Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ПОНЕДІЛОК, 22 СІЧНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
15.11.2013

ЛУЇС, ЯКИЙ ЗНАЄ ЖИТТЯ

Менше як рік тому вийшов перший номер української версії всесвітньо відомого журналу «NATIONAL GEOGRAPHIC», презентація котрого відбулася і в Кам’янці, на природничому факультеті К-ПНУ ім.І.Огієнка. І ось у листопадовому номері журналу було опубліковано лист випускника цього факультету, нашого колеги Віталія ГОРБУЛЕНКА, котрий поділився із читачами «NatGeo» власною історією з життя, пов’язаною саме з цим журналом.
ЛУЇС, ЯКИЙ ЗНАЄ ЖИТТЯЦя історія трапилася одного вересневого вечора, коли я прямував потягом з Дніпропетровська до Хмельницького. В мене з двома товаришами були плацкартні місця в «четвірці», і ми очікували: хто ж до нас приєднається четвертим. Ним виявився темношкірий молодий кремезний хлопець, який досить скромно себе поводив. Познайомилися: його звати Луїс, він сам із Демократичної Республіки Конго, йому 25 років, в Україні навчається.
Я саме придбав у газетному кіоску українську версію журналу «National Geographic», тож взявся читати. Щедро ілюстровані статті читалися швидко, я перегортав сторінку за сторінкою і тут - якраз великий матеріал про Демократичну Республіку Конго! У статті йшлося про те, що це - країна в самому серці Африки з надзвичайно багатими корисними копалинами, але із «трухлявою» владою, тому народ там дуже бідний. На сході країни точиться війна з повстанцями, яких фінансують сусідні держави. Повстанці захопили золоті копальні й експлуатують на них людей.
Я показав матеріал Луїсу. В нас зав’язалася розмова, ми багато розпитували нового знайомого про його життя, тож повідаємо й вам цю історію.
Луїс народився у столиці своєї країни - Кіншасі. Його батько був багатою людиною, тож Луїс зміг отримати непогану шкільну освіту. Він навчався при католицькому монастирі. Любив грати у футбол, мріяв займатися цим професійно, але завадила травма, тим часом його друг нині грає в польському чемпіонаті. Але коли Луїс був ще підлітком, у нього помер батько, і відтоді він познайомився зі злиднями. Хлопець розумів: щоб заможно жити, потрібно здобути хорошу вищу освіту.
- В Україну приїхав учитися, тому що тут дешевше, - розповідав він. - Коли отримаю диплом інженера-будівельника, то в Конго керувати будівництвом і зароблятиму $3000 на місяць.
У Європі стільки не заробиш.
У моїй країні немає середнього прошарку населення - є або дуже багаті, або дуже бідні. Багато людей не мають можливості навчатися з самого дитинства і не мають засобів для існування. Але ті, хто має диплом, гарантовано знайдуть роботу.
У Луїса теж не було грошей, щоб поїхати навчатися в Україну. Аби заробити, він був змушений піти в армію, підписавши трирічний контракт. Хлопець непогано стріляв, і його відправили в Ізраїль навчатися снайперській майстерності. Три роки він провів на війні, придушуючи повстанців.
- Я не люблю згадувати про солдатську службу, - каже Луїс. - Бувало, нас їхало на завдання 400 чоловік, а поверталося 80. На війні загинув мій друг, який вмовив мене піти з ним в армію, також загинув напарник. Я теж міг загинути, але залишився живий і житиму ще довго.
А ще Луїс не розуміє хабарництва в університеті.
- Я завжди казав знайомим студентам: «Ну чому ви платите, це ж можна вивчити самому!» - розповідає він.
З ним трапилася прикра історія. Викладач дніпропетровського вишу не хотів йому зарахувати роботу (мабуть, мав свої мотиви). Луїс почав доводити, що справді знає матеріал, а викладач розлютився і обізвав темношкірого студента мавпою. Це вивело із себе Луїса, який теж сказав викладачу «кілька теплих слів». Після цього інциденту нашого героя вигнали з університету. Луїс тепер перевівся до тернопільського вишу, куди, власне, і добирався з Дніпропетровська. Ми ж розповідали про не зовсім райдужні реалії життя в Україні, але Луїс нам відповів:
- Чого вам нарікати, у вас насправді добре живеться...
Можливо, йому видніше.

Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

Повернення до списку