Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
СУБОТА, 21 КВІТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
08.08.2014

ЛІКАР СВІТЛОФОРІВ

Триоких красенів, які дбають про безпеку дорожнього руху в місті, в Кам’янці є понад двадцять: одні розмовляють, інші моргають очима, а треті взагалі мають годинники, які заохочують кожного вчасно переходити на інший бік. Але чи хтось задумувався про те, хто опікується вуличними охоронцями порядку, як саме працюють ці машини, як часто доводиться змінювати їх на нові.
Відповіді на ці запитання ми спробували дізнатися при спілкуванні із місцевою легендою світлофорної справи - Миколою Мельником. Як виявилося, він у Кам’янці ледь не єдиний електромеханік з обслуговування технічних засобів регулювання дорожнього руху, а за словами директора КП «Міськліфтсвітло» Володимира Крилова - ще й один з найкращих працівників підприємства.

ПОЧАТОК ОРГАНІЗОВАНОГО ЖИТТЯ

ЛІКАР СВІТЛОФОРІВДля початку трохи передісторії. Років 30-40 тому перетнути кам’янецьку вулицю було нелегко. Пішоходи, перебігаючи дорогу, ризикували потрапити під колеса, хоча кількість автомобілів була значно меншою, ніж тепер. На допомогу учасникам дорожнього руху - пішоходам і водіям - прийшов світлофор, який у нашому місті з’явився в середині 80-х років, коли Міністерство внутрішніх справ видало указ про організацію дорожнього руху.  
Тоді такі кольорові «регулювальники» були диковинкою, сьогодні ж вони мало кого здивують. Та й на сучасних дорогах розвелося чимало їхніх різновидів.
Але щоб ці охоронці дорожнього порядку завжди були в строю - на допомогу приходить «лікар світлофорів» - Микола Іванович, який дбає про здоров’я своїх «пацієнтів» і робить усе можливе для безпеки водіїв і перехожих. Насправді така робота не з легких, оскільки потрібно стежити за кожним дротиком, за кожною кнопкою в світлофорах, аби, не дай Бог, система не вийшла з-під контролю. Ось такий вантаж чоловік несе вже 16 років.
- Ішов до цієї професії ще з дитинства, адже дуже полюбляю електроніку, а саме розбирати різні пристрої, - ділиться Микола Мельник, - 10 років працював керівником радіоконструкторського гуртка міської Станції юних техніків. Після того я потрапив до спеціалізованої монтажно-експлуатаційної дільниці Хмельницької області, яка на той час займалася світлофорами, де і працював до 2002 року, а вже із 2006-го нас перевели під опіку КП «Міськліфтсвітло», де працюю донині.

СТАРІ, СЛІПІ, АЛЕ ДІЮЧІ 

Сьогодні в Кам’янці більшість світлофорів - це оті «першопроходці» з 1980-х років. Міняли їх ще за радянських часів. Несправні «очі» світлофорів сьогодні ускладнюють у місті рух транспорту й пішоходів на перехрестях вулиць: 30 років Перемоги - Жукова, Червоноармійської - Гагаріна, Хмельницького шосе - Чехова та ще багатьох інших, які негайно потребують нових і якісних світлофорів.
- Особливо проблемним є перехрестя на вул.Чехова, що біля «Сільпо», - каже Микола Іванович. - Адже там великий потік людей і машин, які прямують до супермаркету, зони відпочинку, заправки, церкви, ринку. Зрозуміло, що перехрестя потребує не просто нових діодних світлофорів, але й звукового супроводу для людей із вадами зору.
А щодо звукових світлофорів для людей з обмеженими можливостями, то думали, що вже «почав танути лід», адже нещодавно в місті встановили два такі об’єкти: на пр.Грушевського - вул.Драй-Хмари та вул.Огієнка - вул.Данила Галицького (які озвучує сам пан Микола). Проте їх замало, варто було б встановити ще на пр.Грушевського, де найбільше скупчення людей.

НОВІ ДІОДНІ: ОДИНИЦІ, АЛЕ ВЖЕ Є 

Та все ж потихеньку прощаємося із радянськими синицями і тягнемося до новітніх діодних «журавлів». До нашого міста вони прилетіли із Харківської ТМ «КОМКОН».
- Таких у нас небагато. Всі розміщені вздовж проспекту. Звичайно, вони вдвічі дорожчі, але куди практичніші за всі інші разом узяті. До того ж їхнє підключення до автоматичної системи керування дорожнім рухом дає можливість створювати режим «зеленої хвилі», коли між низкою світлофорів встановлюється зв’язок, що вмикає зелені сигнали до моменту підходу транспорту, - запевняє пан Микола. - Але це надзвичайно важка і клопітка робота, яка потребує точного розрахунку до секунди.

Аліна ПЕРЕБЕЙНІС.


Повернення до списку