Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
СУБОТА, 16 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
02.12.2016

90-РІЧНА ВОЛОНТЕРКА

Щирість людської душі зовсім не залежить від статків. Поки наші чиновники декларують мільйонні багатства, звичайні люди діляться тим, що в них є, навіть якщо і мають небагато.

90-РІЧНА ВОЛОНТЕРКА

Сьогодні ми розповімо про жінку, яка в свої 90 років не забуває, що в країні триває війна і молоді хлопці, які захищають її незалежність, потребують їжі, одягу, а іноді просто материнської турботи.
Олександра Авраменко з початку бойових дій на сході країни постійно передає нашим військовим продукти харчування, власні заготовки, піклується про воїнів. Бо так звикла ще з молодості: під час Другої світової війни вона так само допомагала партизанам.
...У темному густому лісі стогнала і завивала шалена завірюха, яка з силою кидала клаптями снігу в обличчя молодої дівчини, котра наполегливо пробиралася пізньої пори через гущавину цього сплетіння дерев, мороку та лютого холоду. Однією рукою вона відкидала з обличчя сніг і пригинала гілляччя дерев, що весь час норовило кинути дівчину з ніг.
У другій руці міцно стискала торбину з хлібом та іншими нехитрими продуктами, які несла партизанам. І ніхто, і ніщо не могли її зупинити, бо ще вона мала передати інформацію, від якої залежали життя сотень людей.
Олександра Романівна народилася на Чернігівщині. Про війну згадує таке:
- Напередодні окупації до нас завітав другий секретар райкому партії та попросив мене, щоб я добувала інформацію про наявність у місті німців. Дізнавалася, хто із жителів селища Сосниця вступив до поліції. Оскільки в нашому домі ще до війни збиралася молодь, в тому числі близькі родичі поліцаїв, мені ще потрібно було дізнатися, коли поліцаї із німцями виїжджатимуть у Сосницькі та Корюківські ліси для знищення партизанських загонів об’єднання імені Олексія Федорова. Ці відомості потрібно було передавати партизанам негайно.
Як наслідок, жодного разу, коли вороги виїжджали в ліси, полюючи на партизанів, нікого там уже не знаходили. Отже, це завдання юною партизанкою було успішно виконано.
Після звільнення Сосниці від окупації в квітні 1944 р. Олександра Романівна вступила до Сосницького сільськогосподарського технікуму. Також дівчину було зараховано і на медичні курси. Її разом із двома дідусями закріпили за обозом у складі трьох кінних повозок. Завдання було - доставляти мішки з продуктами харчування, тютюном і махоркою, посилки і подарунки від жителів Сосниці до залізничної станції Мена і вантажити у вагони, які вирушали на фронт.
У подальшому вона стала студенткою економічного факультету Московської сільськогосподарської академії імені К.А.Тімірязєва, яку закінчила з відзнакою, вступила до аспірантури.
36 років Олександра Романівна пропрацювала в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, захистила кандидатську дисертацію на кафед-рі статистики Тімірязівської сільськогосподарської академії. Протягом восьми років завідувала кафедрами: бухгалтерського обліку і статистики, статистики і аналізу, а ще раніше два роки - кафедрою економіки та організації. Десять років була деканом факультетів, спочатку зоотехнічного, а потім - заочного навчання.
1992 р. пішла на заслужений відпочинок, її праця відзначена багатьма нагородами.
Має сина, доньку і п’ять онуків. Дочка закінчила Київський політехнічний інститут, а син - Київський університет імені Т.Г.Шевченка (хімфак).
Після розпаду СРСР діти залишилися без роботи і змушені були виїхати за кордон. Олександра Романівна залишилася сама. Та життя на цьому не зупинилося - вона бере активну участь у роботі ветеранської організації міста, а після початку подій на сході України Олександра Авраменко знову стала волонтером. Уже багато разів жінка відправляла мішками горіхи, сушені фрукти, варення, чаї та молитви солдатам, щоб вони живими повернулися додому. Продукти закуповує за власні кошти, сама і носить сумки до пунктів збору. Також бере посильну участь у ветеранському русі - дванадцять років була головою ревізійної комісії міської ради ветеранів, а нині - активний член ради ветеранів Подільського державного аграрно-технічного університету, яку очолює професор Анатолій Рудь.
У тому числі з її ініціативи та за підтримки ректора Володимира Іванишина в університеті започатковано активну роботу волонтерів. Саме в колективі цього вишу її вшановували 26 вересня 2016 р. з нагоди 90-річного ювілею. Роки поважні, але не стають на заваді добрій справі волонтерства, яку Олександра Романівна робила і під час Другої світової, і робить тепер.

Анатолій БЕРНАДІН, керівник прес-центру ради ветеранів міста.


Повернення до списку