Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
СЕРЕДА, 13 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.01.2015

РІК 2014: ВЕКТОР ПОДІЙ ВИЗНАЧИЛА ВІЙНА

ПІДСУМКИ РОКУ

РІК 2014: ВЕКТОР ПОДІЙ ВИЗНАЧИЛА ВІЙНАРік, котрий для України розпочався кривавими подіями, апріорі не міг бути щасливим. Позбувшись одного ворога, українці постраждали від жорстокої зброї іншого. Неоголошена війна, що переступила поріг нашого дому, взялася диктувати свої правила, безжально втрутившись чи не в кожну сферу нашого з вами буття. Це відчули на собі й у мирному Кам’янці.
Тут також проводжали військових на бойові завдання, відчайдушно збирали для хлопців продукти і речі, якими не змогла забезпечити їх держава. Тут зустрічали з війни Героїв і хоронили своїх синів. Упродовж року, що минув, кам’янчани приймали переселенців, долучалися до патріотичних акцій, протестували і люстрували, тісно затягували паски через кризу, що настала в державі. Саме про це розповідають шпальти річної підшивки «Подолянина». Згадаємо все, чим жили, через що переживали, як гуртувалися і за що боролися, крізь призму війни ­ 2014.

ОПЕРАЦІЯ «МОБІЛІЗАЦІЯ»

Саме 2014­го вперше за останні сім десятків років українці пережили мобілізацію. Три її хвилі закинули сотні кам’янчан у найгарячіші точки сходу України. В складі регулярних військ, Нацгвардії та добровольчих батальйонів наші земляки й досі виконують бойові завдання в населених пунктах Донеччини та Луганщини.
Про необхідність негайно стати на захист цілісності України натякнули «зелені чоловічки», які з’явилися в Криму наприкінці лютого. І вже в перший день березня на екстреному засіданні РНБО було вирішено: Збройні сили України варто негайно привести у стан повної бойової готовності. Одразу ж особовий склад військової частини А­3290 та Центру розмінування поміняли стіни рідного дому на казармові й перейшли на вищий ступінь готовності.
У вересні проти масової мобілізації синів, братів і чоловіків мобілізувалися  мешканці Сокола, котрі цілим селом приїхали під військкомат До штату воєнного часу доукомплектували й військкомат, під яким зранку 3 березня в чергу вишикувалися кам’янчани, аби записатися в добровольці. Лише за шість днів березня бажання податися до війська добровільно проявили 300 жителів Кам’янеччини, 230 - отримали повістки. Мобілізованих солдатів відправили пригадувати військове ремесло до військової частини Хмельницького.
Друга мобілізаційна хвиля докотилася до Кам’янця вже в травні. Через загострення ситуації на сході держави наші земляки, серед яких офіцери, сержанти й солдати запасу, подалися у військові частини Новограда-Волинського, Володимира-Волинського, Чернігова, Хмельницького спецназу, Житомира, Бара, Мукачевого, Самбора. В останній місяць весни сформувався і сьомий батальйон територіальної оборони Хмельниччини, 40% бійців якого - кам’янчани.
У липні народні обранці підтримали Президента Петра ПОРОШЕНКА і втретє мобілізували українців. Нашими земляками доукомплектували ЗСУ, Нацгвардію, Державну прикордонну службу, Державну спеціальну службу транспорту та інші військові формування. Кам’янчани пішли воювати за Україну, поповнивши лави добровольчих батальйонів «Донбас», «Айдар», «Правий сектор», «Київська Русь». Загалом три мобілізаційні хвилі зачепили 375 жителів міста й району, з яких 63 - офіцери.
Востаннє мобілізація проводилася ще в роки Великої Вітчизняної. За роки ж незалежності українську армію фактично знищили. Тому на навчання, а згодом і в зону проведення АТО наших земляків відправляли фактично без необхідного забезпечення...

МІСІЯ «ВОЛОНТЕРСТВО» ВИКОНАНА

Рятувати ж військових від куль, спеки, голоду, а потім і холоду, взялися звичайні люди: рідні, знайомі, друзі військовослужбовців чи просто небайдужі відчайдухи. Чи пам’ятає Кам’янець настільки потужну згуртованість своїх мешканців заради однієї справи?.. Саме у вирі подій 2014 року в місті й районі активізувався та набрав неабияких обертів небачений досі волонтерський рух. Заради хлопців, котрі ризикують життям на війні, кам’янчани кинулися робити все, що в їхніх силах.
Шини під «білою хатою», заблокований вхід  у базар - так підприємці ринку в червні сприйняли новину про ймовірну  реконструкцію їхніх робочих місцьТа почалася масова благородна справа з допомоги вимушеним переселенцям із Криму. Вже тоді за це взялися не тільки на офіційному рівні, хоча й координували роботу департамент соціального захисту населення та управління Пенсійного фонду. На заклики підтримати людей, які покидають півострів, відгукнулося й чимало пересічних мешканців, активно допомагала біженцям молода команда «Волонтери К-П». Згодом у місті розгорнулося чимало благодійних акцій зі збирання коштів, продуктів харчування та речей першої необхідності для вимушених втікачів не тільки із окупованих територій півострова, але й із областей, де проводяться військові дії АТО. У результаті Кам’янеччина підтримала багато сімей із Криму, Севастополя, Луганської та Донецької областей.
Та ще масштабніший волонтерський рух розгорнувся в рамках допомоги військовим, котрі воюють на сході. Розуміючи весь жах ситуації, кам’янецькі волонтери відмовилися від розміреного життя й присвятили себе піклуванню про солдатів, які згодом зізналися: якби не благодійники, їм навряд чи вдалося б вижити в надскладних умовах війни. Із Кам’янця-Подільського в зону АТО почали рушати передачі з медикаментами, захисною амуніцією, військовими спецзасобами, теплим одягом і, безперечно, з продуктами, які часто рятували наших хлопців від голоду.
Допомагати армії взялися державні організації, освітні заклади, приватні підприємства, фінансові та неурядові установи. Понад мільйон гривень на допомогу солдатам Кам’янеччини витратили сільгоспвиробники району. Велику підтримку військові відчули від звичайних мешканців міста й сіл, котрі з любов’ю та співчуттям пакували на фронт домашню консервацію, городину, цукерки, теплий одяг, ковдри, дитячі малюнки. Кам’янчани взялися власноруч виготовляти для військових армійські аптечки, маскувальні сітки, шити штани, спальники, тактичні наколінники, в’язати шкарпетки, шарфи і жилети.
Не покладаючи рук, кошти й необхідні речі для бійців АТО збирали активісти команди «Волонтери К-П», Центру допомоги військовослужбовцям у зоні АТО, ініціативної групи волонтерів райради. Завдяки щоденній роботі пунктів збирання допомоги, благодійним ярмаркам і концертам, численним поїздкам волонтерів на схід, наші військові відчували підтримку, яка допомагала їм вижити й додавала віри в перемогу.

СВОЇХ ГЕРОЇВ ПАМ’ЯТАЄМО...

Сповнений сліз і болю 2014 рік страшними звістками спустошив життя восьми кам’янецьких родин. Кривавий Майдан, а згодом і війна стали потрясінням для всіх українців. Сиротами залишилися маленькі діти, вдовами - молоді дружини, а матерям довелося проводити синів у останню путь. Оговтатись від пережитого неможливо й досі, адже своє життя віддали найкращі.
Перша ріка сліз пролилася 18 лютого, коли в столиці, на перехресті вулиць Велика Житомирська і Володимирська, загинув уродженець с.Гаврилівці Віталій ВАСІЛЬЦОВ. 19 лютого Небесна сотня поповнилась іменем молодого студента ПДАТУ Дмитра ПАГОРА, котрий загинув від пострілу під СБУ в Хмельницькому. А 20 лютого на вул.Інститутська в Києві снайперська куля відібрала всі плани, мрії та сподівання в 53-річного голови Рудської сільради Анатолія КОРНЄЄВА. На майдані Відродження й досі висять фотографії тих, хто віддав своє життя під час Революції гідності.
Нова хвиля суму нахлинула з приходом неоголошеної війни на сході країни. В пам’яті кам’янчан назавжди закарбувалися імена земляків-Героїв, які загинули під ворожими «градами» й кулями. Липнево-листопадовий конвеєр горя відібрав життя Павла СТРЕЛЬЧУКА та Андрія ЖУРАВЛЕНКА із Кам’янця, Романа НАГЛЮКА із Ходорівців, Дана КОЛІСНИКА із Калиня, В’ячеслава ЗАВАЛЬНЮКА з Ріпинців і Сергія КЛИМЕНКА з Калачківців.
В останню путь Героїв проводжали всією громадою  Аби вшанувати загиблих, їх посмертно нагородили відзнакою міськради «Честь і шана» й присвоїли звання «Почесний громадянин Кам’янець-Подільського району». На згадку про Героя Небесної сотні Анатолія Корнєєва в березні в с.Руда його рідні та друзі висадили Алею пам’яті. А вже у травні перша Алея Небесної сотні з’явилася й у місті - за пам’ятником воїнам-афганцям з ініціативи МГО «Рада Майдану» та ГО «Жіноча сотня міста Кам’янця-Подільського» висадили ряд калинових кущів. 12 липня встановили й перший пам’ятник «Небесній сотні та всім полеглим за волю України» на території храму пресвятих апостолів Петра і Павла УПЦ Київського патріархату. Згодом поблизу корпусу Інституту механізації і електрифікації сільського господарства ПДАТУ з’явився меморіальний знак Дмитру Пагору. А на стінах Ходоровецької та другої міської шкіл закарбували імена Романа НАГЛЮКА і Павла СТРЕЛЬЧУКА.
У День Незалежності про загиблих майданівців згадали велопробігом на честь Героїв Небесної сотні та презентацією документального фільму про Євромайдан, Небесну сотню та її Героя Анатолія Корнєєва.

КАМ’ЯНЧАНИ НА ХВИЛІ ПАТРІОТИЗМУ

Як ніколи відкрито, голосно й відверто наші земляки демонстрували й власну позицію щодо подій, котрими був Пам’ять Небесної сотні кам’янчани вшанували квітами, лампадками і молитвамипронизаний рік 2014. Не обминула нашого міста лавина патріотичних настроїв, що в синьо-жовті кольори забарвлювала мости і стели, вимальовувала українські орнаменти на автомобілях кам’янецьких водіїв, піднімала національні стяги на будинках. Саме таким чином націоналістичними стали і вказівний знак при в’їзді до міста з боку Чернівців, і міст «Стрімка лань».
Оригінальніше скористалися модою на патріотизм кам’янецькі комунальники, виклавши українським орнаментом перехрестя вулиць Огієнка та Соборної. Така «вишиванка» прославила Кам’янець на всю Україну. Засвітився на національних каналах і тротуар на Князів Коріатовичів, витканий червоно-чорними нитками на білому полотні.
По-кам’янецькому загуркотіла й лавина обурення з приводу дій російського президента. В цьому плані минулий рік залишив цілком реальний слід у пам’яті кам’янчан - витоптану біля пам’ятника Семи культур відому нецензурну абревіатуру, фото якої розлетілося в соціальних мережах. Популярними стали й сувенірні магніти з відомою кричалкою про Путіна та у вигляді люстраційних баків для чиновників. Підтримали кам’янчани й всеукраїнський бойкот російських товарів. Після акцій, проведених активістами, в супермаркетах взялися позначати товари із федерації.
Стрімко поширювалася Кам’янцем і всесвітня акція «Ice Bucket Challenge» української інтерпретації, котра мала на меті допомогти вітчизняним Збройним силам. Всі, хто обливався водою, зобов’язувалися перерахувати кошти на благодійні рахунки.
Вніс 2014-й свої корективи і в телепростір кам’янчан, котрі підтримали хвилю справжньої медіа-революції на фоні боротьби за свободу слова для журналістів. У місті почало розвиватися власне громадське ТБ з пропискою виключно в Інтернеті. В студії «Рodillya.tv», що розташувалося на другому поверсі адмінбудівлі СКБ МЕТ, вже встигли побувати чимало місцевих чиновників, політиків, активістів і громадських діячів.

У СКАРБНИЦІ ПУСТО, В ГАМАНЦЯХ - НЕГУСТО

Постріли на сході України вдарили відлунням і по гаманцях кам’янчан. Ще навесні тверда американська валюта почала стрімко йти вгору, а разом із нею і ціни на ліки, пальне, харчі, речі першої необхідності, комунальні послуги...
Перший «нокаут» на собі відчули пацієнти. За лічені дні медикаменти зросли в ціні майже на 50%, а власники аптек мало не щодня замінювали цінники на препаратах і в усьому звинувачували долар. Крім того, через півторамільйонний борг обласного бюджету перед аптекарями «заморозили» проект, за яким гіпертоніки купували ліки на пільгових умовах.
Слідом за ліками не на жарт газонули з тарифами на газ, тепло, воду, електроенергію та стаціонарний зв’язок. І хоча малозабезпечені скористалися можливістю оформити субсидію, більшість кам’янецьких сімей сповна відчули весь тягар комунальних послуг.
«УКРАЇНА ЄДИНА!» - СКАЗАЛИ НАШІ ДІТИПодорожчання пального зрикошетило і по громадському транспорту. З 2 травня проїзд у міських маршрутках подорожчав на 50%, і тепер кам’янчанам доводиться платити 3 грн.
Зміни до Держбюджету завдали удару й по без того мізерній міській та районній скарбницях. Аби хоч якось видертися зі скрутної ситуації, чиновники врізали видатки фактично в кожній галузі. Під лезо економії потрапили і 25 чиновників з «білої хати».
Проте найбільший ажіотаж виник довкола вимкнення електроенергії. Через військові дії на сході України держава змушена економити на електроенергії. За словами енергетиків, причиною масових аварійних відключень світла є нестача вугілля, на якому працюють ТЕЦ. Тож у перші дні зими кам’янчани відчули, що таке енергетичний голод.

ОБРАЛИ НОВУ ВЛАДУ... ЗІ СТАРИМ ОБЛИЧЧЯМ

Докорінно змінити владу - таку вимогу №1 поставила Революція гідності. Народ забажав нових облич, ідей та ініціатив, а після втечі Віктора Януковича з країни, в українців з’явилася можливість обрати гід-ну владу. Голосували виборці 2014 року двічі - за Президента у травні та за парламент у жовтні. Свій вибір зробили й кам’янчани.
Серед кандидатів у депутати ми бачили тих, чиї рейтинги підняв Майдан, колишніх опозиціонерів і представників поваленої влади. Аналогічно до загальноукраїнських результатів, виборці 193 округу в кріслі Президента забажали бачити Петра Порошенка.
На парламентських виборах більшість кам’янчан віддали голоси демократичним партіям, котрі обіцяли країні європейське майбутнє.
У переліку ж охочих стати нардепами по мажоритарному округу засвітились імена як діячів із насиченим політичним минулим, так і молодих активістів.
У результаті до парламенту вже вдруге потрапив Володимир Мельниченко.
Цього ж дня Рудська і Колодіївська територіальні громади обрали сільських голів - Віталія Корнєєва та В’ячеслава Голованьова.

КОМУ ЛЮСТРАЦІЯ, А КОМУ - НОВЕ КРІСЛО

Наслідок масштабної пожежі на ПАТ «Авіс» наприкінці червня - ущент вигорілий пташник  та 250 тисяч спопелілих курей Щедрим був 2014-й на кадрові зміни, причому частина з них стали наслідком того, що народ бажав люстрації. Першим на власній шкурі її відчув район. 24 лютого стало відомо про відставку голови райдержадміністрації Михайла ЖЕЛІЗНИКА та його заступника Павла ДОВГОПОЛА, які після написання заяв на звільнення зникли в невідомому напрямку, не з’явившись навіть на призначену прес-конференцію. 23 квітня крісло голови РДА зайняв Володимир Барановський, який пробув на цій посаді до минулого тижня.
Гучно переживала люстраційний переворот і районна рада. Розлючений натовп бажав змістити з посади начальника управління освіти, молоді та спорту РДА Олену ПРОНОЗЮК, проте, не заставши її на місці, примусив написати заяви голову райради Івана РОМАНЧУКА та його заступника Остапа КОЛОТИЛА. Згодом за присутності Народної самооборони, «Правого сектору» та активних громадян депутати районної ради призначили на їхні місця відповідно Миколу ЖОГАНА та Василя БУГЕРЧУКА.
Поколотивши кадрами в районі, люстрація дісталася й до міста, втім фактично не спрацювала. 12 березня представники «Правого сектору» та Самооборони без запрошення навідалися до міськуправління освіти і науки, вимагаючи усунення з посади його очільниці Світлани СТАРЧЕНКО. Ця спроба увінчалася поразкою - місцеві освітяни продемонстрували, що танцювати під люстраційну дудку не збираються. Більше того, дії «люстраторів у масках» вони назвали незаконними.
А в квітні так звану самолюстрацію провели служителі кам’янецької Феміди. Після того, як постмайданівський закон, покликаний реформувати судову систему, обезголовив міськрайонний суд, його судді самі ж собі очільника й обирали. В результаті суттєвих кадрових пертурбацій у міськрайсуді не сталося - головою суду залишився Роман САВЧУК.
Зробити вакантною в рамках люстрації намагалися і посаду директора КП «Міськтепловоденергія». Причому в епіцентрі шквальних подій це підприємство опинялося не один раз упродовж року. 15 травня скидати Валерія ГОРДІЙЧУКА з посадового крісла взявся «Правий сектор», представники якого намотували круги пішохідною «зеброю» біля мосту «Стрімка лань». А через два місяці естафету в свої руки взяли активісти ВО «Свобода». З Кам’янець першим в Україні почав позбуватися газової залежності,  відкривши 5 грудня котельню на солом’яних пелетахїхньої ініціативи 21 липня під стіни «Міськтепловоденергії» прийшли всі, хто бажав висловитися з приводу його керівника або ж тарифів на комунальні послуги. Проте жоден із протестів своєї цілі не досягнув - і тарифи, і начальник залишилися на місці.
Без шуму й перипетій відбулися кадрові зміни в правоохоронних органах. У травні начальником відділу ДАІ з обслуговування м.Кам’янець-Подільський став Ігор БЕСПАЛИЙ. Згодом прозвучало й нове ім’я очільника міської прокуратури. Цю посаду зайняв Віталій ГРИНЬКІВ.
Торкнулися кадрові перетасовки міліціонерів та військових. Так, у серпні начальника районної міліції Олександра ЗАВАДСЬКОГО направили виконувати обов’язки керівника Ярмолинецького райвідділу міліції. Натомість його місце зайняв колишній перший заступник начальника Дунаєвецької міліції Ігор БЛАГУН. А ось у місті замість Юрія ДАХНА, який поїхав на Буковину, призначили Віталія КОЗЯРУКА.
Військового комісара полковника Ігоря РИБАКА у жовтні також відправили в іншу область. Наразі обов’язки начальника ОМВК виконує майор Микола ГРУШКА.
Відбулася перестановка кадрів і в медицині. Яків ЦУГЛЕВИЧ, який до цього керував Кам’янець-Подільською центральною райлікарнею, очолив департамент охорони здоров’я ОДА. А його крісло на Кам’янеччині зайняв молодий хірург Віталій ШЕВЧУК.

НА ЗЛОЧИНИ ПРОВОКУВАЛА КРИЗА?

ДУМАЛИ, ЩО БОМБА, А ВИЯВИЛОСЯ - МУЛЯЖЗапам’ятався 2014-й і резонансними грабежами. У кримінальній хроніці тричі засвітилися села Жовтневе та Слобідка-Кульчієвецька. Діяли злочинці за таким сценарієм: під ранок проникали в будинок, зв’язували господарів і виносили гроші, золото та дорогу побутову техніку. Так вони почистити два будинки. З третього ж винесли сейф, у якому зберігався цілий арсенал зброї та набої до неї. Правоохоронці досі з’ясовують, чи вказані злочини одних рук справа.
2014 року побільшало й обдурених невідомими шахраями жителів як міста, так і району. Маніпулюючи емоціями і страхами довірливих людей, аферисти викачали з них кругленьку суму грошенят. Пережив Кам’янець і серію підпалів автомобілів. Серед потерпілих фігурують прізвища відомих у місті людей. Проте офіційних повідомлень про затримання бодай одного із паліїв чи шахраїв від правоохоронців не надходило.

ВОЮВАЛИ НА СПОРТИВНИХ ТЕРЕНАХ

Незважаючи на складний рік, декілька позитивних зрушень відбулося в кам’янецькому спорті. Значною подією стало відродження мотобольної команди «Поділля». Сотні вболівальників знову вирушали на стадіон, аби підтримати кам’янецьких спортсменів на матчах Кубка і чемпіонату України. Результатами «Поділля», правда, не тішило, зате команда поповнилася місцевими молодими хлопцями, побільшало мотоциклів, оновилася форма та стабільно проводяться тренування. Основа ж їхнього добробуту - підтримка від Благодійного фонду «МіСт» ім.Михайла Савенка.
Спорт №1 - футбол - теж зробив крок уперед. Восени було проведено чемпіонат міста, якого ми не бачили багато років. Вагомого успіху досягнув кам’янецький футболіст Віталій ТРУШЕВ, який у серпні в складі паралімпійської збірної України став чемпіоном Європи. Відзначимо й нашу баскетбольну команду «Ді Ді Бао», яка 2014 року зібрала, мабуть, найсильніший склад за свою історію.
Якщо говорити про особисті здобутки спортсменів-кам’янчан, то в лідерах, як і в попередні роки, пауерліфтери. 7 листопада в американському місті Аврора наша Олена КОЗЛОВА вп’яте стає чемпіонкою світу. А ще цього року вона вчетверте перемогла на чемпіонаті Європи. Цей вид спорту мав й інших кам’янецьких героїв. Андрій АНДРУЩЕНКО став чемпіоном Європи, Ганна ГОНЧАР - срібною призеркою континентальної першості, Тетяна ШЛОПКО - другою на молодіжному чемпіонаті світу. І тільки через те, що пауерліфтинг не надто популярний вид спорту, кам’янчани не є світовими знаменитостями.
Варто сказати, що мало не кожен спортивний турнір присвячували пам’яті Героїв Небесної сотні, а згодом і воїнам, що загинули в зоні АТО. Разом з тим видатки на спорт зменшилися, адже фінансів насамперед потребувала армія.

РОЗВИВАЮЧИ КУЛЬТУРУ, ВИСТУПАЛИ ПРОТИ ВІЙНИ

Глибокі шрами кривавих подій в Україні цьогоріч добряче зарубцювалися й на культурній палітрі нашого міста. Кожен концерт, фестиваль, мистецька виставка чи театральна вистава 2014-го проводилися під знаменом благодійності та відчайдушного патріотизму. Озброївшись гаслом «Усе, що робиться для розвитку культури, працює проти війни», місто продовжувало жити фестивальним життям, народжувало нові мистецькі проекти і на всю Україну раділо власним рекордам.
Через надмірну кількість вологи  влітку сталося обрушення частини  споруди казарм фортеці Мистецькими рефлексіями на події Євромайдану в Кам’янці лунали мелодії піано-екстреміста, звучало «Никогда мы не будем братьями» Насті Дмитрук і в унісон лилися «Пісні Майдану». Війна ж переписала сценарії всіх загальноміських свят. Звичні концерти, феєрверки і шашлик замінили марші, мистецькі акції та благодійні ярмарки. Відкриття туристичного сезону цього травня прагнуло об’єднати Україну рекордним мостом дитячих малюнків й ароматами найбільшої 333-літрової порції кави. По-особливому місто святкувало і 23-й День української Незалежності, який Кам’янець зустрічав велетенським написом «Мир», синьо-жовтими повітряними кульками і яскравими кольорами сотень вишиванок.
Патріотичних тонів цьогоріч не бракувало і найвідомішим кам’янецьким фестивалям. Героїчне «Слава Україні!» лунало зі сцени «Форпосту», котрий, розважаючи глядачів важкою музикою, збирав благодійні кошти на допомогу добровольчому батальйону «Донбас». «За єдину Україну» надихав боротися фестиваль «Купальське коло», який цього літа вперше відбувся у Кам’янці. Міцно тримали в руках українські прапори, співали національний Гімн і кидали кошти до скриньок із пожертвами для військових й тисячі гостей цьогорічної «Республіки».
Чимало грошей на допомогу нашим військовим у зоні АТО вдалося протягом року зібрати й місцевим музичним колективам і співакам. Благодійні концерти регулярно влаштовували дитячі хори, солісти і музиканти мистецьких навчальних закладів. Низку доброчинних заходів провів і Клуб поціновувачів оперного мистецтва «Секвенція», котрий влітку заявив про себе прем’єрою унікальної опери в мініатюрі «Трубадур».
Під гаслом єднання і допомоги родинам, члени яких постраждали у військових діях на сході України, відсвяткували в Кам’янці й 230-річчя українського повітроплавання, що назавжди закарбується в пам’яті містян завдяки незабутньому шоу сяючих аеростатів і оригінальному пам’ятнику повітроплавцям, який з’явився неподалік від входу до фортеці. Мирні й затишні панорами Старого міста протягом року змогли потрапили до об’єктивів знімальних груп декількох телешоу та кінострічки «Битва за Севастополь», у масовці котрого засвітилися чимало кам’янчан.
Знайомі обличчя містян цьогоріч можна було побачити й на великому екрані нашого кінотеатру, де у вересні презентували унікальний соціальний проект «Таємниці мого міста». Впродовж кількох місяців перед початком кіносеансу глядачі могли побачити трихвилинний етюд, присвячений конкретному історичному спадку міста. Нині п’ять серій циклу доступні для перегляду в Інтернет-мережі «YouTube». 

Тетяна ДИКА, Галина МИХАЛЬСЬКА, Тетяна ХОПТЯР.

Повернення до списку