Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
ЧЕТВЕР, 14 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
13.11.2015

СМІТТЯ ТРЕБА ПРОДАВАТИ, А НЕ ВИКИДАТИ

При виборі - отримувати додаткові доходи і мати чисте довкілля чи просто тонути в смітті - все здається очевидним, якби ми не були такими лінивими.
Згадується повість-казка сучасного українського письменника Леоніда Сапожнікова «Митя Метёлкин в Стране Синих Роз», де в королівстві Баклуша Четвертого Лежибока живе принцеса Невмія, а біля неї височіють Гори немитого посуду. Ну, не знали в тому краї, що посуд можна мити. Так і ми ще не зовсім розуміємо, що сміття можна переробляти.
Хоча серед кам’янчан є й такі, які вміють на ньому заробляти гроші. Як, наприклад, Юрій АЮПОВ. Він - татарин за походженням, але вже близько 50 років живе в Кам’янці-Подільському та понад 15 років займається збиранням сміття для вторинної переробки.

ДІРКИ В АТМОСФЕРІ ТА СВІДОМОСТІ

Юрій Аюпов- Ми всі на порозі екологічної катастрофи, - вважає Юрій Сагитович. - Тверді побутові відходи, які потрапляють на звалище, за винятком макулатури, не гниють і можуть лежати віками. Вони ж нікуди не діваються! Звалища розширюються такими темпами, що колись стануть схожими на донбаські терикони.
Загалом технологія утилізації сміття на міських звалищах така: сміття, зверху - шар землі, далі - знову сміття і шар землі... Шари щільно залягають, але коли туди потрапляє кисень, починається горіння макулатури, також тліє поліетилен. Недавно по телебаченню показували, що у Хмельницькому періодично горить звалище. Те саме загрожує і нам. Під час горіння виділяється діоксин - речовина, яка наскрізь «пробиває» атмосферу. Поки наслідки не відчуваються, але через декілька поколінь все вилізе боком. Природа просто так не прощає знущання над собою.
У розвиненіших країнах це питання вирішується інакше. Населення ще вдома сортує відходи на скло, пластик, органічні відходи і кидає у відповідні контейнери. Є спеціальна служба, яка це контролює. Скажімо, приїжджає сміттєзбиральна машина, і працівник бачить, що в контейнері для скла є інші відходи, - тоді штрафують весь дім. Тож самі мешканці змушені стежити, аби все викидали правильно.
Звісно, категорія свідомих громадян у нас потрохи з’являється. Скажімо, ГО «Чисті схили», коли організовує прибирання парків та каньйону, практикує роздільне збирання сміття - варто брати приклад.

ДРУГЕ ЖИТТЯ НЕПОТРЕБУ

Їдемо з Юрієм Аюповим на його базу прийому вторсировини, що на вул.Фабріціуса. На подвір’ї бачимо спресовані та спаковані тюки із ПЕТ-пляшок і пластмасових каністр, готових до відправлення. Заходимо всередину приміщення - там кипить робота: чоловік спресовує макулатуру, жінки перебирають поліетиленові пляшки (білі й кольорові - на різні купи). В іншому кінці будівлі - склад скляних пляшок.
- Ми приймаємо склотару, склобій, поліетилен, ПЕТ-пляшки, макулатуру, - каже Юрій Сагитович, - Сільгоспвиробники здають нам тару з-під хімікатів. Ми це все сортуємо, тюкуємо і відправляємо на переробні підприємства.
- Яка далі доля у цього сміття?
- ПЕТ-пляшки дроблять, перемолочують і роблять із них синтепонові нитки, які потім використовують у Міське сміттєзвалищевиробництві трикотажу та зимового одягу. Склобій відправляємо на склозаводи, де його переробляють на нову продукцію. Цілі скляні пляшки повертаються на підприємства як зворотна тара. Зі старих поліетиленових пакетів можна виготовити нові, а також робити поліетиленову плівку. Ще поліетилен додають у матеріал, з якого роблять труби, аби збільшити їхню еластичність. Цікаво, що з цією ж метою у деяких країнах його додають навіть в асфальт. Вся сантехніка виготовляється з додаванням вторинної сировини. З полімерів можна виготовляти безліч речей. А ще з’явилася технологія переробки їх на паливо для автомобілів.
Макулатуру розчиняють у спеціальних чанах, а потім із неї виготовляють або туалетний папір, або картон. Колись на Понінківській фабриці з макулатури навіть виробляли зошити та альбоми, але тепер чомусь перестали. Хоча німці, бувало, навіть замовляли в Україні макулатурний папір, щоб виготовляти з нього дитячі книжки. Річ у тому, що контраст білого з чорним швидше стомлює очі, макулатурний же папір жовтуватий і сприймається м’якше. То навіщо нам купувати в Росії білий папір, якщо можемо виготовляти свій жовтий? Колись у школах збирали макулатуру, а нині збирають лише гроші з батьків на всілякі потреби. Хоча, можливо, є сім’ї, яким легше здати 10 кілограмів макулатури, ніж дати 20 гривень. Чому б цим не скористатися? Наразі дієво проводиться акція від волонтерів зі збирання кришечок від ПЕТ-пляшок для допомоги воїнам АТО. Так само варто зробити і з макулатурою.
Якщо розібратися, то від життєдіяльності людини може не залишатися відходів! Навіть рештки харчів можна переробляти на компост.

ПРИЙМАТИ ВТОРСИРОВИНУ ВАРТО У КОЖНОМУ ДВОРІ

Тюковані пляшкиНеподалік від підприємства стоїть кіоск - пункт зі збирання вторинної сировини. Біля нього ми зустріли жінку в старенькому одязі, яка щойно здала поліетиленові пляшки.
- Я сьогодні вже втретє прийшла сюди з пляшками, - каже вона, показуючи стиснуті в кулаці дрібні купюри.
- Кажуть, що в смітті риються безхатьки, а насправді це може бути різний контингент людей, - зауважує Юрій Аюпов. - Більшості із них просто не вистачає грошей на прожиття. Звісно, мільйонером на здачі вторсировини не станеш, але на шматок хліба можна заробляти щодня. Та навіть для такого мінімуму громадянам не створені нормальні умови. Приймальних пунктів мало би бути більше.
- А які ціни на вторсировину?
- Ціни можуть коливатися, тому назву орієнтовні: макулатура - дві гривні за кілограм, ПЕТ-пляшки - три гривні, склотара - від 20 копійок до 1,20 грн. за штуку, поліетилен - 5-7 грн./кг.
У Кам’янці-Подільському є низка фірм, які займаються збиранням і сортуванням відходів. Але при цьому на вторинну переробку в нас ідуть лише 5-10% від зібраного в місті сміття.
Від влади допомоги жодної - одні декларації. Хоча мені не треба допомагати, дайте лише добро, щоб я поставив свій кіоск зі збирання вторсировини там, де живуть люди, і щодня забирав сміття. Я вже здавна цього добивався. Тюковані пляшкиПриходила відповідь чиновників, мовляв, згідно з Генеральним планом забудови міста, встановлення приймальних пунктів зі збирання твердих побутових відходів неможливе, бо вони псують архітектуру. Влада пропонувала ставити кіоски в промислових районах, але там ці пункти не потрібні. Людина, яка виносить сміття, не піде хтозна-куди, щоб його викинути. Просто закине в контейнер, звідки воно потрапить на звалище. До того ж кіоски я планую ставити не на відкритих майданчиках, а всередині дворів. Це тимчасові споруди, які можна будь-коли забрати і перевезти в інше місце.
- А чи не створять такі кіоски в дворах антисанітарію?
- Ні, сміття там не накопичуватиметься, адже ми щодня будемо його перевозити на базу. І навколо кіоску передбачається санітарна зона - 7 метрів по периметру.
Крім мене, в Кам’янці є й інші підприємці, котрі збирають вторсировину. Але, здається, влада вирішила, що найкраще знає, як боротися зі сміттям у місті. Але чому б не радитися з людьми, які багато років займаються збиранням вторинної сировини і мають певний досвід? От купили 40 контейнерів для збирання в місті ПЕТ-пляшок, але цього дуже мало, потрібно в 10 разів більше. Купили прес, який не зовсім підходить для тюкування ПЕТ-пляшки. Підхід непрофесійний.
До речі, часто люди вибирають пляшки з контейнерів і несуть на ринок до торговців молоком та олією. Зрозуміло, що вони не дезінфікуються в нормальних умовах, а люди потім купують товар, який може спричинити різні кишкові хвороби.
«Кипить» робота із сортування сміттяПам’ятаєте, як приїжджали сюди голландці, хотіли перевірити, чи є сенс у Кам’янці будувати сміттєпереробний завод. Привезли 8 контейнерів для роздільного збирання сміття. Але річ у тому, що поставити контейнер - це не перший крок, який варто зробити. Головне - загальна освіта населення. Люди повинні отримувати екологічне виховання, починаючи з дитячих садочків, шкіл і регулярних публікацій у пресі. Через два місяці голландці приїхали і забрали контейнери...
У місті є близько 300 сміттєвих майданчиків. Їх варто обладнати контейнерами для роздільного збирання сміття (скла, пластику, макулатури, харчових відходів). Причому силами не лише «Спецкомунтрансу», а й підприємців, які приймають вторинну сировину. Одночасно в кожному дворі повинні стояти приймальні пункти.
Будь-якому сміттю можна дати друге життя. Наше місто потребує значно більше підприємств для сортування відходів.
Гадаємо, ця тема дуже актуальна не лише для міста, але й для сіл району, де звалища теж не прикрашають пейзажі. Тим більше, що із сіл (особливо віддалених) мешканцям зовсім не вигідно везти в місто сміття для переробки. А от якби прийомні пункти були в кожному селі, мабуть, жителі не упускали б нагоди заробити «копійку», і навколо стало б чистіше.
Особливо ці питання варто зачепити нині - після проведення місцевих виборів. Агов, новообрані чи переобрані очільники та депутати! Від вас чекати прогресивних кроків?

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

Повернення до списку