Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ЧЕТВЕР, 19 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
04.11.2016

ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ РОМАНТИКІВ, АБО УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД НА КУЛЬТУРНІЙ МАПІ ЄВРОПИ

Сьогодні ми вирішили поглянути на нашу культуру під трохи незвичним кутом.
А підштовхнула нас до цього голова нещодавно створеного музично-історичного товариства «Ф.Ліст - Ф.Шопен - Україна», піаністка й музикознавець Людмила ВОЛЬСЬКА.
Що пов’язує видатних європейських композиторів Ліста і Шопена з Україною та Поділлям? Який пласт української культури було приречено на забуття, і як його повернути? Чи готові ми долучатися до європейського культурного простору, і яку роль у цьому може відіграти Кам’янець? Цікаві запитання і не менш цікаві відповіді від Людмили Вольської.

ВЕЛИКЕ ТУРНЕ ЧЕРЕЗ КАМ’ЯНЕЦЬ

ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ РОМАНТИКІВ, АБО УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД НА КУЛЬТУРНІЙ МАПІ ЄВРОПИМабуть, навіть невеликим шанувальникам класичної музики добре відомі імена угорського композитора Ференца Ліста й польського композитора Фридерика Шопена. Ці два генії фортепіанної музики епохи романтизму належать до пантеону найславетніших композиторів усіх часів і народів.
Тож не дивно, що кожна країна прагне прилучитися до їхньої слави і всіляко підкреслити свою причетність до їхніх життя і творчості. Десятки лістівських і шопенівських товариств та музеїв по всій Європі й навіть у Штатах, щорічні міжнародні конференції, фестивалі, конкурси тощо. І тільки Україна скромно спостерігає за всім цим збоку, хоча підстав заявити про себе - більше ніж досить, особливо що стосується Ліста.
Наступного року виповнюється 170 років відтоді, як Ліст здійснив гастрольний тур містами України, і одним із цих міст був наш із вами Кам’янець-Подільський!
- Подорож Ліста Україною тривала майже рік, і цей рік став доленосним у його жит-ті, - розповідає Людмила Вольська. - Під час перебування у Києві в лютому 1847 року Ференц Ліст познайомився з княгинею Кароліною Сайн-Вітгенштейн, котра стала його близькою подругою на все життя і музою. Він гостював у її маєтку на Поділлі, у Воронівцях, і саме тут на мотиви народних пісень написав п’єси для фортепіано «Українська балада» і «Думка», які ввійшли до циклу «Колоски Воронинець».
Кароліна Вітгенштейн була однією з найбагатших, найосвіченіших жінок Правобережної України і дуже впливовою в польських колах. Завдяки їй Ліста буквально передавали з однієї польської сім’ї в іншу, від маєтку до маєтку. Тут він побив усі рекорди: грав концерти в Києві, Житомирі, Бердичеві, Вінниці, Немирові, Кам’янці-Подільському, Кременці, Львові, Чернівцях, потім ненадовго поїхав до Туреччини, а після повернення були Одеса, Миколаїв, Вознесенськ, а закінчив тур і взагалі свою майже десятирічну гастрольну діяльність у Єлисаветграді (теперішній Кропивницький).
- Пані Людмило, а чи відомо, де саме в Камянці відбувся концерт Ліста?
- Так, є спогади Юзефа Ролле, де він описує, за переказами очевидців, що концерт був у залі чоловічої гімназії (теперішній історичний факультет К-ПНУ ім.І.Огієнка), і що охочих послухати піаніста було стільки, що не вмістилися в залі й тіснилися у коридорі. Рояль спеціально для цього концерту привіз зі свого маєтку засідатель Регульський. Жив Ліст у домі Білецького (біля Ратуші), на його честь було влаштовано прийом у графа Олександра Орловського, і вірша йому присвятив такий собі Биковський. І ще довго після того в кам’янецьких домах зустрічалися стільці, підписані, начебто Ліст на них сидів.
Кам’янцю дуже пощастило, адже в більшості українських міст не збереглося будинків, пов’язаних із Лістом, і немає чого показати туристам. У нас же є ця пам’ятка, і наше товариство виступає з ініціативою встановити на корпусі історичного факультету меморіальну дошку.

У ПОШУКАХ НАТХНЕННЯ ТА ІСТИНИ

Людмила Вольська родом із м.Саки (Крим). Вона рано проявила талант до музики, з відзнакою закінчила Київську середню спеціалізовану музичну школу ім.М.Лисенка, а 1983 р. - фортепіанний факультет Київської музичної академії ім.П.Чайковського.
Направлення на роботу в Кам’янець-Подільське культосвітнє училище стало розчаруванням для Людмили Вікторівни, котра мріяла про аспірантуру й блискучу музичну кар’єру. Після столиці й перших успіхів на сцені провінційний Кам’янець прикро вразив млявим культурним життям і відсутністю інтересу до класичної музики. Але тут вона вийшла заміж, тут народилися діти, і повернення до Києва довелося відкласти на довгі 20 років.
Кароліна ВітгенштейнРозраду знаходила в музиці улюблених композиторів, а ще - читала багато літератури про їхні життя та творчу діяльність. І на початку 2000-х вона провела свій перший концерт-лекцію - про улюбленого і знаного всіма Шопена.
- Це був дуже великий концерт, ми навіть грали на два роялі фа-мінорний концерт Шопена. Я розповідала про композитора, про різні його життєві ситуації, зачитувала його листи і одразу ж доповнювала розповідь творами, що з цим пов’язані. Це одразу змінює сприйняття музики.
Далі були різні композитори, був Дж. Гершвін, був надзвичайно близький мені Ліст. Я розповідала, як він прожив своє життя, яка це була неймовірна слава і, попри все, трагічна доля, і тоді відчула, що прощаюся зі сценою. У Кам’янці ти нікому не потрібен як музикант. Коли я приїжджала до Варшави на Шопенівський конгрес, то розуміла: якщо будь-кому скажу, що я піаністка і приїхала на конгрес, - це сприймуть із великою повагою. Там бути музикантом дуже круто. А в Кам’янці ти - максимум викладач для студентів, які це фортепіано мали десь далеко…
- І Ви вирішили повернутися до Києва?
- Так, у рідне мені середовище. Там було чимало знайомих, однокурсники, котрі за ці 20 років багато чого досягли. Я працювала концертмейстером у музичній школі, а також почала відновлювати свої концерти-лекції. Потім згадала, що наближається 2007 рік, 160 років перебування Ліста в Україні, і вирішила саме на цьому збудувати концерт. Почала шукати матеріали, і виявилось, що з цього приводу є лише дві статті: «Ліст у Києві» та «Ліст в Україні» - фактично це добірки заміток із газет того часу, і то не всіх. І це - все. В Україні немає жодної книги про Ліста! Є лише радянська монографія Я.Мільштейна ще 60-70-х років минулого століття, в якій велика увага приділяється зв’язкам Ліста з російською музичною культурою, і майже нічого про Україну.
І я почала шукати. Оскільки прочитала, що в маєтку Кароліни Вітгенштейн він написав цикл «Колоски Воронинець», почала шукати ці ноти, це було непросто. У консерваторській бібліотеці, в додатках до тому з обробками Ліста творів російських композиторів, знайшла опубліковані дрібним шрифтом дві українські п’єси. А от «Польські мелодії» з цього ж циклу, де він використовує тему Шопена, знайшла тільки у бібліотеці ім.Вернадського. У радянські часи її взагалі не видавали.
Згодом, оскільки я читаю без упину, раптом знаходжу дату написання «Другої угорської рапсодії» - це саме той час, коли Ліст перебував в Україні! Тепер це вже загальновизнаний факт, і відкрила його саме я.
Оскільки велика плутанина виникала з датами, я склала календар старого і нового стилів і була першою, хто розробив хронологію й географію перебування Ліста в Україні. З цією доповіддю виступила на конференції в Харкові, і саме на неї є посилання у Вікіпедії.
Мені дуже хотілося дати тематичний концерт, і цю ідею підтримав головний режисер Київської філармонії. Я також звернулася в Угорське посольство, і там погодились профінансувати проект. Це був великий концерт, грали запрошені музиканти, а моєю місією було розповідати все, що вдалося «накопати» про перебування Ліста в Україні, і зіграти всі п’єси з циклу «Колоски Воронинець». І це була бомба, оскільки ніхто в Україні цього всього не знав.
Тепер, коли ми готуємося відзначати 170 років з часу перебування Ліста в Україні, я завершую роботу над книгою. За ці 10 років по крихті вдалося назбирати величезний масив матеріалів: це і публікації в тогочасній пресі, і архівні документи, і листування самого Ліста й людей з його оточення, і так далі.

УКРАЇНСЬКІ ПОЛЯКИ - НАШІ ЧИ ЧУЖІ?

- Людмило Вікторівно, ми ще досі й словом не згадали про Шопена, який також є предметом Ваших досліджень. Звідки виникла ідея вивчати його зв’язки з Україною?
- 2009 року я дала концерт, присвячений Кароліні Сайн-Вітгенштейн, і це був перший концерт, підтриманий Польським інститутом у Києві. Після цього в нас зав’язалася гарна співпраця, і в один прекрасний момент мені запропонували, оскільки 2010-й був роком Шопена, щоб я написала довідку про зв’язки Шопена з Україною.
Я собі подумала, що от підніму літературу, і все стане зрозуміло, адже дуже багато знала про цього композитора. Але про Шопена і Україну я знала лише те, що в Україні він ніколи не був - і все. Почала копати глибше і вийшла на неймовірні речі: всі ці його зв’язки з поетами, аристократами, що були з України...
Ще займаючись Лістом, я вийшла на абсолютно загублений прошарок поляків, котрі свого часу жили на території України. У тодішній Російській імперії робилося все, аби начисто прибрати польську ідентичність, а потім радянська влада це «добила». Вони практично зрівняли із землею те, що залишилось від польської культури Правобережної України. Але перебування Ліста в Україні без місцевого польського оточення було просто неможливим.
І в оточенні Шопена також було багато поляків з України. Звідси його учениці, котрим він присвячував свої твори: Катажина Браницька, Дельфіна Потоцька та інші. Більшість пісень Шопена написана на вірші польських поетів «української школи» - Стефана Вітвіцького з Поділля і Богдана-Юзефа Залеського з Київщини, і обидва були близькі до Шопена.
В епоху романтизму існувало загальне захоплення народною музикою, і в піснях Шопена також подекуди звучать мотиви української пісні - поза сумнівом, він чув її від поляків з України або ж від їхньої української прислуги.
Ференц ЛістЯкщо ж узяти повне зібрання творів Шопена, за яким у Радянському Союзі грали всі піаністи, то там редактори Падеревський, Турчинський і Бронарський. Так от, Ігнацій Ян Падеревський - видатний піаніст і композитор, народився в Подільській губернії, в селі Курилівка. Його батько і сестра поховані у Житомирі. Юзеф Турчинський - відомий піаніст, популяризатор польської музики - родом із Житомира, викладав у Київській консерваторії. Людвік Бронарський - музикознавець, народився і навчався у Львові. Саме він, як наймолодший, закінчив це повне зібрання.
- Говорячи про Ліста і Шопена, ми постійно повертаємося до теми поляків, що жили на території Правобережної України. Чому досі нічого про них не знали?
- У радянські часи тема поляків була закритою, вона замовчувалась. Але і в незалежній Україні їй не приділяється достатньої уваги.
От вам про щось говорить ім’я Олександр Міхаловський? А це був один із найвідоміших свого часу виконавців творів Шопена, він консультувався в самого Ліста. Відкрию страшну таємницю: цей піаніст народився в Кам’янці. Пам’ятаєте про засідателя Регульського, який надав свій рояль для концерту Ліста? Це був дід Міхаловського, і на цьому роялі ще з дитинства грав маленький Олександр. І свій перший концерт у 14-річному віці він дав саме в Кам’янці. У Польщі вже написали про нього монографію, а Україна в цей час віночки плете!
Україна веде себе, як мачуха, віддаючи всіх видатних земляків, котрі тут народилися і жили, Польщі. Вчепилися за Малевича і Сікорського - і все. Причому, і один, і другий - також поляки.
Знаєте, є один показовий факт, пов’язаний із гібридною інформаційною війною. Найбільше в світі американське лістівське товариство щороку проводить міжнародний фестиваль, під час якого відбувається і наукова конференція. Знаєте, яка тема була цього року? «Ліст і Росія»! Як бачимо, Росія не упускає ні найменшої нагоди заявити про себе, а Україна скрізь програє.
Пора вже зрозуміти, що ніхто в світі не буде займатися Україною. Ми самі маємо відкопувати, відроджувати втрачені пласти нашої культури й представляти їх цілому світу - лише таким чином справді можемо довести, що ми - культурна країна, і що ми справді рухаємося до Європи.

ШЛЯХОМ ЛІСТА - ДО ЄВРОПИ

Фридерик Шопен24 жовтня в Кам’янці відбувся перший концерт-лекція від музично-історичного товариства «Ф.Ліст - Ф.Шопен - Україна», присвячений 205-річчю з дня народження Ліста. Людмила Вольська захопливо розповіла про життя видатного композитора і хитросплетіння його зв’язків з Україною. На жаль, концерт зібрав очікувано мало людей - класична музика в Кам’янці, як і раніше, не користується популярністю.
Однак члени товариства прагнуть усе ж таки підвищувати культурний рівень нашого міста, більше того, зробити його визначним європейським культурним центром. У найближчих планах товариства - відзначення перебування Ференца Ліста в Україні. У травні 2017 р. з цієї нагоди планується провести міжнародний музично-історичний фестиваль за участі солістів і колективів із Польщі, Угорщини, Румунії, Туреччини та України - тих країн, які відвідав Ліст у своєму останньому концертному турі.
Уже ведеться співпраця з Угорським, Польським і Німецьким посольствами, котрі обіцяють організувати приїзд до Кам’янця нащадків ясновельможної княгині Кароліни Сайн-Вітгенштейн, а можливо, й нащадків самого Ліста.
Планується також створення циклу тематичних передач і документальних фільмів, розробка музично-історичних екскурсій для шанувальників творчості Ліста і Шопена, започаткування в Ка-м’янці музею цих двох композиторів. У мріях - повторити великий концертний тур Ліста містами України. І можливо, Кам’янець та Україна бодай ще на крок стануть ближчими до європейської культури.


Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку