Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СЕРЕДА, 18 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
14.09.2012

У НОГУ З ЧАСОМ ІЗ ЗАПЛЮЩЕНИМИИМИ ОЧИМА

Олександр ЛІЩУКВсі ми щодня користуємося певними речами, навіть не підозрюючи, що всього цього б не було, якби не люди, які цілими днями, а то й роками працюють над удосконаленням і покращенням рівня життя всієї країни, або навіть і світу. Вони - винахідники та раціоналізатори, вони - творці, якими варто пишатись, але про яких усі забули.

В нашій країні 15 вересня відзначають День винахідника та раціоналізатора. День, про який усі забули і згадають тільки тоді, коли прочитають цю статтю. Але дивлячись телевізор, говорячи по телефону в теплому, освітленому будинку, люди не замислюються, звідки все це взялося, хто все це вигадав і втілив у реальність. Про забутих, але досить відомих винахідників далі й піде мова.
Олександр ЛІЩУК, винахідник, почесний доктор технічних наук
України та СРСР, призер Всесвітньої виставки винаходів у Женеві 2002 р., автор міжнародних патентів.
- Олександре Олександровичу, чому на сьогодні бути винахідником у нашій країні вважається не престижним?
- Бо влада не має часу та бажання займатися розвитком винахідництва на високому рівні. Колись у Радянському Союзі існувала спеціальна організація, яка займалася підтримкою винахідників: надавала все необхідне, фінансувала розробки, влаштовувала всесоюзні конференції винахідників. Загалом, держава була зацікавлена у тому, щоб бути нарівні з провідними країнами світу, а то навіть і краще. Тепер, на жаль, усе це нікому не потрібне. Авторські права і патенти не захищаються, підтримки від держави ніякої, хочеш на конференцію - їдь за власні кошти. Через усе це і бажання щось винаходити зникає.
Аркадій БОЖОК- Але незважаючи на все, у Вас є винаходи, які знають у всьому світі?
- Так, є, але знову ж, вони нікому не потрібні, зважаючи на деякі обставини. 2002 року на Всесвітній виставці у Женеві я представив свій винахід - перший екологічно чистий автомобіль у світі. Двигун працював на стиснутому повітрі, а у швидкості та дистанції, яку проходив, не програвав звичайним автомобілям. Але через низьку, точніше відсутню охорону авторських прав у нашій країні винахід не був захищений від іноземних «фахівців». Французькі представники вкрали мій проект і продали його індусам, які, у свою чергу, випустили прототип, що провалився на ринку через те, що екомобілі на сьогодні невигідні, перш за все, нафтовим магнатам. Також я винайшов труби, які витримують будь-який холод і не лопають, мають термін придатності понад 100 років. А не те, що наші труби, які проривають кожний сезон. Вони теж виявилися невигідними, насамперед житлово-комунальним службам, які, не ремонтуючи щовесни труб, втрачали б мільйони.
- Як Ви вважаєте, якого прогресу досягне Україна років через 10-20?
- Підніметься на процвітаючий рівень, буде нарівні з Японією за умови, що зверне увагу на винахідників та їхню працю.
Поцікавилися думкою ще одного винахідника, знавця своєї справи Аркадія БОЖКА - доцента кафедри тракторів, автомобілів та енергетичних засобів, автора більше, ніж 300 патентів.
- Аркадію Михайловичу, що треба для того, аби стати винахідником?
- Нестандартно мислити, спостерігати за навколишнім середовищем, аналізувати кожну деталь. Не можна навчитися бути винахідником, ним народжуються, це внутрішня потреба людини у вдосконаленні. Її можна навчити будь-чому, але нестандартному мисленню ні: воно або є, або його немає.
Украдений екомобіль (дизайн розроблений індійською фірмою "Tata"- Які відомі винаходи Ви створили і, можливо, деякими з них користуєтесь удома?
- Специфіка моїх винаходів не дозволяє мені користуватися ними вдома, оскільки майже все пов’язане із сільгосптехнікою, транспортом, тобто всім, що має двигун. Також маю розробки пристроїв, які покращують використання побутових приладів, систем опалення, водо-, електропостачання, вентиляції та багато інших розробок. Велику допомогу в створенні багатьох проектів надало керівництво Подільського аграрно-технічного університету, його ректор Микола Бахмат і директор Iнституту механізації та електрифікації сільського господарства Іван Бендера, за що їм вдячний.

Володимир ОБРАЗЦОВ.


Повернення до списку