ВІДКРИВАЛИ ТУРСЕЗОН – З’ЇЛИ ФОРТЕЦЮ
Здобними цеглинками солодкої фортеці, вишуканими плодами дерева подільських ремесел, яскравими перфомансами наймасштабніших фестивалів, незвіданими сторінками історії зваблювали туристів, відкриваючи новий туристичний сезон у Кам’янці. 25-26 квітня його старт відчули сотні мешканців і гостей, котрі провели свій вікенд на численних заходах у Старому місті.
ПОРЯД ІЗ КАМ’ЯНОЮ – СОЛОДКА
Із восьми тисяч запашних солодких мафінів у Кам’янці збудували нову Фортецю. Жадібно ковтаючи слину і принюхуючись до ароматів свіжої випічки, з самого ранку гості свята спостерігали за її будівництвом на площі біля Ратуші. Як розповіла технолог «Українського кристалу» Тетяна Навроцька, для виготовлення солодкого шедевра кондитери підприємства використали близько п’ятдесяти кілограмів пудри й розмалювали здобу сотнею кілограмів кольорового крему. Солодкий аналог місцевої твердині ледве розмістили на велетенській таці розміром п’ять на три метри.
А от розібрали декілька тисяч його пухнастих пазлів за декілька хвилин.
– Щороку під час відкриття туристичного сезону ми намагаємося здивувати кам’янчан і туристів чимось новим, – каже директор «Українського кристалу» Володимир ЮР’ЄВ. – Адже на цьому святі кожен гість для нас особливий, а, за гарною подільською традицією, гості обов’язково мають бути ситими і задоволеними. Тож цьогоріч вирішили почастувати їх своєю гігантською здобною фортецею. Такого в Україні ще не було.
Перші, найбільші, кекси дісталися кам’янецьким військовослужбовцям. Ароматні шоколадні мафіни кондитери та волонтери дбайливо спакували до невеличких коробочок зі зворушливими дитячими малюнками. Словами підтримки і патріотичними кольорами пакунки для святкової здоби, що вирушила на передову зони АТО, розмальовували учні загальноосвітніх шкіл міста. Решту ж тістечок-цеглинок із задоволенням з’їли гості свята. Ледве стримуючись від масової облоги на солодку фортецю, вони не втомлювалися наставляти долоні по чергову порцію смаколиків і, не відходячи від сцени, одразу ж наминали солодкі пазли їстівної фортеці.
РУКОТВОРНЕ ДИВО ПОДІЛЬСЬКИХ МАЙСТРІВ
Ще одне «диво» на відкритті туристичного сезону явилося у вигляді унікального дерева подільських ремесел. 25 квітня воно виросло у сувенірному містечку та розцвіло барвами українських вишиванок, виробів із дерева, кераміки, ляльок, прикрас і декору. Створили унікальне деревце місцеві майстри, чиї вироби можна придбати у ятках сувенірного містечка. Однією з ініціаторів проекту, що об’єднав усіх, хто знається на сувенірній продукції, стала майстриня української вишивки Олеся Брушневська. Велетенський залізний замок, що оберігає коріння дерева, мастрові-ковалеві Володимиру Слободяну замовив ще один ініціатор проекту – Василь Антонюк. Гілля дерева ремесел своїми виробами прикрасили майстриня з вишивки шовковою стрічкою Тетяна Нерестюк, вишивальниця Олена Боднарчук, майстер предметів декору Вадим Куриловський, лялькарка Наталія Ягелович та Ольга Боднар, у сувенірному будиночку якої живе глиняна кераміка. Відтепер його гілочки щовихідних поповнюватимуться й плодами рук учасників майстер-класів, які майстри сувенірного містечка пообіцяли проводити у святкові та вихідні дні.
ВЕЛОСИПЕДИСТИ БЕРЕЖУТЬ ЗДОРОВ’Я, ЕЛЕКТРОМОБІЛІ – ЕКОЛОГІЮ
Здивував Кам’янець і новою туристичною атракцією. 25 квітня її запустили разом зі стартом двох мініатюрних блакитних електромобілів, які без зайвого шуму і шкідливих викидів відтепер курсуватимуть екскурсійними маршрутами Старого міста. Невеличкі електробуси презентували на площі біля міської ради. Червону стрічку на старті нової приманки для туриста тут урочисто перерізали нардеп Володимир Мельниченко, міський голова Михайло Сімашкевич та ініціаторка появи електротранспорту в нашому місті екскурсовод Анастасія Донець. Першими пасажирами диво-карів стали почесні гості виїзного засідання Асоціації міст України. Із вітерцем, у супроводі яскравих квадроциклів і ретроавтомобіля їх доправили до площі Польський ринок.
Тут же фінішували й більше як сотня учасників першого в цьому сезоні масштабного велопробігу. Дружним марафоном дорослі та зовсім малі власники двоколісних жваво проїхалися центром міста, ловлячи заздрісні погляди завислих у заторах автомобілістів і стомлених сонцем перехожих. Наступний тематичний велопробіг професіонали й аматори на роверах уже планують на травневі свята, тож приєднатися до їхньої спільноти ще не пізно.
ФЛЕШМОБИЛИ Й ДЕФІЛЮВАЛИ
Не менш масовим і яскравим під час відкриття турсезону став грандіозний флешмоб «Ратуша», що відбувся на площі Польський ринок. Декілька патріотичних танцювальних постановок тут виконали близько 600 студентів коледжів ПДАТУ, будівництва, архітектури та дизайну, а також індустріального, медичного і податкового. Готувати оригінальні танцювальні номери, які об’єднали гаслом «У Кам’янця обличчя юне», їм допомагали професійні хореографи.
Молоді обличчя в Старому місті можна було побачити і в старовинних костюмах різних епох. Колекцію історичного одягу тут презентували студенти вищого професійного училища, котрі дефілювали в багатому вбранні литовської знаті, традиційних шатах польської шляхти та пишних сукнях європейок. Таким чином у Кам’янці вирішили нагадати про бурхливе життя міста, що за свою тисячолітню історію пережило не одну яскраву епоху.
ВІД ТРИПІЛЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ
Саме відображення сторінок історії міста мало стати головною родзинкою свята. Адже цьогоріч його організатори вирішили показати туристам Кам’янець крізь віки. Для цього на території Старого міста діяли одразу десять історичних майданчиків, що мали відтворювати традиції та побут мешканців Кам’янця за часів різних епох. Утім тих, хто таки встиг із ними познайомитися, сміливо можна назвати щасливчиками.
Більшість гостей історичні майданчики, на жаль, приймали не обіцяними смаколиками і веселими забавами, а ледь помітними слідами свята у вигляді самотніх стендів чи декількох людей в історичних костюмах. Через невизначеність із часом проведення заходів на майданчиках, застати тут бодай якусь активність було надзвичайно складно.
У дворику Вірменського торгового дому, де поруч із старовинними кам’яними ідолами і черепками вирішили відтворити спогади про Трипілля, можна було втрапити на майстер-класи із перетирання пшениці на старовинних кам’яних жорнах, навчитися виготовляти ляльку-мотанку або ж відтворювати трипільські малюнки. Про добу Римської імперії під час відкриття туристичного сезону нагадували оперними співами в затінку мурів поблизу кафе «Під брамою». Італійські мотиви тут звучали голосами оперних співачок Олени Лютаревич і Оксани Томків. Утім ближче до вечора можна було почути хіба що музику з-за стін закладу. Та ж сама біда спіткала майданчик вірменської доби, що розташувався в дворі Вірменської церкви, куди суботнього вечора майже не ступала нога туриста.
Не пощастило зі значною кількістю гостей і майданчику на Руській брамі, що відтворював добу Київської Русі. Для тих, хто не полінувався спуститися стрімкою кам’яною дорогою, тут наготували декілька чанів каші
та чималу порцію кави за старовинним рецептом у спеціальній колбі. Ароматами кави до себе заманював і майданчик турецької доби, що впродовж дня залишався найяскравішим і найпривабливішим для туриста плацдармом живої історії. Година інтуїтивної музики, спокусливі танцівниці та дегустація кави із найбільшої в Україні турки зробили своє діло – повз турецький майданчик пройти було практично неможливо.
Чимало уваги дісталося й колоритним музикам епохи Середньовіччя, де розташувалося містечко фестивалю «Форпост». Мелодії старовинної волинки, аромати середньовічної харчевні й дотепні блазні затягнули на свою галявину поблизу Ратуші чимало люду. Найбільше ж глядачів зрештою вдалося зібрати тільки українському май-
данчику, що розташувався на площі Польський ринок і майже на весь день «окупував» головну сцену свята. Увагу туристів тут привертали силовими козацькими забавами, співом фольклорних колективів і звуками народних інструментів.
Сквер біля Лебединого озера став майданчиком для показу сучасних місцевих фестивалів. Зокрема, «Республіка» організувала презентацію поетичної збірки «Existentia» В’ячеслава Сухініна, який наразі вимушений проживати буквально на вулиці. Пісенні тексти ожили в музичному виконанні Ігоря Полюха та Славка Геника, а вірші декламував знаний у місті диктор Павло Тихонов. А ще чотирирядковий вірш Сухініна «Передчуття весни…» тепер кожен може прочитати на стіні будинку біля Лебединого озера. Організатори «Республіки» реконструювали там свій старий малюнок і вирішили додати поетичні рядки.
Спостерігали за активністю численних майданчиків не лише тисячі кам’янчан і туристів, але й три десятки камер національних телеканалів та інформаційних порталів. Їхні численні фото й відеорепортажі вже ширяться Інтернетом.