Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ЧЕТВЕР, 19 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
11.04.2014

ГІРКА ОБ’ЄКТИВНІСТЬ ВСТАВЛЯЄ ПАЛИЦІ В КОЛЕСА

У Києві, Полтаві, Одесі та інших населених пунктах країни разом із норовливими цифрами на табло автозаправок стрибнули вгору і тарифи за проїзд у громадському транспорті. В середньому поїздки українськими містами подорожчали на 20-40%. Не обмине подорожчання і без того схудлих гаманців кам’янчан. Про це 8 квітня заявив заступник міського голови Сергій БАБІЙ.
­ ГІРКА ОБ’ЄКТИВНІСТЬ ВСТАВЛЯЄ ПАЛИЦІ В КОЛЕСА- Сталося значне підвищення цін на паливно­мастильні матеріали та автозапчастини. Зрозуміло, що перевізники відреагували на це миттєво. Тому, як і по всій Україні, в нас уже розпочато процедуру вивчення ситуації з підвищенням цін. Для цього потрібно щонайменше місяць, бо спочатку йде доказова процедура, потім проводяться громадські слухання, і тільки тоді вводяться нові тарифи. Але вже можна готуватися, що ціна за проїзд зросте на 50 копійок або 1 гривню. Її не визначає мер чи виконком. Цим займається тарифний відділ нашого департаменту економіки. Є спеціальна формула, за якою потрібно довести, на скільки об’єктивно має підвищитися ціна за проїзд.  
Місцеві перевізники своє бачення об’єктивності вже мають. За їхніми підрахунками, проїзд буде коштувати 3,38 грн. Тільки тоді вони матимуть свої 10% доходу.
­ Коли ми подавали документи на тариф 2 грн., солярка коштувала 8,40 грн., нині ж ­ уже майже 14 грн. А подорожчало не тільки пальне. Ви зайдіть до магазину, порівняйте ціни на зап­частини, ­ переконує голова Спілки перевізників Микола ЧАЙКОВСЬКИЙ. ­ Звичайно, з копійками возитись ніхто не хоче, але ціна має бути не нижчою як 3 грн.
Пасажирам від такої «справедливості» зовсім не солодко, та й ті, зціпивши зуби і затягнувши паски, об’єктивно оцінюють ситуацію.
­ Я не хочу платити три гривні, але цілком очевидно, що ціна має зрости, ­ каже Віктор, який на зупинці біля ринку чекає на «п’ятір­ку». ­ Зрозуміти перевізників, безперечно, можна. Але хто зрозуміє мене? Із зарплатні півтори тисячі гривень треба двісті віддати за проїзд, триста­чотирис­та ­ за комунальні, щонайменше 800 ­ за продукти. І сотня, у кращому разі, залишається на 2­річну доньку та дружину в декреті. І до кого мені звертатись з проханням підвищити тарифи на прожиття?

Автор:  Ганна РОГОЖИНСЬКА

Повернення до списку