Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ВІВТОРОК, 11 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
03.08.2018

ДАЙТЕ МИЛОСТИНЮ - НАТЕ СТУСАНА

ДАЙТЕ МИЛОСТИНЮ - НАТЕ СТУСАНАГолі, босі, замурзані, голодні та наглі циганчата з приходом тепла атакують Кам’янець-Подільський. 
Якщо раніше скарги на їх­-ню неадекватну поведінку були поодинокими, то за минулий тиждень до «По­долянина» їх посипалося чимало. Кам’янчани скаржаться і на дорослих ромів, але більше - на їх­ніх невихованих дітлахів. Особливо лякає це у вирі новин, які надходять із різних куточків України. Жорстокість щодо нападу на ромські табори шокує, втім лякає і поведінка ромів, а ще більше - їхня безкарність за заподіяні моральні та матеріальні збитки. І чим довше відповідні структури закриватимуть очі на циганські витівки, тим страшнішим буде самосуд. У жодному разі цією публікацією ми не хочемо розпалювати міжетнічної ворожнечі, адже і в Кам’янці є чи­мало порядних людей ромської національності, які мають хороші сім’ї, дах над головою та роботу. Все ж є й інша каста, на яку, власне, і скаржаться наші читачі. 
А їхні звернення залишити без уваги не маємо права.

НЕВИГАДАНІ КАМ’ЯНЕЦЬКІ ІСТОРІЇ

- За декілька днів мій 12-річ­-ний син двічі став жертвою циганчат, - розповіла редакції ка­м’ян­чанка Марина. - Одного дня біля закладу харчування, що неподалік від колишнього Будинку офіцерів, син з велосипедом чекав на товариша. До нього під­бігли двоє шибеників-ромів. Хо­-ча вони були молодшими за нього, втім гуртом не побоялися зазіхнути на велосипед. На щастя, проходили військовослужбовці, які заступилися за малого та відігнали нахаб. Зі слів друзів сина, цих циганчат неодноразово бачили на «Гунських криницях», але до компаній вони не лізуть, атакують лише тоді, коли дитина стоїть на вулиці одна. 
Через декілька днів син, ідучи до стоматолога, знову мав оказію. Біля 21 садочка роми вдру­-ге на нього напали. Вирвавшись від кривдників, він наля­каний прибіг до лікаря і все їй розпо­-вів. Через отриманий стрес сьогодні неохоче виходить із до­му. 
Ромський «дарунок» - синець під оком, зіпсований настрій та моральну травму приніс додому і 10-річний місцевий школяр: 
- Я йшов вулицею біля фонтана. Їх було двоє: один старший, мій одноліток, а інший - менший, років восьми. Спочатку вони привіталися зі мною, були ніби при­вітні, говорили циганською. А тоді сказали: «Дай гроші і телефон!». Я відповів, що не дам - і вони почали мене бити. Я відбивався. Старший сильно вдарив мене під праве око, після чого утворився синець. 
Біля нас проходили дорослі. Через дорогу студенти пили каву й просто дивилися, ніби це по телевізору. Але ніхто так і не заступився. 
Через деякий час вони побігли в напрямку парку з криками: «Мамо, мамо!». У мене нічого не забрали. Тоді я пішов додому. 
А якось вони у дівчаток морозиво відібрали, а хлопчика набили і забрали кепку. Впізнав їх і на Святі морозива, де також від­бирали у дітей солодощі. А ще бачив біля ринку, де ті били по склу, фарах і бамперах автомобілів. 
Дідусь постраждалого хлоп­чика додає: «Люди, якщо ви бачите, що когось ображають чи б’ють, захистіть, бо завтра в такій ситуації може опинитися і ваша дитина!». 
Що говорити про дітей, як не гребують циганята «нападати» і на дорослих. У минулі вихідні ошелешені відвідувачі одного із центральних закладів харчування залишилися без обіду. Двій­-ко хлопчаків влетіли до кафе і брудними руками пожмакали 
їхні страви, прихопивши дещо і собі. Про цю ситуацію розповів місцевий житель, який став свідком інциденту. 
Аналогічна ситуація сталася і з кам’янецьким подружжям, яке в одній із міських піцерій святкувало річницю весілля. 
- Ми сиділи на терасі, мило розмовляли, а тут, звідки не візьмись, налетіли декілька хлопчаків ромської національності. Вони накинулися на наші наїдки, позабирали піцу і накивали п’ятами. Свято, як і настрій, були зіпсовані, - розповіла Вікторія. 
Чимало містян стають свід­ками і дебошу, який вчиняють малі розбишаки. Так, цього тижня під час чергової зливи ромське хлопча років десяти із м’ячем крокувало центральною вулицею міста. Здавалося б, що тут дивного. Але забіяка брудним пошарпаним м’ячем лупив по вітринах магазинів, а також кидав ним у перехожих. На зауваження дорослих матюкався, кривлявся та замахувався м’ячем. 
- Повертаючись додому після важкого робочого дня, аж підстрибнула від гучного «вибуху». Побачила, як голе, босоноге, чорняве, брудне хлопченя з усієї сили ногами товкло переносний рекламний щит біля центрального входу в ринок. Коли я зробила йому зауваження, він мене обматюкав, штурхнув і втік. Від такого «виховання» я була шокована, - розповіла місцева жителька Оксана. 

СТРАСТІ НА АВТОВОКЗАЛІ

Уже не один рік з особами ромської національності «воює» директор Кам’янець-Подільського автовокзалу Володимир БАЛЛА. Втім ця боротьба радше нагадує битву з вітряками, адже за роки на автовокзалі виросло не одне покоління ромів. Їхнє 
таборування в приміщенні ав­тостанції неабияк заважає і пасажирам, і працівникам. Утім і це лише квіточки у порівнянні з їхніми липкими руками. Воло­димир Тихонович розповів факти, з якими він стикається мало не щодня. І вони справді приголомшують. 
- Ніколи не був расистом, але бентежить поведінка ромів на території автостанції. Якби ж то вони прийшли і спокійно сіли у нас грітися взимку, то ніхто не мав би жодних претензій, але ж вони ведуть себе як ненормальні. Гарлапанять, гадять скрізь, а що тут твориться ввечері - словами не передати. Не приведи Господи, хтось п’яним прийде на автовокзал, вони його обов’язково почистять. Є люди, які після циганських частувань чи розмов залишаються з порожніми кишенями. В деяких випадках суми вражають. Доходило і до 30 тисяч, і навіть до 40 тисяч гривень. До мене пасажири постійно приходять зі скаргами на циган, бо ті не дають їм придбати квиток, біля каси гроші виривають. Коли ж їм не дають так званої милостині - плюють на людей, матюкають, кидаються в них морозивом. 
ДАЙТЕ МИЛОСТИНЮ - НАТЕ СТУСАНАУ таких випадках я всім раджу дзвонити в поліцію. Але коли сам викликаю стражів порядку, вони беруть у мене пояснення, а до кривдників навіть не підходять. Кажуть, що цигани відмовляються з ними говорити. Натомість мене запевняють, що роми - це такі ж самі люди, як усі. Я розумію, але якщо вони такі ж, як і ми з вами, то нехай і ведуть себе відповідно. З колективним листом півроку тому зверталися до міської поліції, а також обласної щодо ромів і продажу самогону на автовокзалі. Лише після наганяю головного поліціянта області на три місяці зникли і роми, і спиртне. Але через деякий час усі цигани знову повернулися. Як і раніше, ведуть себе надто привільно. 
Щодо циганських перипетій на автовокзалі й до «Подоля­нина» надійшло декілька звернень. 
- На автостанції в автобус, що мав їхати у Дерев’яне, зайшов циганський хлопчик. Коли він проходив повз, я відчув, що моя кишеня надто полегшала, - розповідає 25-річний Дмитро. - Мій мобільник випарувався. Злодій зрозумів лихе і одразу почав тікати. На щас­тя, мені вдалося його наздогнати і забрати свій телефон. 
А Катерина Олегівна в маршрутці до Хмельницького набралася сорому через те, що пожертвувала циганці хліб і декілька помідорів, які везла дочці. 
- Доки чекали відправлення, до салону зайшла смуглява жіночка з дитиною й почала просити на хліб. У мене з собою було півбуханки і декілька помідорів зі свого городу. Везла доньці, аби поласувала домашненьким. Думаю, дам бідоласі з малям, матимуть що перекусити. Зі щирою душею віддала їжу мо­лодиці. Замість «дякую» ромка зі­м’яла помідор і ним поцілила мені в обличчя, вимастивши і волосся, і нову блузку. 
Відчули на собі циганську «лю­бов» і журналісти «Подолянина». Під час виконання редакційного завдання їм довелося відбиватися від циганського табору на автовокзалі. Вмостившись під парасолькою біля одного з кіосків із їжею, циганська родина «відпочивала» від напруженого дня. Поблизу гасали голопузі дітлахи. Ніщо не передвіщало лиха: на перший погляд, спокійні, гарно одягнені цигани не викликали негативу. Чомусь їх збентежив фотоапарат журналісток. Доки одна вагітна циганка погрожувала вшмалити наших колег селфі-палицею, інша, нарваніша та молодша, з триповерховими матюками та страшними прокльонами підбігла до дівчат, які лише стояли з фотоапаратом і нікого не зачіпали. Нахаба погрожувала розбити фотоапарат і вдарила одну з дівчат в обличчя. За нею почали підходити й інші роми. Прикро, що біля дівчат стояли чоловіки, але вони навіть пальцем не поворухнули, аби відігнати агресивно налаштованих циган. Та й решта пасажирів, котрі чекали на автобуси, навіть оком не моргнули і не заступилися. От і виходить, що у циган таки є чому повчитися: вони  гуртом стають за свого, а у нас, на жаль, спрацьовує «моя хата скраю». 

«ВОНИ ВСІ - ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ»

- Недавно на ринку, де ходить купа людей, до мене підійшла циганка, почала шарпати за руки і просити грошей. Я не проти дати милостиню, але не треба мене чіпати. Збентежившись, я шукала га­манець, а прохачка мене так об­матюкала, що в житті такого не чула. Всі ж стояли осторонь і мовчали. Розумію, що поліцію до кожного  цигана не викликатимеш, але по­вірте - після цього ходити навіть людними вулицями міста боязко, - каже кам’янчанка Оксана. 
Нахабну поведінку циган наші читачі пояснюють тим, що притягувати кривдників до відповідальності поліція не надто поспішає. Там у свою чергу повідомили, що офіційні скарги на людей ромської національності отримують нечасто, а контролювати чи виловлювати із міських вулиць ромів, які не скоїли порушення, права не мають. Час від часу в кримінальній хроніці з’яв­ляються повідомлення про зняття порчі, а разом із нею і круг­лень­ких сум та коштовностей осо­бами ромської національності. Втім довести їхню причетність до злочину вкрай важко, адже гроші та золото люди віддають власноруч. 
- Особи ромської національ­ності, яких часто можна зустріти в місті, всі є громадянами України, мають паспорти, - коментує заступник начальника Кам’янець-­Подільського відділу поліції ГУ Нацполіції у Хмельницькій області Юрій ПЛЮТА. - Щодо малих ромів, які скоюють адміністратив­ні правопорушення, то на їхніх батьків складається адмінпротокол за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей. Працівники ювенальної превенції з початку цього року склали 9 протоколів  щодо осіб ромської національності. З батьками проведено профілактичну бесіду щодо недопустимості скоєння правопорушень і протиправної поведінки їхніми дітьми. 
Також, відповідно до статті 184, на батьків накладається попередження або штраф у вигляді 1-3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ті самі дії вчи­нені повторно впродовж року, то це тягне за собою накладення штрафу від 2 до 4 неоподатковуваних мініму­-мів доходів громадян. 
До поліції надходять поодинокі звернення від кам’янчан про те, що вони бачили, як діти ромської на­ціональності ходять самостійно без супроводу дорослих. Утім, ко­-ли приїжджає наряд групи шви­дкого реагування, ці особи звертатися із відповідною заявою відмовляються. 

ОДНА ПАРШИВА ОВЕЧКА ВСЮ ОТАРУ ПОГАНИТЬ

Прикро, але через негідну поведінку окремих циган страждають місцеві порядні роми. Чимало з них мешкають у місті вже не один десяток років, тут народилося і виросло не одне покоління. Кам’янчани знають цих людей як працелюбних, чесних, справедливих і відкритих. Багато з них мають невеличкі власні справи та важкою працею заробляють на життя. Все ж і вони не стримують емоцій, коли мова заходить про свавілля окремих ромів. 
- Ми самі шоковані такою поведінкою і неодноразово порушували це питання, - каже один із місцевих представників ромської національності, який мешкає в Кам’янці-Подільському вже два десятки років. - Адже всі знають: якщо один циган щось зробив ганебне, то тінь падає на всіх. До нас часто підходять пересічні кам’ян­чани та навіть наші знайомі й скаржаться, мовляв, он що ваші накоїли. Нам самим соромно за такі вчинки окремих ромів. Вони нас компроментують. Майже всі вони нетутешні, а приїхали з Ужгорода та інших сусідніх областей. 
Через неадекватність окремих циган за себе та своїх дітей бояться і порядні роми. 
- Через місяць мої діти підуть до школи. І, відверто кажучи, через приїжджих циган я боюся, аби вони не постраждали, аби їх не цькували та не ображали. Вони називають себе ромами, але насправді ганьб­лять наші традиції та звичаї. Скажіть, яка циганка ходитиме в міні-­спідниці та ще й із голим животом?! Такого ми собі ніколи не дозволяємо, - додає кам’янчанка ромської національності. 

НА ГРУБІСТЬ - ЛАЙКОЮ

Психолог міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Віталій ПОЛІЩУК радить при зустрічі з непроханими особами дотримуватися простих правил: 
- Є дві прості істини. Перша - цигани не вміють передбачати майбутнього, друга - не всі бажають іншим добра. Ці постулати треба завжди пам’ятати. Окремі роми є хорошими психологами без диплома. Якщо на вас налітає група, то зазвичай працює одна людина, решта - відволікають увагу. На­уковці довели, що роми викорис­товують психологічну методику - еріксонівський гіпноз. Під його дією в людини втрачається критичність мислення, з’являється сонливість, вона стає довірливою, тому нею легко керувати. 
В ідеалі краще не вступати в контакт із ромами, не починати з ними розмови, йти, не озираючись, але при цьому контролювати свої речі та кишені. Якщо йдете з дитиною, то маля варто заховати за себе, бо діти часто сприймають циган як загрозу. Трапляється, що люди вступають у діалог, самі цього не бажаючи. Якщо таке сталося, не давайте до себе торкатися, не підтримуйте теми розмови. Найкраще збивати опонента недоречними репліками, перебивати, використовувати грубу риторику, ненормативну лексику та навіть агресію. Це дає результат, бо вони починають відходити і по-циганському щось бурмотіти під носа. Можна переводити бесіду в особистісну площину. Коли циганка пропонує передбачити майбутнє, запитати в неї: «А як твій чоловік, діти? Чоловік п’є, гуляє?». 
У людей, які зверталися до нашої редакції, було єдине логічне запитання: скільки ще триватиме це циганське свавілля, хто може на нього вплинути і чи звернуть увагу відповідні органи та чиновники на ромське нахабство? 

Автор:  Вікторія КОЖЕВНІКОВА / Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку