Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 23 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
12.06.2015

НЕ СПУСТОШУЙТЕ ГОДУВАЛЬНИЦІ!

НЕ СПУСТОШУЙТЕ ГОДУВАЛЬНИЦІ!У світі піддаються опустелюванню понад 1 млрд. га землі майже на всіх континентах.
1994 р. було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням, до якої Україна приєдналася 2002 р.
Серед природних причин опустелювання - тривалі засухи, засолення грунтів, зниження рівня грунтових вод, вітрова та водна ерозії, а серед антропогенних - зведення лісів, перевипас тварин, інтенсивне розорювання грунтів, нераціональне водовикористання.
В умовах великої розораності та хіміко-техногенної інтенсифікації рослинництва процеси деградації грунту відбуваються в 35 разів швидше, ніж у минулому, коли був природний рослинний покрив.
Залишеної після збирання урожаю на полях біомаси недостатньо для підтримки балансу біогумусу без внесення органічних добрив. Відсутність захисного рослинного екрана різко посилила дію Сонця на поверхню поля - виникає перегрів грунту, його висушування, руйнація структури.
У світі щорічно виробляється понад мільйон тонн пестицидів. Їхній вплив на здоров’я людини багато вчених прирівнюють до впливу на наш організм радіоактивних речовин. Встановлено, що застосування пестицидів, поряд із деяким збільшенням урожайності, супроводжується зростанням видового складу шкідників, погіршенням харчових якостей, втратою природної родючості.
Причинами опустелювання «по-українськи» є високий рівень розораності та деградація полезахисних лісосмуг. Для України ця проблема дуже актуальна в усіх областях. Розширення посівів просапних культур, практично повне припинення робіт із захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту погіршують стан земель. У результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення грунту, розвиваються ерозійні процеси, а надмірне використання добрив призводить до засолення грунтів. У степовій зоні ще й процвітає вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар грунту, спричиняючи пилові бурі, а на місці вивітреного чорнозему залишається гола порода.
Кам’янець-Подільський район розташований у лісостеповій грунтово-кліматичний зоні та характеризується високою розораністю. Грунти - типові чорноземи, сірі лісові. Складність виробництва продовольства в лісостепу полягає в тому, що посіви сільськогосподарських культур мають надзвичайно високу залежність від грунтово-кліматичних і погодних умов.
За останні 100 років частішими стали засуха, суховії та пилові бурі, що є причиною значного варіювання урожайності й виробництва сільськогосподарських культур. За останнє століття відбулися великі зміни гідротермічного режиму. Якщо порівняти перше десятиліття ХХ ст. (1900-1910 рр.) з першим десятиліттям ХХІ століття (2001-2010 рр.), то середньорічна кількість опадів збільшилася на 20%. Вона зменшилася навесні, але збільшилася влітку, восени і взимку. Це все зумовило уповільнення темпів зростання урожайності для ранніх зернових колосових.
Система землеробства має бути максимально наближеною до законів природи і розвитку рослинності, повніше використовувати наявні біокліматичні ресурси, забезпечувати збереження й покращення землі.
Основні напрямки запобігання опустелюванню земель:
•застосування бобових трав, зернобобових культур як основи біологізації та екологізації землеробства;
•збереження природної рослинності в національних парках і заповідниках;
•застосування сортової адаптивної технології;
•наявність різних видів парів;
•збереження видового різноманіття сільськогосподарських культур.

Олена ДОРОШЕНКО, 
доцент кафедри екології 
та збалансованого природокористування ПДАТУ.

Повернення до списку