Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 23 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
15.05.2015

ІЗ ЗАНЕДБАНИХ ПОЛІВ - РОДЮЧІ ГЕКТАРИ

Хороший результат від своєї роботи можна отримати тільки після того, як інвестуєш у неї власні сили, мозолі та наполегливість. За таким принципом декілька років тому підприємство «Агросолюшнс» взялося обробляти родючі гектари Кам’янеччини, орендуючи їх у пайовиків. Зробивши ставку на рослинництві, його директор і співвласник Віталій ЗАВАДСЬКИЙ не прогадав. І сьогодні, підсумовуючи десятиріччя з дня створення агрофірми, її керівник відверто зізнається, що, незважаючи на різні проблеми та перешкоди, все ж таки задоволений тим, чого досягнув за цей час.

НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД - В УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ

ІЗ ЗАНЕДБАНИХ ПОЛІВ - РОДЮЧІ ГЕКТАРИСпостерігаючи, як потужна техніка ТОВ «Агросолюшнс» завершує засівати чорноземи кам’янецьких сіл, Віталій Завадський пригадує, що власну справу розпочав завдяки досвіду й практиці, які здобув у Німеччині.
- Вперше за кордон поїхав ще під час навчання в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, - каже Віталій Станіславович. - Тоді проходив практику в компанії «OSI», яка виготовляє м’ясну продукцію для «McDonalds». Представник цієї фірми Шімечек Хартмут через декілька років запропонував співпрацю. Мене попросили організувати в Київській області невеликий бізнес із відгодівлі худоби на 500 голів, і я погодився. 2005 року в Сквирському районі на Київщині ми з нуля почали справу. Тоді й було створене підприємство «Агросолюшнс», де я став директором і співвласником. Через чотири роки в нас уже було майже 7000 голів худоби.
У рідному місті Віталія Завадського, Кам’янці-Подільському, агрофірма почала працювати з 2007 р. Тоді її керівники взяли в оренду землю, аби забезпечувати кормами власну худобу.
- Cьогодні «Агросолюшнс» має близько п’яти тисяч гектарів орендованих паїв, три з яких - це землі Кам’янець-Подільського району. Тут ми присутні двома юридичними особами - ТОВ «Агросолюшнс», що працює на полях у Врублівцях, Кульчіївцях і Китайгороді, а також ТОВ «Максфарм», котре засіває ниви у Жванці й Гринчуку. Декілька років тому через нестабільність і падіння гривні фірма мала збитки, тому ми прийняли рішення вирізати всю худобу, залишивши лише 500 голів для молочнотоварної ферми. Тож тепер ТОВ «Агросолюшнс», котре залучає іноземні інвестиції, займається суто рослинництвом.

«МАБУТЬ, ГОЛОВНИМ РЕЙДЕРОМ СЬОГОДНІ Є НАША ВЛАДА...»

Віталій Завадський із сином Максимом- На орендованих землях агрофірма сіє кукурудзу, сою, ріпак, пшеницю та ячмінь, - каже директор. - Підприємство потужне, має багато сучасної техніки. Сьогодні у нас нараховується близько 70 працівників, яких ми постійно навчаємо, які відвідують семінари в Америці, Німеччині. Відповідальний і професійний колектив - це дуже важливо для будь-якого бізнесу. Серед кам’янецьких колег, на яких я завжди можу покластися, - Євгеній Козлик, Сергій Червоняк, Руслан Яцков, Елла Сисак, Вікторія Горохолінська, Роман Завадський, Олександр Литвинюк. Взяли на роботу і німця, який працює агрономом і головним технологом. Середня заробітна плата на агрофірмі - 4 тисячі гривень.
- Віталію Станіславовичу, кому «Агросолюшнс» продає свою продукцію?
- В основному - великим зернотрейдерам. Зерно потім їде за кордон. Якщо це пшениця чи ячмінь - то місцевим виробникам, вони дають кращу ціну. В нас працює спеціаліст, котрий займається збутом продукції, він і відслідковує ситуацію на ринку.
- Чи відчуло підприємство наслідки нестабільної економічної ситуації в країні?
- Цей рік складний для всіх, у тому числі й для сільгоспвиробників. Скажімо, за балансом ми маємо гарні прибутки в гривнях, але разом із тим наразі змушені брати кредит у п’ять мільйонів гривень, щоб поповнити оборотні засоби. Чому так сталося? Коли продавали продукцію, долар був по 12 гривень, а тепер, під час посівної, - 25. За таким курсом змушені купувати хімію, насіння, пальне. Підприємство отримало курсові збитки. Сьогодні всім важко, але при розумному підході й правильному плануванні завжди можна досягнути якихось результатів. До речі, аби налагодити співпрацю й скоординувати роботу, місцеві підприємці нещодавно об’єдналися в Асоціацію «Сільськогосподарські товаровиробники Поділля». «Агросолюшнс» - один із активних її учасників і авторів цієї ідеї.
- Палицями в колеса для агрофірми були рейдерські атаки конкурентів. Чи потерпає «Агросолюшнс» від них сьогодні?
- Знаєте, мабуть, головним рейдером наразі є влада. У нас є запитання до місцевих чиновників, котрі уклали договори оренди невитребуваних паїв із людьми, яких ніхто не бачив і не знає. Натомість наші звернення щодо продовження договорів ігноруються, незважаючи на те, що агрофірма є переважним орендарем, а ці ділянки - в контурах наших полів. Та якщо з рейдерами можна боротися економічними методами чи в суді, то місцеву владу може перевірити лише вища, а їй тепер, на жаль, не до того. Сьогодні, скажімо, в районі досі немає голови райдержадміністрації, і в такий період комусь дуже зручно «ловити рибку».

«ПРІОРИТЕТ НАДАМО НЕ СОЦІАЛЬНИМ УГОДАМ, А СУТО БЛАГОДІЙНИЦТВУ»

- Хоча ТОВ «Агросолюшнс» зареєстроване у Києві, втім всі податки ми платимо тут, на місці, - каже Віталій Завадський. - За 2014 рік до бюджету сплатили майже 700 тисяч гривень податку з доходів фізичних осіб з орендної плати. Пайовикам за минулий рік виплатили орендної плати на суму понад 3 мільйони гривень.
- Знаємо, що агрофірма не тільки розраховується з пайовиками, але й підписує соціальні угоди з головами сільських рад.
- Тільки «Агросолюшнс» уклав та повністю виконав соціальні угоди. Проте сьогодні податки зросли у 22 рази, і тепер наша позиція буде трохи іншою: ми й надалі допомагатимемо сільрадам, але це вже буде не соціальна угода, а суто благодійництво. Замість того, щоб за податки утримувати кочегарів чи інших працівників сільрад, ми вирішили допомагати конкретним людям, школам, які того потребують, фінансувати певні проекти.
- Підприємство активно займається благодійною та громадською діяльністю. Які справи Ви робите як меценат?
- Німецькі колеги підтримують мене в благодійності та організації різноманітних проектів для розвитку села. Останній такий захід, скажімо, - цілий фестиваль, присвячений Великоднім святам, в рамках якого ми провели майстер-класи із виготовлення писанок у школах міста й району та конкурси великодніх робіт. Плануємо заходи й до Дня вишиванки. Крім того, ще 2013 року підприємство допомогло провести газ у Кульчіївцях, Врублівцях, Жванці, Гринчуку, на що використали майже мільйон гривень. Щороку ми навідуємося у два будинки пристарілих, 25 кам’янецьким сім’ям щомісяця готуємо продуктові пайки, надаємо матеріальну допомогу хворим. Стараємося забезпечувати необхідним і військових із нашого району, які воюють на сході країни. Загалом за останні два роки агрофірма надала матеріальної допомоги на більш ніж мільйон гривень. Знаєте, я помітив, що чим більше ти комусь даєш - тим більше тобі повертається.

«ДЛЯ КОГОСЬ ЗІБРАТИ 80-90 ЦЕНТНЕРІВ ПШЕНИЦІ - ФАНТАСТИКА,
А ДЛЯ НАШИХ АГРОНОМІВ - ЦЕ ПЛАН»

- Пане Віталію, чи плануєте розширювати свій бізнес?
- Раніше, коли я їздив до Німеччини, німці все мені показували, розповідали, які вони молодці. Мій знайомий казав: «У них пшениця на полі - як ковбаска». А останніми роками вже німці на «Агросолюшнс» приїжджають і дивляться на результати нашої праці. Це означає, що ми таки зуміли досягти високого рівня. Скажімо, зібрати пшениці 80-90 центнерів з гектара для когось - фантастика, а для нас - це план, який я ставлю перед своїми агрономами. Моє завдання - зробити гарне європейське підприємство.
- Наскільки, на Вашу думку, перспективною сьогодні в Україні є робота на землі?
- Це так би мовити - довгостроковий бізнес, для якого повинна бути певна стабільність. Коли в Україні вона буде, тоді буде й перспектива, а це вже питання держави. Проте сьогодні ми не маємо чіткої державної політики. Якщо брати інші країни, скажімо, Бразилію, Німеччину, то вони просувають свою продукцію на світовий ринок, контролюють ціни тощо. У нас цього немає. Попередніми роками нам тільки ставили палиці в колеса і думали, як би нажитися на бідних селянах. Новій владі ще рано докоряти, бо країна в стані війни, але рано чи пізно таки повинні бути проведені чіткі структурні реформи. Сільгоспвиробники мають знати, що в наступні 10-20 років сільське господарство буде розвиватися за певним шаблоном, що надаватимуться такі-то прерогативи. Тоді й можна планувати свою діяльність. 

Автор:  Тетяна ДИКА

Повернення до списку