Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ЧЕТВЕР, 19 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
19.05.2017

АРХІТЕКТУРНА ВЕЛИЧ У ФОРМАТІ МІНІ

АРХІТЕКТУРНА ВЕЛИЧ У ФОРМАТІ МІНІ

А чи знали ви, у якій українській фортеці був гарем, де блукає Біла Панна, в якій башті батько замурував рідну доньку і який замок радянська влада перетворила на свинарник? Не лише дізнатися про все це, але й побачити ці пам’ятки архітектури, щоправда, в мініатюрі, можна в Кам’янці-Подільському, де запрацював музей «Замки України». 

Переглянути всі фото?

На майже 13 сотках землі Вірменського бастіону, під відкритим небом на вул.Старобульварна, 10, компакт­но розмістилися поки що 14 із 16 запланованих величних споруд. Найпопулярніші замки України у найдрібніших деталях понад рік відточували столичні майстри на замовлення молодих підприємців із Хмельницького Євгена НЕНАШЕВА та Олексія СМОЛЬСЬКОГО. І хоча офіційне відкриття заплановане на завтра, 20 травня, втім понад півтисячі відвідувачів уже встигли оглянути замки ювелірної роботи, вподобати фотозони біля них, прискіпливо оглянути макети і загорітися поїздками до оригіналів.

ВІД ІДЕЇ - ДО МУЗЕЮ

А поки кам’янчани та гості міста зна­йомляться із новою кам’янецькою ту­ристичною родзинкою, ми спілкуємося з ініціатором її створення Євгеном Ненашевим.
- Ідея виникла три роки тому під час подорожі Польщею, - розповідає підприємець. - Під Краковом є музей «Європа в мініатюрі». Оглядаючи експонати, дізнався, що декілька виготовили українські майстри із Києва. Одразу ж подумалося: а чому б і в Україні не зробити таку красу? Рік виношував цей план, будівництво ж музею, документація та дозволи зайняли два роки.
- Де черпали інформацію про замки?
Євген Ненашев- Переважно з Інтернету. Робив акцент на найпопулярніші, які найкраще збереглися. Також радився із майстрами та істориками. Обговорювали все в деталях: які замки краще виглядатимуть, які збереглися до наших днів тощо. 80% від відібраних для нашого музею пам’яток бачив на власні очі. В результаті уже маємо 14 експонатів. Згодом завершать роботу ще над двома - Ужгородським і замком Паланок.
До речі, Кам’янець-Подільський місь­кий голова Михайло Сімашкевич, який у Європі відвідував музеї мініатюр, запевнив, що наш зроблений не гірше.
- Знаємо, що в Україні є декілька музеїв мініатюр, а до карпатського Ви навіть руку доклали.
- Так, у Львові працює парк мініатюр замків та оборонних споруд давньої України на території Львівської галереї мистецтв. У Києві є «Україна в мініатюрі», але там зібрані не лише замки, а й церкви, різні пам’ятки. Ми з колегами створили також музей «Карпати в мініатюрі» в Яремчі, проте тамтешні об’єкти і площа музею значно менші.
- Євгене, а чому музей замків вирішили облаштувати саме у місті над Смотричем?
- А де ще можна так зробити: маленька кам’янецька фортеця на фоні великої (усміхається)? Ваше місто - це перлина із солідним туристичним потоком. У нас все-таки комерційний проект, без відвідувачів немає сенсу працювати.
На Кам’янеччині ведемо бізнес уже 5 років, у нас тут є і роуп-джампінг, альпін-парк, тролейна переправа. Подобається співпрацювати з міською владою, в якої нормальний підхід і гідне ставлення до підприємців.
- А яка вартість проекту і цінова політика музею?
- Загальна вартість проекту - понад 3 мільйони гривень. Кожна мініатюра прив’язується до долара. Коли починали роботу, долар був 12 гривень, сьогодні - 26. Вирішили, що ціна за квиток у будні для дорослих становитиме 30 гривень, для дітей - 20.
У вихідні та святкові дні - 40 і 30 гривень відповідно. Для пільговиків і груп із понад десяти людей є система знижок. Для порівняння: в Києві квиток коштує 50 гривень, і знижок немає, а в Кракові - 15 євро.
- Розкажіть, хто займався виготовленням замків?
- Київська організація «ARCH MAQUETTE». Хлопці дуже талановиті, мають золоті руки та гострий зір. Усе виготовлено із пластику, пофарбовано переважно автомобільною фарбою, яка стійка до негоди, сонця та спеки. Кожну цеглинку, башту, віконця та шпилі майстри вирізали, промальовували та склеювали. Всі макети мають різний масштаб - від 1:20 до 1:50.
Творили митці в Києві, а збирали і укріплювали експонати вже на місці. Під кожним макетом є міцний фундамент, який ретельно маскує зелений газончик.
- А чого бояться експонати?
- Граду, який може пошкодити. А от вітер, спека, дощ чи мороз їм не страшні. Тому готові приймати відвідувачів цілий рік, з 9.00 до 22.00. До речі, ввечері всі замки підсвічуються і виглядають не тільки романтично, а й містично. Підсвітку вмикаємо з 20.30.
Раз на два-три роки макети потрібно підфарбовувати, реконструювати у разі потреби. Головне, щоб відвідувачі їх не пошкоджували. Адже в музеї мініатюр у Яремчі діти часто залазять на об’єкти та відламують частини конструкцій.
- Чи вдалося передати природний ландшафт об’єктів?
- Намагалися. Хотинську, Аккерманську, Меджибізьку, Кам’янецьку фортеці, які розташовані біля води, так і розмістили поблизу штучної водойми. Спочатку був задум усі замки розмістити так, як на мапі України. Але зіткнулися з тим, що в Західній Україні чимало пам’яток, тому схід і центр виглядали б бідніше. Тому компонували їх, дотримуючись географічного розташування, привабливості композиції та виділених площ.

А ЯКА ФОРТЕЦЯ НАЙВАЖЧА?

Роботи київських майстрів, котрі робили кам’янецький музей, заваблюють туристів по всьому світу. Як розповів нам керівник макетної майстерні «ARCH MAQUETTE» Сергій КИРИЛОВЕЦЬ, їхні мініатюри є в Англії, Болгарії, на Кіпрі. Доклали вони руку і до українських проектів: «Карпати в мініатюрі» та «Україна в мініатюрі». Над кам’янецьким музеєм працювали семеро майстрів. Окрім Сергія, ще його дружина Наталія Кириловець, а також Роман Лавренюк, Андрій Сусловець, Роман Мазуренко, Аліна Каліновська, Ян Павловський. Командна робота через півтора року принесла гарний результат.
- Найбільше нашого часу - майже чотири місяці - пішло саме на Кам’янець-Подільську фортецю, - зізнається Сергій. - Вона не лише найбільша, але й найважча - майже 150 кілограмів. Найлегший - Леськівський замок. Загалом середня вага виробу - 50 кілограмів.
Робота дуже кропітка, адже намагалися відтворити кожну деталь. Спочатку шукали інформацію про об’єкт в Інтернеті та їхали дивитися на оригінал. Уже на місці знаходили істориків, екскурсоводів, з якими усе уточнювали. Потім проводили заміри об’єктів, фотографували, робили 3D моделі. Деталі вирізали на фрезерувальному обладнанні, дещо друкували на 3D принтері. Працювали так, щоб потім не було соромно.
- А де навчилися такій скрупульозній справі?
- В Україні цьому не навчають. Усе приходить із досвідом і практикою. Наша команда - це архітектори, які навчалися в Київському університеті будівництва і архітектури. Подобається нам працювати з українськими експонатами, адже маємо цікаві замки, палаци, храми. Втім сьогодні замовлень більше маємо із Європи.
Справді, українські пам’ятки архітектури вміють вабити не лише красою, а й історією і легендами. У кам’янецькому музеї мініатюр просто неба відвідувачі можуть побачити Олеський замок, у якому народився польський король Ян ІІІ Собеський. Резиденцію його батька Якуба - Золочівський замок. Луцький замок, який добре зберігся і є візитівкою Луцька. Білгород-Дністровську фортецю, що вражає легендою про замуровану батьком рідну доньку. Замок Попова, який радянська влада перетворила на свинарник. Петрівський замок, знищений блискавкою, кам’янецьку твердиню - Стару фортецю і багато інших.


Автор:  Вікторія КОЖЕВНІКОВА / Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку