Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

СЕРЕДА, 26 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
13.03.2015

Микола ПИЖ: ЛЮБІМО ЗЕМЛЮ, БО ВОНА НАС ГОДУЄ!

Щороку в другу суботу березня в нашій державі відзначається День землевпорядника. Професія ця досить поважна і престижна, адже саме ці люди стежать за найбільшим скарбом держави - землею, піклуються про те, щоб державні угіддя використовувалися раціонально та ефективно.
Микола ПИЖСучасним землевпорядникам важко, адже постійно треба пристосовуватись до нових і нових земельних реформ, виконувати їх. Саме від людини, яка опікується землею громади, залежить, чи по-господарськи вона використовується, який дохід принесе жителям села.
Наш співрозмовник Микола ПИЖ, як ніхто, знає всі особливості цієї професії. З 1998 р. він працює землевпорядником у Гуменецькій сільській раді. Йому дістався чи не найбільший шмат роботи, адже сільська рада досить велика. На її території чимало підприємств: ПАТ «Подільський цемент», Вербецький вапняковий і багато інших дрібніших. При цьому заборгованості з орендної плати в цій сільській раді немає. До професійних обов’язків Миколи Тимофійовича входять прийом документів на оформлення земельних ділянок, виготовлення і розробка проектів рішень сільської ради, контроль за використанням землі. Крім того, він проводить інвентаризацію земель об’єктів сільської ради.
- Змалку не боюся роботи, особливо люблю працювати біля землі. Це моє найбільше хобі та, напевно, покликання всього життя, - розповідає Микола Тимофійович. - Дух перехоплює, коли бачу оброблені поля своєї маленької батьківщини. Навіть не уявляєте, як милують око неозорі поля, які в нашому селі орендує підприємство «Нібулон», завжди доглянуте й пишне колосся. Вчасно і справедливо ці орендарі розраховуються із людьми за паї. От якби вони ще робочі місця давали жителям села… У нібулонівців настільки все механізовано, що додаткової робочої сили вони майже не потребують. Зовсім інше питання - співпраця із ТзОВ ВФ «Гуменецьке». Це підприємство працює в Гуменцях, наймає на роботу місцевих жителів. А робочі місця - це запорука життя і виживання села загалом.
Крім того, Микола Пиж розповів і про нагальні земельні питання в Гуменецькій сільській раді. Зокрема, надання ділянок учасникам АТО. На отримання землі подано 36 заявок безпосередньо від учасників АТО. Вже погоджені ділянки для 31.
- Знайти вільні землі було досить проблематично, адже Гуменецька сільська рада приміська, тут їх і раніше важко було придбати. Але спільними зусиллями майже вирішили цю проблему. 25 учасникам виділили по 0,5 гектара землі для ведення сільського господарства в Гуменцях. І в Лисогірці 6 військовим дали по 12 соток для садівництва, - повідомив Микола Тимофійович.
З минулого року в Гуменецькій сільській раді проводиться інвентаризація земель населених пунктів з метою виготовлення генеральних планів і розширення їхніх меж.
Усе про роботу і роботу: плани на майбутнє, пріоритети праці, пропозиції щодо покращення економічного стану села… Микола Пиж навіть зніяковів, коли попросила розповісти про себе.
- Та що про себе? Звичайна людина села: робота, господарство. Як і всі, тримаю курей, свиней. Їх треба обійти, нагодувати. Щоб мати чим нагодувати, треба обробляти городи. Діти вже сваряться: «Навіщо тобі стільки?». А я кажу: «Куди сьогодні без землі?». Як подивишся на ціни, то рука так і тягнеться посадити й виростити щось своє. Та мені й не важко, обожнюю працювати на городі, особливо тоді, коли бачу результати праці: свіженькі огірочки, молоду картопельку, бурячки, наче буцмаки.
Микола Тимофійович сам із Тернопільщини, навчався у Володимирі-Волинському на механіка. Доля його закинула до Кам’янця-Подільського, де навчався в Інституті сільського господарства, на механічному відділенні. Тут одружився, здобув ще одну освіту на землевпорядному відділенні Кам’янець-Подільського індустріального технікуму. Ця спеціальність і стала орієнтиром життя, яка змушує розвиватися, вдосконалюватися і вчитися новому. Не вміє він інакше. Разом із дружиною Ларисою Іванівною виховали двох доньок, радіють онукам. Є для кого жити і працювати.
- Найбільше багатство - це сім’я, діти, усмішки близьких, а ще - улюблена професія. Якщо отримуєш задоволення від справи, яку робиш, значить - знайшов місце в житті, можеш якісно і з натхненням виконувати свій обов’язок, - ділиться життєвим досвідом Микола Пиж. - А щоб бути успішною людиною в селі, треба любити землю, поважати її, вона ж - наша годувальниця.

Вікторія КОЖЕВНІКОВА.

Повернення до списку