Четвер, 28 Березня 2024 р.
9 Травня 2014

ЯК МИ ЧИТАЛИ КРИМСЬКУ ПРЕСУ

Не зумів втримати емоцій кам’янчанин, котрий нещодавно повернувся з «післяреферендумного» Криму, де проходив санаторне лікування. До редакції «ПОДОЛЯНИНА» чоловік приніс цілий стос березнево-квітневої преси півострова, щоб проілюструвати, як місцеві ЗМІ втамовують інформаційну спрагу кримчан. А ми не погребували можливістю показати й вам, чим рясніють газетні шпальти на території, яка чи то «в окупації», чи то «нарешті вдома»…

«БЛОКПОСТ! ВСЕМ ПОДГОТОВИТЬ ДОКУМЕНТИКИ!»

Перше, що вразило Віктора Миколайовича під час, здавалося б, звичної поїздки до Криму, це «теплий прийом» пасажирів потяга, котрий прибув із материка. 

– Я поїхав до Криму наступного дня після референдуму, – розповідає кам’янчанин. – Очевидно, потяг «Хмельницький – Сімферополь», котрий курсує через день, тоді вперше їхав після кримського голосування. Провідник попередив пасажирів, що в Армянську буде блокпост. Близько шостої ранку, коли потяг зупинився біля перону, я побачив БТР і КамАЗ із «зеленими чоловічками» й триколором. Тоді провідник викрикнув: «Блокпост! Всем вставать!».

Який блокпост?! Шоста ранку. Люди налякані, не розуміють, що сталося. З тамбура почули: «Подготовить документики!». Після цього до вагона зайшли двоє отих «чоловічків» у балаклавах і з автоматами АК-100. Дуло майже до землі дістає, можете собі уявити?! На одяг вони накинули цивільні куртки, мабуть, щоб не було помітно російських шевронів. По вагону одразу шурхіт почувся. Військові перевіряли документи. В молодого хлопчини з Могилева-Подільського, котрий сидів біля мене, вони перевірили й сумку.

– Что везешь? Средства электронной связи имеются?

– Не маю!

– На Майдане был?

– Не був!

Дякувати Богу, все минулося благополучно, нікого не висаджували. А коли автобусом проїхали Ангарський перевал, військових уже ніде не було. Не було їх і в Ялті. Але людей на пляжах – нуль. Та й у санаторій зі 150 осіб приїхали лише 35, ті, хто не побоявся ситуації на півострові.

«СПАСИБО, РОДИНА! СПАСИБО, ПУТИН!»

Втім, судячи з кримських газет, у Криму не бояться, в Криму тріумфують. Після «референдума судьбы» і прийняття півострова Росією, перші шпальти місцевої преси запістрявили проникливими заголовками про повернення дитяти в сім’ю.

«С сего дня полуостров – в федеративной семье», «Спасибо, Родина! Спасибо, Путин!», «Крымчане вернулись домой», «Мы уже дома…» – декількома номерами поспіль нагадує місцевим мешканцям щоденна сімферопольська газета «Крымская правда» із тиражем у понад 35 тисяч примірників. Вона ж знову і знову наголошує, що населення півострова безмежно щасливе від такого розвитку подій. І свідчення цього, мовляв, – піднесені рядки від мешканців, котрі завалюють листами редакцію:

•«Я все вспоминаю, как шла на референдум. Как же врали все наши враги, что нас сгоняли под дулом автомата. Это бред!».

•«Владимир Константинов и Сергей Аксенов – это крым-ские Кузьма Минин и Дмитрий Пожарский, а Алексей Чалый – это севастопольский Александр Невский. Это они всего за три недели смогли объеденить и защитить от истребления жителей Крыма… И нам, крымчанам, стыдно и больно, что два города-героя на Украине, Киев и Одесса, пошли на поводу в потомков фашистов, не могут дать им достойный отпор за осквернение символов Победы…».

•«На этом подъеме общественного сознания жителей Крыма предлагаю установить в Симферополе и Севастополе прижизненный памятник Владимиру Путину…».

•«Мы не против Украины, но мы против того бедлама и хаоса, что сейчас на Украине. Нам не по пути с фашистами и радикалами…».

•«Я разделяю эту общую, ликующую в наших сердцах радость. Мечты сбываются. Теперь мы вместе. Мы – единая российская семья. Смотрю новости, как ликует и радуется весь Крым… Мы постучали в двери к родной маме, и она нам открыла…» («Крымская правда» від 2 квітня).

DSC_2727.JPG1.JPG2.JPGDSC_2612.JPG





























DSC_2636.JPGDSC_2687.JPGDSC_2723.JPG





























































ПРО ВОВКІВ В ОВЕЧІЙ ШКУРІ ТА ВВІЧЛИВИХ ЛЮДЕЙ ЗІ ЗБРОЄЮ

Та, очевидно, до «відкритих братніх дверей» кримчан підводили поступово. Надто часто ЗМІ називали Крим у складі України пасинком, другосортним, обділеним, а кримські посадовці напередодні референдуму «ненав’язливо» рекомендували кримчанам ставити галочку в потрібній клітинці.

«Мы долго и упорно добивались у Киева учета наших региональных особенностей. Но наши предложения неуклонно отвергались, в ответ на них мы получали новые и новые попытки дикта из центра, – звертався до кримчан голова Верховної Ради АРК Володимир Константинов через «Южную газету» від 12 березня. – …В ответ на наши предложения киевский режим приступил к подготовке провокаций и репрессий против непокорных крымчан. Попутно предпринимались попытки нас задобрить, притупить нашу бдительность. Отпетые русофобы вдруг заговорили в эфире украинских телеканалов на чистейшем русском языке, стали призывать нас к сохранению единства… Но мы прекрасно осознаем, что имеем дело с волками в овечьей шкуре. Дальнейшее наше пребывание в политическом поле этого государства грозит крымчанам не просто унижениями и дискриминацией, а самым буквальным физическим уничтожением… Именно поэтому мы пришли к такому решению, которое предлагается подтвердить ВАМ на референдуме. Но еще раз повторяю: той Украины УЖЕ НЕТ, и договариваться в Киеве о совместной жизни в рамках одного государства УЖЕ НЕ С КЕМ…».

Втім, розмірковуючи на тему подій у Києві, не забували ЗМІ й заспокоювати кримське населення з приводу розгулювання по півострову «зелених чоловічків». Хоча виходили з цього справжні «перли», як, для прикладу, в інтерв’ю з віце-спікером ВР Криму Сергієм Цековим у газеті «Московский комсомолец» (за 7-13 березня), яка розповсюджується в Криму.

– Все-таки, кто эти таинственные люди в камуфляже на улицах крымских городов? – запитує журналіст у Цекова.

– Я не знаю. Но они ведут себя нормально. Вы ходите по городу – у вас есть чувство опасности? А у нас было чувство большой опасности с 24 по 27 февраля. И только 28-го это чувство прошло, когда появились эти вежливые вооруженные люди. Они одним своим присутствием навели порядок…

Більше того, газети не приховують відвертої зневаги до Майдану, нинішньої «хунти» в Україні, «нелегального» Меджлісу та його «главаря» Мустафи Джемілєва. Про це свідчать численні публікації та заголовки: «Как хунта мстит противникам государственного переворота», «Хунта устроила охоту на «Беркут», «Джемилев изящно разыграл представителей совбеза ООН, собравшихся в Литве. Не предупредив доверчивых дипломатов о традициях 1-го апреля, Мустафа-ага накануне Дня дурака рассказал много «сенсационных подробностей» о событиях в Крыму»…

А в одному з номерів «Крымской правды» під рубрикою «персоны нон грата» знаходимо «список лиц, пребывание которых на территории Республики Крым является нежелательным». Серед них, до речі, є й ім’я народного депутата України від нашого округу Володимира Мельниченка і ледь не весь склад Верховної Ради.

ОПІУМ З ОБІЦЯНОК І ПОГАНИХ НОВИН ПРО МАТЕРИК

А наразі ж для підтримки отого душевного «ликования» кримчанам варто просто читати виключно місцеву пресу. Остання, до речі, досить вміло постачає опіум для задоволення інформаційних потреб своїх читачів.

«В 78 раз больше средств от России получат крымские аграрии», «В Крыму планируется активно развивать рыбное хозяйство», «Крымский бензин обещает быть дешевле», «Перелеты подешевеют», «Крым включат в программу финансирования строительства детсадов», «Украина ограбила – Россия спасет», «Ждет нас только хорошее»…

Натомість поруч окремою колонкою ніби мимоволі констатується, що на латання доріг в Україні грошей немає, прибутки українських підприємців скоротилися в 3,4 раза, податок на нерухомість в Україні хочуть посилити, а мінімальну зарплату запропонували заморозити…

Така, на перший погляд, непомітна контрастна підбірка повідомлень про стан справ на півострові та в Україні формує у кримчан єдину думку: Крим пішов у правильному напрямку…

І це тільки одна з поразок України в інформаційній війні.

Підготувала Тетяна ДИКА.