Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 23 ЖОВТНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.04.2016

ЗДОРОВ’Я В НОРМІ, ТІЛО У ФОРМІ

Бути здоровим і залишатися в хорошій фізичній формі не важко! Це власним прикладом доводять кам’янчани, які навчилися без зайвих зусиль щодня дбати про своє здоров’я та ще й отримувати від цього задоволення. Продовжити молодість, забути про хвороби і депресії, бути енергійним і виглядати на мільйон - у кожного з них свої секрети, як досягти такого результату. Ними вони поділилися з читачами «Подолянина».

Олександр ОЛІЙНИК: «У СВОЇ 70 ПОЧУВАЮСЯ ЩЕ КРАЩЕ,
НІЖ ДО ВИХОДУ НА ПЕНСІЮ»

Олександр ОлійникУ минулому начальник спецкомендатури та заступник начальника міського відділу по боротьбі з організованою злочинністю Олександр Олійник може з легкістю запевнити, що життя на пенсії лише починається. Про те, що за декілька місяців цьому чоловікові виповниться 70, скаже хіба що паспорт. Почуватися та й виглядати на декілька десятків років молодшим Олександру Опанасовичу зі Слобідки-Кульчієвецької допомагає спортивна ходьба по 10 км щодня, голодування, бджолотерапія та в обов’язковому порядку фінська лазня.
- Приділяти увагу здоров’ю я почав ще з 15 років. І боксом займався, і навіть гімнастикою, - каже Олександр Олійник. - Раніше купався в крижаній воді. А коли ще працював у міліції та жив у місті, на вул.Червоноармійська, щодня бігав на стадіоні босоніж, в одних лише шортах. Такий сезон у мене тривав із березня по січень. Сніг чи дощ - немає різниці. Пам’ятаю, будучи начальником спецкомендатури, взявся тренувати своїх 40 хлопців особового складу. «Шинелі зняти! Пробіжка!». Я біжу, а вони позаду. Через це жарто-ма називали мене узурпатором, Гансом (сміється).
За плечима супер-пенсіонера ще один цікавий досвід - 18 років голодування.
- Я практикував голодування за системою Брега. Вдавався до того, що без їжі обходився 10 днів, перші три з яких - навіть без води. Було важко, але я не шкодую, бо очистив організм і позбувся зайвих 25 кілограмів ваги. Тепер маю стабільних 83 кіло. До речі, колись судмедексперт із 30-річним досвідом Юрій Гуртовий розповів, що люди з великими животами носять у собі 35-40 кілограмів шлаків.
Оскільки ж людям старшого віку голодувати не рекомендується, я намагаюся стримуватися в їжі лише по п’ятницях. Вживаю тільки декілька яблук, волоські горішки, моркву та заварюю трав’яний чай або роблю відвар із сушених яблук і ячменю.
У щоденному розкладі Олександра Олійника - фізкультура та спортивна ходьба. Більше того, до осені у своєму блокноті він планує зафіксувати 5 тисяч пройдених за два роки кілометрів. Пішки Олександр Опанасович за цей час міг би дійти до Парижа та вже повернутися назад, у Слобідку-Кульчієвецьку.
- Щодня проходжу по 9-10 кілометрів, незважаючи на пору року та погоду. Такий похід займає півтори години. За два роки і чотири місяці я пройшов 4580 кілометрів. Прокидаюся о шостій ранку і о пів на сьому вже в дорозі, від дому спортивним кроком іду до Баговиці. Мене знають всі водії рейсових автобусів. Якщо не вийду, наступного дня запитують, чи в мене все в порядку.
Після кожної ходи я записую в блокнот свій тиск і пульс. Потім півгодини займаюся фізичними вправами. Качаю прес 60-70 разів, підтягуюся, роблю 80 поворотів із 9-кілограмовим ломом на плечах, підкидаю гирю, 50-60 разів піднімаю гантелі. Після виснажливої роботи в міліції я вийшов на пенсію в 53 роки. Завдяки щоденній ході, на такий вік себе відчуваю нині, у 70.
Обов’язковим «ритуалом» для оздоровлення Олександр Олійник також вважає лазню. Причому не будь-яку, а саме руську.
- Вдома я власноруч побудував таку лазню, ідею привіз із Прибалтики. Коли працював на судноремонтному заводі в Таллінні, ми з колективом виїжджали на естонські хутори. Там навіть найбідніша сім’я має свою баньку.
Банні процедури я маю раз на тиждень. Розпалюю дровами спеціальну піч, від чого нагрівається каміння. Роблю відвар із м’яти, звіробою, евкаліпта та інших трав. І коли банька розігріта, набираю черпак того відвару та обов’язково додаю туди півпляшки пива, яке дає дуже приємний хлібний запах, і ллю на каміння. Ось така інгаляція! Попарившись, обтираюся снігом або обливаюся холодною водою на вулиці.
Здоров’я додає і постійне вживання меду та бджолиного пилку, а також бджолотерапія. Для цього я маю пасіку та лежак, розміщений на вуликах із бджолиними сім’ями. 

Яна ШУТЯК: «КОЛИ СТАЛА ВЕГЕТАРІАНКОЮ, ЗАБУЛА
ПРО АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК І ГОЛОВНИЙ БІЛЬ»

Родина ШутяківА от молода родина Шутяків із Кам’янця-Подільського здоров’я підтримує завдяки вегетаріанству. Перечитавши стоси книг, зваживши всі «за» і «проти», вони вирішили кардинально змінити раціон харчування та спосіб життя. Шість років тому від м’яса та риби відмовився Сергій, а через рік його підтримала Яна. До вегетаріанства вони привчають і двох маленьких дітей - Діану та Мілану. Щоправда, інколи люблячі бабусі й дідусі підгодовують онуків домашніми котлетками.
- В Україні вегетаріанство поки що не настільки поширене, як у Європі, - розповідає
30-річна Яна. - Більшість кам’янчан сприймають його як щось незрозуміле, сектантське. Хоча вегетаріанство, на мій погляд, - це правильна система харчування.
Перед тим, як змінити спосіб життя, ми читали книги та статті й зрозуміли, наскільки це корисно. Але найбільшу роль відіграла естетична точка зору. В один момент я зрозуміла, що більше не можу їсти м’яса. Перестала сприймати його як продукт, котрий можна з’їсти. Тому легко від нього відмовилася. І почуваюся добре. Раніше я страждала через гіпертонію, головний біль, але ці проблеми зникли без пігулок і лікування. А самопочуття значно покращилося.
Відтак меню родини складається виключно зі страв без м’яса та риби.
- Повірте, навіть без цих інгредієнтів можна багато чого приготувати. Це пісні супи, вареники, голубці, різні каші. Скажімо, начинку для пельменів ми робимо з грибів, соєвого фаршу з додаванням часничку. Коли ж хочеться відчути смак дитинства - сосисок із яєчнею - через Інтернет у Києві замовляю спеціальні вегетаріанські ковбаски. Вони, як і м’ясні, пахнуть димом, але виготовляються на пшеничному білку, тому дуже корисні. Шашлик готуємо овочевий.
У Кам’янці нескладно відшукати екологічно чисті продукти. Їх можна придбати в супермаркетах, екомагазині чи в бабусь на ринку. Я декілька років працювала в Москві, там із цим проблематичніше.
Але поки що жоден місцевий ресторан чи кафе не може запропонувати вегетаріанське меню. В кращому разі офіціанти порадять салат із огірків і капусти та сам гарнір. Щоправда, інколи ми з чоловіком замовляємо вегетаріанський рол.
Не лише екохарчуванням живе родина Шутяків. У їхній затишній оселі немає місця засобам, що містять шкідливі хімічні речовини. Замість «проперів» і «фейрі» у господині завжди під рукою звичайна сода, гірчичний порошок і лимонний сік.
- Декілька років тому із чоловіком дивилися передачу про лаурилсульфат натрію. Ця речовина, що міститься в шампунях, гелях для душу, зубних пастах, дуже небезпечна і призводить до злоякісних новоутворень. Ми провели ревізію у ванній і викинули на смітник усю «хімію», натомість засукали рукави й взялися власноруч виготовляти засоби гігієни.
Зубні пасти купуємо в екомагазині чи замовляємо через Інтернет. Мило, гелі та шампуні варю власноруч. Посуд мию в гарячій воді, використовуючи соду чи гірчицю. Гарний відбілюючий ефект має лимонний сік, - ділиться секретами господиня.
Необхідні інгредієнти для нешкідливої та безпечної продукції жінка замовляє в Інтернет-магазинах. А за допомогою трав перетворює звичайний шмат мила на цілющий. 

Людмила ОРЖЕХОВСЬКА: «ЖІНКАМ РАДЖУ
ЧАСТІШЕ ВИХОДИТИ В ПАРК, А НЕ ПЕРЕЙМАТИСЯ ЖИТТЯМ
ГЕРОЇВ ІЗ СЕРІАЛІВ»

Людмила ОРЖЕХОВСЬКА
Запорукою чудової фізичної форми, гарного самопочуття і хорошого настрою для кам’янчанки Людмили ОРЖЕХОВСЬКОЇ стали ранкова пробіжка, інтенсивні фізичні вправи та заняття бальними танцями. Без активного спортивного графіка керівник міського управління ветеринарної медицини просто не уявляє свого життя. Нечасто у місті побачиш ділову жінку, яка на турніку втре носа будь-якому чоловікові. 
- Спортом я захоплююся із самого дитинства. У нас взагалі спортивна сім’я, - каже Людмила Валеріївна. - Фізичну форму підтримують батько, брат, а мама у свої 69 щодня проходить по 6 кілометрів. Професійно займатися спортом вирішила моя донька Єва. Вона здобуває професію ветеринара у ПДАТУ, а також навчається на факультеті фізкультури в нашому національному університеті.
Щоранку я пробігаю по 6 кілометрів у парку, а потім обов’язково виконую вправи на розтягування м’язів. Це повинно відбуватися в комплексі. Такий спосіб життя дає мені енергію та силу, зберігає молодість. І, незважаючи на вік у паспорті, я завжди почуваюся на двадцять. При занятті спортом організм виділяє гормон радості - ендорфін. Так він дякує тілу за м’язову роботу.
Людмила ОРЖЕХОВСЬКАПроте самої лише фізкультури для активної Людмили Оржеховської замало. Вже 20 років поспіль чотири рази на тиждень вона відшліфовує свою пластику завдяки спортивно-бальним танцям у студії «Грація».
- Додає мені здоров’я і правильне харчування. Моє правило - їжа має бути якнайпростішою - відварною, не смаженою, не копченою. М’яса їм небагато, частіше вживаю рослинну їжу. Крім того, мало використовую спецій і солі. Із солодощів інколи дозволяю собі лише шоколад. Табу на борошно, хліб і макарони. Саме завдяки спорту й такому харчуванню я не хворію та не маю проблем зі здоров’ям.
За вікном весна. Тому кам’янчанкам раджу частіше виходити в парк, а не дивитися серіали. Якщо жінка здорова, красива - то вона цікава собі, сім’ї і тим, хто її оточує. 

Автор:  Галина МИХАЛЬСЬКА / Тетяна ДИКА

Повернення до списку