Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

СЕРЕДА, 18 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
30.10.2015

УКРІПЛЕННЯ КАМ’ЯНЧАН «ГРАД» НЕ ПРОБИВАЄ

Іван Братенко«Полонених сепаратистів карали не палицями чи кулаками, а вчили їх співати український гімн. На колінах - задля кращої ефективності», - ділиться спогадами про перебування на сході країни корінний кам’янчанин, заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи понтонно-мостового батальйону майор Іван БРАТЕНКО.
Наприкінці березня він прибув у зону проведення АТО і був призначений координатором із будівництва фортифікаційних споруд від Хмельниччини. Це була його третя поїздка на схід. До цього разом із земляками зводив надійний тил у найгарячіших точках Донбасу. Доки татусь виконував завдання, вдома на нього чекали дружина Ірина, 8-річний син Віталій та 3-річна донька Домініка.
В інтерв’ю військовий розповів про специфіку роботи кам’янчан над зведенням фортифікаційних споруд у зоні АТО, про те, чому їх холодно зустріли жителі Донбасу та як вони із ними порозумілися.

«ЦІ СПОРУДИ -ВИТВІР ІНЖЕНЕРІЇ. ЇХ НЕ ЗМОЖЕ ПРОБИТИ ЖОДЕН РОСІЙСЬКИЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ СНАРЯД»
«ВНЕСОК КАМ’ЯНЧАН У РОЗБУДОВУ»

- Кожна область мала збудувати визначену кількість оборонних об’єктів. Спочатку нам поставили завдання звести 12 об’єктів, але після певних змін цифру змінили до 9 опорних блоків. Хмельниччина відповідала за фортифікаційні споруди в межах Добропільського району Донецької області. Інженерні заходи ми проводили на третій лінії оборони, за 65-80 кілометрів від лінії розмежування - розповідає військовий. - Перед початком робіт До будівельників приїхав голова Хмельницької ОДА До будівельників приїхав голова Хмельницької ОДА Михайло Загородний (другий праворуч)Михайло Загородний (другий праворуч)фахівці ДСНС перевірили ділянки на наявність вибухонебезпечних предметів. І на одній із них колишній випускник нашого військового інституту, начальник групи піротехнічних робіт Вадим НЕРОБА знайшов снаряд від гармати часів Другої світової війни. Оборонні укріплення здатні витримувати вогневі удари гаубиць і системи «Град». Їх перевірили в Житомирі, тому вони є абсолютно надійними. В Донецькій і Луганській областях на всіх стратегічно важливих напрямках ми ще збудували капітальні оборонні споруди, що включають систему бліндажів, окопів і укриттів для танків, БТРів, мінометів і зенітних установок. Будівельні роботи розпочалися 22 квітня і завершилися 30 серпня. Хмельницька область посіла п’яте місце серед двадцяти областей і отримала схвальні відгуки комісії. А ось лідерами в будівництві визнали Рівненську і Черкаську області.
- Хлопці, які були зі мною від початку і до кінця, зробили надзвичайно великий внесок у розбудову захисних споруд на сході країни, - запевняє Іван Братенко. - Це випускник нашого колишнього військового училища полковник Володимир Мунчак, медик із нашої райлікарні, колишній військовий, який пройшов гарячі точки не лише на сході України, а й у Югославії, Іраку, Косові Геннадій Лискун; радник голови Хмельницької ОДА, координатор проекту з будівництва фортифікаційних споруд Валерій Будзінський.

«ЖИЛИ В КОЛИШНЬОМУ КАР’ЄРОУПРАВЛІННІ»

Укриття для екіпажу- Мешкали ми в селі Октябрське, що на Донеччині. Поселили нас у колишній кар’єроуправлінський центр. Кожен мав ліжко та тумбочку. З часом запрацювала їдальня. Пізніше Добропільська райдержадміністрація привезла бочку та насос для облаштування душових кабін, де можна було митися теплою водою. За житло, комунальні послуги та продукти харчування сплачувала Хмельницька облдержадміністрація.
Цілодобово нас охороняв спецпідрозділ «Богдан» управління Міністерства внутрішніх справ Хмельницької області. Хлопці були з нами і на об’єктах, і на базі. Ми працювали, відпочивали, обідали - і «богданівці» постійно нас супроводжували.

«НА УКРАЇНСЬКІ КАНАЛИ ТАБУ»

- Місцеве населення, яке не мало коштів на супутникове телебачення, залежало від російських ЗМІ. Адже більшість донбасівців працює на шахтах за копійки - їм не до медіа. На українські канали накладено табу. Мешканці сходу не мали уявлення про те, що насправді відбувається в Україні. Молодь культурного розвитку там взагалі не бачить.

«УРОК МИРУ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ЗІ СХОДУ ТА ДОПОМОГА ВІД ПОДОЛЯН»

- А ось із місцевим населенням важко було знайти спільну мову. Товариш пішов до місцевих, аби набрати води, але ніхто не дозволив йому напитися, а тим більше набрати в пляшку. Мовляв, ви - бандерівці, ніхто вас сюди не кликав, а ви приїхали усіх калічити і вбивати.
Вогнева спорудаАби порозумітися зі старшокласниками, ми організували урок миру. Цілий день провели із дітьми. Показували їм, як працює зброя, дозволяли розбирати і збирати її. Від однолітків із Хмельницького подарували чимало патріотичних сувенірів: жовто-блакитні браслети, стрічки, прапорці.
Також від Хмельницької облдержадміністрації фахівці ДСНС привезли вщент забитий гуманітарною допомогою МАЗ. Близько двох тонн продуктів харчування та засоби особистої гігієни (памперси, мило, креми, вологі серветки) ми передали представникам Добропільської райдержадміністрації. Вони розділили допомогу між дитячою лікарнею та дитячим будинком.
Після такої підмоги ставлення багатьох донеччан до нас кардинально змінилося. Люди зрозуміли, навіщо ми приїхали.

Аліна ПЕРЕБЕЙНІС, 
спец. для «Подолянина».

Повернення до списку