Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

П'ЯТНИЦЯ, 20 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.01.2015

ВОНИ ЯК ЛЮДИ...

Наближається рік тварини, котра увібрала в себе всі благословенні характеристики. Лагідна, терпляча, невинна та мирна вівця прийме владу вже через півтора місяця. «Подолянин» вирушив на пошуки символу Нового 2015 року, який дає кожній людині віру в покращення життя, не в Карпати, а на кам’янецьку батьківщину вівчарства - у с.Чабанівка, на племінний завод «Меріно Україна» (керівник Лаймонас ГУРСКІС).
ВОНИ ЯК ЛЮДИ...Тут у двох фермерських приміщеннях у піклуванні та любові ростуть близько тисячі овець, баранів і ягнят вишуканої цінної породи німецький Меріноланд. У них м’яка вовна, ніжне соковите м’ясо, тому ці тварини дуже цінуються на ринку.
Нині в «Меріно Україна» відбувається збільшення поголів’я. Невдовзі планують відремонтувати ще одне фермерське приміщення, аби тваринам жилося комфортно. А доглядати за вівцями в Чабанівці вміють. Адже й раніше у селі був вівцекомплекс, в якому утримували близько 5 тис. голів. І старші, і молодші селяни знають, як навести порядок у стайні, як нагодувати та доглянути тварин.
Своє життя вівця проживає помірно та розважливо. Вона дуже любить прохолоду, смачне різнотрав’я і спокій. Вранці тварина прокидається, снідає сіном, червоним буряком чи комбікормом і, якщо гарна погода, йде на прогулянку. Двічі на рік - восени та навесні - вівця приймає водні процедури, перукарські ж - лише раз на рік, у березні.
Наодинці тварині перебувати надзвичайно складно. Адже для вівці важливо бути серед своїх. У стайні за ними приємно спостерігати: коли у бік відходить одна вівця - усі інші йдуть за нею. Тому й на пасовищі ці тварини ніколи не розходяться в різні боки, а тримаються колективу.
Багато хто вважає овець боягузливими, проте головний ветлікар «Меріно Україна» Володимир ВОЛОДІН запевняє - це не так. Розповідає, що вівця надзвичайно чутлива тварина. Вона на все життя запам’ятовує людей, які спричинили їй біль, а тих, хто допомагав, ставився лагідно, - поважає і любить.
- У нас є дорослі овечки, яких у дитинстві підгодовували з пляшечки, відповідно й обдаровували увагою, - розповідає Володимир Васильович. - То вони досі бігають за персоналом, аби з ними погрались і погладили.
А от приказка «Впертий, як баран» виникла недарма. Характер самця особливий. Володимир Володін каже, що вони, як справжні чоловіки, вміють боротися за бажане. На підприємстві сім’яних баранів - 15. Важкі й сильні тварини люблять показати свій темперамент. Часто в стайні вони влаштовують серйозні бої - старші та сильніші намагаються побороти слабших. Працівники їх не розбороняють, адже отримати на горіхи від тварини можуть й самі. Буває, що борються аж до загибелі суперника.
Наразі на фермі приємний передсвятковий період - вівці готуються до окоту. Невдовзі приміщення вщент буде зайняте маленькими ягнятами, які смакуватимуть материнське молоко і набиратимуться сил. Вівця за своє 12-літнє життя здатна народити та вигодувати 20, а то й більше ягнят. А за один день - дати більше як 2 л молока. Найчастіше вони приводять двійні. Так, торік 100 вівцематок народили 160 ягнят. Напередодні Різдва на фермі очікують не меншого приплоду. Новонароджена тварина вже через декілька годин міцно стоїть на ногах. Маленькі ярочки та баранчики з цікавістю пізнають навколишній світ. Вмить реагують на все, що блистить чи шелестить. Вони, як і всі маленькі діти, що побачили - пробують на смак. Тому важливо, аби пасовище було чистим, без сміття, яке залишили люди.
- Взагалі, вівці та барани відрізняються між собою. Є добрі тварини, а бувають і вороже налаштовані. Ну, як і люди, - жартує Володимир Васильович.

Тетяна ХОПТЯР.

Повернення до списку