Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 23 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
26.02.2016

«МЕЙД ІН РАША»: ЇХНІЙ ТОВАР, СПРАВА НАША

«МЕЙД ІН РАША»: ЇХНІЙ ТОВАР, СПРАВА НАША«Не спонсоруй ворожу кулю - склади Росії дулю!». Гаслами такого змісту ще два роки тому активісти в усіх українських містах взялися «воювати» проти товарів, що успішно просуваються російським агресором на полиці наших магазинів. Пережив хвилю бойкоту і Кам’янець. Після кількох акцій у місцевих супермаркетах замиготіли цінники з триколорами, які дохідливо натякали: цей продукт «Мейд ін Раша». З проханням не купувати товари із федерації, котра спонсорує бойовиків, до кам’янчан зверталися й депутати міськради. А на початку 2016-го, після введення Кабміном ембарго, російське взагалі опинилося поза законом. Але... Чи прорідили санкції прилавки кам’янецьких магазинів, і чи вдивляються містяни у штрих-коди?
- Коли моя п’ятирічна донька в супермаркеті просила купити їй рожеву шампунь із феєю, я пояснила, що ми виберемо іншу, ще кращу, бо знала, що цей товар російського виробництва, - каже кам’янчанка Вікторія. - Натомість вирішила відволікти увагу дитини декоративним їжачком, на якому було вказано, що виробник - В’єтнам. Придбавши його, вже вдома я помітила, що цінник наклеєний поверх іншого стікера, на якому був зазначений російський штрих-код...
Виходить, впарювати російське в місцевих магазинах таки не припинили. Навіть проти волі принципового покупця. Зрозуміло, що відмова супермаркетів від уже закупленого товару з федерації - це щось зі сфери фантастики. Тому на полицях і залежуються різноманітні речі зі штрих-кодом, що починається цифрами 460. До речі, у штриховому кодуванні РФ займає діапазон від 460 до 469. Упізнати товар російського виробництва можна також і за адресою виробника. А от купувати у ворожої країни чи шукати альтернативу - вибір за покупцем. Інше питання - це перелік конкретних товарів, які закон забороняє ввозити на митну територію України. Нагадаємо, що в цьому спис-
ку - російські чай, кава, риба, ікра, молочні продукти, солодощі, кукурудзяні пластівці, соуси, продукти дитячого харчування, пиво, горілка, корм для собак і котів, сигарети з фільтром, гербіциди, обладнання для залізниць, засоби для миття шкіри. Чиновники погарячкували, а власники торговельних мереж психувати не стали і, зрозуміло, російські товари не повикидали, продовжуючи продавати заборонене.
На полицях кам’янецьких магазинів косметики неважко знайти ті ж таки засоби для миття шкіри, що люб’язно нам пропонує загарбник. Бачимо мило «Бархатные ручки», «Чистая линия», гелі «Nivea», «Dove», вироблені в Москві, Єкатеринбурзі. Вони безпардонно стоять у рядах засобів таких же брендів, проте іншого виробника. Щоправда, в декотрих магазинах на цінниках дрібненьким шрифтом таки вказується, що товар із РФ.
- Поки на цінниках були кольори прапора, я могла зорієнтуватися, що цей товар російського виробника, а тепер магазин забрав ті позначки. А того дрібного шрифту я не бачу, - обурюється пенсіонерка Ніна Олегівна. А от консультанти неохоче коментують, чому викладають на прилавки заборонений товар.
Для того, щоб наїстися заборонених для ввезення в Україну продуктів, також не обов’язково везти контрабанду з Росії. Можна просто піти до місцевого супермаркету. Тут вам запропонують російські чай, жувальну гумку, шоколадні батончики. Причому чимало товарів були виготовлені буквально за місяць до накладання ембарго. Це означає, що власники торговельних мереж, знаючи про можливу заборону, таки не відмовилися від цієї продукції.
- Звичайно, якщо певні товари заборонено ввозити на митну територію України, то й реалізовувати їх незаконно, - коментує ситуацію директор департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Майя ГУРСЬКА. - Проте декотрі магазини міста цю заборону ігнорують. Працівники департаменту неодноразово таке фіксували, попереджали, надсилали власникам листи. Нам пояснювали, що продукцію завезли раніше, і її треба продати. Крім того, місцеві філії мережевих магазинів самі не везуть ці товари з Росії, а отримують від головного підприємства. Вилучити такі продукти чи змусити викинути їх ми не можемо. Тому поки що така проблема обмежується зустрічами, роз’яснювальною і профілактичною роботою.
А от кам’янчан, які свідомо обирають заборонені російські товари, за руку ніхто не ловить.
- Коли під товаром зображено триколор, більшість покупців його не купують, а якщо немає розпізнавальних знаків, то російська продукція розходиться швидше, - ділиться власними спостереженнями торговий представник Ірина.
Якщо продовольчі санкції - це відповідь української влади на бойкот наших продуктів у Росії, то як назвати купівлю українським споживачем товарів від окупанта? Одні кам’янчани називають це спонсоруванням війни проти своєї країни і принципово відмовляються від такої ідеї. Інші ставлять власні смаки вище від принципів, тому жують і випивають російське. А декотрі споживачі взагалі «зайвим» голову не ламають і до всіляких там штрих-кодів не придивляються...

Автор:  Тетяна ДИКА

Повернення до списку