Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СЕРЕДА, 18 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
09.01.2015

З ДВОХ ПЕРЕМОГ ВИЖИЛА ОДНА

Якщо торік ми мали два потужні ювілеї - два двохсотліття двох геніальних поетів - Тараса Шевченка навесні та Михайла Лермонтова восени, то цей рік не такий щедрий на великі круглі дати. І все ж у ньому ювілеїв різного калібру вистачає.
З ДВОХ ПЕРЕМОГ ВИЖИЛА ОДНАУ наших серцях завжди житиме пам’ять про Другу світову війну та про глибочезну рану, яку вона залишила на тілі та в душі людства, про величезну ціну, заплачену за Перемогу. Тож 2015 року ми неодмінно згадаємо дві події 70-річної давності: 8 травня 1945 року, близько півночі, в передмісті Берліна, зайнятого радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію Збройних сил Німеччини, а 2 вересня на борту американського лінкора «Міссурі» підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії. Цим самим найбільша війна в історії людства завершилася.
До речі, в Радянському Союзі було два Дні Перемоги. Михайло Калінін 8 травня 1945 року підписав Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про оголошення 9 травня Святом Перемоги» із зазначенням: «Вважати 9 травня вихідним днем», а 2 вересня він же підписав аналогічний Указ «Про оголошення 3 вересня Святом Перемоги над Японією» із аналогічним зазначенням: «Вважати 3 вересня вихідним днем». Невдовзі, 23 грудня 1947 року, Президія Верховної Ради СРСР зробила 9 травня робочим днем, зате 1 січня оголосила вихідним. І тільки 1965 року 9 травня знову стало вихідним. Щодо 3 вересня, то воно перестало бути вихідним 1947 року. І хоч саме Свято Перемоги над Японією в СРСР формально так і не скасували, але чомусь тихенько спустили на гальмах його відзначення.
Для Кам’янця-Подільського 2015 рік пройде під знаком 125-річчя історичного музею-заповідника, який веде відлік від єпархіального давньосховища старожитностей, відкритого при Казанському кафедральному соборі 11 лютого (30 січня за старим стилем) 1890 року.
З ДВОХ ПЕРЕМОГ ВИЖИЛА ОДНА4 березня Україна відзначатиме 200-річчя з дня народження композитора Михайла Вербицького - автора музики нашого Державного Гімну. Цей ювілей включено до календаря ЮНЕСКО. А Кам’янець згадає 200-річчя перебування на військовій службі в місті російського поета Костянтина Батюшкова, який згодом написав: «Ось що породжують у мені башти та руїни Кам’янця: солодкі спогади про найкращі часи життя!».
Багатим для губернського Кам’янця був на значимі події 1865 рік. Тож маємо цього року три славні 150-річчя. Це відкриття Кам’янець-Подільського відділення Державного банку Росії - 5 жовтня (23 вересня за старим стилем), відкриття православної Подільської духовної семінарії в новозбудованому будинку на майбутньому Новому плані - 8 жовтня (26 вересня за старим стилем), створення Комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії - розпорядження про це опубліковано в «Подольских епархиальных ведомостях» 27 вересня (15 вересня за старим стилем). Як бачимо, всі три ювілеї розташувалися в календарі досить згуртовано наприкінці вересня - на початку жовтня. До речі, і сама Подільська єпархія - цьогорічна ювілярка: її засновано 220 років тому - 23 квітня (12 квітня за старим стилем) 1795 року - указом російської імператриці Катерини II.
З ДВОХ ПЕРЕМОГ ВИЖИЛА ОДНАЩодо столітніх ювілеїв, то можна згадати, що 26 квітня (13 квітня за старим стилем) 1915 року під час Першої світової війни Кам’янець уперше відвідав російський імператор Микола ІІ. 2 листопада ми відзначатимемо столітній ювілей українського лікаря-гематолога, члена-кореспондента Академії наук УРСР, ректора (у 1970-1984 роках) Київського медичного інституту Семена Лаврика, який народився у Великій Слобідці.
27 листопада виповниться 120 років, як Альфред Нобель склав заповіт, яким заснував знамениті Нобелівські премії. Серед лауреатів цієї престижної премії кам’янчан, на жаль, немає. Та й у гості до міста над Смотричем нобелівські лауреати чомусь не поспішають. Хіба що можна згадати, що влітку 1895 року (120 років тому) в Кам’янці-Подільському побував Іван Бунін, який 1933 року отримав Нобелівську премію з літератури.
Якщо вже мова зайшла про письменників, то 2015 рік - це 150-річчя Івана Липи (24 лютого), який працював у місті над Смотричем у часи Української Народної Республіки, 130-річчя поета Володимира Свідзінського (8 жовтня), який у Кам’янці-Подільському навчався, працював, видав першу збірку, 125-річчя російського поета й Нобелівського лауреата Бориса Пастернака (10 лютого), який в юності присвятив декілька віршів одній чарівній уродженці Кам’янця, 120-річчя поета й прозаїка Тодося Осьмачки (16 травня), якому 1933 року довелося з «ласки» ДПУ сидіти в кам’янецькій в’язниці, 120-річчя Максима Рильського (19 березня), який перед своєю смертю (24 липня 1964 року) зумів допомогти кам’янецькій фольклористці Тамарі Сис із путівкою для лікування в Карлових Варах.
Отак побіжно ми згадали низку ювілеїв 2015-го. Про них, як і про інші - тут не згадані, ми ще поговоримо у відповідний час на сторінці «Кам’янецькі перехрестя».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку