П'ятница, 29 Березня 2024 р.
1 Травня 2014

ПАНДУС, або ПРОГУЛЯНКА З ПЕРЕШКОДАМИ

Коли везеш візок з малюком, то, як справжній водій, помічаєш кожну ямку, кожен камінець на своєму шляху. А коли доводиться піднятися в магазин чи під’їзд, де не встановлено пандуса, то розумієш, що проблема безбар’єрності в Кам’янці потребує термінового розв’язання.

МИМОВІЛЬНЕ ОБМЕЖЕННЯ РУХУ

Звичайно, в центрі міста проблем з пандусами практично немає – кожне перехрестя, всі магазини та аптеки обладнані такими спорудами. Але варто лише відійти на якусь сотню метрів від Соборної – і про комфортне пересування в інвалідному кріслі чи з дитячим візком у руках можна забути. Неодноразово спостерігала за молодими матусями, які намагаються витягнути 15-кілограмову коляску з немовлям на тротуар чи в приміщення, або ж за тим, як опікуни ледве справляються з важелезним інвалідним візком, переносячи його через бордюр.

– Ми дуже часто гуляємо із сином на території собору Олександра Невського, – розповідає Інна Чинчик, мама маленького Сашка. – Спустившись парком Шевченка, де малий дихає чистим повітрям, я зазвичай візок піднімаю східцями або ж виштовхую на кам’янистий пагорб до церкви. Важко, звичайно, але що зробиш. Мені легше виїхати так, ніж об’їжджати весь квартал. От якби тут  встановили пандус, стало б набагато легше.

Згідно із законодавством, пандуси мали б встановлювати скрізь, де є значний перепад рівнів. Зрозуміло, що це не завжди можливо. Адже трапляються випадки, коли архітектура споруди чи сам ландшафт не дозволяють обладнати сходи пандусом з дотриманням  вимог, передбачених державними бу-дівельними нормами «Про доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

Пандус до магазину «Жар-птиця»

Аптека на розі вулиць Огієнка і Драгоманова

Районний центр зайнятості









ДЛЯ КОГО ІСНУЮТЬ НОРМИ?

Облаштувати пандус абияк не означає подолати проблему. Хоча, можливо, для багатьох забудовників нашого міста ця невід’ємна для цілої верстви населення прибудова – просто елемент декору? Адже, пройшовшись вулицями Кам’янця, можна побачити, що при встановленні пандуса про дотримання норм ніхто й не задумується.

Хоча відповідальність за пандус несе якраз таки проектувальник, який зобов’язаний затвердити план будівлі в департаменті містобудування та архітектури. Сюди він має надати всю інформацію про запланований об’єкт.

– Наша установа, відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», надає замовникам будівництва містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, якими передбачено вимогу щодо влаштування елементів доступності для людей з обмеженими фізичними можливостями,- зазначає начальник відділу територіального розвитку та містобудівного моніторингу департаменту містобудування та архітектури Ірина Бойчук. – Проектант як ліцензована особа чітко знає, що, згідно із законом, він зобов’язаний у своєму проекті передбачити пандус. А вже після завершення будівництва введення в експлуатацію здійснюється за декларативним принципом Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

З ПАНДУСА – В БЕТОННУ СТІНУ

Згідно із будівельними нормами, на кожні 10 см підйому має бути 1,20 м пандуса. Тобто, якщо будівля обладнана п’ятьма східцями, то й з’їзд має бути, як мінімум, 5 метрів. Звичайно, тягнути пандус до самісінької дороги нереально, тому в окремих випадках дозволяються відхилення від норм.

Але коли проектувальник не дотримується ні вимог до нахилу, ні інших правил, то при-значення пандуса залишається таємницею для всіх. Аби розгадати цю загадку, беру в руки дитячий візок і вирушаю перевіряти пандус у магазині «Жар-птиця», що на вул.Пушкінська.

Доклавши чималих сил, вивожу малюка нагору – схил тут досить крутий. З боків немає ні поручнів, ні бортиків, що передбачено нормами, тобто, вхопитися можна хіба за стіну. Під ногами – покриття, яке в дощ стає надзвичайно слизьким. І якби на моєму місці була людина в інвалідному візку, то вона б нізащо самостійно не змогла потрапити до магазину. А про виїзд з приміщення взагалі окрема розмова. Для цього змушена збігати, намагаючись втримати візок, що страшенно небезпечно як для того, хто всередині, так і для того, хто «за кермом».

У департаменті містобудування та архітектури подають приклад пандуса, який відповідає нормам – він розташований у районному центрі зайнятості. Тут і належні поручні на висоті 90 см, і відповідна довжина самого з’їзду, і бортики – все зроблено для того, щоб людина у візку спокійно могла заїхати до будівлі. Заїжджаю сюди без проблем і виїжджаю так само – ось що таке добросовісно обладнаний пандус.

А от у самому житловому будинку, де розташований районний Центр зайнятості (вул.Гагаріна, 89), потрапити до ліфта дуже складно. Будинок здано в експлуатацію ще 1993 р. Пандус поряд зі східцями тут є, але з’їхати чи виїхати по ньому надзвичайно складно. Тут нахил з’їзду такий самий, як і нахил сходів, крім того, ні поручнів, ні бортиків. А ще внизу, на відстані 2 м від пандуса, – бетонна стіна! Навіщо забудовник його встановив і чим керувався – не відомо.

У будинку, де проживає голова міськрайонного товариства інвалідів Тамара Сосновська, пандуса також немає:

– Я живу в квартирі на четвертому поверсі, – ділиться вона. – Мені, людині у візку, дістатися додому надто складно. Я розумію, що все впирається в кошти, яких у держави немає. Та й встановити пандус у моєму будинку неможливо, бо він не новий. А от у сучасних будівлях це питання потрохи вирішують.

І справді, якщо нині забудовники встановлюють пандуси, то в радянські часи не існувало норм, які б вимагали від проектанта цього елементу. Для дитячих візків у під’їздах чи поряд з ними створювались колясочні, а про інвалідів ніхто й не згадував. Сучасні забудовники враховують можливість використання візочних засобів у своїх житлових будинках.

– Ми встановлюємо пандуси згідно із планом проектувальника, – каже Олександр Конюшенко. – Вони відповідають усім вимогам, перевіряються інспекцією. А коли пандус встановити неможливо, то облаштовуємо вхід до будинку кнопкою виклику.

НАДІЯ Є

Тільки кілька років тому проектувальників зобов’язали встановлювати пандуси. 2011 р. було прийнято Указ Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями». Відповідно до нього, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України доручено забезпечити доступність осіб з інвалідністю до інфраструктури міста.

– У лютому цього року за участі нашої інспекції в Хмельницькому відбулася нарада, на якій обговорювалися питання проектування новобудов з урахуванням державних будівельних норм для маломобільних груп населення, – зазначає начальник відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області Володимир Стаднік. – Тепер державою передбачено штрафні санкції за невиконання цих вимог на суму до 50 тисяч гривень, залежно від порушення. Щоправда, поки що ми не оштрафували жодного проектанта, оскільки не можемо брати до уваги тих, чия проектна документація затверджена раніше. А от до тих житлових будинків, які плануються сьогодні, наша інспекція вживатиме всіх заходів, аби умови для маломобільних верств населення виконувалися.

Так, сьогодні проблема пандусів ще існує, і далеко не до всіх приміщень маломобільним особам вдається дістатися без проблем. Та й, на жаль, ніхто не може зобов’язати власника замінити пандус, навіть якщо він встановлений всупереч усім законам і нормам. Тішить одне, що лікарні, аптеки та інші соціальні установи обладнані задовільними з’їздами.

Питання безбар’єрності поступово вирішується. Так, засідання комітету забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури відбулося 24 березня в прес-центрі міської ради. І, як зауважив заступник міського голови Сергій Бабій, у деяких частинах міста, і в центрі зокрема, ще потрібно встановити пандуси. Де саме їх облаштовуватимуть – вирішать кам’янчани разом із міською владою.

А вже нині є пропозиція від голови громадської організації інвалідів Наталії Безпалько розглянути можливість встановлення пандусів біля зупинок громадського транспорту. Також вона відзначила зручність з’їздів на перехрестях, які облаштовано в місті за останні декілька років.

Тетяна ХОПТЯР.