Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СЕРЕДА, 18 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
29.05.2015

ЗДАВАТИ МОЛОКО ЧИ ВИРІЗАТИ ХУДОБУ?

Мешканці сіл, які виживають завдяки власному господарству, б’ють тривогу. Нинішні закупівельні ціни на молоко змушують їх задуматися про рентабельність справи, в котру вкладають власні сили, час і мозолі. І поки селянам доводиться усвідомлювати, що молоко, яке здають заготівельникам, коштує дешевше за воду, бідкаються й приватні молоковиробники, що сьогодні молочні ферми на межі виживання.

«СЕЛЯНАМ ЗБИТКОВО ВИРОБЛЯТИ МОЛОЧНУ СИРОВИНУ»

ЗДАВАТИ МОЛОКО ЧИ ВИРІЗАТИ ХУДОБУ?Регулювати «молочне» питання на Хмельниччині взялося обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Його прес-служба повідомляє, що становище на товарному ринку заготівлі молока - критичне. Зауваження від комітету отримали 12 молокопереробних заводів області, яким рекомендували застосовувати економічно обгрунтовані ціни на молоко, що заготовляється в індивідуальних господарствах мешканців.
- Якщо темпи вирізання дійного стада сьогодні не зупинити, завтра молокозаводи не матимуть молочної сировини взагалі. Вони самі створюють умови, за яких господарствам населення стає невигідно й збитково виробляти молочну сировину, - каже голова відділення Віталій Олуйко.
На низьку закупівельну ціну молока нарікають і в районі. В управлінні агропромислового розвитку Кам’янець-Подільської РДА кажуть, що така ситуація є однією з основних причин зменшення поголів’я корів в особистих селянських господарствах.
- У березні вартість молока становила 3 гривні за літр, а вже в квітні знизилася до 2,7 гривні, у травні - до 2,5. Не виключено, що в літні місяці ціна знову впаде, - зазначають в управлінні.
Самі ж представники молокопереробних підприємств зниження закупівельної ціни на молоко аргументують проблемами зі збутом готової продукції, малими квотами поставки молочки з України, різким подорожчанням електроенергії та пально-мастильних матеріалів. Про це вони говорили 19 травня під час зустрічі, організованої управлінням агропромислового розвитку. Про всі проблеми вирішили написати у зверненні до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«ЩОБ ВИЖИТИ У СЕЛІ, ЗАЙМАЄМОСЯ ГОСПОДАРСТВОМ»

А поки питання не вирішили на державному рівні, мешканці сіл продовжують працювати у звичному для них режимі, продаючи свою працю фактично за безцінь.
- Ми тримаємо три корови, а також бичка й телицю. Якщо дояться всі три корови, то я встаю о четвертій ранку - кожну ж треба помити, подоїти і вигнати до череди. У селі іншої роботи немає, тому мусимо займатися господарством, - розповідає Галина Перебейніс із села Крушанівка. Аби прогодувати сім’ю, щодня жінка прокидається до сходу сонця, щоб встигнути обійти худобу і взятися за звичну роботу.
- Ціле літо ми заготовляємо сіно, косити починаємо вже з середини травня. Але корова хоче й соковитих кормів. Їй потрібно давати і зерно, і буряки, і картоплю. Тому ми маємо своє поле, пай. Садимо буряки, сіємо ячмінь по 70-80 сотих. У селі працюєш і вдень, і вночі. Коли настає сезон сіна, то завжди боїшся, щоб воно не змокло. Не раз дітей піднімала серед ночі, щоб допомагали згортати.
Зі слів Галини Перебейніс, корів у їхньому селі стало менше. І основна причина цього - низька ціна на молоко.
- Худоба дуже дорога, а молоко дешеве, - каже жінка. - Щоб купити корову, треба дати 10-12 тисяч гривень, крім того, затрати йдуть і на корми, бо не всі ж мають стільки землі, аби достатньо було сіна. Ми, скажімо, купуємо солому, іноді не вистачає й зерна.
Дехто сам возить молоко продавати на ринок у Кам’янець. Рахуйте, в селі заготівельники за літр не дають і 3 гривень, а на базарі півторачка коштує 8-10. Але щодня його не будеш возити, бо тільки за дорогу в один бік треба віддати 15 гривень. До того ж не всі старенькі люди можуть їздити до міста.

«ЯКЩО ТАК ТРИВАТИМЕ ДАЛІ, ДОВЕДЕТЬСЯ ПРОДАТИ ГОСПОДАРСТВО»

Від безвиході, що склалася на ринку заготівлі молока, розводить руками і директор ПП «Деметра-2010» Анатолій Зелениця.
- Сьогодні молочна ферма на межі виживання. Нам теж у травні почали платити менше за літр молока. Якщо так триватиме далі, то взагалі доведеться продати худобу, бо її просто невигідно тримати, - каже Анатолій Володимирович. - Ціна молока низька, і всі виробники нею не задоволені. Якщо європейська вартість - 40 євроцентів, тобто 10 гривень за літр, то українським виробникам, у кращому випадку, завод платить по 5 гривень. Наше підприємство здає молоко Тернопільському молокозаводу «Молокія» по 4,90.
Як кажуть молоковиробники, для них 5 грн. за літр молока - це мізер. Найбільше ж б’є по українському молоці курс іноземної валюти.
- Все прив’язане до долара: добрива, щоб виростити кормові культури для худоби, а також пальне, запчастини, медикаменти. Це все подорожчало вдвічі. Молоко ж залишилося за тією самою ціною, - нарікає Анатолій Зелениця. - Як вижити в такій ситуації?! Скажімо, за європейським досвідом, молоковиробники мають дотації від держави. Ми неодноразово обговорювали це, але нас не слухають. До того ж в Україні є питання перевиробництва молока за рахунок приватного секто-ра - дешеве молоко беруть у населення. Ринок нерегульований, тому й складається така ситуація.

Автор:  Тетяна ДИКА

Повернення до списку