Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СУБОТА, 21 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
14.06.2013

ЧИ НАЗДОЖЕНУТЬ СТРІМКУ ЛАНЬ АСФАЛЬТНІ РОДИЧІ?

ЧИ НАЗДОЖЕНУТЬ СТРІМКУ ЛАНЬ АСФАЛЬТНІ РОДИЧІ?Вже втретє цього року на першій шпальті «ПОДОЛЯНИНА» з’являються фотографії мостів. Щоправда, перші дві інформації були малоприємними - ми інформували наших читачів про руйнування мосту, що з’єднує Поділля з Буковиною через Дністер у с.Жванець.
Дякуючи Богу, не сталося трагедії, проте транспортний колапс приніс багато незручностей і зайвих витрат на об’їзди жителям обох областей.
Втім сьогоднішнє фото приємне для ока всіх кам’янчан - на ньому зображено нове покриття кам’янецького мосту «Лань, що біжить». Змучені бездоріжжям автомобілісти вже радіють, як діти, гладенькій дорозі через міст, навіть не підозрюючи, що це тільки перша черга ремонту, і незабаром мосту дороб­лять його нову «обгортку». Звідки ж взялися гроші, хто робив ремонт і чи пощастить іншим дорогам так, як нашій «Лані…»? - спробували дізнатися журналісти «ПОДОЛЯНИНА».

НА СПОЛОХ ЗАБИЛИ МИ З ВАМИ

Щойно на Жванецькому мосту утворилась величезна дірка, і водії з острахом добиралися до Чернівців через Заліщики, адже тамтешній міст також на ладан дихає, в усіх виникло одне запитання: «А як почувається наша «Лань»?».
Громада вгледілася в жахливий стан асфальтного покриття і написала звернення народному депутату України Володимиру Мельниченку, голові Хмельницької облдержадміністрації Василю Ядусі, очіль­никам міста і району. В листі, під яким підписалися понад тисяча ка­м’янчан, зокрема значиться: «Враховуючи те, що на Міжнародному магістральному автомобільному шляху М20 є гіркий досвід руйнації мосту через річку Дністер, яка призвела до автомобільного колапсу, громада міста просить вжити заходів посильної та невідкладної допомоги в проведенні капітального ремонту несучих конструкцій мосту «Лань, що біжить». Зволікання з проведенням негайних ремонтних робіт призведе до катастрофічних наслідків і значно більших витрат».
Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО- Люди були збентежені можливою руйнацією нашого мосту, що був споруджений ще 1973 року, - каже народний депутат України Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО. - Ситуація з мостом Жванець - Атаки навчила всіх, що треба вчасно запобігати катастрофам. Тому ми не мали права допустити такого із мостом через Смотрич.
Разом із головою Хмельницької ОДА Василем ЯДУХОЮ і міським головою Михайлом СІМАШКЕВИЧЕМ знайшли порозуміння й домоглися проведення капремонту. Хоч це і було вкрай складно, та нам вдалося знайти кошти на ремонт цього стратегічного об’єкта. І сьогодні мені приємно подивитися на результат своєї роботи, на реальну допомогу громаді, котра довірила мені свої голоси.
- Володимир Володимирович і Михайло Євстафійович приїхали до мене з ініціативою відремонтувати кам’янецький міст, - розповів «ПОДОЛЯНИНУ» голова Хмельницької ОДА Василь ЯДУХА. - Ми разом вирішили питання виділення коштів з Державного бюджету для ремонту мосту. Я особисто ви­їжджав на місце, де спільно з керівником Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області Олександром ЗЕЛІНСЬКИМ, нардепом і мером визначили попередній обсяг робіт. Уже проведено фрезерування поверхні та покладено перший шар асфальтобетонного покриття, до кінця місяця ремонт буде завершено. Обов’язково при­-
ведуть до належного стану поручні мосту.
Говорячи взагалі про наші дороги, хочу зазначити, що вони вийшли із зими практично стовідсотково пошкодженими. Протяжність доріг загального значення в області складає понад 7 тисяч кіломет­рів, а площа необхідного ямкового ремонту - понад 6 тисяч. Такого обсягу робіт не було, напевно, за всі часи незалежності країни. Ми визначились з тим, що можна зробити за рахунок наявних коштів з головних напрямків, і на сьогодні всі дороги загального значення охоплені поточним і ямковим ремонтом. Не обійшли увагою і доріг державного значення, зокрема дорогу Н-03 «Хмельницький - Чернівці», відрізком якої є відомий міст «Лань, що біжить». Побачивши, як наші сусіди - Чернівецька область - не можуть дати ради своєму мосту, ми попрацювали над тим, аби із 16 мільйонів гривень, призначених загалом для поточного ремонту дороги Н-03, два мільйони було виділено на «Лань…».
До речі, експертна група при Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області, котра була створена одразу після подій з мостом через Дністер, повністю обстежила наш міст. Згідно з її висновками, загроз руйнації опор не виявлено. Гарне дорожнє покриття не дасть їм замокати і руйнуватися. Проте було обраховано і вартість повного капремонту мосту, яка сягає понад 120 млн.грн. Поки що потреби в цьому немає, і після завершення сьогоднішніх ремонтних робіт, сподіваюся, люди побачать, що в’їзд до туристичного центру нашої області безпечний і гарний.
Василь ЯДУХАРемонт на мосту через Смот­рич виконує Хмельницька філія Вінницького ПАТ «Південьзахідшляхбуд», яка має великий досвід таких робіт по всій Україні, володіє сучасними технологіями та механізмами. Керівник філії Микола КРИСЬКО розповів нам про стан справ.
- Технологія ремонту цього об’єкта передбачає декілька етапів, - каже Микола Михайлович. - 450 тонн асфальтобетону покладено як вирівнювальний шар, який має відстоятися. До кінця червня ми завершимо роботу і зробимо поверхневий обробіток покриття. Його «ГОСТівська» гарантія до наступного поточного ремонту - десь років сім, хоча воно стоятиме десятки років. Роботи виконуються під рухом, звичайно, за необхідності можемо на півгодинки закрити міст, але, в принципі, транспортний потік не зупиняється.

А ЩО Ж РЕШТА?

Отже, за «Лань, що біжить» тепер уже можна тільки порадіти, а от чи зможуть решта доріг її наздогнати? Вулиці міста вкриті ямами, мов віспою, і єдиними ліками для них може стати лише фінансування. Зрозуміло, що міська скарбниця є занадто вбогою для цього. Чим зможе допомогти область, ми запитали в її губернатора.
- Минулого року для кам’янецьких доріг було виділено близько 8 мільйонів, і сподіваюся, що цього року на ремонт комунальних доріг місцевого значення буде виділено не менше, - відповів Василь Степанович. - Просто сьогодні є затримка проходження коштів через рахунки Державного казначейства з об’єктивних причин. У першу чергу іде проплата захищених статей: пенсії, зарплати бюджетникам, відпускні вчителям. Поки що по першому траншу пройшло 1,8 мільйона гривень. Крім того, хочу повідомити, що уряд до кінця року планує передати дороги місцевого значення від Укравтодору на баланс облдержадміністрацій разом з фінансовими ресурсами, які йшли і поки що йдуть на Київ. Тому кошти, зібрані в Кам’янці-Подільському, залишаться на ремонт доріг міста.
Про те, що кам’янецькі дороги не виходять у нього з голови, нас запевнив і народний депутат.
- Я - такий самий кам’янчанин, і так само змушений їздити по цих ямах, - каже Володимир Мельниченко. - І, повірте, не припиняю працювати над тим, аби держава не тільки не забула про Кам’янець, а й допомогла йому. Протягом останнього часу мав зустріч і з першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим, і віце-прем’єром Олександром Вілкулом, був в Адміністрації Президента. Крім питання доріг, обговорювалися й інші, зокрема, зволікання з фактичним надходженням коштів на виконання доручень Президента щодо ремонту міського Будинку культури, Ново-Західної башти тощо. Конкретно щодо доріг, то вважаю, що пріоритетним завданням має бути пошук фінансування не для ямкового ремонту, як-то завжди роблять, а для капітального. Особливої уваги потребують і міжбудинкові проїзди, в більшості ж наших дворів можна ноги переламати. На жаль, не так швидко все робиться, як хотілося б, але я планую, що за два роки ми зможемо привести в належний стан більшість кам’янецьких доріг.
На зустрічі з віце-прем’єром я також порушував питання, щоб центральна влада дала можливість міській коригувати ціни на бензин і, відповідно, мати відсоток на ремонт місцевих доріг. Плюс, щоб податок від об’єму двигуна транспортного засобу також ішов до місцевого бюджету. Можу сказати, що мої пропозиції почули. Загалом кошти на ремонт доріг може принести розвиток місцевого самоврядування. При правильних реформах міста зможуть накладати збір і на вантажівки, котрі руйнують наші дороги, і штрафи на ті фури, котрі їздять з перевантаженням.
До речі, в Кам’янці громада, як ніде, усвідомлює пріоритети місцевого самоврядування і користується тим, що все в її руках. Крім обов’язків народного депутата, я вважаю за честь виконувати обов’язки кам’янчанина і особисто допомагати гарним справам, які робляться в місті. Наприклад, з радістю підтримав патріотичну ініціативу групи депутатів і підприємців, котрі вирішили за власні кошти відремонтувати одне з міських перехресть.

САМІ ЇЗДИМО, САМІ І РЕМОНТУЄМО

Народний депутат України виявився не єдиним, хто долучився до благодійного проекту з ремонту перехрестя вулиць Гагаріна і Данила Галицького. Нещодавно всі місцеві ЗМІ повідомили про те, як міська влада захопилася креативним досвідом одного з німецьких міст щодо «продажу» дорожніх ямок і запропонувала придбати собі ямку, тобто витратитися на її ремонт. Незважаючи на те, що в Німеччині імена тих, хто допоміг позбутися ямковості, увінчалися на пам’ятнику «Дорожній ямі», німецького ентузіазму кам’янчани поки що не продемонстрували. В основному, через невпевненість у прозорості використання своїх кровно зароблених, але їм уже є на кого рівнятися.
Власним прикладом вирішили показати, що проект більш ніж реальний, депутати міськради Валерій Слободян і Володимир Юр’єв, член виконкому Олександр Борейко, директор «ПАКТу» Олена Кшановська, директор ТОВ «Рокор» Олександр Конюшенко. Разом ЧИ НАЗДОЖЕНУТЬ СТРІМКУ ЛАНЬ АСФАЛЬТНІ РОДИЧІ?з ними скинулися на ремонт перехрестя міський голова Михайло Сімашкевич і нардеп Володимир Мельниченко.
- Хтось повинен бути першим, - зазначає Валерій Слободян. - І хоча в кожного з нас є власні справи, ми взялися за виконання ремонту перехрестя. Наші комунальники запропонували місце, де можна придбати плитку, та розробили проект, згідно з яким перехрестя має покритися 200 кв.м плитки. Чомусь у нас виникли сумніви. Ми залучили інженерів із власних підприємств, і порахували - виявляється, потрібно
360 кв.м плитки. Навіщо ж робити куценьке покриття і псувати собі репутацію? Так само і дорожню плитку самі знайшли - на заводі в м.Городок Львівської області.
Порахували, що на матеріали потрібно 45 тисяч гривень, за роботу треба заплатити десь 25-30 тисяч, плюс пісок, щебінь, доставка плитки та бордюрів (а це 90 тонн продукції), загалом облаштування плиткою одного перехрестя обійдеться десь у суму близько ста тисяч. Але ми все зробимо, як годиться: з якісної плитки і з повним дотриманням технологій. Плюс буде гарно - плитка матиме чорний і білий колір. 26 червня ми отримаємо матеріали та приступимо до робіт. Підрядником буде кам’янецька бригада, яка дає гарантію.
Вважаю, що справжні патріоти міста, котрі мають можливість допомогти, повинні долучитися до нашої справи. Ми створюємо благодійний фонд «Кам’янецькі дороги» з відповідальною і порядною людиною на чолі. Сподіваюся, небайдужі кам’янчани до нас приєднаються.

ПОДІЛІТЬСЯ БАРИШАМИ!

Не кращими за кам’янецькі дороги є автошляхи і в районі. Навряд чи селяни зможуть «придбати» собі ямку, але їм є кому допомогти. Цього тижня до редакції надійшов лист від мешканців району, котрі звертаються із пропозиціями до влади:
«У Кам’янець-Подільському районі побудовано багато підприємств, які користуються великоваговим автотранспортом. У мальовничих місцях Кам’янеччини, на території Національного парку «Подільські Товтри» побудовано підприємства «Нібулон» (с.Привороття), «Авіс» (с.Гуменці), бази відпочинку на Дністрі, багато ковбасних цехів. То чому ж місцева влада, надаючи дозволи на будівництва, не зобов’язала підприємців побудувати під’їзні шляхи до об’єктів, укріпити наявні дороги. Адже вони перевозять продукцію фурами вагою понад 30 тонн, а дороги будувались з розрахунку на радянські машини вагою до 25 тонн. А під закордонними машинами, що мають вагу понад 36 тонн, дорожнє покриття взагалі розлазиться. У с.Гуменці, на «Авіс», машини, що приїжджають по товар, так розбили дорогу, неначе там пройшло бомбардування, а власнику підприємства байдуже - аби зиск.
У селах району прокладають газопроводи - це добре. Але жоден господар не поступився клаптиком землі під труби, тому їх проклали узбіччями доріг, а тепер усі мають неприємності: підтоплюються двори, утворюється ямковість, через це не хочуть їхати автобуси.
Виникає запитання, куди дивиться районна влада? Негараздам краще запобігти, ніж потім ліквідовувати недоліки».
Ось таку думку висловлюють наші читачі. До речі, не зайвим буде їхні поради спроектувати і на місто: хіба мало в нас супермаркетів, гуртовень тощо, до яких безперервним потоком їдуть фури, руйнуючи наші дороги без компенсацій?
На жаль, крім найголовнішої біди - відсутності грошей для фінансування ремонту доріг, у держави є й інші. Не наведено елементарного порядку: чомусь у Європі за зайвий вантаж водії сплачують штрафи. З Україною ж не церемоняться: автопотяги з чотирьох-п’яти причепів на кордоні перевантажують на два - і гайда руйнувати рештки українських доріг. Наші перевізники - не кращі. Потрібно порушувати і ці питання, і питання будівництва сучасних доріг, які б стійко переносили погодні негаразди. Сподіваємось, голос громади почують як місцеві чиновники, так і наш нардеп, який якраз спроможний щось змінити на державному рівні.

Автор:  Ольга МІРКОТАН

Повернення до списку