня органам внутрішніх справ», відзнака міського голови «За заслуги перед громадою», грамоти облуправління охорони здоров’я, міськради, адміністрації міської лікарні №1, його фото було занесено на обласну Дош­ку по­шани «Найкращі люди Хмельнич­чини». Серед свіжих нагород - срібна медаль «Святий Миколай Чудотворець» за плідну спів­працю з Харківським інститутом післядипломної освіти та відзнака до Дня народження академіка Олександра Шалімова. Та жодні грамоти й нагороди не замінять теплих слів від колег і пацієнтів.

- Працюю у відділенні вже дев’ять років, і кожен день із таким завідувачем розпочинається позитивно, - зізнається дитячий хірург Мирослав СМОТРОВ. - Приємно працювати із фахівцем, який врятував не одне людське життя. Знаю, що Валерій Вікторович «зашивав» серце військовому, котрий зазнав ножового поранення під час сварки. Боровся і за життя поранених міліціонерів, у яких злочинці кинули гранати. Для нас він Аполлон хірургії, на якого варто рівнятися. Разом із ним оперували чимало пацієнтів. Зокрема, недавно врятували чоловіка, який натрапив на штир у паркані та проколов собі нижню щелепу. Для нас кожна операція - важлива справа, до якої підходимо з усією відповідальністю. Не соромимося радитися один з одним, адже всі працюємо на спільний позитивний результат. Нещодавно ла­мали голову, як допомогти 4-річній дівчинці з Хмельниччини, яка ма­ла кишкову непрохідність. Попри складну операцію та двотижне­ве перебування в лікарні, дитина пішла на поправку. Крім операцій, йому вдалося покращити умови і у відділенні. Наш завідувач - фахівець вищого класу, і ми хочемо, аби він і надалі залишався на цій посаді. Колектив його любить і поважає.

Ще будучи студентом, тамуючи подих, заходив у відділення Олександр ГРИНІВ, який уже майже 10 років працює під керівництвом Валерія Арсенюка:

- Пам’ятаю, як навчався в мед­училищі та приходив сюди на практику. Ще тоді нам, зеленим студентам, Валерій Вікторович дозволяв заходити в операційну і спостерігати за операціями. І це вже для нас було чималим досягненням. Коли ж навчався у Вінницькому медуніверситеті, шість років поспіль літню практику проходив у кам’янецькому хірургічному відділенні. На 4 курсі здавав літню практику і під час захисту мій викладач-професор, ді­знавшись, де я практикувався, із захватом сказав, що знає кам’янецьких хірургів Арсенюка, Бартоша і Зюбрицького через їхні статті, надруковані у журналах із клінічної хірургії. Коли я почув це - аж загордився. Адже знав їх особисто. На той час Валерій Вікторович активно писав статті, проводив лапароскопічні операції, санації при гострих панкреатитах тощо.

Валерій Арсенюк під час обходуМене наставник навчив пра­цювати на лапароскопічному апа­раті, і ми виконуємо понад 200 операцій у рік. А ще разом їздимо на різні конференції та курси. Запозичуючи досвід колег, мріємо і собі про діагностичну лапароскопію.

- На відміну від інших відділень, у нашому здорова обстановка серед колег, - додає судинний хірург Дмитро ПЕТРУК. - У нас завідувач - справжній профі, який навчає працювати і ніколи не перетягує ковдру на себе, а завжди до­помагає організувати роботу. Особисто мене навчив черевній хірургії та посприяв у перекваліфікації на судинного хірурга. Він ніколи не стає на перепоні, а навпаки - допомагає в усьому, розвиває та популяризує наше відділення. І взагалі, він класний, вміє організувати роботу в нестандартних ситуаціях.

Довго розмовляти у лікарів не було часу, бо чекали пацієнти. Разом із ними навідати хворих напросилися і ми. Попри болячки, вони першими йдуть на розмови, аби висловити вдячність персоналу відділення.

- Після перенесеної операції почуваюся добре, - каже пенсіонерка Надія Биковська. - Одужанню сприяють добрі слова лікарів, чуй­не ставлення медсестер. Вони і доб­рим словом підтримають, і не боляче перев’язку зроблять, і по декілька разів на день поцікавляться, як я почуваюся. Я їм усім вдячна за турботу, бо мають золоті руки і чуйне серце. Особлива подяка Валерію Арсенюку, який уже двічі мене рятував.

Перед операцією напрочуд спокійна і Світлана Вершигора:

- Атмосфера у відділенні настільки спокійна і позитивна, що доки чекала на результати обстеження, так розслабилася, що аж заснула. Валерія Вікторовича знаю давно: 15 ро­ків тому він оперував мою маму, тепер і я потрапила до нього. Для більшості пацієнтів візит до лікар­ні - це стрес. Але після спілкування з таким завідувачем стресу немає, натомість є душевний спокій, рівновага і віра в те, що все буде добре.
А саме від цього залежить швидке одужання.


Автор:  Вікторія КОЖЕВНІКОВА / Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку