• ДОПОМОЖІТЬ

Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


СУБОТА, 21 ЛИПНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
22.05.2015

НАВІЩО АВРИНІЇ БЛОХИ?

15 травня в міській центральній бібліотеці, а 17 травня біля Ратуші відбулася презентація прозової збірки «Сни Аурінії». 
НАВІЩО АВРИНІЇ БЛОХИ?Книжка відкривається передмовою театрознавця зі Львова Оксани Палій, далі містить шість творів. Це «І камінь дихає любов’ю» Інни Герасимчук, «Венеційське дзеркало» Світлани Дудух-Романенко, «Фатальний реферат» Ольги Колодянської (під цим псевдонімом публікує прозу Ольга Комарова), «Розмова з Огієнком» Тетяни Сметанюк, «Софія» Ольги Старої та «Черниця» Іванни Шептицької. Проілюструвала збірку Тетяна Боднар із Хмельницького, дизайн і верстку забезпечила Ольга Комарова. Упорядниками видання зазначені Ольга Комарова та Тетяна Сметанюк, літературним редактором Ольга Зьомко, а коректором Інна Мисюра. 
Як бачимо, збірку зроблено винятково представницями прекрасної статі. Але і чоловіки активно долучилися до того, щоб книжка побачила світ. Це декан історичного факультету національного університету Володимир Дубінський, голова міського осередку партії «Рідне місто» Василь Гаврилюк, керуючий туристичним комплексом «Услад» Олег Демчук, власник художнього салону «Модерн» Сергій Мазур. Збірку накладом 500 примірників видано та надруковано в ТОВ «Друкарня Рута». 
Як підкреслено в анотації, видана книжка - це «збірка різножанрової прози про Кам’янець-Подільський». Оскільки зазначено, що це перший випуск, то, очевидно, треба чекати й наступних. Ще дізнаємося, що збірка вийшла під егідою творчого об’єднання письменників і художників «Stone Island». У перекладі з англійської це означає «Кам’яний острів». Зауважу, що сьогодні серед молоді якось немодно називати себе рідною мовою (мужицькою, як сказали би в XIX столітті). Тому, якщо в Кам’янці започатковується альманах, то це «Phoenix» і «White Phoenix» («Фенікс» і «Білий Фенікс»), якщо творче об’єднання, то «Stone Island». Уже назва має переконати, що мова йде одразу про міжнародний рівень. 
Презентована збірка реалізувала прекрасну ідею зібрати під однією обкладинкою сучасну малу прозу про місто над Смотричем. Радує око високий поліграфічний і художній рівень видання. Гарно проведено роботу в соціальних мережах для привернення уваги до майбутньої збірки, якісно проведено обидві її презентації. Кожен із творів, що потрапив до книжки, має оригінальний задум. Але… 
По-перше, заглянувши до українських наукових і популярних видань, дізнаємося, що назва квітки - авринія скельна (Aurinia saxatilis). Тому логічніше було би збірку назвати «Сни Авринії». Далі незрозуміло, чому передмову до прозової збірки написала театрознавець. Але ці два зауваження, напевно, не такі вже й принципові. А ось те, що, читаючи тексти, щоразу спотикаєшся через стилістичні, орфографічні, пунктуаційні та інші помилки, означає, що маємо, на жаль, 500 примірників браку. З виданого в Кам’янці-Подільському більше помилок мав, здається, тільки роман Євгена Євтушенка «Не умирай прежде смерти», що побачив світ 1994 року. 
Про авторок збірки не раз звучало означення - письменниці. Насправді ж, більшість із них роблять тільки перші кроки на цій нелегкій стезі. І рівнятися їм треба на представлену в збірці Світлану Дідух-Романенко з Борисполя. Її високий статус письменниці засвідчує не тільки членство в національній спілці, а й опубліковане в збірці оповідання, в якому вивірено кожне слово, продумано кожний поворот сюжету. 
Аж ніяк не тягне на повість «Фатальний реферат» Ольги Колодянської. Передусім, забагато самої авторки в цьому творі. Якщо російському письменнику Володимиру Солоухіну завжди вдавалося органічно писати прозові твори саме в такій манері, то Ользі ще треба вчитися такому мистецтву. Поки що вийшов белетризований варіант її наукової статті про Олександра Тулуба, який у 1865-1872 рр. працював інспектором Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії, раніше був заарештований у справі Кирило-Мефодіївського товариства, але через брак доказів уникнув покарання. Авторка пише: «Саме у рік прибуття на нову посаду до Кам’янця українську мову змінила російська». Таке враження, що до 1865 р. в гімназії предмети викладали українською мовою. Та не було такого ніколи в Російській імперії! Жаль, що в творі не відображено відомий конфлікт Олександра Тулуба з учнем Григорієм Мачтетом (майбутнім письменником): інспектор зневажливо відгукнувся про Миколу Чернишевського (мовляв, підете каторжною доріжкою негідника Чернишевського), на що Мачтет заявив: «Як Ви смієте так називати того, кому ми з вами не гідні навіть розв’язати ремінець взуття». 
Можна зрозуміти поспіх ініціаторок видання збірки, які хотіли порадувати нас усіх гарною книжкою до Дня міста. Але, як відомо, поспіх потрібен тільки тоді, коли ловиш бліх. При виданні книжок він обертається великою кількістю «бліх» у самій книжці. Що й закономірно сталося цього разу. Попри це, вихід збірки засвідчив величезний потенціал творчого жіночого колективу, що працював над нею. Тож думається, що другий випуск «Снів Авринії» не повторить прикрих помилок попередника. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку