Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ЧЕТВЕР, 19 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
06.12.2013

ЯК ЖУРНАЛІСТИ ВИБУХІВКУ ВИНЮХУВАЛИ

82-міліметрову мінометну міну «знешкодила»   Галина Михальська  Шостий день грудня є особливим для військовослужбовців. І хоча за останні роки їх у нас поменшало, однак Кам’янець-Подільський не втратив слави міста, де готують вояків. І це, насамперед, завдяки єдиному в Україні Центру розмінування, що успішно діє у місті над Смотричем уже 13-й рік. Саме в його стінах тонкощам саперної та кінологічної справ навчають досвідчені військові, котрі нюхали порох у гарячих точках і на рахунку яких не одне розмінування й сотні знищених вибухонебезпечних предметів. 21 тисяча знешкоджених і майже 900 тисяч утилізованих боєприпасів, 300 гектарів очищених земель, понад 5 тисяч підготовлених військових фахівців, які живими-здоровими повертаються додому після виконання завдань - цими досягненнями пишаються в Центрі розмінування.
На один день журналісти «ПОДОЛЯНИНА» напросилися на роботу в центр, приміряли
25-кілограмовий костюм сапера, відшукали вибухівку, привели в дію саморобний вибуховий пристрій і відчули, наскільки небезпечною навіть у мирний час є робота сапера.

ЗНАЙТИ СНАРЯД НЕ ТАК УЖЕ Й ЛЕГКО

Робочий день військові розпочинають о 8.00 з постановки завдань. Управління Центру розмінування розташоване по сусідству з національним університетом, а ось практичні навички відточують на навчальному полігоні, куди й вирушаємо. Військовий дух стало відчутно, щойно вмостилися в УАЗик і дісталися до місця призначення. Нашим гідом був начальник відділу інформаційного забезпечення центру підполковник Віктор КОРШОК. Не обминули увагою і чотирилапих розмінувальників, які на власній шкурі відчули всі труднощі військової служби, перебуваючи в гарячих точках. Опікується ними начальник відділу підготовки кінологів служби підполковник Валентин ЧОРНИЙ разом зі старшим прапорщиком Вадимом ВАСІЛЬЦОВИМ.
Полковник Володимир Родіков- Завдання собак - відшукати вибухонебезпечні предмети і повідомити про знахідку інструктора, сівши поряд, - пояснює кінолог. - Маємо два десятки собак: більшість - німецькі вівчарки, є два лабрадори і відома всім ротвейлер Рема, на рахунку якої тисяча знайдених вибухівок. На сьогодні дев’ятеро саперів разом із двома собаками виконують завдання в Афганістані та Косовому.  
Робота кінолога кропітка, результат якої помітний не раніше як за півроку. Головне - навчити улюбленців з-поміж низки різних запахів відшукати той, який свідчить про вибухівку.
- У кожної людини є улюблений запах, з яким пов’язані приємні спогади. Так і собакам щодня нав’язуємо запах, котрий потрібно відшукати, аби отримати винагороду, - додає Валентин Михайлович.
Мешкають собаки у комфортних вольєрах, де є місце для вигулу і ночівлі. Апетит мають гарний - щодня кожна з них з’їдає по 5 літрів бульйону і каші з м’ясом, які готує кухар Оксана МЕЛЬНИК. Здоров’я улюбленців - у надійних руках ветеринара Тетяни СТАРОЩУК.
Набравшись позитиву від спілкування з чотирилапими розумниками, навідуємося до навчальних аудиторій, де є зразки боєприпасів, різні схеми та, для зручності, інтерактивна дошка. Є аудиторія, де розміщені захисні костюми сапера, з якими працює інструктор відділу підготовки Олексій ШИНАЛЬСЬКИЙ.
На окрему увагу заслуговує клас саморобних вибухових пристроїв, які застосовують терористи. За словами інструктора відділу Капітан Володимир Требунський демонструє, як діють терористипідготовки Володимира ТРЕБУНСЬКОГО, тут є близько півсотні зразків, з якими в реальності мали справу сапери: дитячі іграшки, банки з-під кави, пачки від цигарок, лампочки, чайники, «пояс шахіда» і навіть «Спогади про Тараса Шевченка». Всі вони нашпиговані вибуховими, отруйними, радіоактивними чи іншими речовинами і містять щонайменше 5 основних компонентів: корпус, заряд вибухової речовини, детонатор, елемент живлення і провід керування. Військовослужбовці центру навчають українських та іноземних саперів, як знешкоджувати такі «сюрпризи». Іноземці захоплюються нашим професійним підходом, заходами безпеки, набутим фахівцями досвідом у країнах Близького Сходу і відмінним виконанням завдань.
Практичні заняття проходять на свіжому повітрі, однак у негоду - на міні-полігонах з максимально наближеним до місцевості грунтом. Саме тут мені довелося випробувати себе в ролі сапера. Одягнувши костюм, де лише каска із забралом важать з десяток кілограмів, взяла в руки 1,5-кілограмовий міношукач і вирушила на пошуки вибухівки. Чесно кажучи, пересуватися в такому «вбранні» нелегко, та ще й забрало постійно пітніє і не дає змоги роздивитися. Про зариту вибухівку гучно пропискує такий довгоочікуваний для мене сигнал міношукача. Щоб розгледіти знахідку, потрібно стати на коліна і прощупати територію спеціальним щупом кожні 20 см під кутом 30 градусів. Через те, що саперні штани на мені перекрутилися, а наколінники перекотилися, не даючи можливості зігнутися, снаряд довелося викопувати стоячи. Допустивши низку помилок, на які вказав Володимир Требунський, із завданням я все ж таки впоралася. І хоча це була надумана ситуація, проте добряче додала адреналіну і усвідомлення того, наскільки важко доводиться нашим саперам шукати справжні вибухівки, та ще й під пекучим сонцем.

В НОГУ З ЧАСОМ

Ідея створити Центр розмінування для впорядкування вітчизняної системи розмінування та підготовки спеціалістів-саперів у відповідності до стандартів ООН і НАТО виникла у генерал-майора Василя МЕЛЬНИЦЬКОГО, котрий на той час очолював військово-інженерний інститут. День народження центру припадає на 1 вересня 2001 р. Першим біля його керма став учасник бойових дій на території інших держав полковник Сергій ЗУБАРЕВСЬКИЙ. Через 6 років центр переформували в окрему військову частину А-2641. З 2012 р. начальником Центру розмінування і Кам’янець-Подільського гарнізону призначено полковника Володимира РОДІКОВА.
Старший прапорщик Вадим Васільцов тренує вівчарку Бону- Наша частина - це зразок сучасних Збройних сил України, - розповідає Володимир РОДІКОВ. - Щороку в світі
з-під землі «вилазять» протипіхотні міни, снаряди та авіаційні бомби, які не вибухнули, відбирають життя і калічать сотні людей. Тому наша робота вкрай важлива.
Нині триває процес реформування Збройних сил. І навіть у мирні часи Центр розмінування виконує бойові завдання. Великий запас вибухівок ще з радянських часів залишається на військових базах, і ми їх успішно знищуємо. Очищуємо від боєприпасів і землі Міністерства оборони, які буде передано у власність громади. Сапери працюють на полігонах Нова Любомирівка, Широкий Лан, Щебелинка. Також ліквідовували наслідки вибухів складів з боєприпасами поблизу Артемівська, Новобогданівки, Цвітохи, Лозової.
Сьогодні про Центр розмінування знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Насамперед, завдяки інструкторам, які з миротворчою місією побували в гарячих точках: Косовому, Конго, Афганістані, колишній Югославії, Іраку і Південному Лівані. Це підполковники Олександр Лісовий і Олександр Овчар, майор Андрій Романович, сержант Олександр Джосак та багато інших. Нині ці практики передають знання спеціалістам з розмінування всіх силових структур України за спеціальностями «Сапер» і «Кінолог» (рятувальні роботи). Лише за цей рік навчили майже п’ять сотень спеціалістів для Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби надзвичайних ситуацій. Центр заслужив повагу й визнання у військових із 45 країн світу, які на його базі проходять підготовку та підвищення кваліфікації як спеціалісти з протидії саморобним вибуховим пристроям відповідно до міжнародних стандартів розмінування.
Підполковник запасу В’ячеслав Журба показує експозиції в поки що не відкритому музеїНе менш насиченим буде і 2014 рік. Зацікавленість уже проявили литовці, білоруси, росіяни, німці, естонці, швейцарці, шведи, італійці, датчани, фіни. З представниками цих країн буде проведено перемовини щодо подальшої міжнародної співпраці. А наші фахівці планують поїхати до США на курси з протидії саморобним вибуховим пристроям.
- Користуючись нагодою, вітаю ветеранів усіх війн, ветеранів колишнього ВІІ, колег і всіх військовослужбовців зі святом. Зичу міцного здоров’я, родинного затишку, кар’єрного росту, душевного спокою, витримки й успішного виконання завдань на благо нашої держави, - зазначив Володимир Геннадійович.
Колектив Центру розмінування розкиданий по всьому світу. Але військові сподіваються, що 6 грудня їм вдасться зібратися усією родиною. На їхню адресу звучатимуть привітання, їм вручатимуть нагороди та відзнаки, а вони радітимуть, що запобігли тисячам мовчазних смертей.

Автор:  Галина МИХАЛЬСЬКА

Повернення до списку