Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

СЕРЕДА, 19 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
15.06.2018

АБИ «МОТОРЧИК» НЕ ПІДВОДИВ

Олександр СмольницькийЗа понад 30 років роботи лікарю-кардіологу Олександру СМОЛЬНИЦЬКОМУ вдалося витягнути з того світу чимало пацієнтів, неодноразово примушувати «внутрішній моторчик» - серце - знову працювати наповну, лікувати його від фізичних перевантажень і душевних ран. Олександр Григорович, хоча в дитинстві й мріяв стати прокурором чи військовим, сьогодні зовсім не шкодує, що життя присвятив медицині та десятиліттями опікується справами сердечними. Зізнається, що на вибір професії вплинула розмова із матір’ю - завідувачкою неврологічного відділення райлікарні на Підзамчі, а згодом - лікарем-невропатологом водолікарні. Їй вдалося переконати і сина Сашка, і доньку Людмилу, що медицина - гідна професія, яка цінується в суспільстві, а врятоване людське життя - найважливіша місія. Згодом і Олександру Григоровичу вдалося прищепити любов до медицини, а саме до кардіології, двом донькам: Світлана працює в міській поліклініці, Анна - у палаті інтенсивної терапії кардіологічного відділення.

Після закінчення тодішнього Чернівецького медінститу­-
ту (нині Буковинський державний медичний університет), із 1986 ро­ку, Олександр Григорович і дня не прожив без улюб­леної роботи, порятунку пацієнтів і розшифрування сердечних ритмів. Тож напередодні професійного свята відомий серед кам’янчан і не лише лікар-кардіолог повідає пацієнтам, чому важливо берегти серце замолоду, при яких симптомах слід негайно викликати «екстрену» і як пережити спекотне літо.

ВІД ТЕРАПЕВТА - ДО ЗАВІДУВАЧА КАРДІОЛОГІЇ

Торувати медичну стежину молодий лікар розпочав у Цент­ральній райлікарні, куди потрапив терапевтом за розподіленням на 12 місяців. Після цього шість років пропрацював кардіо­логом-реаніматологом у палаті інтенсивної терапії в медсанчастині «Електроприладу», що на Руських фільварках. Саме там свого часу розміщувалися два потужні відділення - кардіологічне та неврологічне. Лікареві доводилося боротися за життя найважчих пацієнтів із інфарктами, порушенням ритму тощо. Згодом фахівця перевели лікарем-ординатором у кардіологічне відділення, яке на той час розміщувалося на Пушкінсь­кій, а нині - на Матросова, 17. Від 2001 р. Олександр Смольницький - завідувач кардіологічного відділення.
Сьогодні це відділення має 40 ліжок і 6 - у палаті інтенсивної терапії. Працюють 8 лікарів-кардіологів, двоє з яких - у міській поліклініці, а 6 - у кардіологічному відділенні. Турботою пацієнтів щодня оточують не лише лікарі, а ще й 18 медсестер і 10 санітарок. Як зізнається Олександр Григорович, колектив стабільний, дружний і злагоджений. Попри брак коштів у бюджеті, у відділенні завдяки спонсорам і благодійникам вдалося зробити ремонт, придбати необхідне, є тут і потрібний запас ліків, щоправда, лише для надання невідкладної допомоги. Подальше ж лікування лягає на плечі па­цієнтів. А їх у цьому відділенні завжди чимало. Адже, на жаль, серцево-судинні хвороби лідирують з-поміж інших.

СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЛІДЕРСТВА НЕ ПОЛИШАЮТЬ

- Упродовж десятиліть серцево-судинні посідають перше місце серед причин смертності не лише в Україні, а й усьому світі, - зітхаючи, розповідає Олександр Григорович. - Маємо невеселу статистику: І місце - серцево-судинні, ІІ - онкологія чи травми, які час від часу міняються місцями.
На 2016 рік Україна посідала 111 місце серед 190 країн світу за середньою тривалістю життя, що досягла 71 року. Але переважно до цієї цифри доживають жінки, чоловіки помирають на 5-6 років раніше. Найбільше довгожителів у Гонконгу, де середня тривалість життя складає 84 роки, а також у Японії, Італії, Швейцарії - 82-83 роки.
Якщо проаналізувати при­чину смертності в нас, то серед серцево-судинних захворювань лідирують ішемічна хвороба серця і захворювання судин мозку, інфаркти, інсульти. Прикро, але помирають люди працездатного віку. Тому профілактика і лікування цих хвороб залишаються актуальними. Держава повинна приділяти належну увагу проблемі, як це роблять європейські країни. А пацієнтам із раннього віку слід розуміти, що профілактика та профогляди мають стати обо­в’яз­ковими для них. На жаль, сьогодні ще не всі усвідомлюють, що хворобі легше і дешевше запобігти, ніж потім лікувати.
- Олександре Григоровичу, чому маємо такі плачевні цифри?
- На сьогодні за рік в Україні фіксується 50 тисяч інфарктів, у Ка­м’янці-Подільському - 110-120 випадків, із передінфарктним станом госпіталізують 200-300 кам’янчан. Кількість цих інфарктів, які офіційно зареєстровані в місті, статистично нижча від середньоукраїнського рівня, де показник становить 1,6 на 1000 населення. У нас же - 1,2 випадку інфаркту на тисячу населення. Але це не свідчить про те, що ми менше хворіємо. Навпаки, цифра менша через невчасну госпіталізацію та діагностику. На жаль, люди з інфарктами вмирають удома, на догоспітальному етапі. І вже суд­медексперт з’ясовує, що причиною смерті став інфаркт. Прикро, але багатьох пацієнтів можна було б врятувати, якби вони вчасно звернулися до лікаря.
Окрім пізнього звернення, маємо нижчі показники захворювання ще й через те, що розраховуються вони на доросле населення. У Ка­м’янці, за статистикою, маємо близь­ко 80 тисяч дорослого населення. Але ж розуміємо, що це лише на папері. Чимало наших земляків виїхали за кордон, вони там хворіють і лікуються.

ПЕКУЧИЙ БІЛЬ ЗА ГРУДИНОЮ - СИГНАЛ, АБИ ЙТИ ДО ЛІКАРЯ

- Які симптоми мають насторожити кожного з нас?
- Якщо в людини вперше виникає пекучий чи стискуючий біль посередині грудини, це вже привід звернутися до лікаря. Серце розташоване посередині грудної клітки, і саме там болі найнебезпечніші. Зазвичай спочатку їх провокують фізичні навантаження або емоційні стреси. Вони виникають уперше, потім стабілізуються, але можуть повторюватися через певний проміжок часу. Якщо біль не минає, а з кожним днем турбує частіше, стає силь­нішим і довготривалішим, слід негайно звернутися по допомогу. Це розцінюється як передінфаркт­ний стан. Слід пройти елект­ро­кардіаграму, отримати консуль­тацію, при потребі пройти інші методи діагностики, здати необхідні аналізи.
Також, окрім пекучого болю, недуга може ще проявлятися задишкою, якої раніше не було, або ж розвиватися порушенням ритму. Це все ознаки ішемічної хвороби серця, яку можна успішно вилікувати при вчасному зверненні, діагностиці та правильному лікуванні.
Особливо пильними мають бути чоловіки після 40 років та жінки після 50 років, коли настає менопауза. Ця категорія громадян обов’язково раз у рік повинна пройти кардіограму, здати загальний аналіз крові та на холестерин.
- Які фактори провокують ці болячки?
- Стреси, куріння, малорухливий спосіб життя, підвищений рівень холестерину в крові, цукровий діабет і гіпертонія. Якщо, скажімо, на стреси та цукровий діабет вплинути ми не можемо, то інші чинники маємо змогу контролювати.
Так, щодня кожен має проходити пішки щонайменше 5 кілометрів. Я навіть гіпертонікам кажу, що краще прогулятися, не перевантажуючись, попрацювати на присадибній ділянці, ніж випити пігулку, лягти перед телевізором і набиратися звідти негативу.
Також рівень холестерину можна контролювати дієтою. Щоб не розвивався атеросклероз судин, найбільше підходить середземноморська дієта. Там у раціоні переважають морепродукти, овочі, фрукти та ягоди. Щоправда, діабетикам можна їсти не всі фрукти. Для них корисні ківі, яблука, суниця, грейп­фрути, чорниця, але не бажані груші, банани, апельсини, мандарини, виноград, родзинки. Також у раціоні мають бути різні крупи, риба, курка, кролик, яловичина, а ось від свинини, особливо жирної, ліпше відмовитися. Багато холестерину є у вершковому маслі, голландських сирах, копчених ковбасах - ці продукти слід їсти рідко і в обмеженій кількості. Звісно ж, холестерин потрібен організму, бо з нього бу­дується мембрана клітини. Але коли його забагато, він відкладається на стінках судин. Це як господиня миє посуд, а на стінках раковини налипає жир. Щось схоже відбувається і в нашому організмі.
До речі, як би це дивно не звучало, але спалювати холестерин може алкоголь, якщо його споживати в помірних дозах. Італійці, іспанці, грузини споживають по 100-150 грамів напівсухого вина вдень і є довгожителями. Здоровим людям зрідка не завадить і 50 грамів конья­ку чи горілки.
- Олександре Григоровичу, за вікном - спека. Як пережити літо людям, які страждають на серцево-судинні захворювання?
- Кліматичні умови впливають на таких хворих. Вони повинні знати, що їм не можна довго перебувати на відкритому сонці. Помірною має бути і фізична праця - обов’язково вранці або ввечері, коли спека спадає. Достатньою має бути і кількість рідини. Повірте, організм сам під­каже, скільки потрібно пити. Адже надмірна рідина - це навантаження на організм. Вода всмоктується, збільшується об’єм крові - й серцю потрібно більше працювати, перекачувати кров. У середньому здорова людина повинна за добу випивати 2 літри води, а в спеку - навіть три. Щодо харчування, то надавати перевагу рослинній їжі, овочам, фруктам, крупам, а м’ясо споживати обмежено.
Слід знати, що алкоголь порушує терморегуляцію. Вживати його в спеку - великий ризик навіть для здорових людей. Надмірна доза
алкоголю негативно впливає на ритм серця. 


Автор:  Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку