Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ВІВТОРОК, 11 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
08.04.2011

А СПРАВИ ЙОГО ВЕЛИКІ!

Іван МАЛЕНЬКИЙІван МАЛЕНЬКИЙ народився у день, коли людина вперше полетіла у космос, - 12 квітня 1961 р. Всі люди країни були настільки захоплені тією подією, що у свідоцтві про народження поставили дату 13 квітня… Але ця цифра для Івана Андрійовича, нині декана факультету ветеринарної медицини Подільського державного аграрно-технічного університету, виявилася щасливою: сьогодні він має міцну сім’ю, гарних друзів і користується повагою в колективі. 
Вранці, йдучи на заняття, студенти та викладачі факультету знають: якщо капот білої «Волги» виглядає з-за корпусу ветфакультету, - значить декан уже на роботі. Але його можна не застати в кабінеті - господарство факультету досить велике: чотири навчальні корпуси та клініка ветмедицини, де досить тварин: курей, овець, корів, телят, свиней і коней. Усе треба обійти, поцікавитися, чи нагодовані тварини, чи прибрано біля них...
 А крім господарських справ - навчальні. На факультеті навчається близько 500 студентів, більшість із них - іногородні, а  ще є близько 50 викладачів. І в кожного з них є питання до декана: з приводу навчальних дисциплін, виробничої практики та нерідко й особистого характеру… 
Факультет не існує сам по собі. Він є структурною одиницею ПДАТУ, тож активно бере участь у загальноуніверситетських заходах: науково-практичних конференціях, спортивних змаганнях, творчих вечорах. І за всі успіхи та невдачі факультету відповідає декан!
Жоден навчальний заклад не дає спеціальності «Декан». Для цього необхідно володіти багатьма навиками: бути добрим організатором, господарником, педагогом, науковцем, психологом, а для багатьох - навіть батьком. А ще - лідером. Щоб колектив любив і поважав свого декана. Всіма цими якостями володіє Іван МАЛЕНЬКИЙ. Він пройшов усі етапи: студент, аспірант, асистент, доцент, завідувач кафедри, а 2003 р. обраний деканом. 
Своє перше «бойове хрещення» ветлікаря Іван Андрійович пройшов у Чемеровецькому районі 1989 р. Тоді на відгодівельному комплексі с.Теремківці у колгоспі «Україна» розпочалася епідемія парагрипу-3 (захворювання характеризується високою температурою, кашлем, загальною слабкістю). По допомогу до факультету ветмедицини звернувся Леонід СКРИНЧУК - тодішній голова колгоспу, Герой Соціалістичної праці. До господарства виїхали професор Віктор СУББОТІН (нині покійний) і його аспірант Іван МАЛЕНЬКИЙ. Картина перед очима 28-річного аспіранта та професора постала досить сумна: у величезному корівнику на підлозі лежить понад двісті молодих бугайців вагою 400-450 кг кожен. Тварини були ослаблені, другий день не їли та не пили… 
Завдання стояло нелегке: потрібно було не допустити летальних випадків і зберегти поголів’я, адже епідемія могла перекинутися і на інших тварин господарства. Сім діб, вдень і вночі, ветеринари боролися з епідемією. І, врешті-решт, вона відступила, при цьому жодна тварина не загинула. 
- Я з дитинства мріяв бути лікарем, - говорить сьогодні Іван Андрійович. 
Після закінчення школи в с.Білівці  Хотинського району 1978 р. Іван МАЛЕНЬКИЙ подав документи до Чернівецького медінституту, та не пройшов за конкурсом. Далі - служба в Північній групі військ у Польщі. Після демобілізації знову поніс заяву до медінституту і знову - невдача. Наступного 1982 р. подав заяву до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Вдало склавши вступні іспити, був зарахований на І курс ветеринарного факультету. 
Іван МАЛЕНЬКИЙНавчання студенту МАЛЕНЬКОМУ подобалося. Вчитися було цікаво та легко. І, щоб стати більш самостійним і не тягти з батьків-колгоспників зайвої копійчини, влаштувався до дитячого садочка №3, що на Руських фільварках, на роботу нічним сторожем і двірником. Саме там познайомився ще із зовсім юною вихователькою Наталею, яка через рік стала його дружиною. Наталя Іванівна і до сьогодні працює в цьому дошкільному закладі, але вже логопедом. 
Мрію батька стати лікарем втілив старший син Іван, котрий працює нині в «Атланті». Молодший - Андрій - навчається у 5-му класі гімназії та твердо заявляє, що буде лікарем, як старший брат. 
«Енергійний, відповідальний і вимогливий, постійно сповнений ідей і творчої енергії, впевнений у собі керівник факультету». Таку характеристику дають Івану Андрійовичу його колеги. Люблять і шанують декана й студенти факультету, оскільки він завжди йде назустріч, дає шанс виправити помилку та чимало допомагає у подальшому працевлаштуванні. 
Факультет має IV рівень акредитації, ліцензію на навчання 100 студентів на курсі. Про зростання популярності факультету свідчить і той факт, що минулого року на 70 державних місць претендувало 207 абітурієнтів… Відповідна матеріально-технічна база факультету дозволяє готувати висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців ветмедицини для ринку праці у сучасних умовах. Багато хто зі студентів проходить стажування у приватних господарствах США, Данії, Великої Британії, Швейцарії та інших країн Європи… Велика частина випускників після закінчення навчання повертається до тих господарств, де стажувалися, але вже спеціалістами. 
Іван МАЛЕНЬКИЙ любить часто повторювати вислів відомого вченого Сергія ЄВСЕЄНКА: «Гуманна медицина лікує людину, а ветеринарна - людство!». У цих словах криється справжня істина, тому що існує ціла низка хвороб, спільних для людей і тварин: сибірка, туберкульоз, бруцельоз, правець, трихінельоз, лептоспіроз, лістеріоз, сказ, сальмонельоз тощо. Вони передаються через продукти харчування тваринного походження від хворих тварин. Ось чому одним із головних завдань лікаря ветеринарної медицини є недопущення потрапляння вражених продуктів на стіл споживача. 
Іван МАЛЕНЬКИЙОкремою темою є лікування хворих тварин, оскільки вони не можуть сказати, що їх болить. Лише жалібно дивляться у вічі… 
З великою гордістю та шаною сьогодні згадує Іван Андрійович свого вчителя та наставника - професора Віктора СУББОТІНА, котрий був керівником кандидатської дисертації, яку він захистив у Ленінградському ветеринарному інституті. За час роботи у виші кандидат ветеринарних наук, доцент Іван МАЛЕНЬКИЙ став співавтором 2-х монографій і підручника, автором понад 50-ти науково-методичних праць і мріє про докторську дисертацію, час на яку можна викроїти лише уночі… 
Дуже полюбляє Іван Андрійович працювати біля землі. Вже почав плодоносити сад, який він посадив. На своїй присадибній ділянці декан тримає 20 курей. Охороняють садибу два великі собаки - Мурад (породи алабай, середньоазіатська вівчарка) та Герда (німецька вівчарка). А ще є в Івана МАЛЕНЬКОГО мрія - мати власного коня.  
13 квітня Іван Андрійович відзначатиме свій 50-річний ювілей! Всі співробітники факультету ветеринарної медицини вітають декана та зичать щастя, здоров’я, успіхів, благополуччя, вдачі та втілення всіх задумів у життя!
P.S. Вчора вчена рада факультету втретє обрала Івана МАЛЕНЬКОГО деканом факультету ветеринарної медицини ПДАТУ. 
Микола БІЛИЙ, аспірант факультету ветеринарної медицини ПДАТУ.


Повернення до списку