Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
ПОНЕДІЛОК, 18 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
16.09.2011

ВИ ВСЕ ЩЕ ЗАХОДИТЕ У СВІЙ ПІД’ЇЗД БЕЗПЛАТНО? ТОДІ ДОМОФОН ІДЕ ДО ВАС!

Здивовані? А нічого дивного: понад півроку в нашому місті діє міська програма «Комфортний під’їзд». За своєю суттю вона є дійсно гарною, адже передбачає забезпечення чистоти і порядку в під’їзді за допомогою встановлення нових металевих дверей і багатоквартирного переговорного пристрою - домофона. Але чомусь під час спостереження за її впровадженням у багатьох кам’янчан виникла низка запитань. 
Виникли вони і у нас, коли в нашому будинку №1 на вул.Ісаї Кам’янчанина почали впроваджувати в життя програму «Комфортний під’їзд».

БУЛО «БЕЗПЕЧНЕ» - СТАЛО «КОМФОРТНЕ» 

4 роки тому цей будинок уже потрапив в одну з програм під назвою «Безпечне житло». За цією програмою в під’їздах встановлювалися металеві двері з кодовим замком. 50% вартості дверей було сплачено з бюджету, інші 50 сплачували мешканці будинку. Оскільки це 9-поверхів­ка, мешканці кожної квартири здали тоді по 25 грн., будучи твердо переконані, що нові двері прослужать не один десяток років. Але не минуло й чоти­рьох, як хтось «добрий» вирішив, що кам’янчанам вкрай необхідне не лише безпечне житло, а й комфортний під’їзд. 
Так, на початку цього року мешканців багатьох кам’янецьких будинків «ощасливили» новою програмою - «Комфортний під’їзд». Суть її була надзвичайно простою - замінити металеві двері на... металеві. І все б нічого, адже встановити двері мешканцям мали безкоштовно (про це їм говорили під час збирання підписів на встановлення сучасних дверей із притягуючим пристроєм і домофоном). Ось, по суті, весь комфорт під’їзду. Зрозуміло, що притягуючий при­стрій і домофон вкрай необхідні хоча б тому, що попередні металеві двері гримали так, що було чути до третього поверху, тому мешканці будинків часто залишали їх відчиненими. А за декілька місяців від кодового замка залишалися неушкодженими, в кращому випадку, лише кнопки, про сам код - годі й говорити: його знав якщо не весь двір, то принаймні більша його частина.
Тож нова програма, на перший погляд, мала більш ніж привабливий вигляд. Але ніхто з кам’янчан і не сподівався, що оте «безкоштовно» потягне за собою низку чималих витрат, якщо не сказати по-іншому: цілковито всі витрати ляжуть на плечі мешканців будинків. 
Так-от, не минуло й місяця, як у під’їздах кам’янецьких будинків засяяли обновки. Нові двері були облаштовані домофоном. У комплект із дверима, за бажанням клієнта та за його ж гроші, додавалися аудіотрубки до домофона та магнітні ключі. Як для кам’янецької сім’ї із середнім достатком, кошти за трубку просили немалі - від 200 до 300 грн., та ще по 15 грн. - за кожен додатковий ключ (перший був дарунком від фірми). 
Особливо вражав ненав’язливий сервіс консультантів, які ходили від однієї квартири до ін­шої, агітуючи за встановлення трубок. «Не хочете брати трубки? А як Ви без неї потрапите додому?» - непокоїлися за мешканців будинку представники фірми ДП «КС-Домофон Хмельницький», яка і є виконавцем робіт. Зрозуміло, що на таку фразу більшість і повелася, хоча запитання були більше схожі на шантаж, ніж на турботу про наш комфорт.
До речі, не кожній квартирі дісталася й можливість вибору. Наприклад, для «обраних» у наявності чомусь залишалися лише трубки по 250 і 300 грн. Коли люди запитували у представника фірми, у чому ж їхня відмінність, то чули цікаву від­повідь: «Той, що дешевший, прослужить не більше місяця». Не зрозуміло тоді, навіщо таку трубку пропонувати? 
Втім, як виявилося, ошуканими залишилися і ті, яким пощастило придбати дешевшу трубку, і ті, кому дісталися дорогі. Для того, щоб це зрозуміти, достатньо було обійти спеціалізовані магазини нашого міста, в яких продаються аудіотрубки для домофонів, призначені для встановлення у багатоквартирних будинках. В одному з них діапазон цін коливався від 45 до 95 грн. Один із мешканців нашого будинку, щоб якось ідентифікувати пристрій, який йому встановили у квартирі, оскільки не знайшов жодного натяку на виробника, модель, не говорячи вже про ДСТУ і технічні характеристики, вирішив звернутися у найближчий спеціалізований магазин, взявши свою аудіо­трубку. Кинувши оком на принесений товар, продавець під­твердив найгірші очікування його «щасливого» власника.
Обурений тим, що пошитий у дурні, чоловік вирішив звернутися до фірми - встановлювача домофона, аби вона забрала свій товар і повернула кошти. Але виявилося, що, крім договору на обслуговування домофона, жодних документів у нього немає. При розрахунку за аудіотрубку та за ключі не видали жодних квитанцій.
Кого ж тут звинуватиш, коли сам заліз у цю халепу?! Причому свідомо, адже десь у глибині душі у нього, напевно, жевріла думка, що якщо програма місь­ка, то все має бути перевірено до того, як вона почала впрова­джуватися...

ГОЛОС «ОДОМОФОНЕНОГО» НАРОДУ

Сусід Петро, в квартирі якого мешкає родина з п’яти чоловік, обурився тим, що йому «подарували» лише один ключ, а решту він буде змушений купити. 
- Я вважаю, що кожному мешканцю квартири, який у ній прописаний, повинні дати ключ, - зауважив він. - Чому тепер, щоб потрапити у власну квартиру, я повинен витратити 60 гривень? Навіщо той ключ, якщо раніше до­статньо було потрапити у під’їзд, набравши необхідний код на замку?! Якщо хтось вирішив, що він може обмежувати моє право потрапити у власну квартиру, то він дуже помиляється. 
- У мене грошей на трубку немає, - приєдналася до розмови бабуся Наталя. - Тепер я переживаю, як лікарі потраплять до мене в хату, коли посеред ночі мені стане зле і доведеться ви­кликати «швидку»? Ще вдень, може, хтось і відчинить, а вночі? Мені прийдеться з 2-го поверху спускатися вниз. А якщо не зможу? То мені помирати в квартирі?.. От молодці жінки з будинку навпроти! Там теж чотири під’їзди, але тільки в двох мешканці дозволили замінити двері. Саме дозволили, тому що в решті, коли почали знімати старі металеві двері, вони лягли на поріг із криками: «Знімете лише через наші трупи!».
- Та про що там говорити? - крикнув сусід Василь. - Теж мені знайшли з чого починати впроваджувати комфорт! Хай би спочатку шибки в під’їзді повставляли! Ось встановили ці двері, а заштукатурювати хто має?... Козирок ще минулого року впав, а діла до того нікому нема. Бо який з нього зиск? А от з дверей - грошей чимало зберуть...
Я, наприклад, не давав своєї згоди на ці двері. Чому навіть ніяких зборів мешканців під’їзду не зробили і не опитали, чи хочемо ми цього добра? Якщо за законом, то де протокол зборів мешканців з їхніми підписами та номерами мобільних телефонів, щоб перевірити у разі наявності протокола, що підписи в ньому не липові?  
- До мене декілька місяців тому приходили і запитували, чи не маю нічого проти встановлення нових дверей, - втрутилася в розмову сусідка Рая. - Багато разів повторювали, що все безкоштовно. То я й дала згоду. А потім через місяць прийшли вже з трубками. Довелося дати за трубку 300 гривень і за два додаткові ключі 30 гривень. І жодних квитанцій мені не видали. Я ще навіть дивувалася та питала, чому не дають квитанцій. Наприклад, коли приходять представники газконтори або «Тепловод­енергії», щоб зібрати борги з мешканців, то дають квитанції з печатками і підписами. А тут на руки дала таку суму, а натомість матиму гудза на голову - бігати щомісяця в банк і платити 6 гривень за так зване техобслуговування домофона, 3 - за обслуговування дверей і, напевно, ще 
5 гривень за послуги банку. 
- А я не погодилася встановлювати аудіотрубку в квартирі, - сказала сусідка з четвертого по­верху. - По-перше, мене збентежив вигляд торби, з якої діставали ту трубки. Я як глянула всередину! Вони всі там скидані гамузом, жодних коробок, не говорячи вже про техпаспорт, гарантійний талон і сертифікат якості. Не дурна ж баба, попросила показати су­проводжуючі документи, а мені той працівник каже: «Всі питання - до керівництва!». 

МІСЬКА ВЛАДА ПЛЮС ДОМОФОНІЗАЦІЯ ВСІХ ПІД’ЇЗДІВ

Вислухавши всі нарікання мешканців будинку, ми насамперед зателефонували до директора ДП «КС-Домофон Хмельницький» Артема ХУДОМАКИ. 
Як приклад, ми взяли ситуацію навколо будинку №1, що на вул.Ісаї Кам’янчанина, хоча ця ситуація є типовою та актуальною для всіх «одомофонених» будинків нашого міста. 
Щодо протоколів зборів мешканців нашого будинку Артем В’ячеславович зазначив, що збори мешканців відбулися і в нього є відповідний протокол. 
- Проте чомусь жоден мешканець одного з його під’їздів, яких ми раніше опитали, про такі збори навіть не чув, - заперечили йому.
- Нічого не знаю, збори відбулися за адресою Шевченка, 4 (будинок навпроти - ПРИМ.РЕД.), і хтось з ваших там був.  
Також Артем ХУДОМАКА за­значив, що двері дійсно замінювали представники їхньої фірми, а ось завершальні роботи мають виконати працівники ЖЕКу.
Про це в ЖЕКу чомусь уперше чують. Як зазначила начальник КП «ЖЕК №2» Елеонора РОГОВСЬКА, жодних договорів на виконання робіт фірма ДП «КС-Домофон Хмельницький» з їхнім ЖЕКом не укладала. 
А от ситуацію з ціною та від­сутністю відповідних документів на аудіотрубки Артем В’ячеславович пояснив так:
- У ціну за аудіотрубку входить ціна домофона, дротів і робота з підведення до квартири. А що ж до документів, то техпаспорт із зазначенням країни-виробника, фірми, технічних характеристик і правил користування знаходився в одному екземплярі на коробці з трубками. Щодо квитанцій, то замість них Ви отримали договір на виконання робіт із ремонту та технічного обслуговування домофона.
Дивно, але у договорі ніде не зазначено суми, яку люди сплачують за встановлення аудіо­трубки у квартирі. Там лише за­зна­чена вартість обслуговування та порядок розрахунків за корис­тування домофоном - 6 грн. На наше запитання про те, чому лю­ди, які не встановили аудіо­трубки у квартирі, повинні сплачувати абонплату в розмірі 3 грн., почули таку відповідь:
- Три гривні Ви сплачуєте за ко­ристування дверима.
- ?!
Виявляється, тепер аби потрапити у свою, до речі приватизовану, квартиру, мешканцям будинку потрібно щомісяця сплачувати гроші або ж потрапляти до неї через балкон. Програма «Комфортний під’їзд» таки дійсно дуже «комфортна»!. 
Оскільки програма стосується комунальної сфери міста, то по коментар ми звернулися до заступника міського голови Сергія БАБІЯ, який курирує комунальні питання.
- Щодо самої програми «Комфортний під’їзд», то вважаю, що вона не є поганою, - зазначив Сергій Віталійович. - Людям безкоштовно замінюють двері на нові. Коли декілька років тому ми встановлювали в під’їздах металеві двері з кодовим замком, то половину сплати взяв на себе бюджет, а половину - мешканці будинків. Цих дверей ніхто не обслуговував. Погляньте, на що вони стали схожі! Обдерті, перекошені, з поламаними  замками. За новою програмою, мешканці абсолютно не платять за двері, але ж про них потрібно дбати, аби не повторилася ситуація з попередніми. Тому за їхнє тех­обслуговування і потрібно буде платити. До речі, вартість цієї послуги - всього три гривні, вона одна з найнижчих в Укра­їні. Для того, щоб людям було зручно, вони можуть за­платити загальну суму один раз на рік і не ходити у банк щомісяця. Також на одну квартиру безкоштовно надається один ключ від дверей, а решту, якщо мешканці бажають, можуть купувати. Підприємство, яке встановлює домофон, безкоштовно надає такі ключі пожежникам, газовикам і працівникам ЖЕКу, швидкій допомозі.
Тепер щодо домофона. Встановлення аудіотрубок у квартирах - справа добровільна. Якщо людина має гроші, тоді його встановлює, а коли ні, то її ніхто до цього не примусить. Також мешканці мають право вимагати у тих, хто встановлює їм трубки, відповідні документи і квитанції за оплату вартості трубки. І ще один важливий момент: наголошую, що мешканець має право вибору аудіотрубок! Якщо людина бажає придбати її в спеціалізованому магазині, а не у представників фірми, то вона може це зробити. Фірма лише встановить його. Якщо Ви не задоволені тією трубкою, яку Вам запропонувала фірма, то можете спробувати звернутися до її керівництва з проханням замінити на ту, котру Ви самі придбали. 

І НАОСТАНОК

...Інформація, яку нам надав Сергій Віталійович, дуже корисна, особливо для тих 254 під’їз­дів багатоквартирних будинків, в яких встановлення нових дверей лише в майбутньому. А що ж робити мешканцям 117 під’їз­дів, включаючи і чотири під’їзди будинку №1 на вул.Ісаї Кам’янчанина, яких домофонізація вже поставила «на лічильник»? Мо­же, звертатися до суду?!
Юристи, до яких ми звернулися по коментарі, пояснили, що всі власники квартир багато­квартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень (під’їзд, сходи тощо) і технічного обладнання (вхідні двері, замки тощо) всього будинку. Тому без згоди 100% власників квартир не можна встановлювати домофона, оскільки це обмежує їх право власності в частині користування і розпорядження майном. 


Повернення до списку