Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СЕРЕДА, 18 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
28.10.2016

ЧИ ЗАСПІВАЄ СЕЛО ПО-НОВОМУ?

Ми продовжуємо екскурсію Рудською сільською радою (початок див. у «Подолянині» від 14 жовтня 2016 р.), а саме двома її селами: охайними Гаврилівцями і мальовничими Цвіклівцями. Як не дивно, але всі три села однієї сільської ради дуже відрізняються одне від одного. Якщо сільську раду порівнювати з містом, то Руду можна назвати адміністративним центром, Гаврилівці - господарським районом, де що не обійстя - то солідне господарство, а Цвіклівці - туристичним, який вражає красою та неймовірними краєвидами.

У ГАВРИЛІВЦІ - ЛІКУВАТИ ТІЛО Й ДУШУ

ЧИ ЗАСПІВАЄ СЕЛО ПО-НОВОМУ?Гаврилівці відомі своїм чудодійним озером на околиці села. Кажуть, що вода в ньому здатна лікувати хвороби очей і заживляти навіть гнійні рани. Переконавшись у її властивостях, місцеві мешканці ще 2004 р. звели біля нього капличку. Люди вірять у легенду, що колись на цьому місці розташовувалася дерев’яна церква. Але під час служби вона пішла під землю разом із прихожанами, а на її місці з’явилося озерце. Пояснюють це тим, що в трикутнику між Гаврилівцями, Брагою і Ластівцями була величезна підземна водойма, яка й забрала церкву. Правда це чи ні - вже ніхто не скаже, але місцева дослідниця та бібліотекар Світлана Корчинська давно вивчає місцеві храми.
І в неї є інформація про всі знищені чи занедбані. А от куди поділася маленька дерев’яна однокупольна церква, яка розташовувалася приблизно в цьому районі - на кордоні між Гаврилівцями і Жванцем, жінка ніяк не дошукається. Останні збережені про дерев’яну святиню дані датуються 1783 р. А старожили розповідають: коли в Гаврилівцях не було церкви, і вони ходили до Жванецького храму попри цілюще озерце, то саме на Великдень у цьому місці чули великодні передзвони.
Незважаючи на постійну заклопотаність, люди в цьому селі дуже віруючі. У центрі - простора і велична Свято-Миколаївська церква. Її відбудували на місці старого храму, який було знищено перед Другою світовою війною.

МАЮТЬ ІЗ КОГО БРАТИ ПРИКЛАД

Людмила ДубінськаНещодавно село Гаврилівці жваво обговорювали як у місті, так і в районі, адже тут на початку жовтня офіційно відкрили дитячий садочок «Зернятко». Двадцять двоє дошкільнят і сорок сім школярів навчатимуться в НВК у складі садочка і школи (населення в селі складає всього 742 особи). Навчально-виховному комплексу присвоїли ім’я Героя Небесної сотні, випускника Гавриловецької ЗОШ Віталія Васільцова.
- Рада, що односельці пам’ятають Віталія і таким чином вирішили вшанувати його пам’ять, - каже Рудський сільський голова Тетяна Криворучко. - Його всі знали як доброго, порядного, чесного чоловіка, гарного сім’янина, тому учні школи, названої на його честь, мають з кого брати приклад.
Вчителі разом із бібліотекарем Світланою Корчинською, завідувачем сільського клубу Марією Янківською організовують для дітей творчі вечори, концерти. Школярі пробують себе в ролі акторів і навіть сценаристів.
Цвікловецькі краєвидиОсобливо зацікавили методи роботи бібліотекаря, адже, крім дослідницької роботи з історії рідного села та праці з дітьми, Світлана Миколаївна зуміла неабияк заохотити старших читачів до книг. Вона їх розносить додому.
- Знаю, що сьогодні кожен зайнятий, усе ж розвиватися треба всім, - каже бібліотекар. - Тому беру книги та й іду в народ. Частіше заходжу до пенсіонерів і людей з обмеженими можливостями, бо їм важко дійти до мене. Дуже радію, коли книга їм подобається, розумію, що вгодила і хоч трохи розрадила.
А те, що люди тут дуже зайняті, видно із охайних подвір’їв, гарненьких будинків, оброблених городів. Не сидять на місці, якщо немає де заробити копійчину, розводять господарство, з якого і живуть. Є сім’ї, які тримають дві-три, а то й сім корів, багато свиней, бо ж жити за щось треба, та й дітям кожен хоче допомогти.
Старійшиною і головним медиком села називають фельдшера Людмилу Дубінську. Невдовзі вона відзначатиме 55 років, як працює в медицині.
- Я виростила не одне покоління гаврилівчан. Нині до мене приходять правнуки моїх перших пацієнтів, - каже Людмила Володимирівна.
Але вік їй не заважає, адже діагнози ставить швидше, ніж сучасні технології. А чистоті та стерильності у ФАПі позаздрить будь-яка газдиня. Сучасні жінки, напевно, вже й не вміють так крохмалити білизну, тюлі та скатертини, як це робить пані Людмила.

ЦВІКЛІВЦІ ВРАЖАЮТЬ КРАСОЮ

Річка Смотрич роз’єднала село Цвіклівці не лише берегами. Адже Цвіклівці Другі підпорядковуються Устянській сільській раді, а Цвіклівці Перші - Рудській.
Цвікловецькі краєвиди захоплюють. Скелі та вода утворюють неймовірну картину. Тут є всі можливості для розвитку туризму, потроху його вже й розбудовують. У рудських Цвіклівцях працює садиба зеленого туризму «Катерина», яка радо приймає гостей у будь-яку пору року. Але існує проблема з дорогами. Якщо сільські ще підсипані, то районного і державного значення - в ямах. І як би не хотів, а туристів болотом не заманиш.

ДОКИ Є ЕНТУЗІАСТИ - Є СЕЛО

Село Цвіклівці віддалене від міста, тому кількість населення бажає кращого - всього 408 осіб. Із дітьми взагалі не вельми - 17 дошкільнят і 29 школярів. Навчаються всі у навчально-виховному комплексі у складі ДНЗ «Гномик» і школи I-II ступенів. Понад 20 років у школі вправно господарює Лариса Ткачук. Попри безгрошів’я і невелику кількість дітей, вражає прагнення мешканців до розвитку.
Вихованці НВК у с.ЦвіклівціЧого варта місцева школа! Вона хоч і старенька, адже побудована ще 1895 р., проте підтримується в гідному стані. Тут затишно, тепло, охайно. Нові меблі, пластикові вікна, якісні двері. Що там казати, навіть цілий комп’ютерний клас і доступ до Інтернету. Дбають вчителі і про патріотичне виховання, адже в школі діє музей «Пам’ятаємо вічно!», де зібрані фотографії та всі дані про загиблих односельців під час Другої світової та афганської воєн. Нещодавно доповнили і стелою про Героїв Небесної сотні. А на фасаді прикріплений пам’ятний знак, який вказує, що тут навчалися Герої Соціалістичної Праці доярка Марія Латюк і бригадир тракторної бригади с.Шутнівці Володимир Козярський.
- За нашу довгу історію маємо чимало відомих випускників. Скажімо, це такі вчителі з великої літери, як Галина Ткачук, Михайло Мельник. А ще у нас навчали-
ся воїни-інтернаціоналісти Олександр Кіценький та Микола Будняк. На жаль, вони загинули під час виконання військових обов’язків. Пишаюся, що навчався тут Анатолій Корнєєв, ми з ним сиділи за однією партою. А у нинішньої очільниці громади Тетяни Криворучко я не лише викладала українську мову, але й була класним керівником, - каже Лариса Михайлівна.
Вихованці НВК у с.ЦвіклівціСаме Лариса Ткачук стала ініціатором створення у Цвіклівцях НВК у складі дитячого садочка. Його, до речі, в селі не було десятиліттями. І якщо школу вже будували як школу, то садок довелося переобладнувати із старого колгоспного приміщення. Але хто цього не знає, той не здогадається, адже передусім кидаються в очі якісні дитячі меблі, іграшки та яскраві стіни.
А от із культурою у Цвіклівцях чомусь не складається. Сільський клуб великий і просторий, щоправда, вимагає якісного ремонту, апаратури, тепла і глядача. А колись тут влаштовували концерти, було гамірно і весело... Рудський сільський голова Тетяна Криворучко впевнена, що знайдуться кошти на ремонти. Односельці, підприємці та депутати підтримають її у цьому, а в громади з’явиться гідний осередок культури. Директором сільського клубу призначили молоду, енергійну і хазяйновиту Наталію Покалюк, на неї тут покладають неабиякі сподівання.
Спостерігаючи за ентузіазмом місцевих мешканців, хочеться вірити, що з новими обличчями в керівництві села заспіває воно по-новому: патріотично, весело і багатоголосо.

Вікторія КОЖЕВНІКОВА.

ГАВРИЛОВЕЦЬКО-ЦВІКЛОВЕЦЬКИЙ КАЛЕЙДОСКОП

•Перша документальна згадка про Цвіклівці припадає на 6 листопада 1441 р., коли польський король Владислав III Варненчик записав Сигізмундові Кірдею з Оринина, в нагороду за його військову звитягу в угорському поході, сто гривень на селах Цвіклівці й Устя.
•Гаврилівці засвітилися в документах на 10 років пізніше: вони увійшли до списку сіл, з яких 1451 р. польський король Казимир IV Ягеллончик дозволив стягувати десятину на користь кам’янецьких католицьких єпископів.
•Якщо в Кам’янці-Подільському Новий план з’явився в другій половині XIX ст., то в Гаврилівцях він виник на кілька десятиліть раніше. 1843 р. держава купила у власника Гаврилівців Комара частину села, куди переселили деяких мешканців містечка Жванця. Уряд надумав збудувати там фортецю, тож усі садиби Жванця в межах наміченого укріплення підлягали знесенню. Невдовзі від фортечної затії відмовилися, зате в Гаврилівцях утворився Новий план, а іншу частину стали називати Старим селом.
•У книзі «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 р., Гаврилівці охарактеризовано так: «Клімат здоровий і, завдяки близькості лісу, приємний; колодязна вода хороша. Грунт суглинний, виснажений; без добрива дає врожаї досить незадовільні». А ось Цвіклівці в цій книзі зосталися без окремого опису, оскільки не утворювали самостійної парафії: їхня церква з 1845 р. була приписана до парафії Устя.
•4 березня 1987 р. Хмельницький облвиконком ухвалив частину Цвіклівців, розташовану на лівому березі Смотрича, іменувати Цвіклівцями Другими та підпорядкував їх Устянській сільраді. Частина села на правому березі стала Цвіклівцями Першими та залишилася в підпорядкуванні Рудської сільради.
•23 вересня ц.р. в Теплику на Вінниччині відбувся XІV районний фольклорний фестиваль-конкурс ім. Євгенії Тондій «Душа без пісні, що безкрила птиця». Євгенія Давидівна народилася 8 лютого 1918 р. в Цвіклівцях у сім’ї священика, а вчителювала в Теплицькому районі. Вона мала феноменальну пам’ять, знала величезну кількість пісень, записувала їх. Крім того, збирала приказки, прислів’я, загадки, думи. Після смерті фольклористки 20 липня 2003 р. одразу започатковано фестиваль її імені.
•Федір Комаровський, який народився 22 серпня 1930 р. в Гаврилівцях, став доктором біологічних наук, довгі роки працював у Києві в Інституті гідробіології. Ранкові пробіжки здружили його зі знаменитим лікарем Миколою Амосовим. Якось наш земляк поскаржився йому на біль у серці. Амосов же відповів: «Яковичу, не звертай уваги! Хочеш - обстежся, але зваж: тобі поставлять ку-пу діагнозів. Ти під їх враженням ходитимеш - і справді захворієш». У підсумку Комаровському поставили шість різних діагнозів! Зайшов він у кабінет до Амосова, той глянув на Федора Яковича й засміявся: «Ну, що я тобі казав?».
•Ще один доктор наук, цього разу хімічних, народився в Гаврилівцях. Це Володимир Панасюк. Він викладав у Дніпропетровську (нині Дніпро) в хіміко-технологічному та сільськогосподарському інститутах.
•У Гаврилівцях народився мовознавець Василь Зборовець - співавтор підручника «Загальний курс української мови», що побачив світ 1929 р. У селі Зборовців називали Гарбузами. Як зазначив син мовознавця - доктор мистецтвознавства Іполит Зборовець, «чоловіки з їхнього роду завжди були невисокого зросту, щільної статури, і лиса голова справді нагадувала круглий гарбуз». Іполит Васильович кілька дитячих років провів у Гаврилівцях, тож натхненно написав про річечку Кармелітку, що омиває село з наймальовничішого західного боку: «На березі цієї річки промайнули дитячі роки багатьох поколінь гаврилівчан і, звичайно, маленького пастушка Василя Зборовця, який приходив сюди попити водички з підземного джерела, можливо, разом зі своїм братом Петрусем. Це джерело не тільки напувало Зборовців, але й стало для них символом малої вітчизни».
•Коли посади голів ради та виконкому було розділено, то в Кам’янці-Подільському від квітня 1990 р. деякий час поряд із головою міськради Михайлом Аносовим працював і голова міськвиконкому - уродженець Гаврилівців Юрій Москалюк.
•У Цвіклівцях народилася доярка Марія Латюк, яка в 34 роки, 28 лютого 1958 р., стала Героєм Соціалістичної Праці. Марія Андріївна тоді вважала, що якщо кожна радянська доярка надоїть нехай наполовину менше, ніж вона, то поллються молочні ріки, утворяться молочні моря.
•У долі Героя Небесної сотні, Героя України Анатолія Корнєєва, якого 20 лютого 2014 р. куля снайпера скосила в Києві, поєдналися обидва села: у Цвіклівцях він народився 23 січня 1961 р., а в Гаврилівцях 1991 р. оселився із сім’єю.

Олег БУДЗЕЙ.


Повернення до списку