Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

П'ЯТНИЦЯ, 25 ТРАВНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
11.05.2018

ЦІЛИЙ СВІТ НА КІНЧИКАХ ПАЛЬЦІВ

Пластилін - універсальний засіб створення нових світів. Кольорові брусочки дозволяють ліпити дерева і людей, тварин і предмети побуту, їжу, яка майже не відрізняється від справжньої, і цілі сцени з безліччю деталей і подробиць. Ось чому пластилінова анімація та ілюстрація настільки відомі в усьому світі. Виліплені вручну герої виглядають особливо цікаво і по-дитячому затишно. Відразу пригадуються класичні вітчизняні мультфільми. Наприклад, улюблена «Пластилінова ворона», «Падав минулорічний сніг» або буквально вивчена напам’ять цілими поколіннями дітей заставка до «На добраніч, малюки!».

Випускниця Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка 23-річна мультиплікаторка Тетяна ЯСІНЧУК дбайливо зберігає традиції пластилінової анімації та продовжує знімати свої нетипові мульт­фільми. Одним із таких став мультик про Кам’янець під назвою «Турист», який дівчина презентувала на відкритті туристичного сезону.

Тетяна ЯсінчукТаню, скільки мультиків ти наліпила?
­ Загалом маю 9 робіт, із яких 5 створила самостійно. Три мультики пов’язані з інформацією («Inf­Side», «MediaGAME», «Sheep+Media=Wolf»), вони нагороджені на різних українських і закордонних фестивалях. Є один, де я лише художник кадру, ­ «Базар, або НЕреальні трафунки», а ще три комерційні роботи ­ два музичні кліпи («Бухло» гурту «Периферія» і «Теплий дощ» гурту «Мері»). Ну, і дев’ятий ­ це мультик про Кам’янець ­ «Турист». Проте улюбленою власною роботою залишається перший режисерський проект про інформацію, бо пережила при роботі катарсис. Дотепер інколи вмикаю цей мультик і поринаю в ті часи і в ту ідею.
Я брала участь у багатьох «мультзаходах». Одним із таких став проект до 90­ліття української анімації, створений завдяки досліднику української муль­типлікації Івану Капітонову. Разом із десятками ві­домих українських аніматорів ми створювали різні варіації солом’яного бичка Левандовського та багато іншого.
­ Із чого почалися твої пластилінові пригоди?
­ Я народилася в місті Чортків, де росла і навчалась. У дитинстві мріяла стати динозавром. Займатись анімацією почала на гуртку фотомистецтва під керівництвом Олега Марчака. 2010 року ми зняли мультфільм «Базар, або НЕреальні трафунки» про Чортків, але я не режисувала роботу, просто ліпила.
Моя режисерська кар’єра почалася після вступу до університету і переїзду до Кам’янця. Перший мультфільм ­ «InfSide» ­ про інформацію та її негативну сторону ­ я знімала для двох фестивалів: київського «Кіномедія», на якому виграла гран­прі, і одеського «Інший погляд», де здобула перемогу в номінації «Ручна анімація». Я й сама не можу знайти адекватної відповіді на запитання: «Чому ти почала ліпити мультики?», але думаю, що все почалось з ідеї, яка мучила мене і постійно снилася. Тепер я працюю ловцем снів, створювачем снів ­ люди дивляться мої мультики­сни і бачать у них щось своє.
­ Як виникла ідея оживити відомого кам’янецького туриста?
­ Задум народився у нас спільно з департаментом гуманітарної політики Кам’янець­Подільської міської ради, і вже через три дні я привезла розкадровки для затвердження. Часу було обмаль ­ місяць і три дні зайняв весь процес, а це колосально мало для ручної «стоп­моушен» анімації. Звичайно, робота з пластиліном має свої переваги й недоліки ­ особливо важко досягнути правильного руху в кадрі, щоб персонаж дивився саме туди, куди потрібно. А ще доволі непросто відтворити архітектуру, адже розмір тут має ключове значення. Я досягла об’ємності завдяки підбору різних кольорів та їхніх відтінків.
Пластиліновий «Турист»У Кам’янці особливі, тeплі кольори споруд. Найважче було зробити все вчасно. Кожен може зацінити, як мені вдалося зліпити «Квітку на камені», адже «Турист» є в «YouTube», а ще на моїй сторінці у «Фейсбуці». Чому Кам’янець? Бо я безмежно люблю це міс­­то, закохалась, поки навчалась, і досі причарована красою та сакральністю архітектури, магією цього міста.
­ Чому не комп’ютерна графіка з її перевагами і спецефектами?
­ Людям подобається пластилін. Про це свідчать перемоги моїх мультиків на всіляких фестивалях («Кіномедія», «Інший погляд», «Бруківка» тощо). Не буду описувати проходи фільмів у програми закордонних фестивалів, скажу лише, що роботи їздять по світу більше, ніж я ­ побували вже в 11 країнах. Також час­то проводжу воркшопи і майстер­класи з анімації для дітей і дорослих, якраз нині збираюся на 5­денний «Семінар творчої молоді» в Ірпінь.
Чому пластилін? Бо я вмію добре з ним працювати, і це вже акт одухотворення, анімо, це процес надання душі неживому, надання руху і життя. Пластилін ­ бо з нього можна ліпити все, що захочеш, і таким, як захочеш. І це ­ справжня магія.

Ольга БАНАХ.


Повернення до списку