Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ЧЕТВЕР, 18 ЖОВТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

03.12.2010
НЕ РОБИТИ ДЛЯ НИХ БЕЗ НИХ

30 листопада у міськвиконкомі проходив круглий стіл, приурочений Міжнародному дню інвалідів, організований міським управлінням праці та соцзахисту населення. Учасниками обговорення були начальник управління праці та соцзахисту населення Надія ПІДСКОЦЬКА, секретар міської ради Василь СЕНЮК, заступник міського голови Василь СУКАЧ, керуюча справами міськвиконкому Валентина СТЕЛЬМАХ, голова постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я та соцзахисту населення Ігор ВОЙТЕНКО, інші представники медичної та соціальної галузей, а також громадських організацій міста.


СПАЛЬНЯ 26.11.2010
СПАЛЬНЯ

Мікрорайон Жовтневий кам’янчани називають спальним. Серед  інших мікрорайонів міста його вирізняє компактність, відсутність промислових об’єктів, порівняна близькість до центру міста і наявність розширеної інфраструктури. На Жовтневий більш охоче погоджуються при обміні та купівлі квартир, аніж на селища Першотравневе чи цукрового заводу. Характерною особливістю цього житлового масиву, щоправда з негативним відтінком, є постійні протяги.

СТАРІ ЦВИНТАРІ ТЕЖ ВМИРАЮТЬ 19.11.2010
СТАРІ ЦВИНТАРІ ТЕЖ ВМИРАЮТЬ

«Народження і смерть - це не стіни, а двері» 
Григорій ЧХАРТИШВІЛІ (Борис АКУНІН)
Кожен населений пункт нашої планети має декілька неодмінних супутників - некрополі, міста мертвих, або кладовища. У багатьох народів існує приказка про те, що за ставленням до померлих можна судити про духовність живих. Тобто зовнішній вигляд кладовищ - це моральне обличчя народу. 
Ще не так давно на старі цвинтарі нашого міста було страшно глянути - не те що заходити. Запустіння, непролазні чагарники та відсутність освітлення, як магнітом, притягували сюди бомжів, алкоголіків і різних збоченців. Декілька років тому, коли міськими кладовищами почало опікуватися КП «Спецкомунтранс», ситуація змінилася на краще, більшу частину території кладовищ було впорядковано. Проте…
Старі цвинтарі  можуть багато розповісти про минуле. Блукаючи поміж старих хрестів і читаючи написи на надгробках, майже фізично відчуваєш, що час зупинився. Кудись зникають напруження, страх, думки про проблеми та незавершені справи. Все, що ще мить тому видавалося катастрофічним, стає дріб’язковим і не вартим уваги. Мабуть, це тому, що на старих кладовищах пахне вічністю, на відміну від нових, де пахне смертю.
Але старі цвинтарі теж вмирають. І з вини невблаганного часу, і від рук людей. 
За новими санітарними правилами утримання старих і нових кладовищ, через 20 років після закриття цвинтаря (саме стільки триває так званий кладовищенський період, за який тіла похованих мають повністю розкластися) дозволяється ліквідувати його, розбивши на його місці парк. Напевно, для мегаполісів, населених, мов мурашники, ця норма є актуальною, але для мешканців маленьких містечок, де більшість знають одне одного разом з предками до третього-четвертого коліна, вона звучить трохи дико. Втім у Кам’янці поки що збережено всі три старі кладовища: руськофільварецьке, польське та єврейське, -  закриті у 70-х роках минулого століття. Хоча збережено - це надто голосно сказано. 

ПРАВО НА ТУАЛЕТ 19.11.2010
ПРАВО НА ТУАЛЕТ

19 листопада - Всесвітній день туалету
Хтось вирахував, що 3 роки свого життя людина проводить у туалеті. Саме це місце ми незмінно відвідуємо в середньому 6-8 разів на день. Мабуть, тому 2001 р. в Сінгапурі було створено Всесвітню туалетну організацію. На саміті дві сотні делегатів з Європи, Азії та Америки вирішили щорічно відзначати 19 листопада як міжнародне свято Дня туалету, до якого на всій планеті проводити заходи з наведення порядку в місцях, важливих для кожної людини. А девіз Всесвітньої туалетної організації звучить так: «Відсутність туалету - це порушення прав людини». Засновник Всесвітньої туалетної організації та її перший президент - сінгапурець Джек СІМ - вважає, що право на туалет є навіть важливішим, ніж право на свободу слова: «Якщо людина не може відвідати туалету, то про що вона може говорити?».
В Україні з туалетами завжди було сутужно. Навіть сьогодні частина мешканців нашого міста не має можливості скористатися каналізованим туалетом, досі відвідуючи «зручності надворі». Що ж казати про громадські вбиральні?..

29.10.2010
ЖИТТЯ НА КІНЧИКУ ГОЛКИ…

30 жовтня - День БНОН
Люди все життя чогось прагнуть, віддають силу та енергію задля здійснення мрій. Хтось мріє про гарну роботу, славу, гроші чи удачу, для когось пріоритетом є сім’я та здоров’я близьких, а для декого всі мрії зводяться до однієї - отримати дозу, «кайф».
Жахливо усвідомлювати, але ми живемо в суспільстві парадоксів, де поруч ходять здорові, сильні, амбіційні, котрі люблять життя, і ті, хто за секунду виміняв власне життя, продавши душу наркотикам…

01.10.2010
ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ НА ЖИТЛО ДЛЯ МОЛОДІ - РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ЗАХМАРНА ПЕРСПЕКТИВА?

Зустрілися хлопець із дівчиною, покохали один одного. Чарівний час - вечірні прогулянки, слова кохання, мрії… Здавалося б, що може затьмарити ці казкові почуття? Як не дивно, але це плани на майбутнє... І перша проблема, з якою зіткнуться ці або схожі на них молоді люди, - «Де ми будемо жити?». Як свідчить статистика, в Україні лише 33% молодих сімей мають власне житло.
Ціни на нерухомість, як і черги на квартири, без перебільшення, є захмарними. Заощадити ж на квартиру чи будинок із заробітної плати неможливо, а якщо взяти кредит у банку, то декому доведеться працювати тільки на відсотки за користування таким кредитом! Чимало молодих сімей змушені винаймати помешкання за велику плату, переїжджаючи час від часу на нове місце. Але так не може тривати вічно. Кожній родині просто необхідне хоч невелике, але власне гніздечко. І це проблема не якоїсь окремо взятої молодої сім'ї, а країни загалом, оскільки доведено, що саме відсутність житла є причиною численних розлучень серед молодих сімей. До того ж саме вона спонукає до небажання народжувати дітей. Є й такі, котрі через відсутність власного помешкання та перспектив його отримати взагалі не наважуються створювати сім’ю. Який же вихід? 

09.01.2009
ДЛЯ НАС КОРДОНIВ НЕМАЄ!
Уже протягом майже 10 рокiв учнi мiської гiмназiї здiйснюють цiкавi подорожi по всьому свiту. 2008 року проект «У нас друзi на всiй планетi» привiв гiмназистiв у серпнi до Росiї та Бiлорусi, а в жовтнi - до Америки та Канади. Ось що розповiдають про цi захоплюючi мандрiвки безпосереднi учасники проекту.


09.01.2009
ПРОФЕСІЯ - ЖЕБРАК

В країні - паніка. Всюди тільки й чути: «Економічна криза». Ціни зростають з кожним днем, а люди залишаються без роботи. Та це аж ніяк не обходить місцевих прохачів - щодня у них свіжі прибутки.
«Професія» жебраків дуже близька до акторської. Вони також талановито грають свої ролі, а сценою слугують пішохідний перехід, церковне подвір’я, вокзал… Ролей теж чимало: мати, що ходить із чимось, загорненим у простирадло; для неповнолітніх - дитина-сирота. Є й «посади» калік та учасників бойових дій. Але найпопулярнішими залишаються цигани.
Саме вони стали головними героями нашої історії.

09.01.2009
МІСТО БЕЗ ТРОЛЕЙБУСА - НЕ МІСТО

Продовжуючи тему відновлення будівництва тролейбусної лінії, новостворена громадська організація «Кам’янецький тролейбус» намагається знайти порозуміння з владою. Разом з тим ми не розділяємо точки зору міського голови з його аргументами: “В місті немає кого перевозити; це безпредметна розмова; на цьому потрібно поставити крапку”. 

09.01.2009
НЕЛЕГКИЙ ШЛЯХ КНЯЗIВ КОРIАТОВИЧIВ

Починаючи з 30 грудня, в залi Магдебурзького права в Ратушi розмiстилася виставка конкурсних ескiзiв майбутнього пам’ятника князям Корiатовичам.

В ЖІНОЧОМУ ПОЛКУ - ПОПОВНЕННЯ


Новини 1361 — 1371 з 1371
Початок | Поперед. | 65 66 67 68 69 | Наст. | Кінець Всі