Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
ЧЕТВЕР, 14 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
21.04.2017

СУЧАСНА ЕЛЛАДА: І ДЛЯ НАВЧАННЯ, І ДЛЯ ЖИТТЯ

«Якщо мріяти і діяти, то все задумане обов’язково здійсниться», - впевнена 36-річна кам’янчанка Олена НІКОЛАЄВА. 14 років тому, здобувши вищу освіту в стінах К-ПНУ ім.Івана Огієнка, вона прагнула продовжити навчання у Європі. Однак на той момент життя склалося так, що пішла працювати вчителем. Добре володіючи англійською, почала вивчати ще й польську, але й припустити не могла, що через декілька років сумлінно вивчатиме одну із найскладніших мов, грецьку, і сяде за парти Афінського національного університету імені Каподистрії. Та ще й навчатиме в Українській недільній школі «Трембіта» школярів, які мають наше коріння.

ШКІЛЬНИЙ АТЕСТАТ - ПЕРЕПУСТКА У ВИШ

Головний корпус Афінського національного університету імені Каподистрії- До Греції перебралася моя тітка, - розповідає Олена. - Одного разу вона приїхала в гості й розповіла, що там можна навчатися безкоштовно. Вік значення не має. Студентів з інших країн приймають відповідно до Гаазької угоди. Іноземці подають до закладу перелік необхідних документів та атестат про повну середню освіту, за результатами якого й обраховується середній вступний бал. Грекам же доводиться складати іспити.
- Виходить, що вступити до університету легко, якщо маєш високі бали в атестаті?
- Так. Однак потрібно зібрати ще багато довідок, які разом з атестатом затвердити спеціальним штампом апостиляції. Задля цього мені довелося 11 разів їздити до Києва й оббивати пороги державних установ. Наприклад, у МОЗі брала довідку, що «здорова», у МВС, - що «не маю судимості». Власне, ця процедура зайняла багато часу та сил.
- Який факультет обрала у грецькому виші?
- В нашому К-ПНУ навчалася на англо-українському, тож і в Греції вступила на факультет англійської філології. Але доки протягом року вивчала грецьку мову, передума-ла - і вступила на фармацевтичний. Українці мають право лише двічі подавати документи. Європейці можуть це робити щороку.
До речі, аби вступити на фармацевтичний факультет, греку потрібні чималі гроші для навчання на спецкурсах, адже школа не дає їм необхідних знань. Коштує це навчання близько 200 євро у місяць за один предмет.

ПРО ХАБАРІ ГРЕКИ Й НЕ ЧУЛИ

- Розкажи про Афінський національний університет.
- Це найдавніший університет Греції, другий за величиною після Університету Аристотеля у Салоніках. Вищу освіту тут здобувають понад 100 тисяч студентів, майже 4000 з яких - іноземці, та близько 12000 аспірантів.
Афінський університет заснували 1837 року і розмістили спочатку в садибі архітектора Стаматіоса Клеантіса. Нині там Музей історії університету. Сьогодні цей виш названий на честь першого президента Греції Іоанна Каподистрії, а до того він носив ім’я першого короля незалежної Греції Оттона Баварського.
Згодом заклад розвивався й обростав новими корпусами, які сьогодні розкидані по всіх Афінах. Тут можна навчатися за 11 основними спеціальностями. У горах, де неймовірно колоритні пейзажі, примостилося університетське містечко.
- Не складно було вивчати грецьку мову?
- Абітурієнти-іноземці протягом року відвідують платні курси грецької мови. Коли складуть іспит, тоді їх зарахують до університету. Грецька - важка мова, та ще й часу на її опанування було обмаль. «Виживала» і спілкувалася завдяки англійській. Але мені пощастило із викладачами, й уже в травні я успішно склала випускний екзамен.
- Чим освіта у Греції відрізняється від української?
- Вона насправді безкоштовна. Навчання, підручники, практичні заняття у сучасних лабораторіях із якісним та дорогим обладнанням - усе це, як то кажуть, «задурно». Мені довелося лише купити халат та елементарне обладнання.
Підручники у них дуже дорогі: по 80, 100, 200 євро. Однак студенти отримують їх безкоштовно, зареєструвавшись на відповідному сайті. Їх береш у друкарні й повертати назад не потрібно.
СУЧАСНА ЕЛЛАДА: І ДЛЯ НАВЧАННЯ, І ДЛЯ ЖИТТЯСтудентам до 25-ти років безкоштовно надається гуртожиток і харчування. Я до цієї категорії не потрапила, тож протягом певного часу винаймала житло зі ще однією студенткою з Росії.
Сказати, що у Греції розумніші викладачі та студенти або ж їхня освіта ліпша за нашу, буде неправильно. Наприклад, грек - фахівець лише з однієї спеціальності. Якщо викладач знається на будові черепа, то він і викладає лише цей розділ фізіології, а решту може знати дуже поверхнево. Шкільна програма, приміром, у них не систематизована. Скажімо, сьогодні на уроці англійської вивчають тему «Овочі, фрукти», а наступного уроку - «Лондон». На мою думку, такі стрибки алогічні й не дають потрібних знань.
Утім «плюс» в тому, що там ніхто не те що не дає хабарів за екзамени, вони навіть не чули про таке. Студент складатиме іспит до того часу, поки всього не вивчить. Тому може «вічно» вчитися.
І хоча мені довелося пригадувати хімію, фізіологію, анатомію, але знань, отриманих ще у школі, було достатньо. Спочатку важко було призвичаїтися до того, що всі лекції читають грецькою. Проте із часом звикла. Впевнена, що українцеві, котрий добре навчався у школі, вчитися в Греції буде легко.
Незвично було спочатку, коли в аудиторію заходив викладач, одягнутий у джинси, футболку, кросівки, із рюкзаком за плечима, сідав на стіл і читав лекцію. У них, на відміну від нас, немає культу на дороге і вишукане вбрання. Там студент може ходити у порваних кедах і затертих джинсах, але канікули проводитиме в Англії, Франції чи Італії.

ШМАТОЧОК УКРАЇНИ Є І В ГРЕЦІЇ

Такі затишні ресторанчики полюбляють  як греки, так і туристи- Уже другий рік ти працюєш в Українській недільній школі «Трембіта». Як поєднуєш роботу і навчання?
- Працюю лише у вихідні. Приємно, що 10 років учителювання в рідній країні не минули даремно і мої знання та досвід знадобилися в Греції. Навчаю учнів молодших класів, котрі мають українське коріння. У моєму класі 10 дітей.
Українська недільна школа «Трембіта» має укладену угоду із «Міжнародною українською школою» Міністерства освіти і науки України. Тож наші випускники отримують український атестат про середню освіту. Навчання ведеться за програмою української загальноосвітньої школи.
Втім наша школа - це не лише уроки, але й дозвілля. Ми організовуємо тематичні свята, відпочиваємо на природі, беремо участь в етнічних фестивалях, спортивних турнірах, виставках. Долучаємо учнів й до українських звичаїв і традицій, основних свят нашого календаря. Нещодавно у школі відбувся майстер-клас із розписування писанок в рамках фестивалю «Барви писанки», відзначили ми і Шевченківські дні. А минулоріч перед Великоднем діти із Греції відвідали Україну. Впродовж декількох днів учні мешкали в українських родинах, побачили життя українців ізсередини та відвідали визначні місця столиці.

ЩО З’ЇСТИ, АБИ ДО СТАРОСТІ ДОБРЕСТИ

- Олено, загалом, яке враження на тебе справила Греція?
- Це дешева країна, порівняно з іншими членами Євросоюзу, хоча від кризи 2009-го не може оговтатися й донині. Люди постійно скаржаться на те, що в них зменшують розмір пенсій і зарплат. Якщо раніше пенсія грека складала 1000-2000 євро, то нині її втяли до 500. А при таких доходах людям, які не звикли економити, доводиться сутужно. Хоча мені цього вистачило, щоби прожити весь місяць.
Із сином Сергієм під час літніх канікул  в Афінах  Щоправда, недешева у них «комуналка». За комунальні послуги й оренду 3-кімнатної квартири доведеться викласти від 300 євро. Більшість греків винаймають житло. Спочатку мене це дивувало, а потім дізналася: якщо грек живе в одному кінці Афін, а працює в іншому, то він орендує квартиру поближче до роботи.
Житло у Греції коштує майже так само, як і в Україні, - близько 300-500 євро за квадратний метр. Утім є райони, де 2-кімнатну квартиру без ремонту можна придбати за 12000-15000 євро.
Більшість греків живуть скромно. У помешканнях немає євроремонту, до якого ми звикли. Стіни і стеля пофарбовані, щоб їх було легко мити. Підлога вкладена мармуром або плиткою. Оскільки мармур для них доступний, то він - по всій квартирі. Килимами застеляють підлогу лише взимку, а влітку їх ретельно перуть. Меблі без викрутасів, але якісні.
І як не згадати відомого грецького вислову: «Щоб добре працювати, потрібно гарно відпочивати». Для греків найважливіше - це задоволення і вміння насолоджуватися життям. Можливо, тому тут так багато свят і вихідних. А післяобідня сієста, із 14.30 до 17.00, для них взагалі - святе діло. У цей час зачиняються всі державні установи, банки, аптеки. Турбувати греків під час сієсти вважається поганим тоном.
- Яка на смак грецька кухня?
- Греція потрапила до списку «найбільш товстих націй» у Європі, бо тут полюбляють фаст-фуд. Мабуть, найпопулярніший - це сувлаки, які залюбки наминають як греки, так і туристи. Це коржик (піта) із соусами, томатами, цибулею, м’ясом (курятиною, свининою чи бараниною) та картоплею фрі. Смачно, проте дуже калорійно. Інший місцевий смаколик - чуреки - солодка булочка, схожа на нашу паску. Її можна їсти як саму, так і додати смаку: в склянку подрібнюють чуреки, заливають шоколадом, додають полуницю і прикрашають вершками.
Ті ж греки, котрі дотримуються правильного харчування, - довгожителі. По сусідству з моєю тіткою живе 90-річна бабця. Щовечора вона одягає сукенку і невисокі підбори, підфарбовує губи, бере сумочку і йде на набережну пити каву. Її енергійністю захоплююся.
- Що споживають греки, аби дожити до старості?
- Фрукти й овочі у них не переводяться весь рік. Відійшов сезон мандаринів, апельсинів, гранатів, ківі, авокадо, лимонів, на зміну їм доспіли яблука, каштани, персики. Щодня у них на столі - оливки, сир, свіжі салати, які вражають різнобарв’ям - зелений, фіолетовий, червоний... Листя салату вони рвуть, ріжуть великими шматками свіжі огірки, помідори, додають маслини, заправляють усе лимонним соком та оливковою олією. У них зовсім немає консервації, оцет використовують бальзамічний і полюбляють лимони, які додають майже до всіх страв. Варять броколі, цвітну капусту, мастять олійкою та поливають лимонним соком. Їжа у них проста, корисна, смачна, готується за лічені хвилини і виводить усі токсини.
Споживають вони багато морепродуктів, з-поміж м’яса надають перевагу телятині, курятині, баранині. Його запікають, відварюють або тушкують. Смаженого практично не вживають. Налягають і на бобові.
Супів майже не готують, лише, коли холодно, варять курячий чи рибний бульйон із рисом, збитим яйцем з лимоном. Хоча супи у них густі й сині на колір, зате смачні.
Життя не уявляють без кави і булочок з листкового тіста із різними начинками. Ввечері всі йдуть на каву, тому кафетерії переповнені. Від видів кави тут очі розбігаються: грецька, холодна, капучино, із кремами, корицею, шоколадом, льодом. Одного разу я спробувала грецьку каву, то тиск аж зашкалив. Надто вона міцна.
Щодо міцного алкоголю, то вживають його рідко. Якщо й беруть, то розбавляють соком, льодом і п’ють увесь вечір.
- Як готують відомий у нас грецький салат?
- Великими шматками нарізають помідори, огірки, перець, цибулю, додають оливки. Зверху кладуть шматок сиру фета, який поливають оливковою олією та посипають орегано.
Дрібно нарізаних салатів греки не їдять.

У ГРЕЦІЮ НЕ ЗАКОХАТИСЯ НЕМОЖЛИВО

Перед Великоднем вчимо українців створювати писанки- Греки - спортивна нація?
- Майже всі відвідують спортзали, які працюють до 23.00-24.00. Абонемент доступний - 100 євро на рік. До цієї плати входять як групові заняття з аеробіки, степу, танців тощо, так і вправи на різних тренажерах.
Діти теж відвідують секції з футболу, волейболу, танців, ходять у басейн.
- Які б місця ти порадила відвідати у Греції?
- Афіни розділені на туристичну і нетуристичну частини. Достатньо відійти від центру - і можна потрапити в обмальований графіті квартал, де мешкають емігранти та біженці.
Найпопулярніша станція метро для прогулянок центром - «Монастеракі». Найбільші туристичні принади - Акрополь, стадіон «Панатінаїкос». Окрім Афін, варто зазирнути у Салоніки - приморське місто з гарними краєвидами і свіжим морським повітрям. Поруч із Салоніками є знаменита гора Олімп. Туристам з повними гаманцями можна навідатися і на острови - насолодитися красою, спокоєм і затишком. Ця країна вміє зачаровувати. Сюди хочеться повертатися знову і знову.


Автор:  Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку