Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
П'ЯТНИЦЯ, 15 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
15.11.2013

ПАЛІТРІ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ ПОЗАЗДРИВ БИ ВАН ГОГ

17 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Торік «ПОДОЛЯНИН» зондував сільське господарство крізь цифри та конкретні мозолі на руках місцевих фермерів. Сьогодні ж хочемо звести все, що є у стайнях, корівниках, свинарниках і на полі нашого району
 в одну красиву картинку. А оскільки художник ­ професія творча, та й натурник наш доволі мінливий і норовливий, то даруйте за десь, можливо, неточні штрихи чи змішані відтінки.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ БУКЕТ З ЛАНІВ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ

ПАЛІТРІ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ ПОЗАЗДРИВ БИ ВАН ГОГНаводити контури розпочнемо з рослинництва. Розігнатись тут є де, адже загальна площа посівних у Кам’янець-Подільському районі становить 73,6 тис.га. Та, незважаючи на таке роздолля, різноманіттям вирощені у нас культури не вражають. Традиційний польовий набір: зернові, соя, соняшник, ріпак - от вам і вся палітра. Проте побавитися з кольорами можна.
Отож, наймасивнішою і найяскравішою цяткою на нашій мапі (див. стор.1) є стигло-помаранчеві зернові (пшениця, жито, ячмінь), які є беззаперечним сільськогосподарським лідером на Кам’янеччині й укупі займають 16 тис. 370 га її родючих земель. До того ж лідерські позиції вони займають не лише через свою широчінь, але й завдяки рекордним урожаям. Так, цього року одне з місцевих агропідприємств ТОВ ВКФ «Агро-Еко ХХІ» збирало ледь не по сто центнерів з гектара озимої пшениці першого сорту. Такого рівня на наших теренах досі сягнути не вдавалося.
Серйозну конкуренцію житу-пшениці складає королева полів - жовтогаряча кукурудза. Її по району «вималювалося» ні багато ні мало - 11 тис. 528 га. Нема чого скаржитися місцевим аграріям і на цю культуру. Адже цієї осені золотобока красуня, щедро налита літнім ПАЛІТРІ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ ПОЗАЗДРИВ БИ ВАН ГОГсонцем і дощами, віддячила господарям по сімдесят сім з половиною центнерів добротного зерна з одного гектара. Якщо порівнювати з минулим роком, то це серйозний стрибок у висоту на 12 ц/га.
Облюбувала нашу місцину й модна останніми сезонами соя (на карті - жагуче-червона). Рейтинги її популярності серед місцевих хліборобів настільки високі, що навіть важке пшеничне колосся трохи лихоманить від хвилювання. І недарма, адже за останні кілька років, здавалось би, непримітна технічна культура відвоювала собі чималий шмат сільгоспплощі - більше як дев’ять тисяч гектарів, безжально витіснивши конкурентів. Та й перспективи її вкорінення на наших територіях доволі райдужні: зовсім недавно в с.Панівці навіть звели завод із переробки сої.  
Комфортно почуває себе на кам’янецьких ланах і жовтогарячий ріпак. І хоч територію він поки що окупував відносно невелику - близько чотирьох тисяч гектарів, та в очі кидається, з якого боку району не зайдеш. На карті ми його природний тон притемнили спустошливо-фіолетовим.
Приблизно таке ж місце на наших родючих грунтах займає і граційний соняшник. Роблять ставку на нього не так багато місцевих фермерів, проте зводити цю культуру вони не поспішають. На нашому малюнку - це небесно-блакитні фарби.
ПАЛІТРІ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ ПОЗАЗДРИВ БИ ВАН ГОГНа десерт ми залишили чи не наймиліший оку колір - соковито-зелений. У ньому фактично потопає схід нашого краю. Забудьте про повноколосі лани, ми з вами поринаємо в багатство подільських садів, квітників та ягідних плантацій.
Рівненькими рядочками важких від плодів дерев поблизу Гораївки, Подільського, Калачківців, Колодіївки, Рункошева, Рогізни вишикувалися молоденькі яблуні, сливи, груші й навіть екзотичні персики. Загалом по району маємо близько 400 гектарів різних за віком і масштабами садків.
Буяють тут і різнокольорові квіткові поля. Найрізноманітніші види троянд, лілій, гладіолусів, хризантем тощо. Поруч примостилися й кущі смородини, агрусу, малини.
Славиться цей край і вирощуванням лікарських рослин. Духмяний аромат любистку, меліси, м’яти, чебрецю та іншого цілющого зілля огортає цю місцину не лише влітку. Здається, що ним тут пахне цілий рік.
Як бачите, незважаючи на нібито однотонність рослинної частини нашого сільського господарства, малюнок видався доволі яскравим і насиченим.

ДЕКІЛЬКА ЖИВИХ ШТРИХІВ

А от із тваринництвом картинка прямо протилежна: різновидів - доста, однак масштабність залишає бажати кращого.
Не стосується таке побажання хіба що поголів’я курей у нашому районі. З ними все гаразд, і навіть дужче. Важко сказати, добре це чи ні, але в одному місці, в с.Гуменці, маємо вкупі 7 мільйонів 200 тисяч курей. Такого живого масиву в «єдиному флаконі» важко знайти не лише в Україні, а й усій Європі.
ПАЛІТРІ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ ПОЗАЗДРИВ БИ ВАН ГОГПотихеньку зводиться на ноги й молочне скотарство. В Соколі водяться близько 1050 голів великої рогатої. Привороття й Підпилип’я об’єднали 730 корів. У Боришківцях плекають 520 голів худоби. У с.Кам’янка маємо стадо з 450 голів, у Нефедівцях - 440, Голоскові - 320, Калині - 220, Гуменцях - 140, Слобідці-Рихтівській - 100.
Серйозно взялися ми й за вівчарство. Хоча й працюємо в цьому напрямку за принципом: «Хай раз, та гаразд», але такою кількістю овечок, яку мають наші газди, похвалиться не кожен - півтори тисячі породистих тварин. І це число з кожним роком зростає. Символічно, що кам’янецькі чабани осіли в невеличкому селі на сході нашого району, що зветься Чабанівкою, і яке прозвали кам’янецькою столицею вівчарства.
Вигодовують у нас і поросят. Свинарством славляться такі села, як Привороття й Сокіл - по сім сотень поросят, Крушанів-
ка - близько 500, Кам’янка - понад 400, Завалля - 330, Супрунківці - майже 200. По вісімдесят свиней є в господарствах у с.Калиня й с.Нефедівці.
А от із кіньми у нас зовсім не густо. Однак проігнорувати цих благородних тварин просто не піднімається рука. Тому скромні значки парнокопитних виводимо поблизу сіл Нефедівці, Сокіл, Кам’янка та Боришківці. Якщо раніше норовливі табуни приборкували ледь не в кожному населеному пункті району, то сьогодні їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Та й табуном нині називаємо нечисельну ПАЛІТРІ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ ПОЗАЗДРИВ БИ ВАН ГОГ«компанію» гривастих, котру формують від сили два десятки коней.
Приємно вносити у нашу картинку іще один, нехай і незначний, але яскравий штрих, - розведення кролів, яким займаються в Слобідці-Кульчієвецькій. За високою огорожею, без зайвого розголосу та афіш тут плекають близько п’ятиста делікатних пухнастиків. Побачити незвичну ферму поталанить не кожному, адже ці звірята дуже вразливі до хвороб і різного роду вірусів, тому й відвідувачів тут катма.
Маємо й трохи екзотики. Гавриловецькі землі топчуть близько 15 страусів. Незвичні птиці завезені до нас не так давно і в зовсім невеликій кількості, та все ж і такий факт варто зафіксувати на нашій карті.
А от у с.Ісаківці розводять мініатюрних перепілок. Непримітне господарство на своєму обійсті має вже п’ять сотень цих пташок.
Що ж, чим багаті, тим і раді. І нехай подейкують, що сільське господарство нині - галузь збиткова, занедбана і невигідна, але, як не крути, картинка у нас вийшла непогана - контрастна, жива, глибока. Хотілося б лише, аби людям, котрі її творять, не сплутували рук і не впихали палиць у колеса, і хтозна, можливо, тоді й побільшає на карті кольорів і різної живності.

Автор:  Ганна РОГОЖИНСЬКА

Повернення до списку