Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СЕРЕДА, 18 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
03.03.2017

У КОЖНОГО СВОЄ 8 БЕРЕЗНЯ...

У КОЖНОГО СВОЄ 8 БЕРЕЗНЯ...

Знову весна і знову дилема: що ж таке 8 Березня? Всіма улюблене весняне свято краси й жіночності - чи радянський пережиток, що асоціюється з іменами Клари Цеткін і Рози Люксембург? День боротьби жінок за свої права - чи лише привід для оберемків тюльпанів і ритуального миття чоловіками посуду?

25 років українці, які давно відмовилися від більшості комуністичних свят, охоче тримаються за одне з найбільш улюб­лених і давно вже позбавлене ідеологічного нальоту «8 Березня». Однак цього року Український інс­титут національної па­м’яті, що взявся за впорядкування календаря державних свят, зазіхнув і на головне свято жінок - воно потрапляє під декомунізацію. Інститут пропонує залишити відзначення Міжнародного жіночого дня, але скасувати вихідний. Натомість відпочивати 9 березня, у Шевченків день.
Таке ставлення до жіночого свята викликало справжній скандал у ЗМІ та соцмережах. Утім поки це лише пропозиція, і цієї весни згадана дата в календарі записана червоним.
Ми ж вирішили запитати у відомих кам’янчан різного віку, професій і політичних поглядів про те, що ж для них 8 Березня, і які враження від нововведень, котрі його можуть спіткати.
Для всіх поставили три запитання: що для Вас означає свято 8 Березня і як його відзначаєте? Ставлення до пропозиції Українського інституту національної пам’яті з приводу відміни вихідного 8 Березня? Чому влаштовує (або не влаштовує) традиційний формат святкування? 

БЕЗ ЖІНОЧОГО СВЯТА КАЛЕНДАР НЕСПРАВЕДЛИВИЙ    

Альона КУЗЕМА

- Для мене 8 Березня - насамперед це спогади, що тягнуться з раннього дитинства, - каже директор департаменту гуманітарної політики міськради Альона КУЗЕМА, - готувати власноруч мамі листівку, вчити вірші про матусю, отримувати від однокласників листівки із весняними квітами та великою вісімкою з побажаннями щастя, здоров’я та успіхів у навчанні, очікувати приємних сюрпризів від чоловіка та сина, колег на роботі.
Якщо повернутися до історії, то передумовами свята був громадянський рух жінок за свої права: страйки текстильниць у Нью-Йорку 1908 року за виборче право і скорочення робочого дня, виступи жінок у європейських країнах 1914-1917 роках проти війни тощо. Згодом радянські ідеологи надали цьому дню нового змісту - боротися за права в суспільстві, рівноправ’я вже не було сенсу, тому жінку почали величати як радянську колгоспницю, робітницю, активістку, громадську діячку. Проте, погодьтеся, за роки незалежної України в суспільстві цей день сприймається аж ніяк не в такому сенсі. Наша свідомість самостійно зробила йому ревізію ще до оголошення позиції Українського інституту національної пам’яті.
А зрештою, думаю, що для уваги до жінки не важливо, вихідний це день чи робочий. Я не консерватор. Охоче сприйняла би осучаснений варіант свята жінки без старих історичних витоків. А без жіночої дати календар, здається, буде якийсь несправедливий.

ЖІНКУ ПОТРІБНО ШАНУВАТИ ЗАВЖДИ

А от радник міського голови із соціальних питань та соціального діалогу, ректор університету ІІІ покоління, заступник голови ради ветеранів Надія ПІДСКОЦЬКА дотримується такої думки:
Надія ПІДСКОЦЬКА- У моєму житті 8 Березня - це черговий вихідний, але я завжди, ще з дитинства, відчувала себе цього дня ніяково, тому що бачила біганину та напряг хлопців, їхніх мам, які готували нам у школі подарунки - зазвичай непотрібні дрібниці: дешеві брошки чи парфуми тощо. Така ж ситуація була, коли працювала. Я не хотіла, аби колеги витрачалися на подарунки для нас. Добре, якщо співвідношення чоловіків і жінок у колективі приблизно рівне. Вважаю, що жінок потрібно любити завжди, дарувати їм частіше квіти, готувати їжу, прати та прибирати тому з подружжя, хто в цей час вільніший, а потім разом відпочивати, і не тільки в свято, а завжди. Так я виховала свого сина Олега, так чинить мій зять Діма.
Що стосується відміни вихідного, то, на мою думку, свято жінки потрібно відзначати в другу неділю після Воскресіння Господнього, в День жінок-мироносиць, вшановувати їх, вітати, молитися за них. А вихідний? Можливо, краще зробити вихідний у день народження Тараса Шевченка, почитати публічно його вірші, повчитися від нього патріотизму.
Традиційний формат офіційного свята не завжди влаштовує тих, хто бере в ньому участь. Іноді виглядає взагалі дивно, коли напередодні свята бачиш чоловіка напідпитку, який несе додому дружині тюльпан. Хіба це свято? Жінку потрібно шанувати завжди, як і чоловіка - поважати, вірити йому, чекати живим і здоровим додому, бачити в ньому опору і надію.

КОЖНА ЛЮДИНА САМА СОБІ СТВОРЮЄ ФОРМАТ СВЯТКУВАННЯ

Ольга КОМАРОВА- Для мене все-таки ближчий День Матері. Але 8 Березня - універсальне свято для всіх жінок різної вікової категорії та статусу, - переконана програмний директор культурного форуму «Кам’яний острів» Ольга КОМАРОВА. - Сучасна жінка не заслуговує, аби в неї відібрали вихідний святковий день. Із особистого досвіду використовую його для перерви між проектними та науковими дедлайнами. Насправді кожна людина сама собі створює формат святкування. І я проводжу цей день так, як вважаю за потрібне, - у колі сім’ї, подруг чи ділових партнерів. Тому що би там не вигадали зверху, в мене залишиться свій оптимальний формат.

НАМ ПОТРІБНІ НАШІ ТРАДИЦІЇ

Депутат міської ради від ВО «Свобода» Олена МАЗІЙ категорична у своїх поглядах.
- Ми не святкуємо 8 Березня, тому я підтримую пропозицію Українського інституту національної пам’яті - відмінити вихідний. Ми в родині вирішили святкувати День Матері у другу неділю травня.
Олена МАЗІЙЧому не влаштовує традиційний формат святкування? Дуже гарне, глибоке запитання. Давайте подивимося на те, що таке традиція. Це досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки тощо, що склалися історично і передаються з покоління в покоління. 100 років тому всі наші традиції були перервані, розірвані, пошматовані. Яких традицій нам дотримуватися? Ми ж не отримали їх від предків.
Як ви вважаєте, навіщо це було робити, навіщо треба було нищити традиції предків і створювати нові? Ті, хто це робив свідомо і жорстоко, мабуть, щось знали.
Я майже двадцять років працюю з мотиваціями людей, допомагаю їм знайти свої мотивації. І знаю, що результати життя людини дуже пов’язані з тим, що вона думає, а потім уже відповідно каже і робить. 100 років тому з’явилася причина кардинально змінити думки українців. Навіщо?
Вважаю, що 26 років тому нам потрібно було розірвати пуповину з Радянським Союзом, як це зробили країни Балтії: відмовитися від усіх радянських свят, зруйнувати всі радянські пам’ятники, особливо пам’ятники катам. Замість цього пригадувати свої українські традиції, створювати нові, які би були пов’язані з нашими головними цінностями: Родина, Україна, Здоров’я людини і нації, Розвиток особистості. Нам потрібні традиції, які зміцнюють цінності, роблять яскравішими традиційні якості: хазяйновитість, родинність, співучість, бажання і вміння (вже вміння) захистити свою оселю і свою державу. Нам потрібні такі традиції, які могли б пом’якшити наші негативні якості, наприклад, «де два українці - там три гетьмани», тобто, вчитися визначати спільну мету і домовлятися для її досягнення.
Але маму Інну, яка в нас із чоловіком залишилася одна на двох і якій недавно виповнилося 90 років, ми привітаємо 8 Березня з днем весни і жіночого свята. А також і 14 травня з Днем Матері.
І ще. Я не хочу в Радянський Союз, це країна-фейк, усе там було фейковим, крім нашої молодості й наших стосунків.
Звертаюся до всіх, хто не задоволений своїм життям: якщо хочете іншого життя, подивіться, що ви звично думаєте, що ви звично кажете і, звичайно, звично робите. І змініть це!

ДБАТИ ПРО ЖІНОК НЕ СЛОВОМ, А ДІЛОМ

Тамара ЗЛОБІНАКандидатка філософських наук, мистецтвознавиця, редакторка ресурсу «Гендер в деталях» Тамара ЗЛОБІНА дотримується своїх поглядів.
- Чи поділяю я пропозицію Інституту національної пам’яті про скасування вихідного 8 Березня? Я взагалі вважаю активність Інституту національної пам’яті погано продуманою, у стилі «боротись із комунізмом комуністичними методами».
Найкращий спосіб «декомунізувати» 8 Березня - це повернути йому первинне значення Міжнародного дня прав жінок. Саме так сьогодні позиціонує 8 Березня Організація Об’єднаних Націй і розвинуті країни світу.
Цього року у США та ще 30 країнах світу 8 Березня відбудеться Міжнародний жіночий страйк на захист жінок від насильства. Нам як європейській країні потрібно долучатися до прогресивних світових тенденцій.
А «традиційні» святкування з привітанням жіночок зі святом весни і краси, оголошеннями їх «берегинями» і даруванням первоцвітів, які по суті винищують сучасні браконьєри, - це справді брєд і совок, від цього слід відмовлятися.
Щодо пропозиції Інституту замість 8 Березня і 1 Травня святкувати День Матері та День Сім’ї, то я не вважаю це доцільним. Сім’ї потрібно приділяти увагу щодня. А про матерів піклуватися, створюючи якісні дитячі садочки, пандуси та громадський транспорт, доступний для дитячих візочків, забезпечуючи гідні виплати на дитину, гарантуючи права жінок при розлученні та виплату аліментів на дітей, зрештою нормально реагувати на грудне вигодовування в публічних місцях і на галасливу поведінку дітей. Це все також потрібно робити щодня, а не розповідати, «як ми шануємо нашу жінку-матір» у якийсь один день, а на ділі повністю ігнорувати потреби матерів.
Щодо вихідного, то я за те, аби це був вихідний, і жінки та чоловіки могли взяти участь у демонстраціях, майстер-класах тощо на тему прав жінок. Ми всі багато працюємо, тому я категорично проти скасування будь-яких вихідних. До речі, в сучасному світі автоматизація праці дозволяє скорочувати тривалість робочого тижня, однак для цього потрібно постійно займатися самоосвітою, щоб бути кращим професіоналом і швидше виконувати роботу. А щоб учитись, потрібен час. Тому нехай буде вихідний, протягом якого українські громадяни будуть учитись, як дбати про жінок не словом, а ділом.

ХТО СВЯТКУВАВ, СВЯТКУВАТИМЕ Й НАДАЛІ

Олег БУДЗЕЙЧоловічу точку зору висловив член Національної спілки краєзнавців України Олег БУДЗЕЙ.
- Для мене свято 8 Березня - це, як записано в календарі, Міжнародний жіночий день (або, згідно з ухвалою Організації Об’єднаних Націй від 1977 року, - Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир). Я ще навіть пам’ятаю це свято, позначене не червоним, як сьогодні, а чорним кольором, адже вперше вихідним 8 Березня стало в Радянському Союзі тільки 1966 року, коли я закінчував шостий клас. Тоді в школі 8 Березня сприймалося як відповідь на 23 лютого, коли дівчатка вітали хлопчиків, а тепер, через два тижні, хлопчики у відповідь вітали дівчаток. Врізалося в пам’ять, як напередодні 8 Березня 1970 року, у випускному десятому класі першої школи в Старому місті, хлопці нашого десятого «Б» вітали з вигадкою вчительок. Так, «математичці» ми вставили у вітання формулу, вчительці української літератури - цитату з весняного вірша Павла Тичини. Якихось традицій святкування Міжнародного жіночого дня в мене не виробилося. Просто зранку вітаю дружину зі святом.
Яке моє ставлення до пропозиції Українського інституту національної пам’яті з приводу скасування вихідного дня 8 Березня? Цим я зовсім не переймаюся. Для мене, пенсіонера, статус цього дня не має якогось особливого значення, тому чи вихідний він, чи ні - мені паралельно. Хоча, звісно, посидіти за святковим столом цього дня чи напередодні не відмовлюся.
Чому влаштовує або не влаштовує традиційний формат святкування?
Я навіть задумався: а що це таке - традиційний формат святкування? Очевидно, мається на увазі сидіти за святковим столом і проголошувати гарні тости на честь жінок. Перетворення 8 Березня на звичайний робочий день нічого особливо не змінить: хто святкував, святкуватиме й надалі, а хто не святкував, звісно, і надалі не святкуватиме. Тож особливо цим питанням я теж не переймаюся. Та й заглиблюватися в історію цього свята й з’ясовувати, хто, коли й що зробив чи сказав, також не маю бажання.

Ольга БАНАХ, Вікторія КОЖЕВНІКОВА, Наталія ЯРОВА.


Повернення до списку