Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 23 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.03.2013

СЕКСПРОСВІТА В ШКОЛІ: УРОКИ БЕЗПРИНЦИПНОСТІ ЧИ ПРИНЦИПОВА НЕОБХІДНІСТЬ?

На фото: урок курсу «Рівний-рівному» у міському ліцеї.Яким був би вираз вашого обличчя, якби хтось сказав, що зміст підручників одного з обов’язкових шкільних предметів підпадає під статтю Кримінального кодексу? Напевне, спантеличення було б лише однією з емоцій. Тим паче, коли ця стаття ККУ - 156 (розбещення неповнолітніх). Однак саме нею ВГО «Батьківський комітет України» і кваліфікує підручник курсу «Основи здоров’я» авторів Воронцової та Пономаренко, який викладають школярам з 1 до 11 класу.
У цьому разі заява про відмову у відвідуванні вашою дитиною таких занять була б логічним наслідком почутого. Тим паче, коли бланк цієї заяви вже готовим потрапляє просто до ваших рук. Один екземпляр, завбачливо складений на ім’я директора ЗОШ №2, потрапив і до нас.
«Доводжу до вашого відома, що без моєї попередньої згоди участь моєї дитини в будь-яких навчальних і виховних заходах з питань толерантності, антидискримінаційних методів виховання, статевого виховання та профілактики ВІЛ/СНІД є недопустимою. Висловлена мною позиція обумовлена тим, що навчально-методичні матеріали із вказаних питань, будучи, як правило, створеними в країнах з іншою культурою і традиціями, вчиняють розпусну дію на дитину, сприяють стиранню природних відмінностей між хлопчиками і дівчатками, пропагують різного роду збочені способи життя», - йдеться у тексті заяви. Однак, як стверджує сам директор ЗОШ №2 Олег КИРИК, жодних скарг з відмовами відвідувати шкільні заняття він поки що не отримував. 
Тож, перш ніж погоджуватися з усіма звинуваченнями на адресу «аморального» курсу, ми вирішили особисто дізнатись, чи насправді такий страшний чорт, як його малюють, і власноруч погортати шкільні підручники зі «сценами сексуального насилля» всередині.

НЕБЕЗПЕЧНІ УРОКИ ПРО БЕЗПЕЧНИЙ СЕКС?

Курс «Основи здоров’я» сьогодні входить до числа обов’язкових для вивчення шкільних предметів. У його рамках школярів, зокрема, знайомлять і з основами соціальних аспектів здоров’я, де розповідають про такі поняття, як «безпечний секс» і «профілактика ВІЛ/СНІД». Затверджена Міністерством освіти і науки України програма рекомендує педагогам використовувати серію підручників «Основи здоров’я» авторства саме Воронцової та Пономаренко. Однак категорично проти них несподівано виступила громадськість. 
СЕКСПРОСВІТА В ШКОЛІ:  УРОКИ БЕЗПРИНЦИПНОСТІ ЧИ ПРИНЦИПОВА НЕОБХІДНІСТЬ?На численних форумах і конференціях активісти релігійних та громадських організацій звинувачують авторів «секс-просвітницьких» навчальних програм у замаху на святі сімейні цінності. Лише в Кам’янці-Подільському їх проводили вже двічі: 27 листопада ВГО «Бать¬ківський комітет» зініціював науково-практичну конференцію «Питання гендерної політики та ювенальної юстиції в контексті євроінтеграційних процесів України», а вже 5-7 лютого в нас проходив Батьківський форум «Відродження традиційних сімейних цінностей». 
Усі претензії до книг можна побачити і на листівках «Батьківського комітету України», які ілюструють витримками зі сторінок підручника. У заголовку листівки написано: «коли дітям розповідають про «безпечний секс», є два варіанти: це роблять або дилетанти, які не розбираються в питанні, або свідомі розбещувачі, які, обманюючи дітей, забирають у них здоров’я». 
Картинки із вказаної листівки ми й справді відшукали в посібнику для вчителя «Школа проти СНІДу». Як виявилося, згадані ілюстрації зі сценами, що начебто «провокують інтерес дітей до ранніх статевих контактів», пропонують використати для тренінгу «Аргументи на користь утримання», де автори моделюють фрази можливих умовлянь підлітків до статевих стосунків і способи переконливо відмовити. Насправді, якщо детальніше оглянути навіть увесь підручник, то сцени сек¬суальних збочень і пропаганди наркотиків там можна знайти, хіба що добряче пофантазувавши. 
- Я вважаю, що насправді всі дискусії й заяви противників статевого виховання в школі - це просто буря у склянці води, - вважає практичний психолог Кам’янець-Подільського ліцею Людмила РУДИК. - Усі їхні аргументи насправді показані дуже однобоко і мало в чому нагадують реаль¬ний стан речей.
Не знайшли в підручниках ми і сцен сексуального насилля, про які активісти застерігали громадськість. Однак молодих батьків заяви активістів уже й так встигли добряче наполохати. Адже, коли шкільний предмет називають небезпечним для фі¬зичного і психічного здоров’я підлітків, навряд чи хтось із свідомих мам і тат залишиться байдужим.
- Жоден з учителів не має права викладати курси на зразок «Захисти себе від СНІДу» чи «Рівний - рівному», не отримавши спеціальної серйозної підготовки з основ і специфіки викладання цього курсу за вибором. Усі педагоги проходять обов’язкове навчання з отриманням спеціального сертифіката, який дає дозвіл на викладання того чи іншого курсу, - розповідає Тамара КОВАЛЬСЬКА, директор міського ліцею, де такі тренінги проводять уже не перший рік.
Чи не найбільше нарікань противників «секспросвіти» звучить на адресу тем, де особливу увагу приділяють інфекціям і за¬хворюванням, що передаються статевим шляхом. А тренінги, на яких дітей знайомлять із засобами контрацепції, роздають предмети особистої гігієни та навіть демонструють, як правильно одягати презерватив, узагалі називають провокативними. У висновках експертів, які наводяться на офіційному сайті ГО «Батьківський комітет України», зокрема, вказано: «При розгляді СЕКСПРОСВІТА В ШКОЛІ:  УРОКИ БЕЗПРИНЦИПНОСТІ ЧИ ПРИНЦИПОВА НЕОБХІДНІСТЬ?  питань про способи захисту від ВІЛ-інфекції використано метод лінгвістичного тиску (нейролінгвістичного програмування), що формує «контрацептивне мислення» і шкодить пропаганді утримання до шлюбу і подружньої вірності».
І побоювання їхні виглядають цілком обгрунтованими. Адже чи не щодня заголовки німецьких, французьких і британських ЗМІ рясніють повідомленнями про «примусову сексуальну освіту» в школах і дитячих садках Європи. Як стверджує більшість видань, сучасні педагоги західного зразка на своїх уроках не гребують ні порнографією, ні яскравими ілюстративними мате¬ріалами, ні навіть лекторами нетрадиційної сексуальної орієнтації. У Великобританії та Німеччині проводити уроки статевого виховання рекомендують, починаючи з молодших класів, адже сексуальна просвіта тут належить до прерогатив навчальних закладів.
В Україні ж із тим, хто конкретно має відповідати за статеве виховання, наразі не визначились. Частина, причому досить значна, вважає, що це справа виключно сімейна. Інші ж упевнені, що знань, отриманих від батьків, недостатньо для повноцінного статевого виховання.
- Діти виховуються не лише в сім’ї - вони частина соціуму. Окрім батьків, спілкуються з друзями, однокласниками, заводять знайомства в Інтернет-мережі. Але від цього проблем у них не меншає. І добре, якщо батьки здатні допомогти. Однак часто буває так, що дитина, не знайшовши спільної мови з мамою чи татом, іде на вулицю. За статистикою, ранні статеві стосунки розпочинають ті дівчата, які відчувають саме брак сімейної любові, - пояснює психолог Людмила Рудик. - У нашому ліцеї, в основному, навчаються діти з благополучних сімей, але й у них виникає чимало психологічних проблем - у стосунках з друзями, коханими і навіть батьками. І хто, як не педагог, має їм допомогти?
Лікарі ж із практики знають, що зовсім не уроки спонукають сучасних підлітків починати раннє статеве життя. Впевнена в цьому і підлітковий лікар-гінеколог жіночої консультації міської лікарні №1 Тетяна ШЕПЕЛЯВА:
- Підлітки приходять до нас із дуже великими проблемами, - розповідає Тетяна Григорівна. - От нещодавно прийшла 14-річ¬на дівчинка, яка вже досить активно живе статевим життям. Деякі дівчата починають його навіть ще до перших місячних. Запитую: «А мама знає?». «Не знає», - відповідає більшість з них. Не кажучи вже про те, скільки разів доводилось направляти школярок у Хмельницький на переривання вагітностей на пізніх термінах… Тож не можна залишати питання статевого виховання лише батькам. Адже дуже часто ті навіть не здогадуються про проблеми своєї дитини - вони або за кордоном, або просто надто зайняті на роботі.  

СЕКСУАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХВОРОБ

Розмов «про це» психологи і педагоги не уникають і на факультативах, які учні шкіл відвідують лише за власним бажанням. Серед них у школах Кам’янця сьогодні викладають такі курси за вибором, як «Профілактика ризикованої поведінки. Школа проти СНІДу», «Сприяння просвітницькій роботі «Рівний - рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» та «Захисти себе від СНІДу». 
- У школі є уроки біології та інші курси, що зачіпають проблеми захворювань на ВІЛ/СНІД. Однак, як на мене, курс за методикою «Рівний-рівному» значно дієвіший, адже він подобається дітям. Більшість тренінгів курсу психологічного характеру - діагностика, вправи, що дозволяють підлітку пізнати себе, осмислити свій спосіб життя. Такі заняття вкрай важливі для сучасної дитини - вони вчать її казати «ні», - розповідає психолог Людмила Рудик.
Однак категорично проти тренінгів уже згадані громадські активісти. Вони вважають, що такі заняття лише калічать психіку підлітків і формують у них хибне враження про інтимні стосунки. Проте чи кращим у цьому разі виглядає незнання? Адже не варто забувати, що сексуальна культура сьогодні вже не та, що 50 років тому. Та й хвороби нині зовсім інші.
- Такі шкільні курси просто життєво необхідні сучасній дитині. І чутки про те, що ці програми начебто розбещують дітей - неправда, - запевняє гінеколог Тетяна Шепелява. - Розбещує молоде покоління «сексуальна революція», яка хвилею накрила Україну, і тепер ми в ній захлинаємось. Тому і лікарі, і соціальні працівники, і педагоги намагаються хоч якось цьому протистояти й застосовують будь-які можливі для цього важелі. Уроки - це зовсім не те, що стимулює дітей починати раннє статеве життя. Адже й поза школою в дітей є десятки різноманітних джерел такої інформації: телебачення, Інтернет, журнали.
Але ж, забороняючи відвідувати такі тренінги й уроки, батьки лише прагнуть «захистити права своєї дитини на здоровий психічний, моральний і фізичний розвиток». Можливо, й справді не варто розпочинати розмов «про це» із ще несформованими підлітками?
- Не говорити про це просто не можна! - переконана Тетяна Григорівна. - Адже хіба школа спонукає дітей розпочинати статеве життя в 14? Шкільні уроки і лекції лікарів, навпаки, змушують дитину задуматись і хоча б на мить, але зупинитись. Адже підлітки поки що мало усвідомлюють увесь ризик інфекцій і захворювань, які передаються статевим шляхом. Вони не розуміють, що кожен статевий контакт може не лише принести інфекцію, яка здатна зламати все життя і навіть скалічити молодий організм, але й призвести до небажаної вагітності. А сім’я у 15 років дуже рідко буває повноцінною, і зрештою дівчатка залишаються сам на сам із цілим букетом матеріальних, соціальних і психологічних проблем. Рідко кому з дитиною на руках вдається закінчити виш і знайти роботу. Виникають сімейні конфлікти, що призводять до алкоголізму чи наркоманії, тоді як шкільна просвіта наразі - це рятівна соломинка для нас і наших дітей.
Гаряча дискусія на тему статевого виховання у школі триває. Прибічники і противники висловлюють власні аргументи, однак проблема насправді криється глибше: у руйнуванні духовних цінностей, у засиллі безконтрольної інформації, нових сексуальних стандартів та й, швидше за все, у проблемах сучасних сімей.

Автор: 

Повернення до списку