Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
СУБОТА, 21 КВІТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
15.07.2011

ФІНАНСИСТ. АЛЕЯ ЙОГО СЛАВИ

Павло МАРКОВСЬКИЙ10 липня виповнилося 30 років з того часу, як пішла з життя відома не лише в нашому регіоні людина, мудрий керівник, взірець фінансиста - завідувач Кам’янець-Подільського міського фінансового відділу Павло МАРКОВСЬКИЙ. Поховано його на Алеї Слави міського кладовища.
Павло Павлович народився 18 листопада 1924 р. в м.Кам’янець-Подільський. 1932-1941 рр. - навчався в СШ №3. Після повернення з фронту та служби на Далекому Сході у 1947-1948 рр. навчається у Вінницькому міжобласному навчальному комбінаті Держплану СРСР за спеціальністю «Бухгалтер промислового обліку». 1958 р. екстерном закінчує Довжоцьку СШ робітничої молоді. У 1959-1964 рр. навчається у Київському інституті народного господарства, спеціальність «Бухгалтерський облік». 1948-1954 рр. - старший бухгалтер держдоходів районного фінвідділу, 1954-1961 рр. - головбух райфінвідділу, 1961-1962 рр. - старший інспектор з бюджету райфінвідділу, 1962-1981 рр. - завідувач міського фінвідділу. 1962-1981 рр. - член виконкому, депутат міської ради, голова ревізійної комісії міського комітету Компартії України.
Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За перемогу над Японією», «За трудову доблесть», нагрудним знаком «Відмінник фінансової роботи», численними ювілейними медалями та знаками.
Разом з дружиною Ларисою Борисівною виростили сина Павла та дочку Тамару.
Сьогодні про Павла Павловича згадують ті, з ким він працював, робив комфортним рідне місто, навчав і просто жив...
Євдокія ОРЛЮК, старший інспектор держдоходів, бухгалтер, старший бухгалтер держдоходів, начальник відділу держдоходів, заступник начальника міського фінвідділу (1944-1981 рр.):
- Професійний керівник, а головне - добра Людина! - саме так згадує Євдокія Минівна Павла МАРКОВСЬКОГО. - Він був спеціалістом за покликанням, людиною чесною, порядною, безмежно відданою справі. 
Розумний і справедливий, вимогливий і принциповий, а подекуди і суворий керівник Павло Павлович завжди приходив на допомогу людям. З колегами залюбки ділився досвідом і вміннями, навчав поваги і любові до нелегкої, але такої потрібної професії. 
В житті кожної людини суттєве значення має наявність житла. Наш Павло Павлович подбав про будівництво 26-квартирного житлового будинку на вул.Шевченка, 47. Через рік ми заселилися в наш «фінотдєловський дім». Дякуючи наполегливості нашого керівника, всі працівники фінорганів міста й району мали житло.
У пам’яті Павло МАРКОВСЬКИЙ назавжди залишився доброю Людиною. Як сьогодні бачу перед собою завжди відчинені двері кабінету нашого завідуючого. Його серце було відкрито для всіх! Завдячую долі, що майже 20 років працювала пліч-о-пліч і під керівництвом Павла Павловича. 
Марія АДОЛЬСЬКА, головний бухгалтер міського фінансового відділу (1971-1989 рр.):
- В 1955 году я переехала из России в Каменец. Начинала работу с участкового налогового инспектора районного финотдела. По сути, с этого времени я и знаю Павла МАРКОВСКОГО. Когда мы познакомились, он работал главным бухгалтером районного финотдела. От своих сослуживцев я слышала много хороших отзывов в его адрес, а со временем и сама убедилась в этом. Павла Павловича всегда и во всём отличали высокое трудолюбие и дисциплинированность. Будучи исключительно грамотным специалистом-финансистом, принципиальным, строгим и требовательным руководителем, он всегда был внимательным и отзывчивым к своим коллегам и окружающим его людям.
Павло МАРКОВСЬКИЙ: У колі сім’їУровень аккуратности, самодисциплины и пунктуальности в работе Павла Павловича для всех нас был примером. Будучи коренным каменчанином, он в то время с семьей жил в селе Гуменцы и ежедневно ходил на работу и обратно пешком почти 30 километров. Не было ни единого случая, чтобы он опоздал на работу.
В апреле 1959 года я была переведена на работу в городской финотдел на должность инспектора налогов, и мне снова посчастливилось работать уже под руководством Павла МАРКОВСКОГО. Он был хорошим руководителем, о нем и его добрых делах можно написать целый том воспоминаний. Память о нем, об этом прекрасном Человеке, будет вечно жить в наших сердцах!
Вікторія АНТОНЮК, начальник відділу, головний бухгалтер управління фінансів міської ради (1989-2009 рр.):
Для мене особисто, та й для багатьох, Павло Павлович назавжди залишиться батьком, учителем, наставником, керівником із глибокими професійними знаннями та позитивними людськими якостями. У нього було неповторне, вражаюче поєднання інтуїції, ерудиції та мудрості. Як приклад: Павло Павлович міг взяти в руки матеріали комплексної документальної перевірки або ревізії фінансово-господарської діяльності будь-якого суб’єкта господарювання та одразу сказати, де і чого недогледіли при перевірці та чи правильно перевірено. Однак, суворо та конкретно вказуючи на недоліки в роботі, він ніколи не сварив, не критикував працівників при сторонніх, а знаходив вагомі слова рекомендації та професійної підтримки. Павло Павлович був усім нам як Батько, знав сім’ю кожного працівника, наших батьків і дітей.
Алла БУДАНЦЕВА, секретар виконкому міської ради (1978-1981 рр.):
- З Павлом Павловичем я познайомилася ще в часи моєї роботи в комсомолі. Справжнє співробітництво складалося тоді, коли ми працювали у виконкомі міської ради. Я - як секретар виконкому, а Павло Павлович - як завідувач міського фінвідділу, член виконкому та депутат міськради.
Мене, тоді ще зовсім молодого працівника, дивувало: як можна було розпочинати якісь серйозні заходи чи будівництво об’єктів, не маючи в даний момент грошей?! Однак, як не дивно, 30-31 грудня всі борги покривалися, з усіма розраховувалися, заходи було виконано, а об’єкти введено в експлуатацію. І  всі щасливі та радісні святкували Новий рік.
Я тепер добре розумію, що саме в цьому і полягала мудрість керівництва, яка вимагає і бачення перспективи, і вміння прогнозувати та планувати при наявності професіоналізму та почуття високої відповідальності, і передбачення наслідків ризику при прийняті відповідального рішення. Всіма такими рисами характеру і був наділений Павло Павлович МАРКОВСЬКИЙ, під керівництвом якого сміливі та спрямовані на розвиток міста плани міської влади ставали реальністю.
Павло Павлович був сам дуже дисциплінованою людиною і вимагав цього від підлеглих. Високий професіоналізм - головна риса всіх працівників сформованого Павлом Павловичем фінвідділу. Він був жорстким до тих, хто порушував фінансову дисципліну, до безвідповідальних і халатних людей, проте одночасно - щедрим на добро!
Павло Павлович був прекрасним сім’янином. Дружина Лариса Борисівна, дочка Тамара, син Павло, онуки - це та життєдайна кришталева чаша, яку ніжно та з великою любов’ю оберігав  Павло Павлович. Всі вони, у свою чергу, відповідали йому безмежною любов’ю, глибокою повагою, турботою та піклуванням про нього. 
Іван ЗАДВОРНИЙ, голова партійно-державного контролю міста, секретар з ідеології міського комітету Компартії України (1959-1973 р.):
- Павла Павловича знал как грамотного, инициативного руководителя-финансиста, коллегу и хорошего соседа. Профессиональные и добросовестные проверки, тщательно и грамотно проведенные под его руководством, были объективными, справедливыми, а самое главное, они позволяли определить фактическое финансово-хозяйственное состояние дел на проверяемом предприятии и безболезненно устранить отмеченные недостатки.
Мы со своими семьями прожили в одном доме более пятидесяти лет. За эти годы не помню случая, чтобы со стороны членов дружной семьи МАРКОВСКИХ были какие-либо конфликты или недоразумения с соседями. До сегодняшнего дня у меня сохранились сердечные, добрые чувства и глубокое уважение к этой семье. 
Зінаїда КОСТИШИНА, інспектор, старший інспектор бюджету районного фінвідділу (1952-1961 рр.):
- Прошло 58 лет. Я и сегодня с глубокой искренней благодарностью вспоминаю всех работников райфинотдела, которые в короткое время, без осложнений и каких-либо проблем, приняли меня в свой уже сложившийся дружный коллектив профессионалов. 
Самую большую, разностороннюю и при этом деликатную помощь и поддержку на первом этапе жизни в Каменец-Подольском я получила от Павла МАРКОВСКОГО и Антона СКАВРОНСКОГО. Именно благодаря им я состоялась как специалист-финансист.
Павел Павлович был человеком интеллигентным, добрым и чутким. Он был внимателен ко всем, кто к нему обращался за помощью или советом. Умел не просто слушать, но и слышать! В его работе на высшем уровне были Профессионализм и Человечность. 
В 1961 году я перешла работать на кабельный завод, и наши дороги с Павлом Павловичем пересекались всё реже. Однако, встречаясь с общими знакомыми, мне было приятно слышать, что его, как и раньше, ценят как профессионала и уважают как Человека!
Георгіна КРЕМІНСЬКА,  інспектор, старший інспектор, начальник бюджетного відділу, заступник начальника міського фінвідділу (1962-2000 рр.):
- Фінансист - це людина з надзвичайними якостями, це людина чесна, порядна, безмежно віддана справі, спеціаліст за покликанням. Саме таким запам’ятався мені мій перший керівник Павло Павлович МАРКОВСЬКИЙ.
Будучи розумним і справедливим, вимогливим і принциповим, а подекуди і суворим керівником, він завжди приходив на допомогу людям. Павло Павлович як керівник передавав колегам свій досвід, вміння, навчав поваги та любові до нелегкої, але такої потрібної професії. При цьому хочу зауважити, що робив це тактовно, з любов’ю і повагою до людини! 
В усіх питаннях наповнення скарбниці нашого міста Павло Павлович завжди проявляв творчу ініціативу, працював наполегливо, з повною самовіддачею. І в цьому йому допомагав великий заслужений авторитет, яким користувався серед керівників підприємств, установ, організацій і жителів міста, району, області.
Про своїх працівників, колег Павло Павлович знав усе. Для молодих спеціалістів завжди був батьком, а особисто для нашої сім’ї - справжнім другом. Його життєве кредо: «Допомогти людині, підтримати її в усіх життєвих ситуаціях, якими б складними вони не були».
Григорій КРОТЮК, завідувач відділу комунального господарства виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради (1964-1981 рр.):
- З Павлом Павловичем майже вісімнадцять років ми працювали пліч-о-пліч, вирішуючи нагальні проблеми розвитку комунального господарства міста. І за це я безмежно вдячний долі. Як друг і колега, добре пам’ятаю, що він мріяв бачити своє рідне місто-красень Кам’янець-Подільський завжди красивим, з усіма комунальними та побутовими зручностями. Він говорив: «Саме це буде приваблювати туристів з усіх країн світу відвідати наше стародавнє місто із неповторною Старою фортецею». Він був надзвичайно грамотним фінансистом, професіоналом, керівником вищого гатунку. Світла та добра пам’ять про прекрасну Людину - колегу, фінансиста-професіонала, друга, соратника - Марковського Павла Павловича залишилась і буде жити в серцях кам’янчан вічно, а його добрі справи мають продовження у справах його сина та онука, а в майбутньому, впевнений, будуть продовжені його правнуками - Павлом та Олександром.
Віктор КРІЛЬ, голова міськплану, заступник голови виконкому міської ради (1974-1984 рр.):
- Так сталося, що я рано залишився без батьків і близьких родичів. Завдяки Павлу МАРКОВСЬКОМУ, який був для мене як батько, завжди відчував родинне тепло і підтримку. Він був моїм першим керівником, учителем і порадником, а пізніше - соратником та однодумцем у команді керівництва міськвиконкому.
У 60-80-ті роки за рахунок коштів міського бюджету та безпосередньої участі Павла Павловича в місті вдалося побудувати СШ №11 та і №14, спортзали СШ №3 та №4, реконструювати приміщення колишньої бавовняної ткацької фабрики в Старому місті, де нині знаходиться Картинна галерея, приміщення під дитсадки в селищі цукрового заводу та на вул.Тімірязєва, відкрити стоматологічну поліклініку, станції швидкої медичної допомоги та переливання крові, станцію юних натуралістів, ДСШ №2, розпочато будівництво хірургічного корпусу міської лікарні, побудовано та введено в експлуатацію спеціалізоване комунальне транспортне підприємство (с.Кам’янка), створено підприємство зеленого господарства, шляхово-експлуатаційну дільницю, центральний проспект Леніна (нині - Грушевського), формується центральна площа міста. Також завершується будівництво та благоустрій мікрорайону Черемушки, розпочинаються такі ж роботи у мікрорайоні Жовтневому. У Кафедральному костьолі реставрується унікальний орган. На базі міського побутового комбінату створюються фірма побутового обслуговування населення «Кам’янчанка», фабрики індивідуального пошиття, ремонту одягу та хімічної чистки одягу і прання білизни. Створюються два потужні комунальні підприємства «Промторг» і «Харчоторг».
Вражаюча інтуїція у поєднанні з мудрістю Павла Павловича була гарантом подальшого чіткого та надійного розвитку міста. Не пам’ятаю випадку, коли б розроблений міським фінвідділом проект міського бюджету був відхилений сесією міськради. 
Завдяки його творчій діяльності наше місто розбудовувалося та розквітало. Жителі міста до сьогодні пам’ятають його з глибокою вдячністю. 
Кім МІТЕЛЬМАН, тренер із баскетболу ДЮСШ №1 (з 1972 р.):
- Детство каждого из нас оставляет свой отпечаток на всю жизнь. В зрелом возрасте мы часто вспоминаем его и людей, с которыми связала судьба. Таким человеком в моей жизни есть требовательный и принципиальный, строгий и добрый Павел МАРКОВСКИЙ.
В памяти хорошо отложился декабрь 1961 года, когда, придя с работы, мама с волнением  сказала отцу: «У нас в финотделе скоро будет новый начальник Павел МАРКОВСКИЙ. Он участник Великой Отечественной войны, инициативный и грамотный финансист, принципиальный и требовательный руководитель, а самое главное - очень строгий». Наступила пауза. Мой отец тогда ответил: «Я вам, мои дорогие, скажу вот что: если он участник Великой Отечественной войны и очень строгий, то это хорошо».
Наши родители были не только коллегами, но и друзьями. На их примере мы с его сыном Павлом Павловичем до сих пор поддерживаем добрые, дружеские отношения.
...Помню, как строили 26-квартирный жилой дом по ул.Шевченко, 47. С каким энтузиазмом все работники финотдела, члены их семей и мы, дети, принимали участие в этом строительстве! Присутствие на объекте Павла Павловича стимулировало производство работ, и все работали ещё с большим энтузиазмом. Он сам лично принимал активное участие в подготовке сдачи дома в эксплуатацию, а нам, детям, всё время говорил: «Ваш двор должен быть одним из лучших в городе!». Так оно и было многие годы.
Добрый, заботливый и внимательный к окружающим, Павел МАРКОВСКИЙ старался помочь всем, кто к нему обращался, умел выслушать, дать дельный совет. Пусть светлой будет память о нем!
Григорій РЕШЕТЮК, завідувач відділу місцевої промисловості міськвиконкому (1975-1976 рр.), директор винно-сокового заводу (1976-1983 рр.), директор коледжу харчової промисловості (з 1983 р.):
- Мені пощастило працювати з Павлом МАРКОВСЬКИМ протягом майже шести років. Для мене, як і для багатьох моїх колег, Павло Павлович був немов хрещений батько. Буду відвертий: не кожен посадовець при своїй зайнятості доходить до проблем молодої людини. Саме Павло Павлович - керівник міськфінвідділу, член виконавчого комітету, депутат міської ради - сприйняв мій прихід у виконком як закономірний процес у моєму житті. З перших днів опікувався мною, як рідним сином. 
Коли мені запропонували посаду директора винного заводу, першим, до кого звернувся по пораду, був Павло Павлович. І нині з глибокою вдячністю згадую розмови в його кабінеті. Я встиг багато мудрого навчитися, часом вистачало одного його слова чи спокійного зауваження. Мені імпонувала його принциповість, цілеспрямованість. Минув час, до влади приходять нові люди. І коли я бачу, як серед них відбуваються якісь суперечки і виникають непорозуміння, завжди згадую Павла Павловича. Саме таких - надійних, мудрих, авторитетних людей не вистачає нашій Україні. Так могла жити, думати і діяти тільки Велика Державна Людина, якою і був Павло Павлович МАРКОВСЬКИЙ. 
Для друзів, колег, всіх тих, хто його знав, Павло Павлович назавжди залишиться батьком, другом, вчителем, Людиною з великої літери. Світла пам’ять про нього житиме вічно.

Повернення до списку