МІСТО БЕЗ ТРОЛЕЙБУСА – НЕ МІСТО

Продовжуючи тему відновлення будівництва тролейбусної лінії, новостворена громадська організація «Кам’янецький тролейбус» намагається знайти порозуміння з владою. Разом з тим ми не розділяємо точки зору міського голови з його аргументами: “В місті немає кого перевозити; це безпредметна розмова; на цьому потрібно поставити крапку”. 

Коли світова криза зачепила і наше місто, організація не ставила за мету вимагати виділення коштів 2009 року для відновлення будівництва та в подальшому не збирається цього робити. Водночас закликаємо владу спільними зусиллями вирішити низку невідкладних питань.

По-перше, призупинити варварське виривання раніше змонтованих тролейбусних опор, призупинити розпродаж приміщень тягових підстанцій та земельних ділянок, на яких вони знаходяться, склад тролейбусної лінії.

По-друге, у зв’язку з тим, що земельна ділянка під будівництво тролейбусного депо невідомо яким чином була передана підприємцю, просимо міського голову зарезервувати земельну ділянку під тролейбусний парк і депо в розрахунку на 100 машин (6 га), зарезервувати земельні ділянки для трьох диспетчерських пунктів на вулицях Франка, Жукова, проспекті Грушевського тощо.

По-третє, замовити в проектній організації, яка виготовляє проект об’їзної дороги, проект будівництва шляхопроводу в напрямку с.Жовтневе, який би забезпечував пропуск тролейбусів з габаритом по висоті не менше 5 м 30 см і, головне, аби фінансування цього шляхопроводу було закладено в кошторис об’їзної дороги (тобто з Держбюджету). Це дасть можливість з’єднати тролейбусним сполученням ту частину міста, що знаходиться за залізничним переїздом, а також с.Жовтневе, що, по суті, стало невід’ємною частиною міста. 

По-четверте, замовити у проектній організації, яка завершує виготовлення генерального плану розвитку нашого міста, аби вона передбачила місця розташування тролейбусного парку, депо, диспетчерської, тягові підстанції тощо.

По-п’яте, розробити та за-твердити на сесії міської ради цільову програму розвитку електротранспорту на період до 2012 року.

По-шосте, використовуючи раніше виготовлену Харківським проектним інститутом проектно-кошторисну документацію, зробити її перерахунок, згідно із сьогоднішніми цінами, та залучити до цієї справи працівників проектної організації.

По-сьоме, вирішити питання з хмельничанами щодо повернення наших комплектуючих.

Що ж стало причиною створення громадської організації? 

Ми хочемо, аби влада почула нас, членів громадської організації та кам’янчан, які 33 роки чекали на тролейбус.

У нас відбулося декілька зу-стрічей з міським головою Анатолієм НЕСТЕРУКОМ і жодного разу не було випадку, аби Анатолій Макарович нас не прийняв, не вислухав. Міський голова відразу погодився з тим, що місто мусить мати свій комунальний транспорт, і заявив, що через певний час ми підемо шляхом його створення. Проте наші розбіжності з мером почалися, коли Анатолій НЕСТЕРУК запропонував замість відновлення будівництва тролейбусної лінії закупити автобуси, тим самим відкинути наше місто на 50 років назад.

Головним пунктом програми екологізації міста стало те, що 33 роки тому було розпочато будівництво тролейбусної лінії в Кам’янці-Подільському. Сьогодні, коли Старе місто є Державним історико-архітектурним заповідником і, згідно з указом Президента України від 30 квітня 1998 р., йому надано статус національного заповідника, питанню екології необхідно приділяти особливу увагу.

Міський голова зазначив, що на будівництво тролейбусної лінії потрібно мільйони і мільйони. А як же бути з коштами, які вже витрачені? За станом на 

1 вересня 1999 р., в будівниц-тво тролейбусної лінії вкладено 23 млн.грн., що в перерахунку на теперішні ціни, за даними проектної організації, потрібно помножити на 10-12 (застосувати перевідний коефіцієнт з вартості К-10, К-12). Невже з легкої руки можна списати ці мільйони, зібрані кам’янецькими підприємствами на початку 90-х років? А це, фактично, гроші громади. 

Звичайно, невдячна справа – критикувати кого-небудь, ос-кільки це викликає зворотну реакцію. Але й замовчувати проблему, яка склалася в місті вна-слідок недієздатності минулої влади, також неможливо.

Складається враження, що ми не здатні зробити для нашого міста нічого значимого. Якщо б турки не збудували фортеці та замкового моста, а поляки, вірмени, росіяни – костьолів і церков, ми б не мали сьогодні, що показувати туристам і гостям міста.

Також потрібно подякувати 

Державній думі Росії, яка прийняла рішення побудувати до 

Кам’янця залізницю, і звела її 1910 р. Ми ж на сьогодні лише здатні проводити ямковий ремонт доріг.

Наше місто відстає від циві-лізації. Воно перетворилося на звичайний районний центр. Не без допомоги хмельничан місто залишилося без ефективного, екологічно чистого електротранспорту.

Кам’янець-Подільський надто запізнився з організацією електротранспорту, але, як каже прислів’я: «Краще пізно, ніж ніколи».

Відкриємо один з інтернет-сайтів, присвячених нашому місту: «Город, который не сумел построить троллейбус, не мог претендовать на звание города, так как жители его недостаточно сплочены, не заинтересованы в общегородских проэктах и не смогли выдвинуть во власть энергичных людей, пекущихся об интересах своего населенного пункта. Все-таки он, троллейбус, не возникает сам собою, а требует привлечения значительных сил жителей и руководства города».

Далі прислів’я: «Нет троллейбуса – не город». Це означає, якщо немає тролейбуса, населений пункт настільки малий, що його можна пройти пішки. Виходить, це ще не місто, а село, яке розрослося.

Кам’янець-Подільський, формально маючи статус міста (за-служено отримано в минулому), фактично не в змозі підтвердити цей статус сучасним упорядкуванням, кількістю мешканців, інтенсивністю виробничої та іншої діяльності.

Місто давно потребувало появи електротранспорту, але, на жаль, влада не розуміла цього тоді і в багатьох випадках не розуміє цього й сьогодні. Наприклад, деякі міста, які за чисельністю населення вдвічі менші за наше місто, приміром, Коломия, спромоглися побудувати тролейбусну лінію. Ми ж…

Багатьом кам’янчанам, особливо любителям мотоболу, відоме місто Відноє, що в Росії. Наша мотобольна команда, виступаючи у вищій лізі першості СРСР, 10 разів зустрічалася з командою «Металург» у місті Відноє і 10 разів приймали «Металург» у себе вдома. Можливо, декого зацікавить, як же у Відному будували тролейбус? А тому знову відкриваємо один із сайтів Інтернету та читаємо: «Первое упоминание о троллейбусе в небольшом городе Видное относится примерно к 1994 году. Против ухудшения экологической обстановки было названо строительство троллейбусной сети.

В 1996 году состоялась «за-кладка первого камня», и в течении 1997-2000 годов, постепенно ускоряясь, с конца 1999 года ударными темпами шло возведение сети и депо. 15 декабря 1999 года ходили пробные рейсы. 9 сентября 2000 года состоялось торжественное открытие движения. Сначала на линии работало только 3-4 машины. Но уже к ноябрю 2000 года движение по маршруту 

№1 стало выполнятся в полном объеме.

По состоянию на 1 января 2008 года, в городе существует 4 маршрута. Длина первого – 8,6 км, второго – 3,7 км, длина третьего маршрута – 4,2 км, четвертого – 5,5 км, количество троллейбусов – 19. Парк рассчитан на 25 машин. Площадь парка позволяет розместить не менее 50 троллейбусов, но тогда нужно будет построить дополнительные смотровые канавы и мойку. Видное до 1965 года – поселок городского типа. Статус города получил в 1965 году. Население – 53740 человек (2008). Площадь города – 

10 км2. Имеется внутригородское троллейбусное сообщение (4 маршрута на ноябрь 2007 года, в парке – 19 машин), являющееся предметом гордости жителей Видного.

В городе – пять предприятий, один техникум. Также имеется один кинотеатр, бассейн, стадион, Дворец спорта. Работают балетные, театральные, литературные студии.

Мотобольная команда «Металлург» – 8-кратный чемпион СССР, 12-кратный чемпион России. В 2006 году в Видном проходил ХХI чемпионат Европы по мотоболу (победитель – сборная России).

В городе выпускаются три газеты.

В парке работают 22 водителя, из них три женщины. Торжественное открытие троллейбусного движения для жителей города Видное было настоящим праздником. Это безмерно радостное событие было приурочено к празднованию 35-летия города, основанного в 1965 году. Два дня (9 и 10 сентября) все желающие могли кататься на троллейбусах бесплатно.

Чтобы во всем соответствовать высокому статусу города с электротранспортом, начальство начало вывешивать схемы линий на остановках и в самых троллейбусах».

Чисельність населення навколишніх сіл, які на сьогодні гармонійно вписалися в місто (Жовт-неве, Цибулівка, Смотрич, Довжок, Слобідка-Гуменецька, Лисогірка, Кам’янка, Зіньківці та ін.), становить 26717 чоловік. Додаємо до цього 102 тис. ка-м’янчан і студентів, котрі навчаються в місті, і загальна кількість становитиме більш як 140 тисяч. То Відноє, яке має в 2,5 раза менше населення, спромоглося на побудову тролейбусної лінії, а ми сьогодні лише сперечаємося над цим питанням… 

Члени правління міської громадської організації «Кам’янецький тролейбус» зустрілися з тридцятьма керівниками міста та учбових закладів і жодного випадку не було, аби хтось не схвалив ідеї відновлення будівництва тролейбусної лінії. Щоправда, був один директор приватного підприємства, якому було передано земельну ділянку, де мало розміститися тролейбусне депо, котрий не погодився з ідеєю відновлення будівництва тролейбусної лінії. Це цілком зрозуміло, адже вартість геодезичної прив’язки при виконанні проектних робіт цієї ділянки, що передана підприємцю, становить 0,5 млн.грн.

28 листопада 2008 р. президія Ради ветеранів на своєму засіданні підтримала рішучість дій ініціативної організації та постановила взяти активну участь у наданні практичної допомоги в організації роботи з відновлення будівництва тролейбусної лінії. Більшість ка-м’янчан, які своїми підписами підтримали ідею відновлення будівництва тролейбусної лінії, бажають, аби 2012 р., під час проведення чемпіонату Європи з футболу, в Україні гостей і туристів міста перевозили тролейбуси з написом збоку: «Вас вітає Кам’янець-Подільський».

Члени громадської організації сподіваються на порозуміння з владою, депутатським корпусом і вважають, що тільки спільними зусиллями всіх небайдужих до цієї важливої для нашого міста справи буде нарешті організовано електротранспорт у Кам’янці-Подільському. 

Шановні кам’янчани, не забувайте, що наше місто 1919 р. було столицею Української Народної Республіки!

Від імені ГО «Кам’янецький тролейбус»: Михайло КОСТЕНКО, Володимир ДЗЮБАК, Віктор ГУСАК, Олександр КОВАЛЬЧУК, Борис КЕТЛІНСЬКИЙ, Павло ТИХОНОВ, Леонід РУДЯК, Павло МАРКОВСЬКИЙ, Анатолій ЧЕРНЯВСЬКИЙ.