35 РОКІВ ГОЛОВНИМ АРХІТЕКТОРОМ
7 серпня 2018 року депутати Кам’янець-Подільської міської ради на сесії підтримали таку ухвалу: встановити в місті меморіальну дошку на будинку №1 на вулиці Шевченка на честь архітектора Ізяслава Медведовського. Це було клопотання Хмельницької обласної організації Національної спілки архітекторів України. Підставою стало таке: невдовзі Ізяславу Іллічу, який понад 35 років був головним архітектором Кам’янця-Подільського, виповнилося би 90 років.
Народився Ізяслав Медведовський 8 жовтня 1928 року в родині службовців у колишньому місті Летичеві (з 1924 року це селище міського типу, нині один із районних центрів Хмельницької області). Його життя з 1938 до 1998 року (за винятком евакуації під час німецько-радянської війни та здобуття вищої архітектурної освіти) пов’язане з Кам’янцем-Подільським.
Ізяслав Ілліч закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва за спеціальністю «Інженер-архітектор». Він працював старшим інженером відділу комунального господарства Кам’янець-Подільського міськвиконкому у 1952-1954 роках. Після цього Ізяслава Ілліча призначено виконувати обов’язки головного архітектора міста, а 1955 року він став повноправно завідувати архітектурою Кам’янця-Подільського. На цій посаді Ізяслав Медведовський працював понад 35 років. Брав участь, як архітектор, у створенні центрального майдану Кам’янця-Подільсько-го (нині майдан Відродження), який в огляді-конкурсі майданів України 1971 року відзначено дипломом першого ступеня. Був у складі ініціативної групи, серед яких кандидат, а згодом доктор історичних наук Іон Винокур, директор музею-заповідника Григорій Хотюн, краєзнавець Андрій Паравійчук, що опікувалася збереженням історико-архітектурної спадщини Старого міста. Багаторічні зусилля групи, підтримані кам’янчанами, успішно завершились 18 травня 1977 року, коли Рада Міністрів затвердила постанову «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у місті Кам’янці-Подільському».
Після виходу на пенсію понад дев’ять років продовжував працювати у технічному бюро при управлінні містобудування і архітектури міськвиконкому на посаді архітектора. Він – член Спілки архітекторів України, якій ухвалою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1998 року (якраз це сталося на 70-річчя Ізяслава Медведовського) надано статус національної. Ізяслав Ілліч входив до складу правління міського товариства охорони пам’яток історії, архітектури і культури.
Нагороджений 17 вересня 2003 року відзнакою Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана», коли Ізяслав Ілліч уже мешкав у Німеччині. Підставою для нагороди стало не тільки наближення 75-річчя від дня народження, але й праця на посаді головного архітектора міста.
Ізяслав Медведовський відійшов у вічність 23 червня 2006 року в Лейпцигу на 78-му році життя.
Ізяслав Ілліч не раз обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради. Його публікації були на шпальтах газет «Прапор Жовтня» (нині «Край Кам’янецький») та «Радянське Поділля» (нині «Подільські вісті»). Так, 1962 року газета «Прапор Жовтня» вмістила три статті Ізяслава Медведовського: «Житла будуються повільно» (19 червня), «Місто будується, місто хорошіє» (24 липня) і «Нове на карті міста» (16 жовтня).
1968 року у київському видавництві «Будівельник» побачив світ історико-архітектурний нарис «Кам’янець-Подільський» чотирьох авторів: Євгенії Пламеницької, Іона Винокура, Григорія Хотюна та Ізяслава Медведовського. Ізяслав Ілліч для цього видання написав третій розділ «Подорож по Новому місту», що займає 21 сторінку.
Уміщував Ізяслав Медведовський статті, інтерв’ю в журналі «Строительство и архитектура», який виходив у Києві. Це був російськомовний ілюстрований виробничо-технічний журнал. Видавався він Спілкою архітекторів Української РСР та Державним комітетом Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва. Так, у червневому номері за 1971 рік вміщено на сім сторінок інтерв’ю Ізяслава Медведовського журналістові видання Іванові Синельщикову «Кам’янець-Подільський. Рік 1975» про перспективи розвит-ку міста на п’ятирічку. У лютневому номері 1975 року головний архітектор міста вмістив у співавторстві з Борисом Романенком статтю «Історико-архітектурний заповідник у Кам’янці-Подільському».