Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ПОНЕДІЛОК, 10 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
30.11.2018

ЗАМІСТЬ САЛА - КОНОПЛЯНИЙ СНЕК?

Як еспортувати продукти до ЄС? Що українці можуть продавати в Німеччині? Соєве молоко - натурпродукт? Чи смач­ний майонез без яєць, а сир - без молока? Невже чіпси корисні? Чому ринки Німеччини цьогоріч були завалені українською лохиною, але з польськими етикетками? Ці та інші питання обговорювали 22 листопада під час регіонального експортного тренінгу проекту «Агроторгівля України», що відбувся у Кам’янці-Подільському за підтримки Хмельницької торгово-промислової палати.

Спікери і тренери дали виробникам та аграріям Кам’янеччини дієві поради, як виходити на ринки ЄС, показували все на прикладах і в контексті глобальних трендів. Оскільки в Європі зерновими чи олійними культурами не дуже когось здивуєш, закликали звертати увагу на нові продукти, до яких мусимо звикнути або як виробники, або й навіть як споживачі. Зважаючи на те, що смакові уподобання українців потрохи змінюються, не виключено, що через деякий час на наших столах можуть з’явитися енергетичні батончики з гречки, снеки з конопель, аквафаба чи мікрогрін.

ПОЛЬСЬКА ЛОХИНА І ЛИТОВСЬКІ ГРИБИ РОДОМ З УКРАЇНИ

Андре ПіллінгУ тренінгу взяв участь керівник проекту «Агроторгівля Украї­ни» Андре ПІЛЛІНГ. Місце проведення заходу він назвав символічним, адже саме з Кам’янця-­Подільського і почалося його зна­йомство з Україною ще 2013 року.
- Гостював і в невеличкому селі поблизу Кам’янця - Миньківцях, - розповідає Андре. - Тоді побачив, наскілька ваша країна красива, а ще більше був вражений їжею - наскільки вона у вас якісна і натуральна. Коли ж започаткував невеличку фірму з продажу якісної української продукції, мене почали запрошувати на різні конференції, і ось тепер я уже керівник проекту «Агроторгівля України». За це вдячний саме вашому регіону.
До речі, раніше Андре Піллінг працював у німецькій роздріб­-ній мережі «Edeka». Нині очолює власну торгово-виробничу компанію в Німеччині, а також, бу­дучи керівником проекту з агроторгівлі в Україні, допомагає українським партнерам у пошуку європейських ринків збуту. Власне на цьому і акцентував
разом із колегами під час тренінгу в Кам’янці-Подільському. Метою його проекту є консультування України з питань аграрної торгівлі в рамках повної та всеохоплюючої Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. А також надання підтримки українським сільськогосподарським товаровиробникам і агропродовольчим компаніям у пошуку європейських ринків збуту. Крім того, проект має на меті інформувати німецькі компанії про питання аграрної торгівлі з Україною.
ЗАМІСТЬ САЛА - КОНОПЛЯНИЙ СНЕК?- Ситуацію в Україні можна на­звати перехідним моментом, адже ваша країна втратила ринок у Росії, але у вас є можливість вийти на рин­ки ЄС, - впевнений спікер. - Зона торгівлі відкриває нові мож­ливості, але до них треба бути готовими як у якості продукції, так і в її рекламі. Багато менеджерів із Німеччини взагалі не знають, що таке Україна, а ті, хто знає, згадують не у зовсім хорошому світлі: Чорнобиль, економічна криза. Правда, із хорошого знають боксерів братів Кличків. Але, попри це, всі хочуть якісного і дешевого продукту, який україн­ці можуть запропонувати. Тому, ЗАМІСТЬ САЛА - КОНОПЛЯНИЙ СНЕК?коли ми починаємо говорити і де­монструвати українську продукцію, спочатку від неї відмовляються, але коли бачать її якість і низьку ціну, починають цікавитися. Скажімо, головний офіс «МЕТРО» вже запросив до співпраці низку українських виробників, продукція яких відповідає вимогам ЄС. У Гамбурзі вже продають українські помідори. На реальних прикладах ми бачимо, що це працює.
Я знаю, що ваша область вироб­ляє на 70% більше зернових, ніж цього потребує. Експортний потенціал регіону не відкритий повністю, і над цим треба працювати. Цього року в Німеччині продавалася українська лохина, але збирали й фасували її поляки, і вже як свою продавали в німецьких супермаркетах. Також запитую у власника мережі супермаркетів, чи не хотів би він продавати українську продукцію? Той відповів, що вже продає ЗАМІСТЬ САЛА - КОНОПЛЯНИЙ СНЕК?українські гриби. Правда, привозять їх із Литви. Всі ми розуміємо, що дуже важливо вести прямий бізнес, а не втрачати свої гроші на посередниках. Тому українці повинні налагоджувати прямі контакти з імпортерами. Це важко, але можливо.
ЗАМІСТЬ САЛА - КОНОПЛЯНИЙ СНЕК?Як варіант, Андре Піллінг порадив, що, крім стандартів якос­ті, вигідної ціни і яскравої упаковки, іноземці полюбляють ще й знати історію виробника. Скажімо, описати, що ваш продукт - це сімейна справа, так би мовити, сімейна традиція, яка передається від покоління до покоління. Ринки ЄС переповнені, тому новачкам необхідно яскраво заявити про себе і переконати, чому треба купувати саме їхню продукцію.
- Я бачив Революцію Гідності та зрозумів: Україна настільки могутня, що подолає всі негаразди і стане багатою, незалежною державою. Інакше бути не може, - підсумував свій виступ пан Піллінг.

ЧИ ПРИЖИВУТЬСЯ У НАС ЄВРОПЕЙСЬКІ ТРЕНДИ?

Якими продуктами українцям зайняти свою нішу в європейському бізнесі, розповіла національний експерт, представник «Агроторгівлі України» Анастасія БІЛИЧ. Вона представила маркетингові дослідження розвитку продуктів на зарубіжних ринках.
Анастасія Білич- Європейці на етикетках усе частіше шукають такі написи: без сої, без яєць, без лактози, без алергенів. Про ГМО мова навіть не йде, - каже нацексперт. - І пояснюється це тим, що люди все частіше страждають від алергії. Крім того, потенційні покупці почали етичніше ставитися до тварин. Саме тому нині серед споживчих трендів - вегетаріанство, веганство і флексітаріанство. Останнє - це споживчий тренд на межі веганства і вегетаріанства. Чимало людей вважають моду на такий спосіб життя корисною, інші живуть так, бо не хочуть вбивати тварин. Нині в Європі, Америці йде емоційна, навіть агресивна реклама проти неетичного ставлення до тварин, рух за відповідальне й етичне харчування. Через веганську культуру навіть створився такий тренд, як аквафаба - це в’язка речовина, утворена в результаті відварювання плодів бобових, а саме нуту, квасолі, гороху. Вона має здатність імітувати функціональні якості яєчного білка. Тому використовується у виробництві десертів і навіть майонезу. Також на фоні нової моди в харчуванні суперзерновою культурою стає сорго. Це поживний, калорійний продукт, здоровий, без домішок некорисного жиру. Має чудовий вітамінний склад і дуже багато мікроелементів.
Особливо цікавляться спожи­-вачі протеїнами рослинного походження. Кількість людей в Європі, які відмовляються від тваринного протеїну, досить велика, і позиціонують вони себе такими, що не вбивають тварин, а їдять рослинний протеїн. Його найбільше у бобових. Також досить актуальне сьогодні функціональне харчування: суперфуди, корінці, насіння, листя, водорості, ягоди. Це швидка та корисна їжа. Європа пропонує снеки з насіння гарбуза, конопель і кукурудзи. Ці продукти представлені в різних мережах супермаркетів. Поширені чіпси із коричневого рису та соче­виці, органічні батончики з гречки. Уявіть, рівень переробки доходить до того, що батончик можна зробити з гречки! Але в ньому залишаються її корисні властивості. У Європі ця швидка їжа є стилем життя.
За інформацією Анастасії Білич, навіть чіпси можуть бути корисними. Правда - веганські чіпси. Американці найбільше полюбляють такий перекус. Вони звикли до нього, але щоб зробити чіпси корисними, транс­фор­мували їх на здорове швидке хар­чування і виготовляють з овочів та фруктів, скажімо, навіть із яблук і гарбузів.
Крім того, сучасні європейські й американські споживачі, перш ніж придбати продукт, ретельно перевіряють у ньому вміст клітковини, кальцію, заліза, різних елементів. Цим і пояснюється популярність такого нового тренду здорової їжі, як мікрогрін. Це маленькі рослинки від 4 до 8 тиж­нів, які використовують в їжу, бо вони дуже багаті на поживні речовини. Вживають молоді па­ростки будь-якої зелені: редису, буряка, соняшника, цибулі, конюшини тощо. Така їжа очищає організм від шлаків і токсинів, сприяє омолодженню клітин. Ця культура вже на порозі нашого дому. Бо мікрогрін успішно вирощують в Одеській області.
Під час тренінгу учасники ді­зналися і про ще один єворопейський тренд - «їжа без їжі». Скажімо, чи уявляли ви молоко, йогурти, сири без молока? А така їжа існує, і це не банальна підробка українських ділків, а корисні продукти у світовій практиці. Через алергенні реакції люди переходять на молоко рослинного походження. Тому на полицях супермаркетів усе частіше можна зустріти соєве, мигдалеве, вівсяне молоко.
І ринок альтернативної молочки невпинно зростає.
- Можливо, хтось скаже, що на це все не варто звертати уваги, і такі продукти - це хімія, яку ніхто у нас не купить. Але статистику не обдуриш, - переконана Анастасія Білич. - Світовий ринок свідчить, що веганська продукція в попиті. Ця мода потрохи переходить до України. І якщо ми поки ще не готові замінити свій споживчий кошик, то маємо всі можливості виготовляти таку продукцію й реалізовувати у Європі.


Автор:  Вікторія КОЖЕВНІКОВА

Повернення до списку