Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ЧЕТВЕР, 21 ЧЕРВНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.01.2016

ЛЕВ ПЕРШИЙ

Лев Баженов. Фото з «Енциклопедії  сучасної України», 2003 рікДавно відомо, що «як корабель назвеш, так він і попливе». Напевно, має право на життя ще одне цікаве спостереження: «в який день народишся, так і проживеш». Принаймні, для професора Льва Баженова, який 1 січня 2016 року святкує 70-ліття, справедливими виявилися обидва судження: з іменем Лев він став лідером, народжений на самісінькому початку року, він започаткував потужну династію істориків. Недарма Баженових жартома називають «малою сімейною академією наук».
Узагалі-то, Лев Васильович за сімейною традицією мав стати священиком, адже ними в Тверській губернії були його прадід і дід. Але нова влада, яка діяла за зухвалим принципом «І потече вода Кубань-ріки туди, куди звелять більшовики», зуміла змінити течію життя й сімейну традицію Баженових: батько Льва Васильовича став не священиком, а письменником. Але, зважаючи, що прадід Василь написав нарис парафії, в якій служив, то ні Василь Миколайович Баженов, який став письменником, ні Лев Васильович Баженов, який став істориком і краєзнавцем, не зрадили сімейній традиції служити людям словом і ділом.
Сьогодні важко уявити юнака Льва Баженова, який продає цвяхи та шифер в одній із крамниць господарчих товарів на центральному ринку Хмельницького. Але був і такий практичний, хоч і недовгий - усього рік - досвід у житті майбутнього професора. 1964 року 18-річний Лев Баженов робить рішучий крок до майбутнього фаху історика: стає студентом Кам’янець-Подільського педінституту. Конкурс був шалений, однак глибокі знання абітурієнта Баженова відзначив сам ректор Іван Зеленюк, виступаючи на обласному радіо.
Чотири роки навчання Лев Баженов не згаяв. Із другого курсу й до закінчення вишу він був головою студентського наукового товариства інституту. В газетах з’являються публікації Баженова-студента з історії рідного краю.
Завдяки професорові Леоніду Коваленку, вперше в педінститутах України на історико-філологічному факультеті запровадили написання студентами дипломних робіт. «З яким ентузіазмом тоді відгукнулися ми, студенти, які першими в нашому інституті стали виконувати такі роботи і 1968 року успішно їх захистили, - згадує Лев Васильович. - Ми, дипломники, буквально «пропадали» в місцевому архіві, а під час літніх канікул - в бібліотеках і архівах Києва, Москви. Дипломні роботи за своїм обсягом мали понад 200 друкованих сторінок і перевищували «габарити» сучасних кандидатських. За якістю виконання вони були досить серйозними і для багатьох згодом стали підгрунтям для кандидатських».
Темою дипломної роботи Льва Баженова стало польське повстання 1830-1831 років на Поділлі. На цю тему йому навіть вдалося виголосити доповідь на міжнародній науковій конференції істориків-славістів у Мінську в лютому 1968 року. Про унікальний випадок участі студента в міжнародній конференції писала московська «Учительская газета».
За направленням Лев Васильович поїхав у село Грушка на Житомирщині працювати вчителем історії середньої школи. А тим часом у рідному виші Микола Александра, який читав курс історії стародавнього світу, з 1969 року перейшов на роботу до Київського педінституту. Ким же його замінити? І тут із подачі професора Леоніда Коваленка згадали про талановитого випускника в житомирській глибинці. Але ж і житомиряни мали неабиякі плани на здібного й беручкого юнака. Від пропозицій очі розбігалися: можна було стати директором школи, першим секретарем райкому комсомолу, завідувачем відділу пропаганди та агітації в райкомі партії. Звісно, Льва Васильовича мали повне право не відпустити, але, на щастя, в райкомі не стали ламати долю юнака й вчинили дипломатично: надали вибір йому самому.
Отже, з вересня 1969 року Лев Васильович працює в рідному виші на кафедрі всесвітньої історії: спочатку асистентом, з 1972 року - старшим викладачем, з 1977 року - доцентом, з 1996 року - професором. 18 років - у 1975-1993 роках - Лев Васильович був деканом історичного факультету.
Надзвичайно важливу роль у розвитку історичної регіоналістики відіграє створений 20 років тому, в червні 1995 року, Центр дослідження історії Поділля, незмінно очолюваний Баженовим.
А тепер про «малу сімейну академію наук». 1996 року доктором історичних наук став Лев Васильович, 2010 року - його дружина Стефанія Едуардівна. 2004 року кандидатом історичних наук став їхній син Олександр, а через три роки - й донька Валентина. До речі, Олександр Львович закінчив докторантуру, тож немає сумнівів, що в сімействі Баженових невдовзі з’явиться третій доктор історичних наук. У Валентини Львівни сьогодні головне - турбота про малих дітей, а там чому би і на докторську не замахнутися. Нарешті, 2007 року кандидатом історичних наук став і зять Льва Баженова - Андрій Борисович Задорожнюк.
У Льва Васильовича п’ять внуків. Найстарший - 21-річний Олександр - завершує навчання на економічному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету. Про вибір молодших внуків говорити ще зарано, адже Максиму - 10 років, Андрієві та Софії - по 5, а Алісі - всього 3 роки.
Лев Баженов виступає на розширеному засіданні правління обласної організації  краєзнавців. Хмельницький, 16 грудня 2015 рокуЛев Васильович від 2008 року очолює Хмельницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України. Сьогодні перед нею стоїть важливе завдання - до 2020 року видати щонайменше в трьох томах енциклопедію Хмельницької області. Зокрема, про це йшла мова на розширеному засіданні правління організації, яке відбулося два тижні тому - 16 грудня. Недарма на це зібрання завітав гість із Києва - в.о. директора Інституту енциклопедичних досліджень Національної академії наук України Микола Железняк. Він ознайомив присутніх із провідними тенденціями розвитку української енциклопедистики, проаналізував різні підходи до укладання енциклопедичних видань і дав рекомендації щодо роботи над майбутньою енциклопедією області. Присутні обговорили концепцію її створення, методику відбору матеріалів, проект статей, які необхідно внести до видання, та створення робочої групи з підготовки енциклопедії. Тож у Льва Васильовича та очолюваних ним обласної організації краєзнавців і Центру дослідження Поділля попереду роки плідної та напруженої праці, щоб до 1 січня 2021 року томи енциклопедії стали гарним подарунком до майбутнього 75-річчя професора Баженова - безперечного лідера в дослідженні рідного краю.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку