Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ПОНЕДІЛОК, 18 ЧЕРВНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
10.06.2011

ЖИТИ, ЩОБ БАЧИТИ ПЕРСПЕКТИВУ

Сергій ШУТЯК«Принциповий, справедливий, цілеспрямований», - так говорять про ювіляра ті, хто хоч раз із ним зустрічався. «Турботливий, люблячий, надійний», - так кажуть рідні та найближчі йому люди. 
Категоричний до підлабузників, цінує щирість і відданість роботі. Його енергійність та активність заражає. 14 червня начальник управління МВС України в Хмельницькій області полковник міліції Сергій ШУТЯК святкуватиме ювілей.
- Сергію Олександровичу, бути міліціонером - мрія дитинства?
- Ні. В дитинстві мріяв бути військовим, але так склалися життя й обставини, що після армійської служби вступив на історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Не шкодую, адже саме тут познайомився зі своєю дружиною Іриною, яка навчалася на факультеті фізичного виховання. Кам’янець став для мене другою домівкою.
- Пам’ятаєте свій перший робочий день у міліції?
- Ні (сміється). Починав я з інспектора інспекції у справах неповнолітніх міськвідділу міліції, довгий час працював у розшуку. З ранку до ночі - на роботі. Так було завжди, проте не шкодую. Хоч, може, і кажуть, що в міліції робота невдячна і не всім підходить, та для мене служба стала невід’ємною частиною життя.
- Ми постійно вчимося, когось навчаємо, а хто був Вашим вчителем в житті?
- Однозначно, це мої батьки. Вчителем і мудрим наставником досі вважаю легенду карного розшуку Йосипа ЖЕЗІЦЬКОГО. Взагалі, життя саме по собі - мудрий учитель, але за умови, якщо ти хочеш вчитися. Якщо ні, воно тебе змусить якимись ситуаціями, уроками, словами, вчинками інших людей.
Сергій ШУТЯК- Сергію Олександровичу, на Вашу думку, якою повинна бути сучасна міліція?
- В першу чергу, вона має бути європейською. Вже давно час відійти від функції каральної та робити акцент на профілактиці. Наше основне завдання полягає аж ніяк не в залякуванні, а навпаки, - у роз’яснюванні громадянам їхніх прав та обов’язків. Сьогодні міліціонер - це захисник. Його призначення - допомагати. Наша діяльність має бути максимально відкритою та прозорою. Міліція повинна не лише повернутись обличчям до народу, а й бути гідним його представником, щоб будь-яка людина могла звернутися до нас і бути впевненою, що ми саме та структура, яка допоможе, захистить.
- У 90-ті роки Кам’янець називали не інакше, як українське Палермо. Чи зберегло наше місто цю «підпільну» назву донині?
- Сьогоднішня криміногенна ситуація не лише у Кам’янці-Подільському, а й загалом по області, звичайно, не йде ні у яке порівняння з дев’яностими. Тоді, коли ми опинилися практично на руїнах однієї з найбільших держав світу, особливого поширення набув бандитизм. З’явилося таке поняття, як «рекет». Ситуація була майже неконтрольована. Владі, правоохоронцям доводилося докладати чимало зусиль, аби зробити міста країни безпечними для життя, а їхніх жителів захищеними.
Нині називати туристичну перлину Поділля - Кам’янець-Подільський - маленьким Палермо немає жодного сенсу. 
- Як начальник обласного управління, поблажку рідному відділові даєте чи питаєте з усією суворістю? Взагалі, який стиль керівництва Вам імпонує?
- Поблажок не роблю нікому, і про це знають усі. Заслужив - обов’язково похвалю, десь недопрацював - вкажу на недоліки. І все це незалежно від того, хто на якій посаді працює. Зізнаюсь, до кам’янецької міліції ставлюся навіть дещо прискіпливіше, адже вона забезпечує порядок у місті, яке щодня відвідує велика кількість туристів, у тому числі й іноземних. Тож ми, як-то кажуть, повинні бути на висоті. 
А взагалі-то, не дуже люблю сваритися і ніколи не підвищую голосу на підлеглих. Вважаю, що всі ми дорослі досвідчені люди, і якщо працівник на своєму місці, то він має все розуміти без крику. Якщо вже доводиться на когось підвищувати голос, то слід замислитися, чи відповідає та людина посаді, яку займає.
- Ваша робота забирає, напевно, всі 25 годин на добу. На сім’ю часу вистачає?
- Звичайно, ні. Проте сподіваюся, що рідні мене розуміють. 
- Якщо вже мова зайшла про сім’ю, то розкажіть, будь ласка, про неї.
- Дружина Ірина - мій надійний тил, моя підтримка. Підтримання сімейного вогнища - то її неоціненна заслуга. Багато років вона працює на одному місці - в коледжі харчової промисловості - керівником фізичного виховання. Минулого року стала заслуженим вчителем України.
Сергій ШУТЯК
Син Дмитро має дві вищі освіти - економічну та юридичну. Розпочав роботу в Хмельницькому центрі підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників та кінології Державної митної служби головним спеціалістом відділу інформаційно-технічного забезпечення. На сьогодні переведений в організаційно-розпорядчий департамент Державної митної служби. 
Він дуже спокійний, врівноважений, виважений. Протилежність його - донька Олександра. Самостійна, бойова, активна. Поки що вона не визначилася, ким хоче стати, лише закінчує 9-й клас. Займається танцями, дев’ять років - в ансамблі танцю «Сяйво». От на останньому із конкурсів, який був у Києві, їхній колектив зайняв І місце.
- Діти батька слухаються?
- Так. Я з ними не сварюся, не кричу, просто розмовляю. До дітей ставлюся, як до дорослих.
- Сергію Олександровичу, хто для Вас справжній друг і чи маєте таких? 
- Справжній друг - це той, хто вміє розділити радість, надійний, який вислухає, порадить. У мене такі друзі є.
- Відпочинок для Сергія ШУТЯКА - це…
- Активний. Гірські лижі, Карпати… Якби була можливість, їздив би щодня. На морі не можу просто лежати на пляжі, постійно хочеться кудись піти, подивитися щось нове.
Одне з моїх захоплень, на яке також часу не вистачає, - рибальство, - передалося сину. Діма малим, як відвозили в село на літо, ще в школу не ходив, а вставав зранку, аби порибалити на ставку. 
В дитинстві любив фотографувати і грати на гітарі, тепер теж на це не вистачає часу. Проте фотографією захопилася Саша, і мені приємно, що діти розділяють мої захоплення. 
- Героїня одного з відомих радянських фільмів казала, що в 40 років життя тільки починається. Це правда?
- Я знаю одне, що в кожному віці свої переваги та родзинки. В юності нам не вистачає життєвого досвіду та мудрості, у зрілому віці часом хочеться юнацької безтурботності. Проте кожен вік прекрасний по-своєму. І потрібно жити так, щоб, дивлячись у майбутнє, бачити перспективу, а, оглядаючись у минуле, не соромитися своїх вчинків. 
- Який подарунок буде найкращим у Ваш день народження?
- Я не матеріаліст. Для мене найкращий подарунок - це коли разом зберуться люди, яких я люблю, поважаю і ціную. 

Повернення до списку