Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
ЧЕТВЕР, 14 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
25.10.2013

БУДИНОК СПОТИКАННЯ

Цілий рік минув, відколи міська влада, Міністерство культури України та інспекція Держархбудконтролю безрезультатно намагаються призупинити будівництво 7-поверхового будинку в історичному ареалі №5 охоронної зони НІАЗу «Кам’янець» за адресою: Пушкінська, 26а.

У КАНЬЙОНУ - НОВІ «БАШТИ»

пушкінська_нове.jpgВідколи виникла мода на квартири з виглядом на Старе місто, вздовж каньйону одна за одною виросла ціла шеренга багатоповерхівок, котрі доволі нахабно втрутилися в історичне середовище нашого міста. Вже перша хвиля будівництв по периметру території заповідника - від Польських фільварків до Руських - дала зрозуміти, що за десяток-другий років увесь схил каньйону вкриється суцільною стіною висоток, і в цьому оточенні поникнуть, загубляться навіть найвищі вежі Старого міста. 
Щоб цього не допустити, в лютому 2012 р. врешті було затверджено опорний історико-архітектурний план, який визначає охоронні зони заповідника та зони регулювання забудови і обмежує висотність будинків на цих територіях до 7-15 метрів. Отже, якщо зведені й заселені будинки зруйнувати вже неможливо, то можна, принаймні, не допустити будівництва нових багатоповерхівок.

ПАПЕРИ ВСЕ ПИШУТЬСЯ, ДІМ ВСЕ РОСТЕ

Та, схоже, забудовники мають іншу думку з цього приводу. Зокрема, щодо вищезгаданого будинку на Пушкінській, 26а (на фото крайній зліва) начальник відділу охорони культурної спадщини Олександр ЧУХРІЙ пояснює, що на нього фахівці відділу звернули увагу ще у вересні 2012 р.
- Згідно з опорним планом, його висота не може перевищувати 15 метрів, а забудовник намірився зводити 7-поверхівку, - розповідає Олександр Володимирович. - До того ж будівництво в історичних ареалах ведеться на підставі історико-містобудівного обгрунтування та проектної документації, погоджених у Міністерстві культури - а цього зроблено не було.
Тому 2 жовтня 2012 р. ми направили замовнику - житлово-будівельному кооперативу «Пушкінська, 26а» - лист-повідомлення з вимогою виправити це порушення. Оскільки жодної реакції не дочекалися, то було написано звернення до Мінкультури та інспекції Держархбудконтролю, і вже 28 листопада міністерство надіслало кооперативу припис із вимогою призупинити будівельні роботи до погодження проектної документації й отримання відповідного дозволу. На той момент будівництво ще тільки виходило на рівень першого поверху.
Зайве й казати, що будівельні роботи так і не припинилися. Сьогодні будинок на Пушкінській, 26а має вже чотири поверхи і, попри всі приписи й попередження, продовжує рости. За цей час замовники виготовили історико-містобудівне обгрунтування, намагаючись відстояти право на 7 поверхів, однак консультативна рада з питань охорони культурної спадщини в Хмельницькій області його відхилила через невідповідність вимогам історико-архітектурного опорного плану. Найближчим часом перевірку цього об’єкта має здійснити інспекція Держархбудконтролю.
Кажуть, ламати - не будувати, однак абсолютно зрозуміло: якщо монолітно-каркасна конструкція підніметься на повний зріст, демонтувати її буде неможливо. Також немає можливості на практиці змусити забудовника зупинитися. Тож минулого тижня міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ направив звернення в Міністерство культури про невиконання припису, а також пакет документів у цій справі. Надалі вона розглядатиметься в Генеральній прокуратурі.

У КОЖНОГО СВОЯ ПРАВДА

Такого роду увагою до свого будинку щиро обурюються голова ЖБК «Пушкінська, 26а» Світлана ЯКОЛЮДА та забудовник - власник підприємства «Віват-Буд» Валерій КАНІЦЬКИЙ, адже, як вони стверджують, будівництво ведеться на законних підставах.
- Ще з 2005 року тут вів будівництво інший власник, - пояснює Валерій Вільйович. - Вони погодили проектну документацію, отримали дозвіл на будівництво (5-поверхового будинку. - Прим. ред.), розпочали роботи, але невдовзі перепродали дім. Нас не влаштував технічний стан того, що вони встигли збудувати, тому ми повністю все розібрали, скорегували проектну документацію і 30 квітня 2010 року затвердили її в управлінні архітектури.
2011 року інспекцією Держархбудконтролю нам надано дозвіл на будівництво 7-поверхового 36-квартирного житлового будинку. В нас також є декларація від Держархбудконтролю, датована 11 квітня 2012 року, в якій чітко вказано кількість поверхів, - сім. А 10 червня того ж року ми ще й потрапили до Державної програми доступного житла. Хіба ж винні ми і люди, котрі вже купили й продовжують купувати квартири у будинку, в тому, що наша робота над проектом і робота департаменту архітектури над Генеральним планом міста наклалася в часі? До того ж ще раніше навпроти нас, на Пушкінській, 11, «Будмонтажсервіс» звів величезний 9-поверховий будинок - то виходить, комусь можна, а комусь - зась?

В УСЬОМУ ВИНЕН ОПОРНИЙ ПЛАН?

Таке запитання, можна не сумніватися, виникатиме щоразу, як черговий забудовник забажає вкласти кошти в будівництво в охоронній зоні. Тим паче, що при ближчому розгляданні опорного історико-архітектурного плану почали «вилізати» певні «нестиковки».
- У нас виникла ситуація, коли по одній стороні вулиці обмеження щодо висоти становить 30 метрів, а вже через дорогу - 15 або й 7 метрів, це нонсенс, - коментує директор департаменту містобудування і архітектури, головний архітектор Ігор ПИРІЖОК. - Опорний план потребує доопрацювання, тому ми звертаємось у той проектний інститут, який його розробляв, аби внести необхідні поправки. Але й забудовник повинен скорегувати проектну документацію.
Завдання нашого департаменту - знайти у цій складній ситуації компроміс між опорним планом, комерційними інтересами забудовника, інтересами людей, котрі вже придбали квартири в цьому будинку, та думкою громади. Та поки вирішуються ці питання, забудовник повинен призупинити будівництво.
Бути чи ні багатоповерхівкам над каньйоном - згоди в цьому питанні не можуть дійти й самі архітектори. Одні категорично проти сучасних будівель в охоронній зоні Старого міста, інші - двома руками за модернізацію. Забудовник апелює до того, що поряд уже є інші висотки, мовляв, його будинок погоди не зробить. Однак у міста тепер є опорний історико-архітектурний план, і переступити через нього - значить, створити прецедент, яким керуватимуться інші забудовники. Адже у нас закон - як дишло, можна й повернути, кому як зручно...

Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку