Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
П'ЯТНИЦЯ, 15 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
13.05.2011

ЗБЕРІГАЮЧИ ЕНЕРГІЮ КАМ’ЯНЧАН, ВИТРАЧАЄ ВЛАСНУ

Юрій ЛЯГУТКОЛише декілька років тому ми зрозуміли, що природні джерела енергії не бездонні. Потреби людства невпинно збільшуються, але забезпечити їх наша Земля вже не спроможна. Створюються наукові інститути та центри, проводяться різноманітні дослідження щодо альтернативи звичному природному газу, та поки що людство не може з легкістю відмовитися від нього. Тому сьогодні як ніколи актуальним є питання енергозбереження. 
У нашому місті при департаменті житлової політики, доріг та інфраструктури діє відділ енергозбереження, який очолює Юрій ЛЯГУТКО. Напередодні його 50-літнього ювілею, який він святкує сьогодні, ми поцікавилися в Юрія Анатолійовича, наскільки кам’янчани навчилися економити та зберігати енергію та чи лише від них залежить вирішення цього питання.

ПОРЯТУНОК ПОТОПАЮЧОГО... - НЕ ЛИШЕ ЙОГО КЛОПІТ

- Безконтрольне використання енергії - дороге задоволення, якого сьогодні ніхто не може собі дозволити, - стверджує наш співрозмовник. - Та абсурд саме в тому, що більша частина будинків і державних установ збудована за іншим принципом - безмежне використання енергоносіїів. Тому проблему потрібно вирішувати швидко і кардинально. Чому сьогодні ми так багато сплачуємо за тепло? Не тому, що така висока ціна, а тому, що майже половина енергії втрачається на будівлях, які не втримують тепла, бо при їхньому будівництві за радянських часів на енергозбереження не звертали уваги, адже енергоносії коштували копійки.    
- Юрію Анатолійовичу, який перший крок Ви пропонуєте зробити кам’янчанам, щоб завдяки засобам енергозбереження хоч якось полегшити і без того дороге життя?
- Створювати ОСББ. Хоча про ці об’єднання часто-густо можна почути не дуже приємні відгуки, але насправді майбутнє лише за ними. Приміром, якщо не сьогодні, то завтра у Вашому будинку треба буде зробити  капітальний ремонт з обов’язковим утепленням. ЖЕК займається лише поточними ремонтами. Що ж робити? Нині в існуючих ОСББ про це вже думають. Ми маємо декілька заяв від них із проханням допомогти зробити такий ремонт.
- Якщо звернення роблять до Вашого відділу, то мова йде лише про утеплення будинків?
- Не тільки. Утеплення без спеціального ремонту робити не можна. Людина за добу виділяє до 2 літрів вологи. Та волога має ж кудись подітися. Раніше були дерев’яні вікна, через які проходило повітря. Сьогодні люди встановлюють пластикові вікна. Волога конденсується на зовнішніх стінах. Якщо стіна буде волога, то теплоізоляційні властивості будинку не працюватимуть навіть після утеплення. Тому  необхідно передбачити рекуперацію повітря (вільне його проходження): взимку назовні виходить охолоджене повітря, а в приміщення потрапляє вже тепле, а влітку - навпаки. Для дотримання необхідних норм повітря є спеціальні пристрої - рекуператори. 
Влітку плануємо відновити рекуперацію повітря у НВК №16. Взагалі, в ньому зробимо повну термомодернізацію (нещодавно виграли міжнародний грант): утеплимо стіни, замінимо вікна та двері. Додатково планується замінити освітлення, встановити індивідуальний тепловий пункт із погодним регулюванням (заклад буде брати стільки тепла, скільки йому потрібно). Цей прилад аналізує температуру повітря 
в приміщенні та ззовні. Якщо вона піднімається вище за встановлену норму, він автоматично відключається. Вночі та у вихідні не потрібно тримати +20, тому можна після 17.00 температуру понизити до +16, а вранці знову піднімати до +20. Встановлення такого пункту заощадить на опаленні чималі кошти.   
- Це грандіозно. А до решти навчальних закладів коли дійде черга?
- НВК №16 потрапив під цей грант тому, що заклад збудований за південним проектом - товщина стін 28 сантиметрів. Що ж стосується решти, то ми завершуємо розробку програми, якою передбачається встановлення індивідуальних теплових пунктів у всіх бюджетних установах. У кожному навчальному закладі існує так званий фонд школи, в який батьки вносять певну суму коштів. Але як вони використовуються? Потрібно подумати про першочергові завдання, а вже потім займатися дизайном. Навіть коли говорити про традиційні енергозберігаючі технології, то все закінчується банальною заміною вікон, яку сьогодні роблять більшість навчальних закладів. Хіба це хоч якось заощадило кошти? В жодному разі! В якому об’ємі вони брали тепло, в такому і беруть. У класах, щоправда, стало тепліше, зате додався застій повітря. Коли вікна відчиняють, виходить тепло, коли зачиняють, з’являється задуха. А коли б було встановлено тепловий пункт, була б зовсім інша річ.       
- Чи можна говорити про встановлення таких теплових пунктів у житлових будинках?
- Їх бажано встановити, а особливо тоді, коли йде мова про термомодернізацію. Минулого року було затверджено пілотний проект, яким передбачається термомодернізація всіх будинків у селищі Першотравневому з встановленням індивідуальних теплових пунктів. Так, наприкінці минулого року ми утеплили найбільш проблемний будинок №8 на вулиці Миру, але на тепловий пункт нам не вистачило грошей. Справа в тому, що на виділені 3 мільйони гривень ми змогли встановити шатрові дахи на чотирьох будинках та утеплити згаданий вище будинок. Наступним кроком буде встановлення в ньому індивідуального теплового пункту. 
- Скільки коштує такий пристрій?
- Усе залежить від опалювальної площі будинку. Наприклад, для 4-під’їзного 
9-поверхового будинку такий пункт коштуватиме близько 150 тисяч гривень. Сума чимала, і самі мешканці її не осилять, тому планується створення Центру підтримки розвитку ОСББ, одним із завдань якого буде залучення інвестицій для проведення термомодернізації будівель на умовах співфінансування. Мова йде про близько 70 відсотків коштів від фондів і 30 - від мешканців. 
- Що ж робити мешканцям комунальних будинків?
- Якщо немає об’єднання, то кому дати кошти? З якою юридичною особою укладати договір? Кожному мешканцю видати певну суму? Ми йдемо до того, що, рано чи пізно, всі будинки будуть в ОСББ, тому що саме такі об’єднання матимуть державну підтримку.
- Але є й альтернатива, наприклад, встановлення індивідуального опалення. Сьогодні воно державою заборонено, але ж кожна людина, на нашу думку, повинна мати право вибору...
- Так. Але не за рахунок інших мешканців. Що таке індивідуальне опалення? Це не тільки економія та комфорт однієї квартири, а ще й розбалансування системи подачі тепла на весь будинок, це навантаженність на тепломережу, яка за проектом, не розрахована на індивідуальне опалення. Хто в основному встановлює таке опалення? Той, хто їздить на заробітки. Він відключив систему та поїхав, а його квартиру обігріває сусід через стіну. Також використання парапетних котлів спричиняє те, що чадний газ травить сусідів на верхніх поверхах. 

СЕРПАНТИН ЙОГО ДОРОГИ

Звичайно, що системи енергозбереження дорогі, самостійно забезпечити їх мешканці не зможуть. Але і від людей чимало залежить. Насамперед нам потрібно змінити менталітет - не намагатися бути схожими на європейців, а бути ними. 
- Знаємо, що свого часу Вам довелося відвідати чимало європейських країн - Португалію, Іспанію, Італію, Францію, Німеччину, Австрію, Бельгію, Чехію, Польщу. Наскільки наш Кам’янець схожий на європейське місто?
- Влада намагається робити його європейським, але самі мешканці не надто переймаються цим питанням. Погляньте на наші зони відпочинку: потрощені урни, лавочки, витоптані квіти, сміття... Згадайте, колись біля міськвиконкому все літо цвіли кущі троянд. Визнаю свою провину, іноді міг зірвати одну квітку і подарувати дівчині, але таких, як я, було небагато. Сьогодні троянд майже немає. Можливо, в радянські часи також було небагато свідомих, але система працювала чітко: догани, грошові покарання, та й міліція мала більші важелі впливу, ніж сьогодні. Хоча ідеалізувати європейців теж не варто. Наприклад, у Франції у кав’ярнях прийнято сміття кидати під ноги. Звичайно, що його миттєво прибирають, але враження від такої поведінки французів не найкращі. 
- Юрію Анатолійовичу, зважаючи на таке насичене життя, коли ж Ви встигли одружитися?
- 24 квітня 1982 року, через рік після служби в армії. З дружиною Ольгою були однокласниками. На жаль, спільне життя через 27 років дало тріщину. Сьогодні ми розлучені. Виростили з нею двох дітей. Сину Олегу цього року виповниться 27. Він закінчив прикордонну академію, мешкає в Луцьку, працює помічником адвоката. Дочка Аліна навчається на першому курсі Одеської юридичної академії. Олег подарував мені маленьке золото - онучку Олександру, якій влітку виповниться 4 рочки. Свого часу я був строгим батьком, зате дідусь - добрий і лагідний. Сашулі дозволяю майже все. У нас із нею свої маленькі таємниці.   
- Як відпочиваєте?
- Лише останні 2 роки був у відпустках. До цього не знав, що воно таке. Мені подобається активний відпочинок. Позаминулого року їздив у Крим, з двоюрідним братом обійшли весь півострів.
- Захоплення маєте?
- Дуже люблю ремонтувати машини. А ще - їздити по горах, насолоджуючись краєвидами.
- То Ви не гонщик?.. 
- Горами швидко не поїдеш. Але коли натрапляю на гарну дорогу, то люблю проїхатися з вітерцем, відволіктися від проблем і щоденних турбот, подумати про те, що на даний момент важливо. 
- А що ж для Вас важливо на цей момент?
- Дуже хочу знайти порозуміння із сином, щоб у моїх дітей та онучки в житті все склалося якнайкраще. А щодо себе - знайти чоловіче щастя. Життя продовжується. Вірю, що попереду ще багато приємних моментів. 


Повернення до списку