• ПОТРІБНА ДОПОМОГА!

Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

НЕДІЛЯ, 24 ЛЮТОГО 2019 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
08.02.2019

ТВАРИН ЗАБРАЛИ ІЗ КАТІВНІ

Кам’янчани вийшли на захист тварин під стіни судуРозчленовані туші коней у напівзруйнованому амбарі знайшли волонтери з області, які вчора приїхали на славнозвісне обійстя Миколи Рачковського, що в с.Кам’янка. Про жорстоке поводження з тваринами цього горе-фермера, виснажених і хворих коней не один рік трублять усі громадські організації міста, тільки «Подолянин» вже два рази писав про ці жахи, і знімали кам’янську катівню чи не всі телеканали країни, але як районній поліції, так місцевій і районній владі було байдуже до тварин. Розлючені бездіяльністю відповідних органів пересічні кам’янчани 7 лютого вийшли на мирну акцію на захист закатованих тварин. Нарешті епопея, яка триває понад 20 років, вийшла на фінішну пряму. Адже під тиском громадськості ще 4 лютого поліція таки порушила кримінальне провадження проти живодера, а ввечері 7 лютого активісти в законному руслі забрали тварин від нелюда.

Учорашній день розпочався з того, що представники громадських організацій міста й області, журналісти приїхали в Кам’янку, аби домовитися із горе-власником тварин, щоб він добровільно передав їх волонтерам. Господаря вдома не виявилося, натомість до гостей вийшла дружина ката. Після слів, що їй за співучасть у злочині загрожує 8 років в’язниці, господиня запустила волон­терів на захаращене подвір’я. Таким чином зранку вдалося врятувати 5 собак, серед яких вівчарка, доберман, пекінес. Вони просмерділися трупним запахом, а в однієї тварини через постійний голод почалася водянка. Жили бідолахи в сараї, а за їжу їм була туша кози, яка вже почала розкладатися.

   Рачковський виправдовується перед активістамиДоки представниця організації захис­ту тварин «Врятуй життя» із Хмельницького Анастасія БЕРЕЗЮК рятувала собак, інші люди пішли у господарство. Там живих тварин не було, натомість захована під ши­фер голова коня, 5 копит і шматок туші.

Доки активісти відходили від побаченого, нарешті з’явився і сам Рачковський, запевнив, що коней йому труять недобросовісні волонтери, а він, білий і пухнастий, дуже любить тварин.

Натомість кам’янецькі активісти не один рік спостерігали моторошну картину: припнуті бідні тварини - коні, кози, корова, собаки зі скляними очима стоять у багнюці мокрі, брудні й голодні, без даху над головою, і ніяк не можуть второпати, за що їх поховали заживо. Неподалік валялися трупи їхніх колег по нещастю, деякі з яких уже розкладалися. Але управи на жорстокого власника ніхто не міг знайти десятиліттями. Волонтери, представники різноманітних громадських організацій неодноразово забирали собак у нелюда, але на їхнє місце той завжди знаходив нові жертви. Постійні виклики поліції, ветеринарів, сільської ради ніколи не приносили результатів. Районна поліція все ніяк не знаходила підтвердження вчинення «господарем» правопорушення за статтею про жорстоке поводження із тваринами. А штрафи, які накладала Держ­продспоживслужба, ката не лякали. Сусіди не на камеру також скаржаться на неадеквата, кажуть, що за роки написали стоси листів, зібрали купи підписів із проханням втрутитися в ситуацію всі можливі інстанції, але ніхто на їхні прохання не реагував.

ТВАРИН ЗАБРАЛИ ІЗ КАТІВНІМинулі вихідні стали точкою неповернення. Хмельничанка Анастасія Березюк укотре викликала поліцію в господарство. Паралельно з організацією мітингу за захист кам’янських тварин у Кам’янці-Подільському провела акцію і під стінами Головного управління Нацполіції області. І, о диво! Наші поліціянти нарешті побачили жорстокість і склад злочину. Навіть учора подали документи до суду, аби той дозволив вилучити тварин, але, як виявилося, папери оформили не так, як треба.

На щастя, біля суду на той час уже назбиралися десятки мітингувальників, які не дозволили б так просто вмити руки. Тому волонтери, пересічні кам’янчани разом із поліцією поїхали знову на Ка­м’янку, аби в правовому руслі забрати тварин. Доки бідолахи на перетримці, їхню долю вирішуватиме суд. А компетентні органи, які повинні були вже давно розв’язати цю проблему, вкотре довели свою профнепридатність. Під містом, прямо під їхнім носом, із голоду гинули живі істоти, а службовці закривали на це очі... Питання ще й у тому, чи після суду горе-господар укотре не набере нових жертв, або взагалі не почне членувати людей, як він десятиліттями це успішно робив із кіньми та козами. 


Автор:  Вікторія КОЖЕВНІКОВА

Повернення до списку