Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
ЧЕТВЕР, 14 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
13.09.2013

УНІВЕРСАЛЬНІ БІЙЦІ ЗАВЖДИ НАПОГОТОВІ

Анатолій Горпинчук демонструє диспетчерську службуВже 5 років поспіль 17-й день вересня для рятувальників є особливим. Коли християни вшановують ікону Божої Матері «Неопалима Купина», яка рятує домівки від вогню й біди, професійне свято відзначають «надзвичайники».
День рятівника об’єднав працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, спеціальних формувань і громадян, котрі вносять свою лепту в ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. Чи не щодня, у будні й свята, «надзвичайники» приборкують «червоного півня» або природну стихію, визволяють з домашнього полону стареньких чи малят, знімають з дерев кошенят, ловлять шершнів, змій і павуків, які без запрошень навідуються в помешкання людей. Словом, не залишають людей наодинці з бідою і забирають на себе частину їхнього болю. Журналісти «ПОДОЛЯНИНА» спробували й собі приміряти форму рятувальника під час чергування в ДПРЧ-5.

ГОТОВНІСТЬ - ЗА ХВИЛИНУ

Кожен дзвінок на «101» фіксується реєстратором розмов, а виклик занотовується диспетчером у п’яти журналах. Цієї ж миті лунає сигнал «Тривога», а за хвилину бійці вже мчать на завдання. Разом із ними на допомогу кинулась і я. Мені вперше, а рятувальникам уже вкотре, довелося визволяти людей із помешкання. В домашній пастці опинилася старенька бабуся із
2-річною онучкою, які не змогли самостійно відчинити дверей зсередини. За допомогою висувної 3-колінної драбини рятувальники через балкон залізли до квартири й відчинили двері. Бабуся і онука дякували за це незнайомим чоловікам у формі.
Повернувшись до частини, дізнаємося про будні рятівників.
- Колишні МНСники реорганізувалися в Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), - пояснює начальник ДПРЗ-2 ГУ ДСНС у Хмельницькій області полковник служби цивільного захисту Олег ІВАНЮК. - А надзвичайні ситуації трапляються різні: від захлопування дверей до глобальних катаклізмів і пожеж. Нашим хлопцям ці завдання - під силу. Звісно ж, відчиняти двері чи знімати кота з балкона легше. Складніше витягувати людей з полум’я чи пірнати в крижану воду. Кожен виїзд - випробування сили духу й професіоналізму, а кожна приборкана пожежа або ж ліквідована аварія - врятоване життя й благо сім’ї.
На сьогодні жителів Кам’янеччини від усілякої біди оберігають 108 співробітників служби ДСНС. Лише за 8 місяців 2013 р. вони, ризикуючи життям і здоров’ям, приборкали 55 пожеж, у яких, на жаль, загинуло 5 жителів району. 70 разів ліквідовували наслідки ава-
рій, катастроф і стихійних лих.
2 рази рятувальники виїжджали на ДТП, де потрібно було визволяти пасажирів із залізних лещат потрощеного автомобіля. Було знешкоджено й 34 боєприпаси часів Великої Вітчизняної війни. Статистика могла б бути жахливішою, однак рятівники вчасно кинулися в бій.

СТРУМ НЕ ВИБАЧАЄ САМОДІЯЛЬНОСТІ

Ось так визволяють з домашньої пастки- Уже 17 років я рятую людей. Брав участь у гасінні приміщення податкової служби, міського архіву, Домініканського монастиря. За цей час так нагострив нюх, що, переступивши поріг під’їзду, безпомилково визначаю, що горить, - каже начальник караулу ДПРЧ-5 Анатолій ГОРПИНЧУК, котрий разом з колегами рятував від паводка жителів сусідніх областей. На щастя, ця біда обходить наш край стороною, лише інколи вода підтоплює підвали.
Рятувальники зізнаються, що найважче виїжджати на виклики туди, де загинули люди. Часто потерпілих доводиться виривати мало не з обіймів смерті. Саме так було місяць тому, коли чоловік, будучи напідпитку, заснув з недопалком у зубах. Вогонь за лічені хвилини почав злизувати речі й розповсюджувати чадний газ, від якого чоловік знепритомнів. Вогнеборці з палаючого будинку винесли ледь живого господаря і загасили полум’я.
- Більшість пожеж виникає через споживання алкоголю або людський фактор: забули вимкнути газову плиту, на якій готувалася їжа, чи праску, - впевнений лейтенант служби ЦЗ Олександр ЗАБОЛОТНИЙ. - Не останню роль відіграє порушення правил експлуатації електромережі. Часто жителі міста і району перевантажують мережу,
використовують «скрутки»,
несертифіковані або власноруч змайстровані подовжувачі, що призводить до замикання і загорання.
Дуже складно гасити автомобілі. Вони швидко займаються і за 6 хвилин згорають. У таких випадках потрібно діяти оперативно і не допустити, аби полум’я перекинулося на приміщення чи авто, які поруч. До речі, нові автомобілі займаються миттєво, бо нашпиговані газовим обладнанням і електропроводкою.

І ЗАМЕТИ РЯТІВНИКАМ ПО ЗУБАХ

«Найспекотнішою», за словами заступника начальника ДПРЧ-5 майора служби цивільного захисту Володимира ГЕРМАНА, була саме зима, яка цьогоріч добряче «погаздувала» в наших краях. Бійці пригадують, що автомобілі не встигали повертатися до частини. Зі снігового полону було визволено десятки транспортних засобів і сотні жителів району, до пологового відділення доставили породіллю, в села Залісся Друге і Китайгород рятівники завозили хліб, а в Стару Ушицю - воду.
А завдяки облаштованим тимчасовим пунктам обігріву жодна людина не стала жертвою морозу.
- Ми пліч-о-пліч працюємо із комунальниками, правоохоронцями, медиками, - розповідає начальник караулу ДПРЧ-5 майор служби ЦЗ Дмитро ШЕРШАЛ. - У минулі вихідні кинулися на допомогу працівникам «Тепловоденергії», котрі проводили ремонтні роботи на Нігинському шосе, 25. Вони викопали яму, завглибшки 2,5 метра, яку заповнила вода, через те, що прорвало трубу. Впродовж трьох годин ми працювали по пояс у воді, відкачуючи її.

ЦІНА ЖАРТУ - ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ

Інколи кам’янчани зловживають послугами рятувальників, турбуючи диспетчерів безглуздими зверненнями: запитують, котра година, або довідуються номер телефону сусіда. І не замислюються про те, що саме в цю мить, можливо, хтось насправді потребує порятунку.
- Тішить, що останніми роками зменшилася кількість хибних викликів, - каже Володимир Васильович. - Наша частина проводить дні відкритих дверей для учнів міських шкіл. Ми пояснюємо дітям, що хибний виклик тягне за собою адмінвідповідальність і кругленьку суму штрафу, адже один виїзд автомобіля обходиться Держбюджету в 9 тисяч гривень. А в час, коли з рятувальниками «пожартували», допомоги може чекати інша людина.

ПІД ПОКРОВОМ «НЕОПАЛИМОЇ КУПИНИ»

Доки рятувальники чекають на виклик, без діла не сидять: ладнають автомобілі, техніку, хазяйнують на гектарі прилеглої території, де милують око троянди й дозрівають яблука…
Щоб постійно бути у фізичній і психологічній формі, для рятівників проводять різноманітні спецзаняття у «бойових» умовах, на об’єктах з масовим перебуванням людей і на потенційно небезпечних. А в минулі вихідні на базі обласного Головного управління Державної служби з НС проходили тренування на тренажері, котрий привезли з Польщі.
- Ми шукали умовно потерпілого й виносили його на свіже повітря, гасили пожежу. Тренажер справді сучасний, зі спецефектами. Ще декілька тижнів на ньому тренуватимуться рятувальники з Хмельниччини. Також є домовленість про поїздку до Польщі для обміну досвідом, - ділиться враженнями Володимир ГЕРМАН.
З гордістю говорять у частині про ветеранів-пожежників Віктора Муринця, Володимира Кузя, Людмилу Алєшко, Миколу Корчака, Василя Садія, Бориса Дулепу, Василя Луцика, Володимира Антонюка, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС Едуарда Дрогоруба, Анатолія Кінца, Михайла Романова, Ігоря Жуковського.
Пишаються здобутками сучасників - Дмитра Цвіляка, котрий має орден «За мужність»
Навчання з умовно потерпілимиІІІ ступеня, Юрія Яковишена, Валентина Трасковського, Олега Кащука, яких нагородили відзнаками МНС «За відвагу у надзвичайній ситуації» ІІ ступеня. Загалом різного роду відзнаками заохочено понад сотню рятівників.
Рятувальники вірять у прикмети. Добре пам’ятають, що після того, як один із працівників бажав новому караулу «сухих рукавів», обов’язково траплялася пожежа. Колеги швидко позбавили його від цієї звички. А ось від жеста спльовування тричі через ліве плече ніхто не відмовляється. Хоча Божого захисту «надзвичайники» шукають у новозведеній церкві, де щоп’ятниці священик проводить службу. І Господь не залишає наших рятівників. А батьки, дружини та діти з тривогою проводжають їх на роботу й радіють, коли ті повертаються додому живими й неушкодженими.

Автор:  Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку