Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
ЧЕТВЕР, 14 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
14.01.2011

ЇЗДА НАОСЛІП

Перехрестя вулиць Пушкінської - Лесі УкраїнкиХто з пішоходів подумки, а хто і вголос не лаяв водія, який не пропустив на пішохідному переході, оббризкав або просто їхав у затишному авто, слухаючи улюблену музику, в той час, коли ти, мокрий з ніг до голови, чимдуж біжиш до найближчого магазину, аби сховатися від зливи, десь у глибині душі все ж мріючи змінити статус «пішохід» на більш привабливий - «водій»? Та чи все так гладко і добре у водійській долі? Чи завжди легко та комфортно на дорогах? Чи створено умови для убезпечення учасників дорожнього руху, зокрема в нашому місті? 
...Якогось дня таки наважилася і переступила поріг автошколи. Ніколи не повірю, якщо хоч хтось, хто в ній навчався, скаже, що в певну, навіть найкоротшу, мить не проклинав того дня, коли йому вперше довелося взяти до рук нетовсту книжечку з Правилами дорожнього руху. Скажу чесно, після того, як я зрозуміла, скільки є дорожніх знаків, правил і ще більше винятків з них, почала поважати кожного, хто сидить за кермом, оскільки, якщо він там, - значить йому таки вдалося опанувати цю науку. Хоч у це в певний момент мало вірилося, вдалося це і мені. Навіть сподобалося. Як манни небесної чекала того дня, коли сама, без інструктора з водіння, кермуватиму авто.
Після іспитів та отримання заповітного посвідчення водія вирушила в дорогу. І яким же було моє здивування, коли, проїхавшись деякими з вулиць без підказок і настанов інструктора, зрозуміла: або в мене у голові все старанно вивчене та повторене перемішалося, або люди, котрі встановлювали у нашому місті дорожні знаки, вчили якісь інші Правила дорожнього руху. Не ті, що я. Якщо Ви - водій, у Вас, без сумніву, виникала така ж думка. 
Знак «Здогадайся сам»Відомо, що дорожні знаки є одним з основних засобів організації дорожнього руху та призначені для інформування його учасників про умови, режими і напрямки руху тощо. Щодня зі ЗМІ, від знайомих тощо чуємо про дорожньо-транспортні пригоди, які сталися переважно тому, що водій не дотримався ПДР. Проте не відомо, чи ведеться статистика про те, скільки ДТП чи аварійних ситуацій трапилося через відсутність у тому чи іншому місці потрібного дорожнього знака. «Маячня», - скажете. Якщо Ви думаєте так само, проїдьтеся з водієм, котрий у нашому місті вперше. Чому саме з ним? Тому що такі автомобілісти будуть орієнтуватися на дорозі виключно за знаками і вдивлятимуться у кожен з них дуже прискіпливо, аби часом не потрапити в халепу (на відміну від аборигенів, котрі вже напам’ять знають, як їхати, куди можна повертати, а куди ні, навіть якщо відсутній потрібний дорожній знак). Повірте, якщо Вам попадеться водій-гість емоційний і з «багатим» словниковим запасом, Ви почуєте чимало нового, зокрема і те, що на радіо та телебаченні замінюють на «пі-і-і-і». 

ДРУГИЙ ЗАЙВИЙ

Що ж, проїдемося деякими вулицями. Спостережливий водій помітить, що у нас часто-густо відсутні потрібні дорожні знаки, а подекуди вони встановлені колись і кимось, м’яко кажучи, недоладно, дублюючи або навіть і заперечуючи один одного. Не зрозуміло, наприклад, навіщо знак «Дати дорогу» перед великою кількістю перехресть встановлено поряд зі знаком «Проїзд без зупинки заборонено» (на фото вгорі). Адже за першим знаком водій має просто зменшити швидкість (не обов’язково зупинятися) і, переконавшись, що на його шляху відсутні інші учасники дорожнього руху, які мають перевагу в русі, спокійно рухатися далі, інший же знак вимагає обов’язкової зупинки. То вимоги якого з них слід виконувати? Звісно, зупинитесь - не помилитесь, але навіщо ж розсіювати увагу водіїв і витрачати кошти на встановлення першого, коли їх можна було б використати для заповнення дорожньознакових прогалин в інших частинах міста?!

ГОРДІСТЬ І СОРОМ. ДВА В ОДНОМУ

Старе містоКожен, хто хоч раз бував у Кам’янці-Подільському, не оминав увагою його історичної частини - Старого міста - гордості кожного кам’янчанина. Прикро, але є воно також і перлиною «творчості» майстрів «художнього» встановлення дорожніх знаків. 
Не будемо довго зупинятися на знаку «Подача звукового сигналу заборонена», хоч його в населених пунктах ставити взагалі не потрібно, оскільки в них водії можуть подавати звуковий сигнал винятково в ситуаціях, коли без цього неможливо уникнути ДТП. Хіба, може, цей знак означає для наших водіїв щось інше?! 
Жодного разу не чула, щоб комусь зробили зауваження за рух Старим містом. Це може видатися абсурдом, адже всі ми прямуємо туди час від часу власним автотранспортом, злісно порушуючи при цьому ПДР. Саме так. Ми, як і майже всі, хто проїжджає його центральною частиною, не виконуємо вимог знака «Пішохідна зона», який інформує, що на всій позначеній знаком території пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами та, що найважливіше, в’їзд на неї дозволяється лише ТЗ, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у позначеній зоні, а також тим, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні. Якщо до об’єктів, розташованих на цій території, є інші під’їзди, водії повинні користуватися лише ними. 
Тут звісно, палиця має два кінці: з одного боку, нам не хочеться йти Старим містом пішки, а з іншого - туристам, котрі ходять там з екскурсіями, не може подобатися безперервний рух проїжджою частиною. Це відволікає, відвертає увагу, заважає сконцентруватися, врешті-решт, сфотографуватися там, де хочеться. Виходить, догодити обом сторонам не вдасться. Тоді що ж робити зі знаком? Можливо, варто його перенести трохи далі, або зробити діючим тільки у вихідні чи на час туристичного сезону? А ні, то й зняти взагалі, оскільки користі з нього...
Варто зауважити, ті, кому таки дозволено рухатися тут, у зоні дії знака, мають їхати зі швидкістю 
20 км/год. Цікаво й інше - через декілька десятків метрів за цим знаком і за декілька метрів, але з протилежного боку дороги, з якогось переляку стоять інші, які обмежують максимальну швидкість до 30 км/год. І тут уже не зрозуміло, з якою ж швидкістю рухатися - 20 чи 30 км/год.? Наче і нічого не провіщало закінчення пішохідної зони, навпаки, вона тільки почалася, а швидкість уже можна збільшити, до того ж перед «лежачим поліцейським»... Де логіка?!
Якщо врахувати туристичний статус нашого міста, то варто поміркувати не лише про утримання в належному стані пам’яток архітектури та розвиток інфраструктури, а й про те, що діється навколо. І, повірте, у туристів, котрі наважилися на подорож власним авто, м’яко кажучи, очі на лоб вилазять від здивування та розчарування через нерозуміння того, як їхати, їхати чи йти, якщо йти, то чому інші їдуть? Врешті-решт, здивовані не чим іншим, як нашим нігілізмом. Чому нашим?! Та тому, що ми все бачимо, помічаємо, терпимо зневагу до себе, нехтування нашими правами, але мовчимо, як і про багато інших проблем, котрих у нашій країні та місті хоч греблю гати. Мовчимо, бо зневірилися у правді та справедливості, або ж просто не навчилися відстоювати своїх законних прав. 

«НАЙНЕПОТРІБНІШІ» ПО-КАМ’ЯНЕЦЬКИ

Перехрестя вулиць Пушкінської - ШевченкаОдначе вищеперераховані недоречності - це, як-то кажуть, тільки квіточки. Найгірше, до чого можуть вони призвести, це те, що водія таки підловлять і він заплатить штраф, якщо не зуміє довести своєї правоти. Втім є випадки, коли через відсутність того чи іншого знака людина може створити аварійну ситуацію, потрапити у ДТП і навіть попрощатися із життям. Проте відповідних служб ніхто не карає за їхню недбалість, бездієвість і безгосподарність. Як не чули ми і про те, щоб вони відшкодовували автовласникам кошти за ремонт авто чи допомагали з лікуванням після того, як, наприклад, зіткнулися два автомобілі - один їхав дорогою з одностороннім рухом, інший - рухався назустріч, оскільки на перехресті, на якому він повернув, жодного знака, який би інформував про виїзд на дорогу з одностороннім рухом, не було. Саме знаки, пов’язані з одностороннім рухом, найнепопулярніші та «найнепотрібніші» на дорогах нашого міста. 
Не будемо стверджувати, що їх там не було ніколи. Напевно, якийсь «мудрагель» відбив або й самі попадали, віддавши Богу душу просто «на робочому місці». Саме до такого висновку приходиш, споглядаючи «привабливі» знаки, яким таки вдалося «дожити» до сьогоднішнього дня, хоч вони вже і мали би вийти на заслужений відпочинок, оскільки розгледіти зображення на них або хоча б їх форму досить важко, а на добрій половині перехресть їх і таких немає або ж є тільки з одного боку (перехрестя вулиць Тімірязєва та Лесі Українки, Тімірязєва - Гагаріна, Гагаріна - Червоноармійська, Пушкінська - Шевченка, Пушкінська - Лесі Українки тощо) (на фото). А перед перехрестям вулиць Огієнка та Шевченка відсутній попереджувальний знак «Початок ділянки дороги із зустрічним рухом після одностороннього». Можна тільки уявити, до чого це в певний момент може призвести!
Та повернемося до нашої ДТП. Хто у ній винен? Кожен з водіїв переконаний, що не він. Дивно, дико, але так воно і є. Жоден з них не порушив ПДР. А уявімо на хвильку, що в обох водіїв авто застраховані. Тоді на допомогу їм у розв’язанні конфлікту прийдуть страхові компанії, жодна з яких не горить бажанням розлучатися з кругленькою сумою. Маю навіть приклад, коли під час ожеледиці авто мого знайомого занесло та пошкодило інше авто. Тоді кошти виплатила служба, котра відповідала за посипання доріг і вчасно не виконала своїх прямих обов’язків. І якби кожен, хто потрапляв у схожу ситуацію, знав свої права, вірив у справедливість і добивався свого, тоді б усі вправно виконували свою роботу, тим паче ту, від якості виконання якої залежить основне - життя і здоров’я людей. 
Перелік місць недоречного встановлення дорожніх знаків чи їх відсутності можна продовжувати, але наше завдання полягає не в тому, щоб вказати на всі без винятку помилки, а в тому, щоб продемонструвати, що вони існують, їх багато, хоч навіть одне таке недопрацювання - вже злочин. 

РОЯЛЬ У КУЩАХ

Не можна в цьому контексті оминути ще однієї проблеми, через яку не раз до редакції нашої газети зверталися сердиті водії. Знаків, навіть якщо вони є, та ще й у належному місці, Ви не побачите, оскільки встановлено їх подекуди без дотримання вимог. На об’їзній, наприклад, вицвілий знак пішохідного переходу ще недавно красувався на висоті не більше метра-півтора, та ще й ховався між гіллям. Тепер його перечепили, зате з протилежного боку дороги він зник. Якщо ж врахувати, що перед Вами повільно їде великогабаритне авто і Ви спробували його обігнати... По-перше, Вас можуть зупинити за порушення правил обгону, по-друге, дорогу спокійнісінько може переходити пішохід. І не дивно, що ні Ви про нього, ані він про Вас навіть не здогадуватиметься. 
Не побачите Ви частини знаків і в час буяння зелені, яка їх, і навіть світлофори, повністю закриває, а розчищати місця їх встановлення для гарної оглядовості ніхто не поспішає. А навіщо? Скільки того літа? Листя опаде - все саме собою владнається. І повторюється це з року в рік.
Проте давайте пригадаємо основну функцію дорожніх знаків - регулювання та убезпечення дорожнього руху. Так, саме допомагати, а не заважати і без того складному, враховуючи кількість автівок на дорогах, рухові. Водій має стежити за дорогою, пішоходами... Однак, як виявляється, уважність водіїв на дорогах включає ще один пункт - заглядання в кущі, поміж гілля дерев, аби переконатися, що в них не заховався підступний знак. Про яку ж безпеку руху за таких умов може йтися?

ГОВОРИ ДО ГОРИ - ГОРА ГОРОЮ...

При наріканнях на відсутність дорожньої розмітки і знаків, пошкодження існуючих знаків, стан проїжджої частини, яку автошляхом назвати рот не відкривається, завжди чуємо у відповідь: «Немає коштів!». Сумною звісткою для автомобілістів було значне підвищення штрафів, проте разом з цим у них зажевріла надія на те, що нехай хоч і за рахунок коштів, стягнених з недбалих і безпечних водіїв, але нарешті буде полагоджено дороги і приведено до ладу все, пов’язане з безпекою дорожнього руху. Час іде, але і кроку в цьому напрямку не зроблено. 
У той самий час ДАІ перетворилося більше на каральний орган, хоча головне завдання цієї служби - запобігання порушенням на дорогах і профілактика ДТП. І хоч на кошти, стягнені за порушення ПДР, справедливо було б облаштовувати дороги, встановлювати знаки, робити дорожні розмітки та ремонтувати автошляхи, гроші досі не доходять до місця призначення, оскільки саме ними, схоже, закривають діри, виплачуючи зарплати та пенсії. Найголовніше те, що в наповненні такої потужної статті доходу (а це мільйонні кошти) зацікавлена держава. А от як злісні порушники ПДР, так і чемні водії все витрушують і витрушують свої кишені, сплачуючи податки, дорожні збори, штрафи, а натомість як їздили розбитими дорогами і споглядали потрощені дорожні знаки, так і продовжують це робити, ремонтуючи ходову, вирівнючи диски... та скаженіючи від їзди наосліп. 
За даними ВДАІ, сьогодні ні міська влада, ні дорожньо-комунальні організації вже не можуть вказати точної кількості необхідних технічних засобів регулювання дорожнього руху (це не лише дорожні знаки, а й світлофори, «лежачі поліцейські» тощо), встановлені на вулично-шляховій мережі міста, оскільки відсутня схема організації дорожнього руху, а її проект не розроблявся взагалі. Тож не дивно, що в місті відсутній єдиний реєстр дорожніх знаків. У нас реально не вистачає дорожніх знаків, а більшість із тих, що є, потребують заміни, оскільки відслужили багато років. Є також і світлофорні об’єкти, які віджили своє. 
Раніше у нас була організація, що відповідала за встановлення знаків на дорогах, сьогодні ж нібито ці функції покладено на міську шляхову дільницю, але її роботи не видно взагалі. Зате на узбіччях доріг, мов гриби після дощу, ростуть рекламні бігборди. За їх встановлення власники платять чималі кошти, які можна було би спрямувати на поновлення дорожніх знаків і розробку схеми організації дорожнього руху в тому місці.
А що ж робити із сумною статистикою дорожньо-транспортних пригод? Можливо, час змінювати щось у системі підготовки водіїв і видачі їм посвідчень? А може, варто вдосконалювати роботу ДАІ? Без сумніву, коли всі ці складові підвести якнайближче до ідеалу, ситуація покращиться. От у чому не доводиться сумніватися, то це в необхідності перегляду культури поведінки на дорогах усім без винятку. Оскільки насамперед - повага до інших, а вже потім - рух. 
Насамкінець зауважимо, що така ситуація не може тривати вічно, гора має зрушити з місця. Адже хтось таки повинен зрозуміти, що безпека руху, для впорядкування якого і встановлюють дорожні знаки тощо, - запорука здоров’я та життя кожного з нас. Хочеться вірити, що це розуміння до відповідних органів прийде не після непоправної трагедії, тобто, як ми звикли, коли клюне смажений півень... 


Повернення до списку