Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
СЕРЕДА, 13 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.06.2012

КУДИ Ж ПОДАТИСЯ, ЯКЩО НЕМА ДЕ ГРАТИСЯ?

КУДИ Ж ПОДАТИСЯ, ЯКЩО НЕМА ДЕ ГРАТИСЯ?Відтягніть своє чадо від телевізора, заберіть від нього комп’ютер. Телепузики, трансформери і чипідейли нехай зачекають. Розкажіть йому казку про щасливі польоти на гойдалках, квача, «гарячу картоплю», піжмурки, резинки-скакалки. Всі ж ми родом із безтурботного дитинства й без проблем відтворюємо в уяві картинку, яка б про нього нагадувала. Часто ці спогади пов’язані із двориком, в якому виріс, із улюбленою гойдалкою-гіркою. Але - стоп. Що ж пригадуватимуть наші діти? Невже ті самі гірки, що й їхні бабусі, тільки вже понівечені та скрипучі? Скільки разів порушувалося питання дитячих майданчиків у Кам’янці-Подільському! І стільки ж разів безрезультатно затихало. Зазвичай все закінчується тим, що комунальники звітують про фарбування металевих конструкцій і прикручування гайок. А думка про те, що дитячі майданчики мають розвиватися і модернізуватися так само, як і решта життя, у голови владних мужів чомусь не приходить. 
Ми вирішили пройтися дворами міста, аби подивитися, що залишиться в пам’яті наших дітей. Дворики вибирали випадково, не шукаючи кращих чи гірших, бо ж майже по всьому місту вони типові.

ЧИМ БІДНІ, ТИМ І РАДІ

КУДИ Ж ПОДАТИСЯ, ЯКЩО НЕМА ДЕ ГРАТИСЯ?Знайти зразковий дитячий майданчик (мова йде про кам’янецький рівень) мали надію у мікрорайоні Жовтневому. Однак те, що ми побачили в центральній зоні відпочинку, де зазвичай молоді батьки прогулюються з дітьми, розбило вщент наші надії іржавими уламками гойдалок та поламаними дошками із закрученими цвяхами. Раніше тут 
могли порозважатись і дорослі, і діти: обладнаний спортивний майданчик із тренажерами, дитячі гойдалки, гірки й каруселі, нехай ще «совдепівські», проте справні, а також обгороджений стадіон для міні-футболу. Сьогодні ж реалії виглядають дещо по-іншому. 
Деякі з гойдалок, які діти прозвали човниками, судячи з усього, пережили серйозний шторм від нестримної стихії під назвою час. Вижити вдалося небагатьом. Та й на тих, що вціліли, гойдатися лячнувато. Хоча малеча, котра ще не усвідомлює, що скрипіння та непевна фіксація улюбленої гойдалки можуть нести небезпеку, щосили розхитує «човник», котрий ледь тримається на плаву. 
Перепало й нещодавно встановленим тренажерам. Адже той факт, що дітей приваблює все яскраве, нове й невідоме, на відміну від старого, поламаного й одноманітного, - очевидний. Саме тому молоді сім’ї з маленькими дітьми перекочували з дитячого майданчика на спортивний. І, відповідно, роль гойдалок, драбинок та перелазів почало виконувати спортивне обладнання. Однак такого навантаження воно навряд чи очікувало й уже почало здавати свої позиції. Як і міні-стадіон, що вишкіряється обдертою металевою огорожею до перехожих і тих, хто любить у вільний час поганяти м’яча. 
Виявляється, що в цьому районі міста дітлахам під час прогулянки потрібно обмежуватися лише свіжим повітрям та зеленими газонами, бо яскраві добротні дитячі майданчики - це вже розкіш.

З ДИТЯЧОЇ ГОЙДАЛКИ - ПРЯМО В КАНАЛІЗАЦІЮ?

КУДИ Ж ПОДАТИСЯ, ЯКЩО НЕМА ДЕ ГРАТИСЯ?Центр міста розчарував не менше. Перший-ліпший дворик, до якого забрели, - на вул. Драй-Хмари,17. В око відразу впали декілька яскраво пофарбованих гойдалок. Та щоб дістатися до них, потрібно було лізти в брід, оскільки після негоди біля дитячого майданчика розлилось справжнє дощове озеро. Згадавши улюблене заняття дитинства - вимірювання глибини калюж - пробрели до залізно-кольорових забавлянок. Адже обов’язково потрібно перевірити їхню справність, зручність та безпечність. 
На щастя, дитячий інвентар виявився справним та досить зручним і для нас, дорослих. Чи комфортно почувають себе тут дітки, - сказати важко, оскільки жодного малюка в дворі ми так і не побачили. Можливо, тому, що дві одноманітні гойдалки здатні привернути увагу дитини не довше, ніж на 5-10 хвилин? 
А може, причина безлюдності дитмайданчика інша - небажання батьків наражати своє дитя на небезпеку. Адже прямісінько навпроти гойдалки знаходиться каналізаційний люк, прикритий легкою пластиковою кришкою. Зрушити її з місця можна однією рукою, не докладаючи особливих зусиль. Комунальники такі люки встановлюють на зеленій зоні й вважають їх цілком безпечними. Але назвати фактично відкриту дірку глибиною у кілька метрів доречною на дитячому майданчику в нас просто не повертається язик. Адже подібний «атрак­ціон», зважаючи на дитячу наївну безпечність і цікавість, а також на відсутність альтернативи ін­ших забавок, може стати остан­нім у житті дитини. Невже на такі невеселі картинки звертають увагу лише після кричущих випадків з трагічними фіналами?
У селищі цукрового заводу, в дворі між будинками на вул.Затонського, 1 та Фрунзе, 3а, натрапили на гойдалки, яким, за словами жителів, вже понад 30 років. Про небезпеку прямо на ігровому майданчику  говорить і прикрий випадок з дитячою пі­сочницею - її розвалив автомобіль, припарковуючись біля під’їзду. 
Якби на нашому місці були матуся зі своїм чадом, вони, напевно б, уже падали з ніг, шукаючи хорошу та безпечну територію для ігор. Причому розгубитися чи розчаруватися можна, навіть не претендуючи на золоті гори. 

НАДІЯ ПОМИРАЄ ОСТАННЬОЮ

КУДИ Ж ПОДАТИСЯ, ЯКЩО НЕМА ДЕ ГРАТИСЯ?Із жевріючою надією отримати гарне враження вирушаємо на мікрорайон Черемушки, адже знаємо про великий загальний ігровий майданчик з антивандальними тренажерами та гойдалками для діток, який знаходиться між вулицями Пушкінською та Червоноармійською. Гірки, гойдалки та всілякі лазилки тут є. Звичайно, ненові та несучасні, але, принаймні, цілі та пофарбовані. Кольорові, а значить - ще й мають здатність привертати увагу малюків. Що­правда, одна з гойдалок звернула на себе увагу іншим способом - посвистувала в ритм із погойдуванням на ній маленької дівчинки. Майданчик не пустує, а це вже хороший знак. Дітлахи навіть у чергу стають до гойдалки-кораблика. Ох, їм же для щастя і безтурботного сміху потрібно зовсім мало. Шкода тільки, що й того ми не завжди можемо дати… Та повернімося на Черемушки. Насолоджуючись тим, що мають, дітлахи бігають по всьому майданчику, копирсаються у піску та експлуатують гойдалки, а деякі й до тренажерів охочі. 
- Тут постійно багато дітей, а особливо у вихідні дні, - розповідає нам кам’янчанин Володимир Сергійович, який дуже часто приводить сюди онуків Даниїла та Ангеліну. - Живемо ми недалеко від залізничного вокзалу, і хоч у нашому дворі є декілька гойдалок, діти все-таки хочуть при­йти саме на дитячий майданчик, де граються багато малюків. Звичайно, гойдалки тут уже старі, але справні, доглянуті, та й іншого ігрового майданчика просто немає. 
Поспостерігайте за дітьми на гойдалках - неозброєним оком помітите, що тішить їх не тільки можливість стрибати, гойдатися, бігати, літати і перехилятися, але й можливість бути в колі однолітків, спілкуватися та гратися гуртом. Це і є їхнє моральне здоров’я, повноцінний розвиток. Важко сказати чому, але це питання постійно десь губиться в довжелезній черзі тих пунктів, що претендують бути на першому місці порядку денного в наших чиновників. Ні, ніхто не сперечається - і підвісні вазони місту потрібні, і кольорові клумби біля міськвиконкому… Але чомусь квіточки (то так, для прикладу) повилазили поперед цвіту нації.

НА МАЙДАНЧИК - В ЗАХИСНОМУ СПОРЯДЖЕННІ

Засумнівалися ми в тому, що маленькі кам’янчани із селища Першотравневого багатші на дитячі майданчики, та вирішили прийти і сюди. Типові дворики - одна-дві гойдалки, які пам’ятають ще дитинство наших бабусь, старий дерев’яний стіл з ігровими картами, два залізні стовпчики (колишня лавка), а ось і мотузочки з випраним одягом. Шкода тільки, що килима саме в той час ніхто не витріпував…
Трохи краща картина біля новіших будинків, а особливо тих, які створили ОСББ.  Ми побачили щось схоже на невеликий ігровий майданчик біля 12-поверхівки на вул.Молодіжна, 3а. За словами жителів, облаштований він саме силами ОСББ. Невеличка площа огороджена парканчиком, дві гойдалки, пісочниця, в якій вилежувався собака (напевно, хвіртка, яка б зачинялася, тут не передбачена) та залізна гірка з трамплінами. Гойдалка, що розрахована для кількох діток, - зручна, в гарному стані, з дерев’яними сидіннями, з безпечними бильцями. А от залізна гірка, яка в спеку добряче нагрівається, певно, відлякує малюків у коротких шортиках. Та й трампліни видаються не зовсім безпечними. 
А ось ще один дитячий майданчик, зроблений ОСББ, що за гуртожитком на вул.Молодіжна, 3. Коли ми почали розглядати типові гірки-гойдалки, одна з молодих матусь підказала, що дерев’яні сходинки на гірці - незафіксовані, а верхньої взагалі немає. В той момент хотілося закричати: «Агов! Люди добрі! Тут граються Ваші діти та онуки. А Ви ж хочете їх бачити живими, цілими та здоровими, чи не так?». Виникає багато запитань: Чому з гірки малюк спускається на каміння? Чому на гойдалці маленька дівчинка роздирає кофтинку об цвях? Чому до пісочниці може легко потрапити безпритульна собака? Звичайно, треба віддати належне ОСББ, які хоч якось облаштовують майданчики для дітей. Хоча ні - наші діти заслуговують на більше, ніж «хоч якось», особливо якщо це стосується безпеки.
Є в селищі Першотравневому ще щось на кшталт дитячого майданчика, який називається «Черепаха». Повірте, дивлячись на нього, здається, що ти знаходишся не в Кам’янці-Поділь­ському, а в зоні відчуження. Місь­ка влада говорить про те, що майданчик ще не був офі­ційно відкритий, але складається враження, що він давно занедбаний і забутий. Ті ж віковічні гойдалки і гірка, бетонний тунель, підмурки кам’яного басейну (чи доцільного тут?), дві конструкції у вигляді черепах - зібрати б увесь цей мотлох докупи, і вийшов би величезний моторошний залізний монстр, радянський архетип. Хіба наші діти варті саме цього?!
Блукати по місту в пошуках кращого для своїх дітей можна безкінечно. Не дивно, що мультики та комп’ютерні ігри їх приваблюють більше. Дивно інше - чому це питання постійно ігнорується та відкладається на задній план? Комунальники розводять руками й скаржаться на брак коштів. Їх безсилля можна зрозуміти, адже грошей на кольорове дитинство маленьких кам’янчан потрібно дійсно чимало. Врятувати становище зможе лише сприяння спонсорів або ж спеціальна міська програма, яку батьки вимагають ледь не в кожного чинного міського голови. І ця програма повинна передбачати не трансформацію старого металобрухту на замальовані в яскравий колір пережитки сірого минулого. А створення чогось нового, сучасного, яке б відповідало усім необхідним вимогам. Не потрібно вигадувати велосипед, такі майданчики можна побачити на кожному кроці в Хмельницькому, Києві, Дунаїв­цях та інших містах, лише не у Кам’янці...


Автор:  Ганна РОГОЖИНСЬКА / Тетяна ДИКА

Повернення до списку