Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ПОНЕДІЛОК, 18 ЧЕРВНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
06.01.2011

«КАКИМ ТЫ БЫЛ, ТАКИМ ОСТАЛСЯ...»

Станіслав СОВЕЦЬКИЙКоли мова йде про податкову службу, то у більшості складається враження, що там працюють люди, для яких усе життя - цифри, кодекси, закони... Але насправді це звичайні люди, зі звичайними труднощами та радощами. У них, як і в усіх, є улюблені справи, які зовсім не пов’язані з паперами. 
Податківець, батько, дідусь, пасічник, рибалка, мисливець, садівник-городник, баяніст, співак - таким у житті є Станіслав СОВЕЦЬКИЙ, колишній начальник міської податкової інспекції, який стояв біля її витоків, очолюючи службу перші 9 років. 11 січня він святкуватиме своє 60-ліття. 

ПІДЛІСНОМУКАРІВСЬКИЙ

Ювіляр народився у Підлісному Мукарові Дунаєвецького району. Після закінчення школи намагався вступити до Вінницького політехнічного, проте не пройшов за конкурсом. Втім рук не опустив і пішов навчатися в школу бухгалтерів, яка у той час знаходилася в Грушківцях, що на Летичівщині. 
Після закінчення навчання працював за спеціальністю на бурякопункті на станції Дунаївці. Звідти призвали до армії. 
Після служби Станіслав повернувся в рідне село. Там його вже зачекалася кохана Валентина, з якою вони з дитинства дружили. У серпні того ж таки 71-го закохані побралися. Оскільки Валя вступила до Кам’янець-Подільського педінституту на музично-педагогічний факультет, у місто за нею поїхав і  Станіслав. Практично відразу ж влаштувався на роботу на завод «Електроприлад». Там довгий час працював спочатку бухгалтером, ревізором, а потім - начальником фінансово-збутового відділу. Заочно закінчив економфак Чернівецького університету. 
З 1985 до1988 р. ювіляр працював інструктором у міськкомі партії. Потім знову повернувся на рідний «Електроприлад». А 1990-го в місті на базі фінвідділу організували податкову службу. Станіславу Борисовичу запропонували її очолити. Він пропрацював начальником міської податкової інспекції майже 9 років.  

ЛЮБИТЬ ЗЕМЛЮ І ВСЕ, ЩО НА НІЙ

Ювіляр обожнює працювати в саду. Має гарний виноградник, робить дуже смачне вино. Вміє прищеплювати дерева, вирощує багато сортів яблук. Найбільшу радість отримує від догляду за бджолами. На власній пасіці - 30 бджолиних сімей. Усі вулики виготовив власноруч.
А ще Станіслав Борисович - гарний рибалка та мисливець. Взимку із синами Вадимом та Олександром ходять на полювання, влітку - разом рибалять. Вечорами з дружиною Валею люблять співати та грати на баянах. 
Ювіляр - не лише гарний чоловік, люблячий батько та дідусь, але й вірний друг. Друзів у нього багато, але найдавнішими є Юрій МОСКАЛЮК та Олександр ЦИБУЛЬСЬКИЙ, з якими товаришує майже 40 років, ще від тих пір, як разом працювали на заводі «Електроприлад». При зустрічі ніколи не обходиться без пісні. Улюблені пісні іменинника - «Каким ты был, таким остался» та «Когда весна придет, не знаю» з кінострічки «Весна на Заречной улице».

ДВІЙКО

Дружина Валентина Францівна - музичний керівник ДНЗ №21 - розповідає, що після того, як чоловік вийшов на пенсію, вони щотижня їздять у рідне село. Там  хата її покійних батьків. Влітку практично живуть там, бо за бджолами потрібен постійний догляд, роботи біля них вистачає.
- Валентино Францівно, хто ж прищепив Вашому чоловікові любов до бджільництва?
- Його дядько. Станіслав у дитинстві часто бував у нього на пасіці. І мій батько був пасічником. Для чоловіка це заняття для душі. Він годинами може розповідати про своїх трудівниць-бджілок. Та й сам працює, як бджола, - і в саду, і на городі. 
- Як Ви познайомилися?
- Ми дружили ще з дитинства. Вчилися в одній школі. Разом відвідували фото- та кіногурток. Він був дуже працьовитим, гарно вчився, веселий, заводний. А ще гарно грав на баяні та співав. Він досі ніколи не відпочиває і комусь не дає. Постійно в русі. Такий же веселий і непосидючий. 
- А що з роками придбав?
- Досвід. Дітям дає гарні поради. Постійно їх навчає, хоча вони вже дорослі. Старший син з невісткою теж працюють у податковій. Менший займається бізнесом. Станіслав дуже любить нашого єдиного внука Дмитра, якому вже 15 років.
- Батьки чоловіка живі?
- Мама. Щотижня, коли їдемо в село, то спочатку заїжджаємо до неї. Вона - вольова жінка. Син, хоча й сивочолий, завжди прислухається до її порад. 
- У серпні Ви відзначатимете 40-річчя спільного життя. Хто в домі господар?    
- Голова сім’ї - Станіслав. Я завжди прислухаюся до його порад. Незважаючи на те, що я - католичка, а чоловік - православний, ніколи не виникало проблем на релігійному грунті. Свякуємо як католицькі, так і православні свята. На Святвечір збираємося разом з дітьми, невістками та внуком поїхати до мами Станіслава.
- Що побажали б своєму чоловікові у День народження?
- Не лише я, але й уся родина, друзі, свати, сусіди щиро зичимо ювіляру довгих років життя, міцного здоров’я, щоб збулися всі заповітні мрії, щоб Бог оберігав і посилав мир і спокій!



Повернення до списку